Радийочытальня #76 - 2021 08 21, Талергоф
Еп. 76

Радийочытальня #76 - 2021 08 21, Талергоф

•

Опис епізоду

W odcinku Radyjochytalni omawiany jest Talerhof, przedstawiany jako jedna z największych tragedii narodu łemkowskiego i pierwszy obóz koncentracyjny w Europie. Program czyta fragmenty „Dziennika Łemka z Talerhofu“ Teofila Kuryli, opisujące wywózkę Łemków z Gorlic, podróż w wagonach i warunki w obozie.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечы То чытат книжкы жыє два разы
Радийочытальня Пиша без книжок єст як діло без душы Думам то чытам
чытам то єм Книжкы сут товариством котре собі чловек сам добера Добрыден
Витаме Вас дорогы слухаче і запрашаме на <unk> одтинок проґраму Радийочытальня Днеска
будеме чытати тексты в котрых описана єст єдна з найвекшых траґедий нашого
народу Талергоф был єдным з першых во світі і першым в Европі
концентрацийным лаґром Першыма з поневоленых в ним были Русины з Лемковины котры
нашли ся там з причыны ворожого наставліня зо стороны австрийскых власти часто
денунциюваны через іх союзників будучых політичныма противниками Лемків Талергофскій лаґєр діял од
<unk> вересня <unk> р до <unk> мая <unk> р коли за рішыньом
нового імператора Карля Інтернуваны были освободжены Уж два місяці по приізді першого
транспорту даны творены завидуючыма лаґром Австрияками вказували же на <unk> інтернуваных там
люди староруской і русофільской орієнтациі <unk> Походило з обшыри Лемковины што давало
єдну третю вшыткых поневоленых Послухайме воімків з Дневника Лемка Сталерогофу авторства Теофіля
Курилы Теофіль Курило вродил ся в <unk> році в розділю коло Ґорлиц
Был правознавцьом і громадско культурным діячом зобрал обробил і выдал значну кількіст
материялів з істориі Лемковины В <unk> році был заарештуваний в Кракові през
НВ і загынул в тюрмі Теофіль курило дневник Лемка з Талергофу в
Імкы вересен <unk> ресня понедільок О <unk> <unk> годині вечера выіхал Першый
Транспорт Рускых Лемків з вязниці при Повітовым Суді в Ґорлицях Вязничны власти
зо скальчыньскым начелі зобрали нас на вязничным пляцу прочытали список і по
ревізиі особистых річы наказали формувати ся вряды по четверо Пак іти на
стацию Тримаючы валізкы в руках мы ішли не знаючы де не сміючы
ани звідувати ся де нас выправляют При нашым выході з вязниці зобрало
ся велькє чысло ґорличан котры односили ся до нас ворожо зо зневагом
На іх проклятства мы не реаґували а в молчаню продолжували свою дорогу
Веде нас кількох жандармів На стациі розміщают нас дотоваровых ваґонів по веце
як <unk> люди до єдного На ваґонах жандармы крейдом выписали Ідут москальофілі
Зрадникы <unk> вересня Потяг рушат з місця пак стає на каждій стациі
Такой всяди стрічат нас місцеве населіня і проклинат Якіса стара жінка тримаючы
в руках молитвенник з кораликами бесідує до сусідкы Слухай Марись я така
деликатна куры сама не зотну але того попа в ваґоні різала бы
м по кавальчыку Хтоси зачал метати то нас піском і папірисками Взрівшы
тото жандарм запер ваґоновы двері і потяг дыргнул з місця Приізджаме до
місця Жывєц тот сам образок іме власны запасы куплены в Ґорлицях та
з уміром Адже не знаме як долго приде нам быти в дорозі
<unk> вересня Іхаме через угры Нестерпна спека В запертым ваґоні страшенні душно
бо нас в ним дуже а отверати двері заказано Декотры з нас
лежат на підлозі Маложывы Спохватившы ся же мам серед своіх річы воду
до полоканя зубів вынимам ю нюхам і даю понюхати отцю Дуркотови зо
Ждыні Тото нас дакус одсвіжат А лем жандарм отворил на хыльку двері
з жадністю силиме ся хватити полныма грудми з свіжого повітря Лиця нашы
червены а очы од духоты вытріщены на верх <unk> вересня четвер Як
лем потяг сперат ся на даякі станциі дораз жандармы освідамляют місцеве населіня
