Карпатска Русь #35 - 9 X 2014 - Собір УГКЦ в Польщы
Еп. 35

Карпатска Русь #35 - 9 X 2014 - Собір УГКЦ в Польщы

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono pierwszemu soborowi greckokatolickiemu w Polsce, który odbył się w Przemyślu i dotyczył m.in. liturgii, katechezy, zarządzania parafią oraz budowy wspólnoty i Caritasu. Najwięcej emocji budziły postulaty zmian kalendarza liturgicznego oraz wprowadzenia języka polskiego do liturgii, a w audycji zaznaczono, że sprawy te mają jeszcze trafić do dalszych prac i głosowania.

Карпатска Русь #35 - 9 X 2014 - Собір УГКЦ в Польщы

Автоматычна транскрипция

Карпатска Русь вшытко про Русиньскы подіі де небуд по світі Слухайте проґраму
Карпатска Русь в радию Руской Бурсы Лем фм просит Павло Ханас В
днях <unk> жолтня того місяця в Премышли мал місце I Собір грекокатолицкой
церкви в Польщы В соборі участ взяло около сеткы делеґатів з цілой
державы Собір це зобрадувал під гослом Жыва парафія місцьом стрічы з Жывым
Христом Собір обрадувал в обшырах літургіі катехезы кєруваня парафію місиі парафіі будовы
спільноты парафіяльной і карітасу Собір тот принял парудесят постулятів котры будут тепер
дале перерабляны в комісиях Оказує ся же найвеце контроверсиі приносят дві квестиі
котры сут дост голосно омавляны соспільстві тоє квестия календаря і його зміны
і впровижыня языка польского до літургіі Дискусиі звязаны зо змінами календаря Юлияньского
на новій ведены сут неоднескы Част вірных домагат ся змін жебы тоты
котры робят або ся вчат не мусіли специяльні брати урлопів На соборі
пала пропозиция впроваджыня тзв календаря необізантийского Дивна то пропозиция бо ани тзв
реформаторы ани консерватисты якы сут за традицийом до кінця не были бы
задоволены Календар тот полігат над тым же свята сталы были бы святкуваны
згідні з календарьом греґоряньскым а свята рухомы за Юрияньскым Не знам што
бы тоты зміны мали принести вірным Люде котры домагали ся змін і
так бы мусіли брати урлопы хоцкы на великодны свята а люде привязаны
до традициі мусіли бы ся мучыти в морю комерциі яке товаришыт перед
вшыткым різдвяным святам Лемків бы тоты зміны іщы барже поділили бо не
могли бы уж святкувати разом яко ціле соспільство з інчыма Лемками котры
належат до православной церкви Дале справа календаря має быти піддана голосуваню і
зміны будут могли быти впроваджены кєд за нима оповіст ся веце як
<unk> процент вірных кєдстев алоны Ве кран то <unk>ou Ina Другым голосным
постулятом якій пал на соборі было введженя польского языка до літурґіі Його
владыкы мают поважній проблем до розвязаня Што цікаве сєст постулят постал бо
част молодых Украінців в Польщы уж слабо знає свій материньскій язык Собір
Ватиканьскій ІІ твердо зрывал з традицийом о чым добрі переконали ся лем
фебрісты а вшытко тото по то жебы вшытко было добрі зрозуміле Сам
добрі памятам коли был єм іщы в основній школі як в ліґніцкій
парафіі змінено решткы староцеркєвных пісні на украіньскы і вшытко мало быти лем
для того жебы люде могли ліпше розуміти літургію А ту по паронадцетьох
роках од тых змін дале є не зрозуміле што з тым зроблят
владити іщы невідому декотры делеґаты страшыли тіж одплывом вірных з церкви Владика
Ющак бесідувал в проваджыню польского языка до слюбів погребів циґстин коли берут
уділ в урочыстостях Полякы Натоміст митрополита Ян Мартиняк зазначыл же декотры зміны
можут быти ведены лем през патріярху А што Лемкам по соборі Обіцяны
тіж были зміны котры мали бы помочы Лемкам функцийонувати в структурах церкви
Лем хто бы мал тоты зміны вести Ци были бы то парохы
котры кєруют лемківскыма парафіями і з них жыют а Лемків не узнают
сього выраз далі на самым соборі і десяткы рази скорше в жытю
парафіі Натуральні зміны в церкви повинны іти од горы В грекокатолицкій церкви
в Польщы на самій Горі стоіт митрополита якій нераз назначыл што значыт
быти Лемком то є фактичні Украіньом Не думам жебы был він за
небудякыма уступствами для Лемків і Русинів по тым як єм прочытал його
писмо з черця того рока до президента Премышля Митрополита посвятил в нім
кус місця владиці Васильови Масцюхови што позволил сой зацитувати Єстесме незмірні здіблені
же в перемыслю зналязла ся ґрупа праґнунця в щеґульный спосіб ушановать Кєнда
Василя Масцюха котрый был активным участникєм руху москофільского през то діла рачей
на шкодом не тых косола грекокатолицкого але і цалого сполчества нашого реґіону
О якыхкольвік його доконанях можна мовит єдині єжели ході о поленауковы Абстрафуючы
од цілого тла справы зміны назв улиц котре є взагалі абсурдальны митрополіта
Змішал з болотом єден з найвекшых а може і найвекший авторитет Лемків
ХХ віка Кє для митрополіты затриманя реліґійной борбы на Лемковині і привертаня
реляциі медже людскых до нормальности є шкодом для церкви і ейону най
вкаже што є добром може шанує він лем силу і насільство якє
од рока озераме на Украіні Припаді коли митрополіта фактичні диспонує джерелами якы
потверджают Москалюфільство владыкы Мастюха то най повіст цисимоскалюфільство вычюл од талерхофской епитрахыля
на котрім підписали ся вшыткы священникы якы были Талергофі а якій взял
по Александрі Курило до Перемышля Можливе же Москвы не вычул тіж од
книжок якы взял по канцелері адміністрациі апостольской Лемковині Йоані Поляньскым вмерлым в
рогах в <unk> р Натуральні Ян Мартиняк не забыл владыку Мастюха о
школювати пред нунцийом Апостольскым в Польщы примасом Польщы ведучым Конференциі Єпископату Польщы
і митрополитом Перемискым котрых то повідоміл о тым писмі Може митрополита пишущы
Се писмо забыл тіж о тым же адміністрация постольска Лемковины остала поокликана
власні з помочом примаса Польщы Авґуста Хльонда і нунция Постольского в Польщы
Франческо Марваджі Мам надію же наш митрополит ся здогадат же не вшытко
є так як написал в своім писмі і встигне може написати даякє
спростуваня перед одыйстьом на емературу вшак в тым році з кінцю <unk>
років Соборы соборами можна на них о чым небуд бесідувати але кєд
дахто не навчыл ся шацунку до ближнього то бесіда і так даремна
буде Тепер владыкы зо спокійным сумньом будут могли повісти Ватиканні на синоді
до справ родины же сут близко своіх вірных Слухали сте проґраму Карпатска
Русь в радию Руской Бурсы Лем фм Павло Ханас