Карпатска Русь #44 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 37
Еп. 44

Карпатска Русь #44 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 37

•

Опис епізоду

Odcinek przedstawia fragment numeru „Karpackiej Rusi“ z 1946 roku, poświęcony powojennej sytuacji Łemków w rejonie Gorlic. W transkrypcji pojawiają się relacje o ataku na posterunek w Gładyszowie, strachu mieszkańców, pożarach i ucieczkach urzędników oraz listy z Ameryki i komentarze o wyjazdach Łemków na wschód i związanej z tym propagandzie.

Автоматычна транскрипция

мам дея в лісы памчы в дені римоци тженько на серцы плачы
Карпатска Русь офіцияльный орґан Карпаторуского Народного Комітета Лемко Союза в Соєдиных Штатах
і Канаді і Карпаторуского Общества в Канаді Выходит разы на тыждень <unk>o<unk><unk>
пятниця <unk> серпня <unk> р Ґладышів повіт Ґорлиці Лісовы войска напали на
почту в Ґладышові і убили коменданта поліциі Пише єдна жена до мужа
в Америці Писмо з конвертом было передане в редакцию Карпатской Руси но
пожеваню мужа не обявляме імен Писмо было дане на воздушну почту <unk>
липця <unk> і дошло за три тыжні в Америку Мы там писали
уж два листы а тот третій посыламе бо ся нам не чекат
Хотіли сме іщы пустити на почту гел в нашым селі бо почта
уж нас лишат выношат ся до Ґорлиц Вшыткы урядникы уж повтікали бо
гыл барз велика біда ся творит По лісах барз дуже войска сідит
якыса партизантка то вден сідят по лісах а в ночы приходят до
села А мусит іх быти велика сила бо войско польскє ходит за
нима але не може ім нич зробити Нич ся не боят польского
войска В кажду ніч чути же ту сут там сут майже по
вшыткых селах были Лем в нас все так ся обходило аж тепер
<unk> липця впали гев на почту На почті не взяли дуже нич
бо не было грошы лем <unk> звук і почтовы значкы взяли і
телефон зопсули В нас не были лем просто пішли на почту але
мы зато мало не погыбли зо страху бо барз стріляли і забыли
коменданта і другого поліциянта ґміну спалили і постерунок Арешта постеронкови повтікали вшыткым
Полякам казали вынести ся з Ґладышова же як ся не вынесут до
тыжня то іх вшыткых попалят Так постерунок ся забрал до Устя а
ґміна до Санковы Так тепер ани не буде де взяти засвідчыня Мі
треба засвідчыня Марисям Бо был зас лист од консуля же Марися ма
іхати до Варшавы <unk> липця А котра Марися то не єст писано
ци наша ци фецьова І не знам як буде зо вшыткым Тепер
повідают же нас Полякы выженут до Росиі же мы з тыма в
лісі маме звяз і же будут палити село То нихто не знає
што буде з нами Страшны гыл часы ани ся не хоче жыти
І не хотіл бы чоловік жыти лем мі шкода бо хотіла бы
міш тебе видіти хоц перед смертьом Але ты ся не старай за
то нич Може сила Божа ся переможе і придут ліпшы часы бо
так быти не може Гірше єст як в войну але каждой біді
приде конец А пакунка іщы нея ух Повіт Ґорлиці Рускы Лемкы выіхали
до Совітского Союза а польскы Лемкы ся остали дома Петро Филяк в
Робінсвіль достал писмо од свого брата Андрея ізлуга ґорлицкого повіту В писмі
говорит ся што рускы Лемкы выіхали на схід а польскы Лемкы ся
остали дома і он сам має себе за польского Лемка і пише
остро против тых што выіхали і протів Совітского Союза взагалі Писмо інтересне
бо показує яка там пропаґанда робит ся медже нашым народом Писмо было
писане <unk> марця но пришло в Америку <unk> липця Дорогій брате Петре
лист сме од тебе достали і сме ся дуже потішыли же сдоровый
Теперішні часы гіршы сут як война была для нашых люди бо нашы
люде нашли собі тепре велику біду і смуток на голову Але не
всі нашы люде захотіли раю і пішли до раю а тепер зас
хотят з раю назад прити І так поприходило по пару фамелий до
нашых гір і до нашой Ждыны пришло пят фамелий то ішли до
раю співаючы а з раю плачучы Ішли з раю три місяці на