кого они везут Жандармы отверают ваґоновы двері гурма народа уж нас жде
кылне і такой жадат выдат нас Хтоси з гурмы повіл же серед
нас находит ся професор руского університету Я ся всміхнул на тоту одзывку
за што гурма начала метати до ня каміню Кєд бы жандармы не
встигли заперти двері могли бы ня і забити На наступній стациі гурма
катеґоричні жадала овыдати нас для самосуду Молчыме і спрятавшы ся в глубині
ваґона З трепетом вычекуєме негыбной смерти Та на наше щестя потяг рушат
і жандармы заперают двері <unk> вересня пятниця О <unk> <unk> годині ночы
прибываме до міста Ґрац в Штыриі Пак до Абтісендорфу і Карльгофу На
стациі стрічают нас жолніры з талергофского лаґру Сформувавшу нас вряды по четверо
наказали іти за собом При світичах ідеме піше до лаґру під ударами
кольп і боканчів по плечах і де попаде Ідучий по примі Димитрий
Качор з бодаків отримал міцний удар кольбом стиснул зубы іде дале та
од міцного болю слезы вказали ся му в очах Наш транспорт розділяют
до польовых цельтовых шатер в якых посередині і по боках находит ся
по пару околотів соломы Спати можу лем сідячы операючы ся о околот
Декотры з нас барз змучены засыпляют в такым положыню На нашу просьбу
позволено нам выходити з шатра за потребом та в товаристві жолнерів і
на барз коротко Не мож было схоснувати для той конечности нич понад
минуту під загорозом ударів кольбом а то і джґніня баґнетом Скорыстати з
того позволіня могли лем декотры з нас бо лем што дві годины
четвером людям мож было выйти за потребом Од выізду з Ґорлиц не
іли мы вареного Дойдаме остаткы взятых запасів <unk> вересня субота Істи не
дают Кєд дахто з нас має кавальчык хліба ділит ся з другыма
Лаґєр наш розбитий на шырокій піщасті рівнині то <unk> меньшых шатер і
<unk> великє Наш транспорт был здає ся другым бо част шатер была
уж занята через якійсых люди Вартовы были выключно Німцями Послугували ся просто
народном бесідом Шт і інтеліґенты з трудом іх розуміли а простий рускій
нарід котрий знал лем лемківску бесіду не годен был зрозуміти нич Прото
і доходило до час тых непорозумлінь котры кінчыли ся часто вызвисками і
побоями зо стороны стражы <unk> вересня неділя Вечер старший вартовий перенюс нас
до великого шатра Нід в ним соломи пришло спати на гоі земли
Зацепеніли мы од зимна Ванько Вербицкій зошыл зручны камішок на своі річы
Терпиме голод <unk> вересня В шатрі стрічом Стефана Туміньского давного знаємого з
котрым был єм на станциі в Броні Славы і Теофілі Кшыштофіковскых в
Яслі О <unk> <unk> годині рано Першы раз отримуєме хліб а о
пят і пополудни пенцакы <unk> вересня Перше сніданя Візита дохторя Дают нам
лікарства і дакус соломы котру розділили медже нас цимер коменданты коменданты шатра
Чытала Олена Дуць До талергофского лаґру заперано передовшыткым высокоосвічену інтеліґенцию священників юристів
докторів писменників соспільных і політычных діячів Спосеред найбарже знаных лемківскых вязнів Талергофу
мож вымінити отця Гавриі Вагнатищака замученого в віденьскій тюрмі в <unk> році
отця Теофіля Качмарчука єдного з основателів Руской Народной Республикы Лемків отця Димитрия
Хыляка Міністра Внутрішніх Справ Республикы отця Василя Курилу міністра заграничных Справ Республикы
отця Миколая Маленяка котрый вмер в Талергофі <unk> лютого <unk> рока отця
Василя Масцюха першого адміністратора апостольской адміністрациі Лемковины Тита Мышковского отця Йоана Прислопского
отця Романа Прислопского Ярослава Качмарчыка премєра Уряду Руской Народной Республикы Лемків Теофіля
Курилу Миколая Громосяка міністра Рільництва в Уряді Республикы Семеона Пижа Методия Трохановского
Димитрия Вислоцкого Михала Нотрый згынул на італияньскым фронті правдоподібні в серпни <unk>
рока Листу мож дополнити о персоны котры не встигнули быти в Талергофі
