Реляциі - den rusyniv final

Реляциі - den rusyniv final

•

Опис епізоду

Odcinek przedstawia Rusinów jako naród zamieszkujący Karpaty, zwłaszcza Słowację, oraz opisuje ich rozmieszczenie, język, religię i bogatą kulturę ludową. Wspomina też o historycznych ograniczeniach, odrodzeniu po 1990 roku i inicjatywach wzmacniających tożsamość, takich jak kodyfikacja języka, instytucje kulturalne oraz uruchomienie internetowego radia Rusyn FM z okazji Dnia Rusinów.

Автоматычна транскрипция

пасє русиньскє радийо Русинісу народ котрый дале староці аж є в самым
серці Европы поздовж зеверніга Южніх славо Карпат іх полодна домовина знама Акокарпатскасерці Европы поздовж зеверніга Южніх славо Карпат іх полодна домовина знама Акокарпатска
Русь сарозпрестєрана узенішньословенска Украіні а польска дяльшы різнамнійшы скупі Русинів жыю наРусь сарозпрестєрана узенішньословенска Украіні а польска дяльшы різнамнійшы скупі Русинів жыю на
Севере Румуньска в Мадярску во Бойводі не Сербску в Хорватску в ЧесскійСевере Румуньска в Мадярску во Бойводі не Сербску в Хорватску в Чесскій
Республикы а века част Айспоєных Штатух Америцкых а в Канаді Кєти вшакРеспубликы а века част Айспоєных Штатух Америцкых а в Канаді Кєти вшак
представійме было днеу землі Русинов можеме познаменать же жыли а доднес жыюпредставійме было днеу землі Русинов можеме познаменать же жыли а доднес жыю
на розграній Двох Святоу Западного Рімского та іходна його Бізантского Ай культурана розграній Двох Святоу Западного Рімского та іходна його Бізантского Ай культура
а віровізнаня сут о вплынены праве споминаным фактом Русині ниґди не малиа віровізнаня сут о вплынены праве споминаным фактом Русині ниґди не мали
свой власний штат і кєд єй істория зазнаменала вяце покуси найвечу мірусвой власний штат і кєд єй істория зазнаменала вяце покуси найвечу міру
автономіі мали Русині підчас первой Чешко Словацкой Республикы кєди была Подкарпатска Русьавтономіі мали Русині підчас первой Чешко Словацкой Республикы кєди была Подкарпатска Русь
єй сучастю На Словенцку Жыю Русині в северовій ходній части краіні наймеєй сучастю На Словенцку Жыю Русині в северовій ходній части краіні найме
в Окресах Сіна Медзілаборце Гуменне Собранце Стропков Свіднік Ґранов Надтоплю Прешов Кошыцев Окресах Сіна Медзілаборце Гуменне Собранце Стропков Свіднік Ґранов Надтоплю Прешов Кошыце
Сабінову Бардю Стара Любовня Кєжмарок Левоча Спішка Нова <unk>em Апопрад Русині жыютСабінову Бардю Стара Любовня Кєжмарок Левоча Спішка Нова <unk>em Апопрад Русині жыют
ці на словеньску окремі не його творя найпочутнійшу народносну меншыну кіца іці на словеньску окремі не його творя найпочутнійшу народносну меншыну кіца і
в року <unk> обівательства в своій народности приголосил Ят <unk> тісіт обівателівв року <unk> обівательства в своій народности приголосил Ят <unk> тісіт обівателів
русиньскому материньскому языку Шы <unk> дісіт обівателів Одадує ся вшак же нарусиньскому материньскому языку Шы <unk> дісіт обівателів Одадує ся вшак же на
словеньску жыє <unk> тісіт Русинів Закладными ідефікачными знакми русинов су язык культурасловеньску жыє <unk> тісіт Русинів Закладными ідефікачными знакми русинов су язык культура
а тіж бєро візнаня Русиньскій язык больнословацку кодифікуваный в януарі р <unk>а тіж бєро візнаня Русиньскій язык больнословацку кодифікуваный в януарі р <unk>
в главным місци в Братіславе Є поужываный найме в привідяваній періодицкій ав главным місци в Братіславе Є поужываный найме в привідяваній періодицкій а
не періодицкій плачы народносномбісиваній розласу а телевізиі вдівадяльный грах привіючбе в русиньскыхне періодицкій плачы народносномбісиваній розласу а телевізиі вдівадяльный грах привіючбе в русиньскых
школах а на університет нектрых літургітскых обрадах і індє такє ж культурашколах а на університет нектрых літургітскых обрадах і індє такє ж культура