ногах пішком І маленькы діти несли на руках о жебраном хлібі а
пришли назад до села Вымили ся і выпрали ся бо тілько принесли
з раю пшениці жыта Ходили і ходят делеґаты по нашых селах і
дурят люди жебы ся записували до раю же там не будут дуже
робити а будут вшытко дост мати але ся мусят ім попідписати же
єст рускій обыватель і мусит ся польского обывательства і польского права выречы
Так тоты люде стратили своі маєткы і польскє право своі поля і
своі хыжы записали на польскій жонд а там не достали нич в
раю лем роботу То на ден заробил там єден чловек дека зерна
і веце нич Тепер такє гыл право вышло же котры пішли охочо
а тепер пришли назад то мусят іти зас до раю Пришло войско
минушого тыжня і зберало тых люди в ночы а люде як почули
же пришли за нима то босы аж до Шыдвавы до сташка по
снігу втікали жебы лем іх назад до раю не заслали З луга
пішол Хромик Александер і Семан Крыль війчынин і Левак а більше зо
Ждыны Юрко Кравец помер граю наіл ся суровых бураків і на другій
ден помер Так повідают тоты што там были Дальше описує як ім
ся жыло за час войны Скілько зерна іх в добы он сам
дал Німцям на континґент І каждий мал вызначену роботу Мы ходили з
конями до ліса і з дышками де треба было за ту ні
грошы В остатньом року ся здавало же уж не враме Ходили сме
брати окопы аж до Снідниці там были і по два місяці І
под самий фронт ходили од нас окопы робити кулі на них летіли
левкового паробка забыло на окопах в жыдівскым І над нашым ділом ся
зышли раз аеропляны рускы і німецкы і робили велику войну медже собом
Коло нас єден рускій аероплян впал недалеко од хыжы І Тартак бомбардували
того розвалили люде зажыли великого страху Войска было дуже гнас Кватеры мали
по хатах Переходили тячегаут чолґів канонів ружного калібру за нашом дорогом Пережыли
сме ружну біду а дале не знаме што буде Тераз нас высвободили
а свобода така як і неволя Но якоси жыти треба Кобы нам
дали раз спокій Мы ся тераз называме Лемкы польскы а Лемкы рускы
пішли до совітского раю поздоровляє по імени всю родину і доносит што
был в святкові Поздоровляю сестру Анну і Шваґра Я был в літівій
селі в Святкові то ся порожнє Неє никого в селі лем єден
хлоп старий а то все вышло до раю Іх мама померла в
<unk> р а Шваґєр Ковдра тоже помер сестра іх пішла зо сыном
до раю совітского Од нашых переселенців в Совітскым Союзі заплатил великій податок
од пакунков з Америкы Семен Войтович в Пітсбурґ достал писмо од шваґра
Ковальчыка Нестора котрый находит ся в тарнопольской области як переселенец з Лемковщыны
Ягольниця <unk> мая <unk> р Дорогій Шваґре Семане засилаю Тобі і твойой
жені в Розці і синам щыре і сердечне поздоровлєнє Лист од тебе
мы достали <unk> мая а книжкы <unk> мая І пакункы мы достали
<unk> пришол <unk> мая а другій <unk> мая Од книжок я не
платил ниякого податку Но од пакунка одного я заплатил <unk> рублі а
од <unk> То я не знал што вам робити Ци брати ци
одсылати назад бо страшно великы ци оберут так што за тоты грошы
купит собі гев на базарі Длятого се мене на разі більше ниякых
пакунковым не посылай і не вытрачай грошы на купно а не буду
вытрачати на выкупну бо іх нихто не наситил і не наситит хоц
бы всі своі маєткы продал І такы они як ся хвалят Я
тобі напишу в другым листі більше і напишу што єм достал в
першым і другым пакунку а тепер ти пишу што я маю ту
одного сусіду із села Панкна называт ся Лива Йосиф Он має родину
в Ню Йорку а не може достати адресу од них так просит
Тебе што бы сподал його адрес до ґазеты же он пошукує Параску
і Павла Шпах І прошу написати што кому дати із той посылкы
і пребач што аж так на остатку тобі дякую за посылку Боже
заплат за тоты дарункы Семан Войтович Пересылаючы тот лист в редакцию дає
од себе такє примічані Я получыл писмо од свого шваґра і старнопольской
