Радийочытальня #9 - 2020 03 21, Яр
Еп. 09

Радийочытальня #9 - 2020 03 21, Яр

Опис епізоду

Odcinek „Радийочытальня“ poświęcono wiośnie: czytane są teksty i wiersze o jarze, budzeniu się natury, przylocie ptaków oraz nadziei, jaką niesie ta pora roku. Pojawiają się też utwory łemkowskie związane z wiosną i krótki wątek o pracy w polu oraz przygotowaniu ziemi do siewu.

Автоматычна транскрипция

Чытаня то найліпша забава яку выдумали собі люде Чытаня то подорож котра
ниґда ся не кінчыт долга ба вічна подорож в часі котрой стаєме
ся лагіднійшы мильшы і барже чловечым То чытат книжкы жыє два разы
Радийо чытальня Тиша без книжок єст як тіло без душы Думам то
чытам чытам то єм Книжкы сут товариством котры собі чловек сам доберат
Добрыден Витам вшыткых слухачів нашого радия Запрашаме на <unk> одтинок авдициі Радийочытальня
Днеска будеме чытати тексты о яри Яр інакше весна то для вельох
найкрасша зо вшыткых пора рока Природа по зимовій перерві будит ся до
жытя ден єст штораз долший квитнут квіткы а звірята будят ся зо
зимового спаня або вертают з теплійшых сторон світа Серфина Макай яряряр Іде
вітрик розспіваний Дрилят хмары розсхніваны Зєны зиму з того краю Наі тепер
другы мают Яряр ряр приносит нам дар Уж боцаны прилетіли Своіх гнізда
направили Ластівочкы ся радуют своі гнізда оплітуют Яряряр приносит нам дар Конопелькы
хлавкы пхают та свій запах ярі дают а сонечко розсміяне Жытя дате
зрыхтуване Яряряр приносит нам дар Чытала Магда Болях Яр в нашых горах
на Лемковині єст направду захопляюча потрафит заперти дых в грудях Але то
така пора рока котра всяди навет на чужыні приносит радіст і надію
Янко Шкєрпан Уж яр Уж яр Сонечка прихіват Уж яр пташок весело
співат Яр інакше весна і ту на чужыну радіст надію принесла чытала
Олівія Тутко Кєд бесідуєме о Яры доконечні мусиме послухати співанку женьского дуету
Весна зо Вроцлаві Ансамбль Співат сучасну лемківску поезию при акомпаніяменті гітар і
устной гармонікы Запрашаме на співанку што даме весні слова Петро Мурянка аранжация
ансамбль Весна Пришла вес на чудесна Пришла весна весела розшмарила за еленіст
по містечках і села Прилетила на крила Прилетила з дві трамы цілувала
за емличку з гужани малус тами Заспівала по о лісах зачерчала по
токах дарувала дііточкам усміх ясний шырокій Дарувала веселіст Дарувала чугу десліст чым
за такы тарункы одвдячыме ся весні най на анай Най но нон
ной най дай Яр то незвычайна пора Природа зачынат жыти наново Вшыткы
з нетерпливістю єй ждеме а для ґаздів то час яруваня Земля жде
на тепло жебы могла зас выдати плоды Послухайме верша Ґаздыні поеткы з
Бортного Меляніі Собин під наголовком Прийд весну Меланія Собин Прийд весну Сплывают
леды ріками Чорніє сніг застичений же і воронок над полями уж співат
земли збуджений Яр весна до нас приходит В своій одвічній подобі радіст
велику приносит людьом і вшыткій природи То нич же зима лютує Хоче
морозом єй скути Она уж певно крокує не даст ся усунути В
поли єй витат пташына Хоц іщы з холоду тремтит Сонце уж хріти
зачынат Не даст ся зимі оперти радіє в лісі звірина Конец холоду
студены Веснонька уж ся зачынат Підскочат серни єлені Ґаздове в поли готовы
давно яр в серцях уж носят жебы підосхли законы вітру те плохо
ся просят Прийд уж яронько весно і теплом землю надихай розсій свій
усміх чудесний розбуд природу до жытя Махни над земльом крылами під сійбу
приготуй рілю Прийд з богатыма дарами стель красу розсып надію Світ нам
сонечко высняне свіжу нам силу влій в груди а мы єй в
праці оддаме для добра краю і люди чытала Моніка Тилявска Жебы поле
добрі родило треба го навести найліпше дачым натуральным без ужываня хіміі Послухайме
співанку ансамблю Рокаш з Підкарпатской Руси люблю я Были вод бакле были
гоцю ти та село Люблю я Были на ньом співаци тий поробок
были вод грія были выдне буррука Были на нита вуд зовы были
леси Дяльом Коле вод памят коли годжу діля цілий село Дальо люват
циво робіт голи воднія коле во люблят Ев ка його грома далеко
витерик єст горба соли скартами язем языка Рука тремя за Я лай
Я люблю ноль коли мор пахна коле отюти на цвеле село я
люблю гноє ноя колеву на ньо співацимо роби лю ен коле вонґа
Оране поле Лемкы называли царином а пасвиско толоком Так як уж сме
колиси споминали час од часу будеме чытати тексты з лемківского букваря а
я знам азбуку Авторства Петра Мурянкы Послухайте чутанкы під наголовком Царины Петро
Мурянка царина <unk> марця то конец зимы а початок яры так написаны
в календари Ле правдива весна приходит акурат в тот ден Не раз
з кінци квітня биват мороз часом зас на початку марця сонце міцно
пригоріє Селяне зачынают ярувати орют землю сіют овес і ярец правляне поле
селяне най зывают царином чытала гілка коплет Не лем ґаздовы ждут яры