Русинов є вельми богата Оти задний людовей звіков традициі презентуваный русиньскым фольклоромРусинов є вельми богата Оти задний людовей звіков традициі презентуваный русиньскым фольклором
так ме каждій опциі цес обділувану архітектоницку культуру на древеных церквах ажтак ме каждій опциі цес обділувану архітектоницку культуру на древеных церквах аж
по творбу Андио Варгола было водом з Мікови На словенцку можно Русинопо творбу Андио Варгола было водом з Мікови На словенцку можно Русино
глядати є подля віровізнаня респективе прислушности ґіх однайму обраду так мыци Русиніглядати є подля віровізнаня респективе прислушности ґіх однайму обраду так мыци Русині
на словацку слубуть грецко католицкого або православного віровізнаня в опциях а местахна словацку слубуть грецко католицкого або православного віровізнаня в опциях а местах
ді жыю мают своі храмі церкви приймаю под обоім тіжы хвієт Аліноді жыю мают своі храмі церкви приймаю под обоім тіжы хвієт Аліно
<unk>or<unk> і Храм і з добя Іконі а Іконостасий Кєж Красне Насті<unk>or<unk> і Храм і з добя Іконі а Іконостасий Кєж Красне Насті
на Мальбі а князі Самоожуженіть Літурґіцкы обрады Служя найм ціркевнослованьскым языку ана Мальбі а князі Самоожуженіть Літурґіцкы обрады Служя найм ціркевнослованьскым языку а
в грецкокатолицкым ані православным храме урчіте нінайдіте орґан Гудбак терує можне почутв грецкокатолицкым ані православным храме урчіте нінайдіте орґан Гудбак терує можне почут
в крамах віходнього обраду Спочіва предовшыткім спева вшыткых прітом і акантура Єв крамах віходнього обраду Спочіва предовшыткім спева вшыткых прітом і акантура Є
заложена на традичном діходословацком напеве а оплемненами єстными людовійными мельодиями а єзаложена на традичном діходословацком напеве а оплемненами єстными людовійными мельодиями а є
знама акокарпатскє проступінє Русині на словеньску были до року тід <unk> ахонароднознама акокарпатскє проступінє Русині на словеньску были до року тід <unk> ахонародно
заказаный а премєрований на Украінцив А вшак по року тісі зачал новійзаказаный а премєрований на Украінцив А вшак по року тісі зачал новій
обродивациі процес тейто меншыні а за <unk> рокы доказали Русині на словенскуобродивациі процес тейто меншыні а за <unk> рокы доказали Русині на словенску
кодифікуват язык дітворіт устав русиньского языка культурі на Пряшовскій Університе тіж принавратіткодифікуват язык дітворіт устав русиньского языка культурі на Пряшовскій Університе тіж принавратіт
Діґадло Александра Духновича своі народності вітворіт в рамці Словеньского Народного Музея МузеюДіґадло Александра Духновича своі народності вітворіт в рамці Словеньского Народного Музея Музею
Русиньской Культури Зникли редакциі новин Іорусин Народной Новины Русин Аголосрусина тіж былоРусиньской Культури Зникли редакциі новин Іорусин Народной Новины Русин Аголосрусина тіж было
дополнене Народносне высіла Розласу а телевізиі Словенска Русиньску Народност Был бігалай Діньдополнене Народносне высіла Розласу а телевізиі Словенска Русиньску Народност Был бігалай Дінь
Русинів <unk> а праве в тенту дінь почуват ся вісуванє нового русиньскогоРусинів <unk> а праве в тенту дінь почуват ся вісуванє нового русиньского
інтернетового радия Русин Фм Дін Русином на Словенску был становеный на <unk>інтернетового радия Русин Фм Дін Русином на Словенску был становеный на <unk>
івна прето же в тенту дінь <unk>Úнали Перведні Русиньской Культуры в Пряшовеівна прето же в тенту дінь <unk>Úнали Перведні Русиньской Культуры в Пряшове
в остатніх краінах ді Русині жыю ославуют день Русинов Так якы маютв остатніх краінах ді Русині жыю ославуют день Русинов Так якы мают
Словаци Людовій Таштура маю Русині Александра Духновича русиньскым Янушыйком Єзоса Федор ГаватийСловаци Людовій Таштура маю Русині Александра Духновича русиньскым Янушыйком Єзоса Федор Гаватий