области Писмо дост важне за пакункы Я зато даю жебы нашы люде
не посылали грошы ани пакункы своім родным в Совітскым Союзі бо не
оплатит ся Я грошы посыла з початком лютого <unk> долярів но іщы
не пише ничого што бы одобрал А і тот Краян і з
Панкной глядат свою родину То прошу дайте його адрес до ґазеты може
ся дахто одкликне Што ся тычыт книжок о котрых пише Шваґєр то
я послал нашу книжку Історию Совітского Союза і Карпатской Руси і статю
Курнакова за атомну бомбу Як видно книжкы одобрали в порядку і ничого
не заплатили Адрес того краяна з панкна єст такій Йосиф Глива почта
новая гольниця Район Чортковскій областернопольска Переселенці з ізб повіт грибів пише Штефан
Пирняк до брата Йосифа в Бейон Ню Жерсі Верхня Альхова <unk> мая
<unk> р Сова Ісу Христу дорогій браты і братова пишу я до
вас пару слів і поздоравлям Вас і Вашы діточкы Дуже Красно і
сердечно і поздоравляют Вас з мама рады бы ме довідати ся дашто
о Вас о Вашым здоровлю і поводжыню а што до нас то
мы здоровы Поводжыня нашы як звыкло находимо ся далеко од рідного села
Но <unk> тис кілометрів На разі жыєме вшыткы разом рады бы сме
довідати ся дашто о братіваню ци жывый і здоровий З нами приіхала
сестра Мария а матрона ся остала в ізбах Веце Вам напишу як
од вас єст достану Я до Вас писал уж разы і ничого
не мам то задумал написати іщы четвертый раз Адрес до нас УС
Ворошыло <unk>or<unk>e луганьскій район Верхнє <unk>eor ім Ворошылова Пірня Cёфан Евстахевич Старый
Край місцова повіт Красно пише Григорий Цюра до Василя Бакана в Канаді
<unk> червця <unk> Дорогі брате Василю Засилаю ти щыре і сердечне поздоровліня
і доношу што лист я од Тебе одобрал за котрий красно дякую
Што пишеш за свою хату і фамилию то хата стоіт цілком в
добрым стані нич не ушкоджена Сідит в нєй скутів Жарновскій Франк зо
забрід Он Тебе добрі знає Тевдоска выіхала на схід а дівча забрали
до Дзьмеччыны то іщы не повернуло Кажут што там забыта але певного
свідка не маю А што пишеш ци єй околиця знищена ци тілько
мистова то найбільше знищена тиханя бо тілько остала хата і вля іх
ойці Выса Гора <unk> ясло праві ани єдного цілы одкуса нисены кілька
до ґазы а не часу высы попали то я не Оскілько на
тебе стоял то не продане але оскілько на тевдоску то продал Бо
хто выіхал і выписал ся зо свого маєтку то такій маєток переходит
на власност державы і на разі не хотят го признати ниякой родині
хыба собі може од державы выарендувати Што з того буде дальше то
на разі не знати Ци тоты горы будут так пустком лежати дальшы
ци до них якы люде повернут або придутка Дотепер єст так же
хто чую хату обнял то достал од староства посвідчыня на тымчасове ужываня
до дальшого розпорядку і має з такой хаты оплатити податок і асикурацию
Новости в нас такых великых нема А што до описаня фронту так
то попросту не можна описати што тот бідний народ вытерпіл з того
можна бы зробити велику книжку Смысовы забито під час фронту около <unk>
осіб а і перед фронтом забыли пятнадцет якых порахували за противных німецкой
власти Ханя Петра тіж забили бо го поймали в лісі што фнюк
перед кулями до ліса Приняли за партизана і забили Жену його забили
бо не хотіла іти з нима як брали люди перед фронтом єдну
дітину а троє діти пішли на схід за семаном Жыти в нашых
сторонах можна але дуже смутно бо мало людей А в тані Петро
поіхали а Марина выдала ся до Габола а так само выіхали Высова
повіт Ґорлиці пише Васер Курило до Данька Дурняка в Йонкерс Высола <unk>
червця <unk> Наше поводжыня дост планне бо неє усталеного порядку І ци
ся го дочекаме то не знати До Росиі кажут іти повідают же
не є примусово іти але приходит войско і лапают людей А одтамале
люди втічут же там не до жытя Од нас люде вышли і
з Высовы барже всі мы самы были уж прирыхтуваны зо всім але
