Карпатска Русь #12 - 17 X 2013 - Мрожковый "Лiтний ден" по русиньскы
Еп. 12

Карпатска Русь #12 - 17 X 2013 - Мрожковый "Лiтний ден" по русиньскы

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest rusyńskiej premierze dramatu Sławomira Mrożka „Letni dzień“ w Teatrze Aleksandra Duchnovicza w Preszowie oraz temu, że sztuka porusza pytanie o sens życia. W audycji pojawiają się też informacje o rusyńskiej zabawie w Bratysławie, dwujęzycznych ogłoszeniach wyborczych na Słowacji i kandydaturze Miroslava Kerekanicza do wyborów regionalnych.

Карпатска Русь #12 - 17 X 2013 - Мрожковый “Лiтний ден” по русиньскы

Автоматычна транскрипция

Карпатска Русь вшытко прорусиньскы подіі де не буд по світі Слухайте проґраму
Карпатска Русь в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Прослав
Міра Морожка нормальні в Карпатскы Руси бы м не бесідувал хоцкы знана
то перзона Але што він має спільного з Лемками Хыба нич Його
творчіст єднак остала доцінена світі і розславила його імено І зато <unk>
жолтня в Театрі Александра Духновича в Пряшові буде мала місце премєра літнього
дня Славоміра Мрожка Очывидні нона драма выставлена буде по русиньску што є
в тій новині найважнійше В драміті стрічат ся двох хлопів чого єдному
в жытю нич ся не удає а другому вшытко приходит легко Обоє
постановляют одбрати собі жытя припадково в тым самым місци І стріча довела
до дискусиі на тему сенсу істнуваня Але тота дискусия остала перервана през
прийстя красной молодой і таємничой бабы В драмі тій автор порушат квестию
фундаментальну для люди то є сенсу жытя Хто бы хтіл дізнати ся
якы внескы мож вытягнути з той драмы може іщы <unk> жолтня поіхати
до Пряшова і по русиньску подивляти мрошкову драму Уж <unk> жолтня в
Братиславі орґанізация Молоды Русины орґанізує <unk> русиньску забаву В тым році забава
орґанізувана є в рамах Дня Народных Меншын во Словациі якій выпадат <unk>
жолтня В проґрамі забавы плянуваный є выступ ансамблю Рутинія інчы атракциі Забава
очывидні реляцийонувана буде през нашы браті радию Русине фмі На отворенє туре
Єврапа на неділя дасі відерку фабрыку Выматайкє єті раптику аґєй тяжкє інфером
Лади добра моє добра А <unk> ко кажде рано вшыткє стане повегаль
та неаци не хцу одгласувати цідскє ложу потратуват акє тяжкє інферували дават
ора єдо морає ас домця сесом оптиміста єстрапі малі боксериста ай підснайде
де свой сверє тулягкє то мі вер а кєй тяжкєн веселом вади
роздаватка добра модра добра поведат бабкы цьотя любі чести не спинуют предволем
на Еслюбі Малий ковай засе зо слотым аж такасту оке тяжкєвід пред
селом лады родала людьми рами добра модає добра азкал Парляменті навеці анархіолици
і комулисті релігы проблем повелят ветучынцю магляй тяжкє преценували продава людом <unk>
Марго дыр Віколя Крисо а CДІ ты На Словациі затрали ся прирыхтуваня
до реґіональных выборів што за тым іде влада зобовязана є розвішати оголошыня
про выборы Закон на Словациі є такій же в ґмінах де жыє
што найменьше <unk> процент мешканців даной народной меншыны тоты оголошыня мусят быти
в двох языках Но і так єст же сут оголошыня в двох
языках але не вшытко є так як повинно быти На материньскы языкы
переложены сут не цілы тексты а тексты в материньскых языках в тым
русиньскым сут писаны меньшыма буквами На тоту цілу ситуацию зареаґувала лем мадярска
партия котра уважат же такы пропорциі на голошынях ведут до узнаня текстів
в материньскых языках за непотрібны бо і так вшыткы будут смотрили на
тексты по словацкы Скоро сме при темі в выборці вартат повісти же
в пряшівскым краю до реґіонального сойму кандидує знаний Русин Мирослав Кереканич є
він директором Артистичным Ансамблю Хемлюн і членом Артистичной рады ансамблю П Мирослав
Кырканич є тіж засновательом Одділу Русиньской Обороды в Гуменным і членом Головного
Заряду Русиньской Обороды на Словациі Є то барз активна перзоны а про
выникы выборів буду очывидні бесідувал по выборах Мам яму сам Ей мам
