Карпатска Русь #24 - 10 IV 2014 - русиньскiй посол на Мадярах ?
Еп. 24

Карпатска Русь #24 - 10 IV 2014 - русиньскiй посол на Мадярах ?

•

Опис епізоду

To odcinek informacyjny poświęcony bieżącym wydarzeniom rusyńskiej społeczności. Zapowiada m.in. klub pieśni rusyńskiej w Pradze, wystawę „Złota Beczka“ w Preszowie, konkurs recytatorski „Czabiński Studnik“ oraz letnią szkołę języka rusyńskiego. W tle pojawia się też temat rusyńskiej listy wyborczej na Węgrzech.

Карпатска Русь #24 -10 IV 2014 - русиньскiй посол на Мадярах ?

Автоматычна транскрипция

Карпатска Русь вшытко про русиньскы подіі де небуд по світі слухайте проґраму
Карпатска Русь в радию Руской Бурсы лем фм просит Павло Ханас Нискы
В Карпатскій Руси Русиньска ініциятива в Чешскій Республиці орґанізує Клюб Русиньской Пісні
в Празі Медженародный Вернісаж Золота Бочка <unk> в Пряшові Конкурс Чабеньскій студник
в русиньскій школі в Чабинах <unk>літня Школа русиньского Языка Студию <unk>rea<unk> <unk>
Русиньска выборча листа на Парляментарны выборы на Мадярах Лемківска писанка <unk> во
Львові Іван Бужко постулює о узнаня русиньского народу за корінный нарід Закарпатє
рома Іці собі за робі єдну крадоплі Бо дотера Гей не знам
Тідосы Бодотера Ей не знамы за мнові І затыма настамі буду дано
ция серде Ет памоє гецьом ня побоює цьом там іде побі Зактабы
дымі не побіз чом та мі не побі Занты Хыба Репаную за
двомаземо Заты найбазе найбазе Зодаві в Ляпрарі марі Зоправі ня праві зобраві
в ня праві зоправі в ня праві мамя за ріка лята я
за ізівы далю ода Русиньска ініциятива в Чешскій Республиці орґанізує клюб Русиньской
Пісні в Празі Вшыткы охочы котрым необоятна є русиньска культура запрошены сут
до вступуваня до того клюбу Єдным з головных цілі той ініциятивы є
приєднаня охочых люди якы жыют в великым і віпчым місці до свойой
корінной культуры Наступным цільом є выробіня свойой неповторной інтерпретациі людовых пісні з
реґіонів де жыют Русины то є Спиш Шариш Жемплін Підкарпатя і дальшы
реґіоны Выбраны пісні мают быти інтерпретуваны през фахівця з долголітнім досвідчыньом в
обшыри інтерпретациі русиньской пісні Меджнародный Ден Фиґлів і Фіґлярів то <unk> квітня
в місті пряшів русиньскій карикатуриста Федор Віцо орґанізувал конкурс і отворил медженародну
выставу під назвом Золота бочка <unk> О <unk> <unk> годині одбыла ся
прес конференция з участом орґанізаторів авторів і журналістів Потім о <unk> <unk>
остал отвореный вернісаж в просторах шарівской ґалериі Золота бочка є то вернісаж
якій посвяченій є тематиці пива В тым році была то уж <unk>
торжественна едиция золотой бочкы Уж минуло яр вілито зышол теплича уж не
клит радіст світом ужыти не є на Шковраночку милы ми єст за
ми ляжку діж не чудны на волями твій чудовый стріч Війтер Теля
конарек же не жолти лем смутку мі мам креко дуга душу є
Шковраночку мили ми єст замишку ді уж не чудней над полями твій
чудовий спіл постин ся од плачы жебы мочы до Чурба серо з
терньом крача дозма до Шкобраночку милой ми не одбергай з моі мрі
Най ся диду Красной весны вчую за свій спіш Ковраночку милей місце
не одберґайс найзя Ліду ґаз чую спі <unk> марця в основній школі
з русиньскым выкладовым языком в чабинах мало місце уж <unk> чабиньскій студник
Чабиньскій студник є то конкурс про діти в рецитациі вершы русиньскых поетів
Участниками конкурсу были школяре чабыньской школы до жюрій конкурсу належали Марек Ґай
Яна Шковранова і Любіця Ґайдошова В першій катеґориі оцінены были школяре першой
і Другой класы в другій катеґориі школяры Третьой клясы а в третій
катеґориі школяры IV клясы Дополніньом конкурсу были танці і спілшколярів чабиньской школы
Од <unk> чер до <unk> липця того рока в Пряшові одбуде ся
уж <unk> літня школа русиньского языка Студиюм Карпату <unk> В часі той
школы участникы будут ся вчыти русиньского языка істориі етноґрафіі в русиньскым і
анґлицкым языку Понад тото орґанізуваных буде вельо додатковых акций якы збогатят проґрам
літньой школы Літня школа в тым році зачне ся од одвиджыня <unk>
Фестівалю Культуры Русинів восвіднику <unk> чер потым зачнут ся занятя з істориі
котры в анґлицкым языку введены будут през професора Павла Роберта Маґочія а
в русиньскым през маґістра Валерия Падяка зываня Што дисла селі ентирез ной
з новой На Мадярах <unk> квітня мали місце парляментарны выборы і в