бо замордуваны были іщы на Лемковині отец Максим Сандович отец Петро Сандович
враз з сыном ци членів родника чмарчыків Запрашено до выслуханя верша написаного
в чест отця Максима през Талергофского вязня Михала Нестерака Михал Нестерак памяти
о Сандовича До тебе післал кулю смертну підлий жаждучий кырвил рах вязниці
брудні і нестерпні Ты Не знаючы што то страх в спокою очы
нюс высоко вкрытий терньовым лінцьом славы За підшептаным злым выроком Зрадником был
єст для державы Ти молил є ся щыро Богу За тых што
скули кайданами жытю постелил єс дорогу лем честным словом і ділами Тебе
аґентом ворог звал І може жменьку правды мал Адже любовит не ділил
єднако для цілого світа пожертву моладіст силы Вітчызні нуждом оповіді чытала Ганця
Шмайнер Австрийскы власти по підповідях своіх союзників высылали там часто цілы родины
Мож ту привести кляны качмарчыків курилів Сандовичів Венегриновичів Але бодай найбарже оддаючым
траґічну долю поневоленых в Талергофі єст примір родины Натишаків На початку великой
войны <unk> серпня авґуста <unk> р отец Гнатишак был арештуваний і вязнений
найперше в Новым Санчу і Кракові пак перенесений до концентрацийного лаґру в
Талергофі Довєдна з ним в <unk> році арештуваны были і його діти
Александер <unk> рокы студент ветеринариі котрий был тяжко побытий в час транспорту
Теодор <unk> років юриста вязнений найперше в Санчы потім в Вадовицях побытый
вчас транспорту до Лаґру в Талергофі Орест <unk> років Доктор юриста котрий
нецілый рік вюл канцелярию в Ліску присуджений на смертну кару як росийскій
шпіон вязнений в Талергофі Дівка Ольга Арештувана в Санчы першый раз <unk>
серпня <unk> р коли пришла одвідити няня в арешті скоро звільнена з
вязниці але зас арештувана в червци <unk> р довєдна зо свойом сестром
Марийом і обі осаджаны в Талергофі Довєдна з орестом Гнатышаком в лаґрі
поневолена была його жена Теодора Гнатышак з дому Марков і маленькій сын
Борис Гнатышак Кон з табору і увязніня не пережыл отец Гавриіл Гнатышак
вмер в австрийскій тюрмі в Відни <unk> червця <unk> рока його сын
Теодор вмер <unk> квітня <unk> р на два дни до закінчыня свого
процесу перед войсковым судом в австрийскій тюрмі в Відни Михал Нистерак Пізрий
пізрий Смотле смотле по дорозі Кайданаре значат слід Та в звантліню та
в тырвозі Проклинают цілый світ Пізрий пізрий по дорозі Шпіонів вшыткых ведут
там Чытя іх уж на порозі Крачат до незнаных стран Смотрле смотле
там жандармы сковали рук Восцителів іх в казармы ведут серед тяжкых мук
Прізрі ле о там за нима Кількоженьскых іде мар Як дзонками уж
чорныма Отерают серпня спар По вязницях по берлогах Місця дост для вшыткых
нас тен і в ночы по дорогах несе ся кайданів брязк Чытал
яколтутку Талянтливый поета з Мушункы Михал Нестерак зачал писати вершы уж в
ґімназиі коли мешкал в Сандецкій Рускій Бурсі На жаль знаны сут лем
його талергофскы творы котры по закінчыню войны опубликувал його приятель ґорлицкій бурсак
Симеон Пуш Послухайме написаной в <unk> році поемы Збішеніст Михал Нестерак Збішеніст
природы красом захоплений в осінний предвечерний час плечами ду шатер одвернений якы
м ся встидал братя Вас стоял єм смутний німий Сам Далеко барз
од щестя брам Так было тихо Як в Мохылі Повірте жаль мі
што м не в силі природы красы передати одмалювати вірно вам Як
же я прахнул походжати по хорах лісах тамтых там Што недалеко передо
мном пнут ся высоко і достойну Як же я прахнул гет там
з верхів тых высочазных чудных гір звернути до вітчызны зір Де сни
мя не сут душа перхат На білых скалах Гордых Альп хтіл єм
почути своіх нігы жебы м вітчызну цілу міг обняти оком Вшыр і
вдал видіти рідны моі горы лісы поляны Даль просторы сонце червене аж
кырваве Сідат на темний чорний еліс Штораз смутнійшыл ся з нами пращат