Діти люблят кажду пору рока але по даякым часі як зима ся
ім знудит ждут уж весны жебы мочы цілыма днями бавити ся на
подвірци володен вадижат васнянка з топым вітром товоч кочугаль злото соначка ся
кланят жебы квытла євінка на горі Жебы было весело дітворі рацетувала Діти
тішат ся вестом і сонцьом Послухайме як в рускым Кєрестурі співают о
весні Рускій Кєрестур то бодай найбарже знана русиньска місцевіст в Войводині в
Сербіі Понад о <unk> процент жытелів руского кєристура то Русины Послухайте співаночку
Ярні радости в сербскым вариянті русиньского языка зрусуй там гойка пуч але
рука выцы мация в якраш запису метают тралі почлежде вітры співат коло
се ні почлежде витриґлю я співа дамат валярика нимоле Зостис питай по
з того моя зо тисаю Нараз сомка легше як укринка по прирота
свойо ґрадне демон каторка засонка лепше Яґу гынка ма природы своє ґразде
демонка пия пишне пис вита А як приходит яр Дознаме ся з
фраґменту вершыка Маляниі Павлович Меленія Павлович як приходит яр Під конец зимы
іщы по сміху яр ся пробыват з корідкым піхом на слизкым леді
зонкли і ножкы та розсыпала зо свойой торбочкы фарбу зелену чытала Аня
Дзямба Перша Ярня зелін єст найбарже насычена Такій одтін єст найкрасший пак
барва травы і листя робит ся темнійша і уж не єст така
красна Весняний краєвид єст радістний і милий для ока власні за то
же переважат в ним зелений кольор а відомо же барва тота успокаят
і дає укоіня очам В нас на Лемковині в часі яры не
бракує зеленого Послухайте як весну в давным лемківскым селі описал лосяньскій поета
Якол Дудра Як уйдутро лемківскы весло Зодули вітры над Карпатами Дуют ден
і ніч то не пристают Гнут ся смерекы враз з ялицями Бо
нові весні поклон оддают І гнут ся верхы дерев барзнизко Втішно і
покірно долом ся схыляют Бо люба весна так близко близко І горі
Карпаты уж єй витают Пропали снігы пропали морозы Лед ріками поплынули в
море В подвірцях стоят готовы возы А дехто навет в поли уж
оре І кыпит праця в полным розмаху Під тепленькыма лучами сонця При
співі дівчат квітя зопагу Спішыт ся ланьо спішыт февронця та зас пастушок
на пища очці Ріжны співанкы сой выплекує І хоц далеко він на
толоці а його пісня в село вандрує Мряка знад села на землю
падат Бо взріла ясне і тепле сонце Оно до каждой хыжы заглядат
Аж і без того бідне віконце А в селі зрана як на
ярмаку Коровы ревут ягнятка бечат Качкы квачучы ідут на молаку вкусны сталевы
молоты бренчат Квитнут чересні яблоны грушы Біло ружову твар показали Здравы і
кріпкы всі людскы душы Бо ароматів ся напагали Ой Горы Горы Видошы
Карпаты Якы вы красны якы вы богаты І якы дошо лемківско весло
Красло весело і барз чудесно чытал Кыприод Люртковскій Весна то надія Зато
послухайме ансамблю Надія До створіня той співанкы ансамбль схоснувал верш Петра Мурянкы
під наголовком Што даме весні Співанка з альбому Ґра словесно чуры стала
присловесо весела осморіла злы пустыть пасіла Прилетіло матила Пилетіла з вітрам мывала
з мыку служувал самы закричало в бутука Зарувала то мушати шыры дарувало
веселийс Дарувала чудности шым за такы дарункы обячыме ся весеве чує веса
весела Двоє пришло весу до сла пришло весно высела розварила свелі своісточкы
села Прилетіло на Лемковитіла звітыми з туныма устами Выса Весла Дуса Выса
Яр весна то час поворотів птахів зо своіх зимовли і заповід надходячых
змін Тепер буде верш Василя Гомика Яр кличе Василь Гомик Яклиця Яль
надысла Тепле сонце зас за залядна віконце тай вельонок в наві співат
Ліс зелены ся звиват І зулявек заскулиця любит дити в паляклиця Ходте
діти на плянку Заспівате нам Васнянку ле цитувал Мартин Лютковскій Майор ліз
звучыт інакше Птахы чуты зо вшыткых сторон Окрем шковранків і журавли о
котрых вспомнул своім вершы Василь Хомик на яр вертают з теплых краю
боцаны ластівкы шпакы косы і очывидно зузулі Шобеста в Карпаты зо стрічу
і слосом сосоль розбудева соцо славас ся перта Зима ся скінчыла Хоц
теперішні зимы не сут барз утяжливы то на яр жде каждий Дни
сут штораз долшы а світ помалы выполнят ся кольорами і запахами Теодор
Докля дес нас Зима щезла пропала Як тяжкый сон кошмарний Весна уж
до нас завитала і світ насолгарди Весна люба весна Як милотя стрічати
На долинах цудесна На хорах снігу плати Сонечко гріє припікат вітер шепче
сой стиха над річком розвиват Своі магнята рокета чытала Юля Баня І
то уж вшытко в тым одтинку радийочытальні Жаламе вам вшыткым дуже здоровля
і втіхы з обсервациі окружаючой нас природы запрашаме на наступны одтинкы нашой
авдициі Проґрам зрыхтували Олена Дуць і Варвара Дуць Весна то тіж одроджыня
Ци мы як нарід Сме уж пережыли таку весну ци іщы нас
жде на сам конец весняна співанка ансамблю Пісні і Танця Лемковина з
Білянкы