тым році першы раз народны меншыны мали можливіст выберати кандидатів з меншыновых
лист Медже кандидатами на листах народных меншын могли ся найти выборці зареґіструваны
на листах даной народной меншыны На листу єдной народной меншыны мусіло быти
записаных штонайменьше трьох кандидатів Выборче право бесідує же Народовіст котра сформує народну
листу але не здобуде подля него мандату буде представляти ся в парляменті
як народовій і посланец Народным посланьом остає тот кандидат котрый на Народній
листі є першым На засіданю <unk> лютого того рока цілоштатна русиньска самоуправа
сформувала свою народову листу кандидатів на посланцю на парляментарны выборы <unk> На
лісті ті нашло ся <unk> кандидатів В тот сам ден цілоштатна русиньска
самоуправа оголосила розпочатя выборчой кампаніі До <unk> марця до Русиньского Народного Спису
записало ся <unk> особы Докладных результатів выборів іщы не знам але кєд
они ся вкажут буду о них бесідувал Але згідні з мадярскыма законами
Русины мают уж ґварантуване єдно місце в мадярскым парляменті Дітяча Школа Народных
Мистецтв Міста Львова орґанізувала VI цілоукраіньскій фестіваль Конкурс Лемківска писанка якій травал
од <unk> до <unk> квітня во Львові Цільом фестівалю є захованя і
розвит лемківской традициі батканя великодных яєц яка переказувана є в традицийний спосіб
медже поколінями Дучасті фестівалю запрошены были вшыткы віковы ґрупы заінтересуваных осіб Натоміст
в конкурсі участ могли взяти діти і молодіж од <unk> до <unk>
р в трьох віковых катеґориях і народны майстры лемківской писанкы і педаґоґы
Тепло надворі Сонце світит дівчата змінили дизайн на мі опалены тіла долді
ногы Такій прекрасны майже чудоі дівчата Малювали дівчата красі виєжыли прикрасныяркы візы
так гарны вини Малюваны дівчата красі виє жешіли Прикрасны аркы віцы закгарны
виникы А в тебе неманіяком Декоративной косметикы загалі ти сама натурально виглядаєш
так красно А в тебе нема ніякой декоративной косметикы загалі тис самонатурно
выглядаєш так красно І котрисли Таке мічы Розкошні діют шата в очах
моі До тогонків Ох білтис жінкы Майже догы Дівчата малювали дівчата красні
виє же шіли прекрасны якы віты так гарны ма словами дівчата красі
виє же сіли прикраснаткы ци цаґгарни вини ати кохана А в тебе
неманіяку декоративной косметикы цагалі ти самату дально выглядаєш так красно А в
тебе нема ниякой декоративной косметикы цагалі ти саматура вывадаєш такрасно не маніяку
Декоративной косметикы загалі тис само натурально виглядаєш так красно в тебе нема
нияку Декоративной косметыкы в загалі тис самонатурально виглядаєш так красно малювані Малювані
дівчата Крастуві ах Красуй По контроверсийным выступіню Петра Ґецко якым єм бесідувал
два тыжні тому голосій справі забрал депутат Верховной Рады Украіны Іван Бушко
Уважат він Петра Ґецка за особу з ускрайныма поглядами котры не оддают
загального настрою соспільства на Підкарпатскій Руси До найважнійшых проблемів Руснаків поза неузнаньом
іх за народову меншыну на Украіні узнал долглітній чорній пір сепаратистів якы
не узнают ниякой влады над собом На щастя в остатнім часі погляд
тот зачал ся міняти і тепер уж люде перестают ставляти знак рівности
медже словом Русин і сепаратиста Жебы зарадити проявом радикалізациі Іван Бушко заявил
же треба дати вкінци право Руснанкам до самостановліня і є то прагніня
історичной справедливости Державна влада яка од років іґнорує просьбы Руснаків тіж є
винна на <unk> ситуациі в реґіоні Добрым розвязаньом проблему русиньской меншыны на
Підкарпатскій Руси было бы узнаня іх за корінный нарід Закарпатя през Верховну
Раду Украіны В посліднім часі Верховна Рада Украіны узнала Татарів за корінный
нарід Крыму узнаня през державу за корінный нарід дає права до самовызначыня
політичного економічного правного социяльного і культурной самобитности Є то забезпечыня пред примусовом
асиміляцийом і забезпечыня духово культурных цінности Такє вызначыня Русинів за корінный нарід
Закарпатя было бы найліпшом методом на ріжны сепаратистичны діяня Іван Бушку в
найблизшым часі плянує прирыхтувати одповідню постанову Верховной Рады Украіны Єй принятя было
бы велькым кроком до одновліня історичной справедливости в самоутверджыню русиньского народу на
Закарпатів Слухали сте проґраму Карпатска Русь в радию Руской Бурсы Лем фм
Павло Ханас