на цілу долгу ніч Медже конарьом Лем же лем промінці нам остатні
шле на сон градуший сон пакісний Іщы остатком злата блисне іщы раз
пізрит на тот світ і скрыє ся і уж го ніт і
землю нічка оповила А я боячы ся же дахто дівиця дайме на
то мила Поетом може мя назвати одраз єм верну до бараку прахніням
марным волю дати Дорогы може вы сте хтіли почути од мя як
тот наш ляхровий мерзкій сходил час Та мі уж так ся оприкрыли
бесіды котры м кінця ніт Што я уж радше власний світ на
тій смердячій узкій причы Посередництвом снів прикличу лежу І скоро засну я
Хоц примі такій шум і хрявк о як солодкій сон чудесний мене
колысал і поводил Та раптом Што за верескы Кєд єм отворил очы
сонны роздераючий серце крик потряс збудженым помоім тілом як бы м в
трепеті страшным конал Селянин єден Што за хріх підрізал Гортан в кырви
цілий В держачий руці ніж бахняний а при ним сусідова лікар шамотанина
Йойкы крыкы з тым селянином ся знали Адже він смо іх рідных
сторін Чом же на себе двигду руку Може в уяві сонній Хворий
взріл зраду свойой любой жены і думка ползла чорным круком до хвиль
тых гіркых незбахненых коли то она стрічаючы З усмішком ясном в уст
кутыках облуд нашмарит му пізеріня до щырых очы не знаючы Як пережывал
в німым крику Біль стыд погорду понижыня А быти може мысель страшна
підползла ґумі нибы смы та віры дати не хцу ій на осуджыня
душы власной Пак Зышло пару дни лаґровых і він уж почул ся
міцнійший та слово шептом лем промовил І стати з причыном іх іщы
Мучыли гоночами мары Во сні то плакал то ся сварил Але бесіды
той значыня поняти нихто не был годен Де лежыт його мар причына
по што і кади сон го водит Колиси в ден похідний Ясний
кєдвязні вышли на двір з шатер З хворым єм хтіл бесідувати Але
што з того Так як завсе він ту посмотрил лем на мене
Оповідати єм му зачал О рідным селі о неволи о нашій незавидній
доли Так при сповіди мій хворячій просил єм його передати Якій жытьовий
тяжкій крест казал му в тій долині слез руку на себе піддвигати
Ідивы Такой ся ожывил Зо смутком пізріл мі до очы і свою
повіст так розпочал Был єм за війта Ачи знати Там в рідным
селі там в Карпатах і згідні жыл єм зо вшыткыма мал жену
діти добре імя і од народа был люблений Зато в таємниці єм
іх захнул Мохылы придбал ім студены Сам себе схубил ступнул в багну
Днес виджу себе на тым світі медже душами страченыма Мухы не годен
єм стерпіти Оген моя палит біль пронимат Был серпен Деси о пілночы
в мене зявили ся жандармы Не міг єм себе перемочы Як ід
з уст ползли слова марны і видал єм невинных люди сусідів добрых
дуже зных Днес ту ся мучыт здравля губит в нужді проводит своі
дни А я ся звывам смертным болю не в силі того єм
поняти Як разом можу тустрадати з людми што в своій тверді волі
годны без страху жытя дати Не можу з нима прибывати все ся
мі видит што мій сусід што бідилко перейти мусіл тот Дайме на
то справой сраны што все ночами спит спокійні так є од мене
оддалений як вершок од мочарной рівні Ци як одправды сни далекы Його
Господня любов плекат він чыстий такій уж остане Я в чорній книзі
записаний я врагам служыл але тото не вратувало мя од біды і
неодолга уж ескорта мене враз з тыма щом іх видал під бахнатами
в світ похнала Безсильний як хробачок малий шіст тыжны з повітовой тюрмі
сідил єм злобу скрываючы і гнів і жаль і біль пекучий Про
душу підум дурний до Талерхофу Проклятого трафил єм ту і терплю мукы
Все більше людскє сотворіня понятне є в силі того Кєбы снал як
чорным круком мучат мя сонны привиджыня як водне в ночы призрак смерти
од жытя чекат жытя жертвы Ой што ся діє ци не видиш
він шептом тихым дальше хварил Воєнний зобрал ся там суд жандармы ведут
зас сусідів штыйох До кайден іх сковали а стоят просто нім уж
