Карпатска Русь #17 - 26 XII 2013 - святочнi i перед святочнi
Еп. 17

Карпатска Русь #17 - 26 XII 2013 - святочнi i перед святочнi

Опис епізоду

Odcinek dotyczy świątecznych i przedświątecznych wydarzeń w społeczności rusińskiej. W materiale pojawiają się informacje ze Słowacji o Kamionce i organizowanym tam koncercie kolęd oraz prezentacji lokalnych tradycji. Wspomniano też o rekrutacji na studia z języka i literatury rusińskiej w Preszowie oraz o zmianach dotyczących rad mniejszości narodowych w Serbii.

Карпатска Русь #17 - 26 XII 2013 - святочнi i перед святочнi

Автоматычна транскрипция

Карпатска Русь вшытко про русиньскы подіі де не буд по світі Слухайте
проґраму Карпатска Русь в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас
Днескы Карпатску Русь зачнут од новин зо Словациі Гинвекшіст Русинів є в
часі святкуваня Різдва Христового Зараз по святах мешканці села Камюнка русиньска Оборода
на словеньску Общество святого Йоана Крестителя і орґанізация Молоды Русины просят на
дне русиньскых звыків і традициі села Камюнкы Проґрам зачне ся <unk> грудня
о <unk> різдвяным молемньом О <unk> <unk> годині одбуде ся концерт русиньскых
коляд а потім презентация кумшту Ґаляпроґрам того свята зачне ся о годині
<unk> Выступлят в ним Хоры ансамблю Кечера з Якубян Барвінок Грекокатолицкій Хір
зо Старой Любовні Сулісты Наталия Кучава Сікорнякова і Івана з Мартином Карашы
Гостьом проґраму буде Піддукєльскій Артистичній Людовій Ансамбль з Пряшова Хто бы мал
хвилю часу напевно оплачыт ся поіхати до Камюнкы Село тото жыє русиньском
культуром што вартат видити на своі очы Відомо же з чужыны неє
легко іхати на Пряшівску Русь специяльні на концерт але Лемкам з Лемковины
напевно буде оплачало ся одвидити в тот ден Камюнку Поза крас концертом
можна тіж навязати новы контакты з камюнчанами і не лем Тым дулом
під ґалиной Тым долом під ґалиною З того і жолнір з дівычыною
Сто від жолнір з дівчыною розмовляє стоіт стоіт розмовляє залучаньку поотискає Зыручаньку
поотискає ойте ойти дівчыно мойте ойте дівчыно моє відо відгадай мі шіст
загадок Як годнеш моя буде Як видонеш моя будеш годнешудеш не відгодне
шудеш А што сходит без насіня А што сходит без насіны А
што росне без скорінь А што росне без скоріня А што біжыт
Бас про гону А што біжыт Вас про гону А хто любит
чужу жану А хто любит чужану А што грає голос має а
што грає голос має А хто плоче сліз не має А хто
плоче сліз не має як стоялы дівчына як стоялы стык годовы шт
загодок вііт годовы Сонце сходит без насіня Сонце сходит без насіня Камін
росне без коріня Камін росне без коріня Вода біжыт бас про го
ну Вода біжыт бас про году Жолні гірлю бит чужану Жолнір любит
чугу жужану Скрипрає голос має скрипка роє голос має сооківпло чыслі має
соківпы чысліз не має Інститут Русиньского Языка і Літературы Пряшівского Університету уж
заповідат рекрутацию на студия Може є то звычайна новина як што рока
перед матурами але напевно незвычайны сут можливости якы дає выбір той професиі
Студенты якы здедуют ся на студиюваня русиньского языка і літературы мают можливіст
выбераня другой професиі до студиюваня І ту власні найвекше заскочыня Русиньскій язык
і література може быти получена з біолоґійом фізиком ґеоґрафійом педаґоґіком науками о
танцю з вельома інчыма европейскыма языками як і інчыма факультетами Державна Влада
Сербіі приняла новы засады выбераня нацийональных меншыновых совітів Не мият то тіж
воєводиньскых Русинів котры тіж мают натуральні свій совіт Згідні з новыма засадами
одповідальна за припроваджыня безпосередніх выборів до нацийональных совітів буде Державна Выборча Комісия
