Днес запрашам на прогульку до курортного місточка, котре уж в самых границях Лемковины ся не находит, але дословні за гором найдеме вельо лемківскых сел - Вільку, Балутянку, дале Завадку Рыманівску, Віслочок і інчы. В тот літній, горячий вечер зайдеме до місточка, в котрым мож найти охолоду та узуполнити плины і выйде нам то на подвійну хосен - буде то приємніст для здоровля. На мінеральны воды, якы оферує Івонич, бо то гын днес зайдеме, од вельох столітів зіжджали ся курортникы з ріжных сторін Европы, але днес не про воды буде бесіда, а про цінну, забыткову XIX-вічну забудову Івоничя. Вписуєме єй днес гуртово в радийовий «Реґістрі Забытків».