дут Без страху смотрят в судів очы а на звіданя єдным словом
одповідают тупо опчы Горды на вшытко уж готовы обмати рідны На улици
Жыды каміньом мечут в них Полякы розстечены кричат Нагак здраіт самі вішат
з іх Они ідут ту До мене Што же він думам навиджений
ци сніг го ячці може білий так бесідує Переміна обняла його в
єдній хвили страшенний грізний выраз лиця двіхрукы падат на коліна і благат
небесного відця Од Природы створителю выслухай прошу той молитвы світа всемудрый правителю
ты його мукам конец приклич Лежыт він хворий на соломі В горячці
велькій шепче штоси О своім селі рідным домі І о діточках голых
босых Ох як же його нужда Зжерат як марлий блідий то уж
конец Ты Боже моє жытя понес не чекай забер він уж вмерат
а я убійца дальше горю творче Ты глухы на страданя молитвы моі
і благаня ты не хцеш мене Товды зорву є з тобом завіт
самым себе нечыстым силам врукы дам они поможут мі помстити діяня підлы
злых ґерманів Нещастну долю і кайданы Як уж нахцу ся молити Як
дух нечыстий серед духів на вшытко што попри мій глухій Оставай уж
навікы друже Виджу на дощці Тебе несут в Мохылу під сосновый ліс
Ты уж Спокійный Та обі служат ангальскы чыды на небесах а я
страчений Хрішний біс Кід гет нич не хвар не бесідуй Не слухам
не смо држе на мене Зором пристрашеным Я тіж іду Царинкы лухы
зелены лісы Мойой земличкы рідна красо уж я ся Вами не потішу
уж очы на вас не понесу Як же далеко ты од мене
сторінко рідна малий краю Як ся заєдно втя взерают сни душы мойой
розжаленой О не так страшны адскы мукы як в серци пламін свідомости
што не минула уж розлука з вітчызном милом до вічности Ци є
на світі другій дахто так підлий якым я єм остал Жебы в
ним боліст така росла жебы так терпіл як ледашто Вырадний блудний сын
народа Пращайте діти жено люба Я більше жыти уж не хочу уж
не для мене єст свобода Придомном бестна темна хлубін Там моє місце
там і скочу Полечу в вічніст духів край Перестал Замолк і шырокым
болісным зором круг заточыл як бы барс з трохым уж выроком на
потупліня осуджаний і пішол як в темліяву ночы ґу свому місцю свойой
тены Пребач дорогий чытателю што не почуєш уж од мене слів нещестника
його скаргы Адже не винен я ни перо тому што гмерат незбахненым
доповім тілько лем Він бідний зрозума зышол страдаючы іщы дни пару незавидных
Пожыл і вірте хмераючы благал жебы му творец простил Нещестна жертва збішеносты
Талергоф <unk> рік чытала Моніка Тылявска Бывшы Талергофці хоц з тяжкыма до
світу чынями на плечах по великій войні взяли ся наново за орґанізацию
русиньского жытя на пілнічным боку Карпат Вельох з них было при початках
Руской Народной Республикы Лемків за котру были потім переслідуваны а пак діяли
в общерускым просторі входячу в склад карпаторускых рад Пряшівской Руси Част еміґрувала
до Зєднаных Штатів Америкы там діючу на хосен Русинів <unk>літя помедже войнами
принесло моментальний спокій Але русиньска ґегенна ХХ столітя мала своє продолжыня вчас
ІІ світовой Войны з єдной страны зас завдякы союзникам лем тепер під
крылами назыстів од гітлерівского окупанта а з другой комуністичного режіму Потім русиньскій
нарід страдал з причыны переселінь і выселінь што наконец принесло понад <unk>
років вынятя спід права і неприсутности в публичным просторі в комуністычных державах
Центральной Европы Послухайме іщы єдного фраґменту реляциі з талергофского табору записану през
Симеона Пыжа Симеон Пыш Ґорлицкій бурсак іде ґу ліпшому Для тых што
остали при жытю діла помаленькы зачали іти ґу ліпшому То значыт ішло
ґу ліпшому в порівнаню з тым што было попередньо Позволили нам ходити
до Кантины купити молока хліба Хто мал грошы міг жыти ліпше Мож
бы описати листы і отримувати почту Аж і ґазету достати потаємні од
жолніря Більша част Лемковины была занята рускыма войсками Дописати домів мы з