Русині маю своіх благославенній Петра Павла Ґодіча Басиля Гопку ці Методачку медсинайвізнамнійшийРусині маю своіх благославенній Петра Павла Ґодіча Басиля Гопку ці Методачку медсинайвізнамнійший
Русинов в істориі Ай Адоф Добрянскій ци Александер Павлович Ґотказ Русином СоласийоРусинов в істориі Ай Адоф Добрянскій ци Александер Павлович Ґотказ Русином Соласийо
Андварго Русиньскы корени мают многы голивудскы гвізды але русином найдеме ай наАндварго Русиньскы корени мают многы голивудскы гвізды але русином найдеме ай на
політицкій сцені на словенску Іван Мікош Роберт Калиняк і дяльшій Заступция русиньскыхполітицкій сцені на словенску Іван Мікош Роберт Калиняк і дяльшій Заступция русиньскых
орґанізаций село Свята сут здруженый Свомому Конґресу Русинов котрый сосхат зараз зорґанізаций село Свята сут здруженый Свомому Конґресу Русинов котрый сосхат зараз з
Бароків Шланцкы орґанізациі Святового Конґресу Русинов поособя в Краінах Чешска Республика ХорватскуБароків Шланцкы орґанізациі Святового Конґресу Русинов поособя в Краінах Чешска Республика Хорватску
Канада Мадярску Польску Румуньско словеньско сербску Украіна а Сполны Штаты америцкы БобКанада Мадярску Польску Румуньско словеньско сербску Украіна а Сполны Штаты америцкы Боб
добід з Єдноклиґійми Конґресми є найвышым орґаном Конґресу Свусинов Русиньскы маладіжніцкы орґанізацидобід з Єдноклиґійми Конґресми є найвышым орґаном Конґресу Свусинов Русиньскы маладіжніцкы орґанізаци
II Свяньскій Мадежы Карпатскій Русині маю ай своі народны символи ті былиII Свяньскій Мадежы Карпатскій Русині маю ай своі народны символи ті были
офіцияльні схвалене на <unk> Св Конґресы Русинов в року <unk> в Румунскуофіцияльні схвалене на <unk> Св Конґресы Русинов в року <unk> в Румунску
Русиньскій ерб представлює мало червений карпатскій медведь стояци на двох ногах аРусиньскій ерб представлює мало червений карпатскій медведь стояци на двох ногах а
тіж трізлоте пругій на светло модром подклади Заперой Ческословецкой Републикы то былтіж трізлоте пругій на светло модром подклади Заперой Ческословецкой Републикы то был
Еб Подкарпатской Руси Русиньска застава є творена в тромі водомі пругмі ВЕб Подкарпатской Руси Русиньска застава є творена в тромі водомі пругмі В
горній половици є то модрий пруг в дольний половици на поли білийгорній половици є то модрий пруг в дольний половици на поли білий
а червений Споминана три колора тіж символізує же Русині патріок словацкій народома червений Споминана три колора тіж символізує же Русині патріок словацкій народом
конкретні з історицкого глядіска суєдны ім зо штырьох бійходослованскых народів Руси Білорусиконкретні з історицкого глядіска суєдны ім зо штырьох бійходослованскых народів Руси Білоруси
Малоруси Нижній Украінці Акарпаторусий Нижній Русині Народном гімном Русинов є найзнамий шяМалоруси Нижній Украінці Акарпаторусий Нижній Русині Народном гімном Русинов є найзнамий шя
басинь візнам русиньского будітеля а списувателя Александра Духновича під назвом Вручанє венованєбасинь візнам русиньского будітеля а списувателя Александра Духновича під назвом Вручанє венованє
гімназациі на словами Яру симбол єсм і буду Я символ Русином сомгімназациі на словами Яру симбол єсм і буду Я символ Русином сом
ай будем Русине пер найліпша музика Русине пер модерна музия <unk>arta музыкаай будем Русине пер найліпша музика Русине пер модерна музия <unk>arta музыка
русинфм ваше русиньскє радийо Боля гона писом писом Де то дерна дезанырусинфм ваше русиньскє радийо Боля гона писом писом Де то дерна дезаны
анте Слухате Русин ребе русиньскє радийо Русины сут народ якый долгы старочаанте Слухате Русин ребе русиньскє радийо Русины сут народ якый долгы староча
жыє в самым серці Европы поздолж северных і южных схилів Карпат іхжыє в самым серці Европы поздолж северных і южных схилів Карпат іх