Новы засады выборів совітів мают забезпечыти іх добре функцийонуваня і унеможливити маніпуляциі
при выборах выборчы листы творены будут през державны уряды Нацийональны совіты фунґуют
в Сербіі і Хорвациі Акурат в тых державах культура русиньска стоіт на
найвысшым рівни што потверджат іх скуточніст В нишніх обставинах не выдає ся
єднак можливе жебы нацийональны совіты были покликаны в інчых державах Думам же
мы Лемкы повинни сме од югославяньскых руснаків вельо ся іщы навчыти В
ку Святочні тіж зо Сербіі Русины в Воєводині мают кус скомплікувану справу
з календарьом Хоцкы вшыткы руснакы сут грекокатоликами то декотры парафіі мают уж
принятий григорияньскій календар коли решта парафіі ма дале юлияньскій В звязку з
тым найвекша русиньска парафія Рускій Керестур є в тракті прожываня Різдва Христового
Хоц руснакы мают новый календар то дале мают три дни свят З
той нагоды в першый ден свят Апостольскій Еґзарх Сербіі Владыка Григорий Джуджар
одправил апостольску службу Божу в катедрі в Рускым Керестурі Зазначыл він же
свята сесы сут Святами Любови і Любови Бога до Люди Тіж в
Рускым Керестурі в першый ден свят мал місце різдвяній концерт в домі
Культуры В часі концерту выступували Катедральний гір гір Дому Культуры і гіргармонія
з Нового Саду вшыткым Русинам якы тепер обходят свята коляды выконаню ансамблю
Маковиця зо Свинника Нагодил ся Ісуслід о слові Ферміла Ясна <unk>ra<unk> А
він лешыт на соломі як невінятко сустрісто з Ати ат малекій аты
Антилопо співаю астрена гыдаю амяне А то мале сватіна Етоцены то паст
і оряды Або дале не має або тід нас біляє а мослі
А дале не має а приємка <unk>rea<unk>in<unk> Одме жеме довіслеєма його привітати
жебы сме му могли нашто дарувати Народи ся спасите спасите але не
бойте ся паст асторі алейте Амери Спасите ся на росмасеня носи моси
мациі Доктор Мирослав Бесермені зо сримской Мітровиці осягнул значний успіх отримал нагороду
за найліпшу інновацию в катеґориі Еколоґія воды Опрацувал він методу нехемічного очыщаня
воды отриману нагороду одбере в Австриі Потішном річом є то коли нашы
люде отримают успіхы в ріжных просторах Не бракує медже нами такых люди
а я мам надію же такых люди буде іщы веце <unk> грудня
в Празі русиньска ініциятива в Чешскій Республиці орґанізувала концерт різвяной музикы выконаню
тр Тріо тропа оснуване было <unk> років тому през православного священника зо
Свідника Мирослава Гуменика През <unk> років свого істнуваня тріо вытворило богатий музичний
репертуар котрий могли доцінити участникы концерту Концерт одбыл наступном акцийом з циклю
Русины в Чешскій Республиці Молчача меншына <unk> грудня Руснакы в Сербіі святкували
три округлы річниці Першом з них было десят років од установліня апольстольского
еґзархату Сербіі другом сотна річниця од народжыня архієпископа Гавриіла Букатку і третя
річниця то є <unk> років од выданя першого номеру християньского часопису Дзвони
Річницьовы урочыстости одзначены были в рускым керестурі приводил ім місцевий парох Михал
Маляцкум вступне слово выголосил Владыка Джуджар Владыка приближыл тіж жытя архієпископа Бакатку
Сполнил він велику роботу про церков і Русинів в часах якы не
были легкы для цілой Европы Докладнійше про владыку Бакатку бесідувал запрошеній Здякова
священник професор Люка Мариянович За архієпископа Бакатку одслужена остала тіж панахида Вшыткым
Русинам котры уж мают різдвы а і тым котры ся до нього
допіро рыхтуют желям чудовых свят в традицийній нашій атмосфері Мы заспочуєме ся
по святах слухали сте проґраму Карпатска Русь в радию Руской Бурсы ЛЕМ
фм Павло Ханас