Карпатска Русь #7 - 1 VIII 2013 - Ватра в Михаловi
Еп. 07

Карпатска Русь #7 - 1 VIII 2013 - Ватра в Михаловi

•

Опис епізоду

Odcinek 7 z 1 sierpnia 2013 roku zapowiada Łemkowską Watrę w Michałowie, w tym uroczystość przy pomniku Operacji „Wisła“, występy zespołów, wydarzenia dla dzieci, turniej sportowy i pokaz filmów o tematyce łemkowskiej. W audycji pojawiają się też krótkie informacje o innych rusyńskich inicjatywach, m.in. nowej stronie internetowej, konkursie fotograficznym i wydawnictwach związanych z kulturą Łemków.

Карпатска Русь #7 - 1 VIII 2013 - Ватра в Михаловi

Автоматычна транскрипция

Карпатска Русь вшытко прорусиньскы подіі де не буд по світі Слухайте проґраму
Карпатска Русь в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Уж
тоту пятницю о <unk> <unk> годині зачне ся Лемківска Ватра на чужыні
в Михальові Ватра розпочне ся традицийні од зложыня вінців під памятником Операциі
Вісла Стоваришыня Лемків прирыхтувало міцно богатий проґрам Каждий Ватрянин найде в ним
даш то для себе незалежні од віку Традицийні выступувати будут фольклористичны ансамблі
як кычера Ластівочка і Шаришан а вечерно модерны ґрупы в тым неозбійны
песимісты Клезмафор Дуляровы братя Надія Оркєстра святого Миколая Сім Кропка Дамир і
інчы Сут тіж заплянуваны специяльны подіі для наймолодшых і спортовій турні Імпрезом
товаришучом є фільмовій фестіваль на якым вказаны будут два фільмы о лемківскій
тематиці осадне і в новиці на кінці світа Цілковитом новином є модерна
інтернетова страна Ватры в Михалові Корыстати з ней можна в трьох языках
лемківскым польскым і анґєльскым Страну можете найти під адресом Вропка Ватра Міхаa
кропка Li<unk> На того річні ватрі другій раз остане вручена Надгорода ім
Никіфора Епіфана Руня Хто єй дістане іщы того не відомо але напевно
в наступній Карпатскій Руси Вас поінформую хто єй отримал Наступном цікавом подійом
з лемківского подвірця є выданя през соймове державне выдавництво книжкы під титулом
Лемкы Редакторком науковым є Брата Махуль Телюс Книжка має <unk> стран є
онам томом з сериі Меншыны народны і етнічны в Польщы Тота позиция
складат ся з трьох части Достоменніст істория культура і наука высокых молоковерку
змотых менші мыґнівных падін окатор артакой а золото енно діступліньом за вікарі
тым тоці нужне антивота ні насі мода жы до тота што жне
буде то мода всі од А мужы маєюта што діяни праморшат самы
лучы знесі Кыто ропишы зниса дышой матолика мы замужне же можне оддашта
мужных ґамы та сін тужне быти ґамы флірено цілы Жыта сів там
дєтка мотин Жыде од там товда ждан Нє вода мож на кажда
з медиці В днях од <unk> до <unk> липця в Зындрановій проходило
свято од Русаль до Яна Орґанізатором той подіі был Музей Лемківской Культуры
в Зындрановій В тракті того свята можна было озерати красны выступы ансамблів
з Польщы Украіны і Словациі Филя барз добрі дописала а Музей Лемківской
Культуры в Зындрановій был полний гості Тепер дашто цікаве з Румуніі Русины
Мара Мороша створили свій інтернетовій сайт під адресом <unk>r<unk>o<unk><unk>a<unk> Сайт тот має
яко модерне медиюм помагати в противдіяню асиміляциі Русинів Румуніі Має він тіж
достарчати соспільству свіжых інформаций соспільных і культуральных окрем же буде будри позальком
людям на собі за небуде призводи єй люд і єй люде Моя
оє кринятый одып оці мою дівчыну слове зау церым за Мене потазмом
При тото ци Лысло ци слави і гол <unk> Яс толжы літы
за <unk> свою іде свою котрицю Тепер переносиме ся на Словацию котра
є всеполна цікавых подій з русиньского жытя Здружыня Інтеліґенциі Русинів Словациі орґанізує
конкурс фотоґрафічні Знимкы можна пересылати до <unk> вересня того рока під Майльовый
адрес Фото русин малпа Ґмі <unk>e<unk>N Темом конкурсу є вшытко звязане з
жытьом і ґаздівком нашых русиньскых предків то є хыжы стары строі і
нарядя Знимкы будут заміщаны реґулярні на страні кропка <unk>rt<unk>С <unk> липця того
рока дішло до історичной стрічы представників общества святого Йоана Крестителя зо секретарьом
Конґреґациі східніх церков владыком Цирильом Васильом Общество репрезентували члены заряду Священникы Ясик
Костельник і барна Священникы з общества представили роботу общества і подякували за
імпріматур перекладу на русиньскій язык Требникы Бесідували тіж о потребі вызначыня вікаря
прорусинів Грекокатоликів на Словациі Квестия тота є порушана уж од вельох років
але неє жадных одповіді з Рим Проблемом Русинів на Словациі є сильна
словакізация церкви а што престоіде тіж люди Од вельох років вірны домагают
ся владыкы або хоц вікаря прорусинів грекокатоликів Узріме си стріча тота принесе
даякы ефекты Русинам Ґолиофеляма Миколе фунґо лаґали Лифляри лі орыноґрафіі Ґлада Мацефо
тугале <unk>eorыляны ди ку памят котрого єм будала Сут туди ґнеба не
ґренку на цело на селі се не слікова Самоселица не дай з
вас самосек се загаса барапо Тепер приносиме ся до Сербіі В тым
році основна і середня школа Петро Кузьмяк в рускым Керицтурі святкує <unk>
років оддати єй оснуваня Школа істнує од рока <unk> і остала отворена
уж два рокы поселіню ся Русинів в Воєводині Школа носит імено вызначного
учытеля якій был єй головным учытельом в роках <unk> Свойом роботом педаґоґічном
міцно причынил ся до розвою школы і вчыня Што найважнійше є в
тій школі то же вшыткы передметы выкладаны сут по русиньску Є то
єдина середня школа на світі яка має русиньскій язык яко выкладовый З
той школы вышли абсольвенты якы внесли великій вклад в жытя Воєводины і
Сербіі На ріжных просторах од культуры пес науку і спорт аж до
політикы <unk> черця в Петровцях в Хорвациі мала місце на стадийоні футбольного
клюбу Петровці Рутеніяда То є спортове змаганя русиньской молодежі з Хорвациі Тогорічна
рутиніяда мала медженародный характер бо і споза Хорвациі взяли в ней участ
діти з Руского Керестура В катеґориі основных шкіл побідила дружына основной школы
Старі Янковці а старшій катеґориі пухар здобила дружына з Руского Керестура <unk>
мая уж четвертый раз святкувано в Хорвациі ден Руснаків Дата тота не
є припадкова Вызначена є она на основі першого документу якій бесідує Руснака
на териториі Днешньой Републикы Хорватской Тым найстаршым документом є документ установліня першой
грекокатолицкой русиньской парафіі в Петровцях Тогорічны торжества з нагоды дня Руснаків проходили
в Петровцях в Вуковари і Мікльошовцях Слухали сте Карпатской руси в радию
Руской Бурсы Лем фм Павло Ханас