автентична одцузина знаме як Карпатска Русь розпространят ся на териториі Нижньой Словакіавтентична одцузина знаме як Карпатска Русь розпространят ся на териториі Нижньой Словакі
Украіны і Польщы Дальшы вызначны ґрупы Русинів жыют на Севері Румуніі МадярскуУкраіны і Польщы Дальшы вызначны ґрупы Русинів жыют на Севері Румуніі Мадярску
у Войводині в Сербіі Хорватиі Чешскій Республиці і велика часть і ву Войводині в Сербіі Хорватиі Чешскій Республиці і велика часть і в
Спільных Штатах Америкы і Канаді Кєд себішак представиме автентичну територию Русинів можемеСпільных Штатах Америкы і Канаді Кєд себішак представиме автентичну територию Русинів можеме
позначыти же жыли і доднес жыют на граници двох світів западнього ремскогопозначыти же жыли і доднес жыют на граници двох світів западнього ремского
і выходнього візантійского І культура і реліґія сут охплывнены як раз спомянутымі выходнього візантійского І культура і реліґія сут охплывнены як раз спомянутым
фактом Русины ниґда не мали свойой власной державы і кій істория зазначылафактом Русины ниґда не мали свойой власной державы і кій істория зазначыла
веце про найвекшу міру автономіі мали Русины почас першой Чехословацкой Републикы коливеце про найвекшу міру автономіі мали Русины почас першой Чехословацкой Републикы коли
была Підкарпатска Русь єй сучастьо На словеньску жыют Русины в себе выходнійбыла Підкарпатска Русь єй сучастьо На словеньску жыют Русины в себе выходній
части краіны Головново Креса Снина Міджлабірці Гуменне Собранці Стропків Свидник Ґранов начасти краіны Головново Креса Снина Міджлабірці Гуменне Собранці Стропків Свидник Ґранов на
Тупльов Пряшів Кошыци Сабенів Вардєв Стара Любовня Кыжмарок Спишска Нова Вес іТупльов Пряшів Кошыци Сабенів Вардєв Стара Любовня Кыжмарок Спишска Нова Вес і
Попрад Русины жыючі на словеньску окрем інчого творят <unk> найбільшу народносну меншынуПопрад Русины жыючі на словеньску окрем інчого творят <unk> найбільшу народносну меншыну
коли ся іх у <unk> році при переписы жытелів кус своій народностиколи ся іх у <unk> році при переписы жытелів кус своій народности
приголосило веций як <unk> тисяч жытелів В русиньскому материньскому языку ішло штоприголосило веций як <unk> тисяч жытелів В русиньскому материньскому языку ішло што
з веце <unk> тисяч жытелів одгадує ся шак же на словеньску жыєз веце <unk> тисяч жытелів одгадує ся шак же на словеньску жыє
до <unk> тисяч Русинів Основныма ідентифікачныма знами Русинів сут язык культура ідо <unk> тисяч Русинів Основныма ідентифікачныма знами Русинів сут язык культура і
так само реліґія Русиньскій язык был на словеньску кодифікуваний в януарі <unk>так само реліґія Русиньскій язык был на словеньску кодифікуваний в януарі <unk>
року в головнім місті в Братіславі Є хоснований головно при выдаваню періодичнойроку в головнім місті в Братіславі Є хоснований головно при выдаваню періодичной
і неперіодичной пресы народносні выселаню розгласу і телевізиі в театральных пєсах приі неперіодичной пресы народносні выселаню розгласу і телевізиі в театральных пєсах при
навцяню в русиньскых школах і на університі в дакотрых літурґічных обрядах інавцяню в русиньскых школах і на університі в дакотрых літурґічных обрядах і
інде Так само культура Русинів є барз богата од той основной народнойінде Так само культура Русинів є барз богата од той основной народной
звыків традиций презентуваных русиньскым фольклором майже в каждім селі через обдивувану архітектоничнузвыків традиций презентуваных русиньскым фольклором майже в каждім селі через обдивувану архітектоничну
культуру на деревляных церквах аж по творчост Анди Варголы походжыньом і змыковойкультуру на деревляных церквах аж по творчост Анди Варголы походжыньом і змыковой
На словенску мож Русинів глядати і подля реліґій значыт приналежности ґубоходному обрядуНа словенску мож Русинів глядати і подля реліґій значыт приналежности ґубоходному обряду