ґорлицкого не могли Але мы з великым заінтересуваньом слідили за воєнныма операциями
в Карпатах В офіцийных комунікатах австрийского Ґенерального Штабу споминали ся часто нашы
села і Ґорлиці Мы знали што фронт переходит деси медже Ґорлицями і
Ґрибовом Коли ґазеты зачали писати о рускій офенсиві в Карпатах мы ждали
што рускы войска прорвут ся на мадярску низину і дійдут до Будапешту
і Відня А то означало бы напевно капітуляцию Австриі і наше освободжыня
Але тому не суджене было ся выполнити Война приняла інчий оборот Тымчасом
недалеко од нашого лаґру на тій самій талергофскій долині зачали будувати солідны
деревяны баракы обыты дощками і крыты папом До тых бараків ступньово переходили
ввязненых Перед вступліньом до новых бараків треба было каждому перейти через чысты
лыщы В єдным старым будинку коло лаґру урядили парову купальню баню Доней
приводили по <unk> вязнів для одушавліня Брали іх так за порядком як
спали в старых бараках мужчын і жінкы і на дворі казали розберати
Перед купаньом і по купаню треба было чекати на дворі А то
уж были холодны дни пізной осены Часто треба было тіж чекати і
піл годины покляс паровых колотлів пришла одежа А тото вшытко і купаня
і чеканя было на очах пильнуючых нас жолнірів котры робили сой на
смішкы над тілесныма недостатками особливо жінок і старшых мужчын Од такого купаня
дуже люди простуджало ся і вмерало на запаліня ключы В новых обставинах
жінкы з малыма дітьми отримали своє оддільне поміщыня Жіночий барак Ту были
уж і кантины склепикы де мож было купити всяку пожыву і ріжны
інчы продукты Талергофскій лаґєр призначений был для галицкых русофилів Але трафляли там
тіж Украінці і Полякы Процент іх был низкій Але на <unk> тисячі
вязненых вшытко єдно нашло ся іх пару соток Украінців было більше як
Поляків Як они трафили до Талергофу трудно было выяснити Самы они нарікали
на фальшывы доносы своіх особистых неприятелів і на брак порядку што царил
при обступляню австрийскых войскы і такы припадкы што пришол такій украіньскій панок
ґлужандармам ци жолнірям юдитыма москофілів А трафил наякого жандарма Чеха Товды тотна
роком взял найперше самого доносителя і загнал го до Талергофского транспорту А
там в Фаличыні і потім по дорозі не было можливости оправдати ся
Ани нихто не хтіл слухати Так дост дуже зажертых австрийскых Украінців трафило
до Талергофу хоц они душом были одданы Австриі Та в новых бараках
кєд уж вільно было писати они скоро установили звязок з украіньскыма комітетами
і украіньскыма послами в Відны І зачали выходити на свободу Покыль сідили
з нами то і в Талергофі занимали ся своім привычным ділом Доносами
Підслухували хто што бесідує і писали доносы Так зачали ся переслуханя стіганя
протоколів Мы ся скоро навчыли што треба ся стеречы свобідно выповідати своі
мысли в присутности мало знаных люди Коли іх выпущали на свободу мы
ся радували што меньше буде доносителе Пізнійше тоты што остали отримали інструкцию
списувати вшыткых Украінців в лаґрі Каждий міг тепер записати ся на украіньску
листу і выйти на свободу До того пришла іщы грошова запомога Украінці
отримували грошы од своіх комітетів в Відны котры розуміє ся были на
утриманю австрийского правительства і давали поміч Украінцям в Талергофі То значыт вшыткым
котры записали ся на украіньску листу Але така была завзятіст нашых люди
і така ненавист до доносителів што з нашого ґорлицкого транспорту нихто не
дал себе записати на тоту украіньску листу Чытала Варвара Дуць Несмотрячу на
тернисту історию чысленны переслідуваня гнубліня і діяня вражых сил наш нарід вказал
ся сильний не пропал і дале тырват воскы і про ґнас Воскы
Воскраз і право Най прис ры услід вас пробы з <unk> рывы
най ус лід нас провы