яро сам Гей він а я там під Мароса то мароса гей
він мароса но мороза мая бой марозая мора Ботя заселі ботя заліти
Ея лем буде годі од Гатильова зелена Модином Модином праві Таклика то
з мойом полона заятайом пала Іде заямора верты манараві Ескасами а самі
лезка самі з купами а самона посита ся під ґазала ни ґаздалі
маз каз госом помалан де зо парі низка з гостом помалан де
зо пари а совіст она тіску цісками руцісками ру а совята небо
за таму світлици до совята непоза тамници На конец новин зо Словациі
буде дашто з церковного жытя В Кошыцях в днях од <unk> до
<unk> жолтня проходит стріча владык східніх католицкых церков з Европы В тым
році стріча владык проходит зато на Словациі бо припадат гын <unk> річниця
приходу Кырила і Методія на Мадяры В празі орґанізация русиньска ініциятива в
Чешскій Республиці <unk> жолтня орґанізує прелекцию доцента Михала Шміґля о переселінях Русинів
в роках <unk> до Радяньского Союзу Прелекция дополнена буде презентацийом документального фільму
Йозеф а його братя Гев припомнул нашым слухачам же не лем Лемкы
депортуваны были до Радяньского Союзу але і Русины з Чехословациі Штоправда были
то депортациі на дуже меньшу скалю але серед Русинів на Словациі є
то жыва і дале дискутувана тема Подія нона одбуде ся в Празі
<unk> жолтня в Домі Народных Меншын о годині <unk> В селі волі
стоіт оста А то <unk> нарід <unk> нарідо Не плу о то
моє сір о поле мі таю сер Тепер новины з Украіны <unk>
жолтня депутат Верховной Рады Украіны Іван Бушко стрітил ся з ведучыма русиньскых
орґанізаций на Закарпатів Стріча мала місце в Ужгороді будинку нацийональности Была то
неформальна стріча на якій бесідувано о концепциях розвитку русиньского руху Першоурядном темом
бесіды был проблем одновліня народовости Русин на Украіні Тот ціль узнану за
конечніст і історичну справедливіст Лідеры русиньскых орґанізациі подякували Іванови Бушко за попертя
і просили о поміч выдаваню підручників і словників Просили тіж о покликаня
катедры русиністикы на університету Наконец подарували Іванови Бушку русиньску фану і пару
русиньскых книжок выдаваных за границями Украіны Про Івана Бужку і русиньску тему
было тіж чути на Украіні початком жолтня Депутат Бушко єду зо своіх
выступінь в цілости посвятил Русину Представил він покус історичну положыня Русинів на
Закарпатію як і теперішню ситуацию Выяснил же звернули ся до него делеґаты
ХХ Світового Конґресу Русинів Рузнаків Лемків з просьбом о вызнаня Русинів яко
незалежной народовости В праві Русинів голос забрал тіж секретар парляментарного комітету Іщван
Ґайдыш Повіл він же русиньскій проблем буде дискутуваній іщы в тым році
на засіданю Комітету Пару слів о Русинах повіл тіж депутат реґіонального парляменту
Євен Жупан Припомнул він же по прилучыню Підкарпатской Руси до радяньской Украіны
народовіст Русин остала скрислена узнал він же при добрій волі правительства тот
стан річ мож змінити Зазначыл при тым же Русины сут узнаваны за
народну меншыну во вшыткых інчых державах де жыют мандар на особы де
манарчаєму ока тідає камере де ма нарчаєм окає камере лаґонсє лом де
лаґоніс черґембаль дай елом да бе даме реґсєлле выма нарым окайка мед
сє лембе дай айбайбальом Наступна бартікава подія звязана буде з Лемками на
Украіні <unk> жолтня в Науковій Бібліотеці Університету Івана Франка во Львові одбуде
ся стріча з автором лемківского словника і редактором часопису Дзвоны Лемківщыны Ігором
Дудром На стрічы ти Ігор Дудра пояснит медже інчыма чого в лемківскым
языку конечне є хоснуваня буквы ы Як записувати в пашпортах лемківскы імена
Пояснит тиж значыня вельох лемківскых слів Представит што то за праздник русаля
яке убраня Лемкы звалит Друшляком і што то за напій кропка Опруч
того буде можна тіж запізнати ся з лемківском поезийом піснями і прислівями
Лемків Хто є цікавий того вшыткого <unk> жолтня може зайти до Університетской
Бібліотекы во Львові на годину <unk> Слухали сте проґраму Карпатска Русь в
радию Руской Бурсы Лем фм Павло Ханас