Майже вшыткы Русины Словакі сут або грекокатолицкой або православной реліґіі селах іМайже вшыткы Русины Словакі сут або грекокатолицкой або православной реліґіі селах і
містах де жыют мают своі храмы церкви Причащают під обыдвома способами значытмістах де жыют мают своі храмы церкви Причащают під обыдвома способами значыт
хліб і выно і храмы сут украшены іконами і іконостасами так самохліб і выно і храмы сут украшены іконами і іконостасами так само
з кінописом і священници можут женити ся Літургічны обряды служат головно вз кінописом і священници можут женити ся Літургічны обряды служат головно в
церковнославяньскым языку і грекокатолицкой ци православной церкви і сто не найдети орґанцерковнославяньскым языку і грекокатолицкой ци православной церкви і сто не найдети орґан
Музыка яку мож чути в рамах выходного обряду основат ся головно наМузыка яку мож чути в рамах выходного обряду основат ся головно на
співі вшыткых участных і дяка Є основана на традичным выходославянскым разпиві іспіві вшыткых участных і дяка Є основана на традичным выходославянскым разпиві і
оплымнена місныма народныма мельодиями і єст нама як карпатскє простопініє Русины наоплымнена місныма народныма мельодиями і єст нама як карпатскє простопініє Русины на
словеньску были до <unk> року як народно заказаны і переменуваны на Украінцівсловеньску были до <unk> року як народно заказаны і переменуваны на Украінців
Але по <unk> році зачал новый оброджуючий процес той меншыны і заАле по <unk> році зачал новый оброджуючий процес той меншыны і за
років доказали Русины на словеньску кодифікувати язык вытворити Інститут Русиньского Языка іроків доказали Русины на словеньску кодифікувати язык вытворити Інститут Русиньского Языка і
Культуры на Пряшівской Університеті так само навернути Театр Александра Духновича свойой народностиКультуры на Пряшівской Університеті так само навернути Театр Александра Духновича свойой народности
вытворити в рамках Словацкого Народного Музею Музей Русиньской Культуры вынекли редакциі новиноквытворити в рамках Словацкого Народного Музею Музей Русиньской Культуры вынекли редакциі новинок
Ін і Горус Русина так само было дополнене народносне высиланя розлясу іІн і Горус Русина так само было дополнене народносне высиланя розлясу і
телевізиі словеньска о Русиньску народност Был выголошений День Русинів на <unk> юнтелевізиі словеньска о Русиньску народност Был выголошений День Русинів на <unk> юн
і як раз в тот ден слухати высиланя нового русиньского інтернетового радияі як раз в тот ден слухати высиланя нового русиньского інтернетового радия
Русин фм День Русинів на Словеньску был встановлений на <unk> юна боРусин фм День Русинів на Словеньску был встановлений на <unk> юна бо
в тот ден в <unk> році одбыли ся першы дні русиньской культурыв тот ден в <unk> році одбыли ся першы дні русиньской культуры
в Пряшові в остатніх державах де жыют Русины святкуют День Русинів вв Пряшові в остатніх державах де жыют Русины святкуют День Русинів в
інчы дні Так як мают Словациі Людовита Штура мают Русины Александра Духновичаінчы дні Так як мают Словациі Людовита Штура мают Русины Александра Духновича
русиньскым Яношыком Єзас Федір Головатий Русины мают своіх блаженых Петра Павла Ґойдічарусиньскым Яношыком Єзас Федір Головатий Русины мают своіх блаженых Петра Павла Ґойдіча
Василия Гобку ци Мафто Ятычку Медж найвызначнійшых Русинів в істориі належат ЯдольфВасилия Гобку ци Мафто Ятычку Медж найвызначнійшых Русинів в істориі належат Ядольф
Добрянскій ци Александер Павлович В дідовизні Русинів голосил ся Андій Варголь русиньскыДобрянскій ци Александер Павлович В дідовизні Русинів голосил ся Андій Варголь русиньскы
коріня мают многы голивудскы звізды але Русинів найдеме і на політичній сценікоріня мают многы голивудскы звізды але Русинів найдеме і на політичній сцені
на словеньску Іван Миклош Роберт Каленяк і дальшы Заступцевы русиньскых орґанізаций зна словеньску Іван Миклош Роберт Каленяк і дальшы Заступцевы русиньскых орґанізаций з
цілого світа сут зєднаны У Світовим Конґресі Русинів котрый сходит ся разоцілого світа сут зєднаны У Світовим Конґресі Русинів котрый сходит ся разо
два рокы Членскы орґанізаций Світового Конґреса Русинів дійствуют в державах Чешска Республикадва рокы Членскы орґанізаций Світового Конґреса Русинів дійствуют в державах Чешска Республика
Хорватия Канада Мадярску Польша Румунія Словакія Сербія Украіна і Споєдны Штаты АмерикыХорватия Канада Мадярску Польша Румунія Словакія Сербія Украіна і Споєдны Штаты Америкы
Вепоси медже Єднотливыма Конґресам і є найвысшым орґаном Конґреса Світовара да РусинівВепоси медже Єднотливыма Конґресам і є найвысшым орґаном Конґреса Світовара да Русинів
Русиньскы молодежны орґанізациі зєднує Світовый Форум Русиньской Молодежі Карпатскы Русины мают іРусиньскы молодежны орґанізациі зєднує Світовый Форум Русиньской Молодежі Карпатскы Русины мают і
своі народны символы Тоты были офіцияльно схвалены на <unk> Світовым Конґресі Русинівсвоі народны символы Тоты были офіцияльно схвалены на <unk> Світовым Конґресі Русинів
в <unk> році в Румуніі Русиньскій ерб представлює темночервений карпатскій медвідь стоячыйв <unk> році в Румуніі Русиньскій ерб представлює темночервений карпатскій медвідь стоячый
на двох ногах і так само три золоты смугы на світло синімна двох ногах і так само три золоты смугы на світло синім
підкладі За першой Чехословацкой Републикы то был Еб Підкарпатской Руси Русиньскій флягпідкладі За першой Чехословацкой Републикы то был Еб Підкарпатской Руси Русиньскій фляг
є твореный трьома выдорівныма смугами в горній Половині є то синя смугає твореный трьома выдорівныма смугами в горній Половині є то синя смуга
в дольній Половині напіл Біла і червена Спомянута трикольора так само символізуєв дольній Половині напіл Біла і червена Спомянута трикольора так само символізує
же Русины належат ку славяньскым народам конкретно з історичного погляду сут єднымже Русины належат ку славяньскым народам конкретно з історичного погляду сут єдным
із четверох выходославяньскых народів Руси Білоруси Малорусы низ Украінци і Карпаторусы низіз четверох выходославяньскых народів Руси Білоруси Малорусы низ Украінци і Карпаторусы низ
Русины Народно гімну є найвызначнійший стишок од вызначного будителя і писателя АлександраРусины Народно гімну є найвызначнійший стишок од вызначного будителя і писателя Александра
Духновича під назвом Вручанє Гімна зачынат словами Я Русин был єс іДухновича під назвом Вручанє Гімна зачынат словами Я Русин был єс і
буду ва ся русиньскє радийо Ой і свого Його рігру істора порівнобуду ва ся русиньскє радийо Ой і свого Його рігру істора порівно
емілиту рефом темі емітурич Бесла Бесла высти пістолі буде горіти столові вельемілиту рефом темі емітурич Бесла Бесла высти пістолі буде горіти столові вель
полові і наліна писа тинає ся і робіт ся голов а положылполові і наліна писа тинає ся і робіт ся голов а положыл
ся голов то ва положыл ся Маюра маюра селе маю Маюра маюрася голов то ва положыл ся Маюра маюра селе маю Маюра маюра
селем Повідаю повідаю повідаю єс добро Демові тиси раз добро з тогоселем Повідаю повідаю повідаю єс добро Демові тиси раз добро з того
вязного обовязного Золомязны памяту народ Горі музиковал парнерско ти собі серце косерсывязного обовязного Золомязны памяту народ Горі музиковал парнерско ти собі серце косерсы
Собі примо Серце пан попит Той галіцком преноспослав єст на Шпаросла КрославСобі примо Серце пан попит Той галіцком преноспослав єст на Шпаросла Крослав
За зване анекдоты ледомы гасмого грецко парубы нондо але домы касмого грецкоЗа зване анекдоты ледомы гасмого грецко парубы нондо але домы касмого грецко
паробыпаробы