сме ся стримали Остало нас іщы <unk> фамелий Село зовсім пусте Наша
родина вышли всі з Высовы але вышли охотно а з Ганьчови не
вышли Тепер нихто не знає што буде дальше бо з Устя выгнали
пару фамелий примусово і з панкна і Маластова выганяли примусово Пришло войско
і казало заберати ся вшыткым але котры ся не підписали на станциі
то іх повертали назад лем маєткы ім понищыли то нихто не зна
ци будут мусіли выйти Всі Руснакы якыми тяжкы часы пережываме то найбог
боронит Здає ся же гірше як за войны А одпиште нам Ци
там листы доходят до вас з Росиі бо до нас не доходят
нияк Лем коли даякій Поляк лист перенесе котрый одтамале іде бо Поляків
з Росиі выганяют Але в тых листах нашы люде пишут планно же
не до жытя там А днес роботы ниґде неє бо іхый в
Польщы недобре Але трудно сідиме покаль ся дає Кус сме заярували але
не дуже бо і не было дуже Што было вымолочено як нас
выганяли то там покрали Мало што ся остало зерна І не лем
зерно але што поімали ци лахы ци лбуця то брали В попереднім
листі писаным в лютым котрый пришол разом з тым што был писаний
першого червця Василь Курило подавал такы новости Пишете нам коханы діти же
Вам єст барз чудно што Высову і Бліхнарку выгнали во сены а
Ганьчову лишыли То вы можете знати што за причына Вызнате же в
Высовій і Бліхнарці была велика Украіна І так нам всім постулила высовска
інтеліґенция Самы повтікали бо хоц Украіну проповідали то на Украіну не хотіли
іти а мы за них потерпіли Хоц мы не винны то і
так нас жебраками поробили А наш Михал син уж пришол і ся
рыхтує женити бо просит нас на весіля береси жену з рібок з
Млина і пишут ся в Выслоцкы Он ся женит же як бы
выгнали на схід то ліпше быти женатым бо самотных берут зараз до
войска а же на тых ніт Он был на німецкым фронті на
Судетах і коло Берліна Але дякувати Богу остал здоровий а гыл з
Высовы было забитых <unk> і єден без ногы пришол Максима Рібчака Сын
раненых было <unk> К писму до Данька Дурняка доложена картка од Олены
Ковальчык з Ганчовы Она довідує ся за родином і знайомых Прошу Тяньку
ци бы вы там не довідали ся о моім браті Максиміі і
Петрі ци они жыют а іщы бым тя просила ци Ты ся
там не сходиш з Марийом Гончарик і Фетьом Геряк то я іх
поздоравлям дуже красно і сердечно бо я тілько доброй родины мала Моє
жытя смутне было і єст Не мала єм лем єдну дівку то
і тота мя лишыла Мі очы не высхнут николи бо небіщык робил
на то тяжко а сам голову положыл Мали дуже гарду хыжу і
все лишыли Долины Повіт Ґорлиці Із села долины ґорлицкого повіта в нашій
ґазеті не было іщы писма тому поміщаме охотно писмо якє достала пані
Мария Макусенко в Риквіл Пенсильванія од сестры Хотя оно писане дост давно
<unk> марця <unk> рока Дорога сестро лист од Тебе я отримала за
котрий тобі дуже дякую бо м ся довідала о вашым поводжыю Дуже
мі приємно же хоц Вам добрі жыти бо што ся тичыт нас
то наше жытя дуже прикре Не зато же не маме што істи
або в чым ходити хоц неє так як бы мало быти але
быме си дале рады Уж рік тому як нашы горы начали переселяти
до Росиі то і мы мусиме тоту хыжу опустити з котрой сте
пішли до Америкы Тераз в Квітни підеме до Росиі Мама сут примі
бо знаж до обріжена <unk> років треба іх так обходити як маледцецко
Довідуєш ся сестро о моі діти ци ся поженили то ні бо
гел была война то не был час до того а треба было
на окопы ходити і до ліса часом втікати Дорога сестро пишеш мі
жебы сприслала мі даяку поміч то на разі не посилай навет не
одпису і поклямити другій лист не напишеме бо шкода твого втратку а
мы бы нич з того не мали Пишеш же смі послала два
таляры то ти за них дуже дякую але мы іх не достали
бо при цензурі іх выбрали До другой сестры Теклі пишут так Засмутило
мя тото же ты дівка вмерла і пишеш нам же дотля ся
ти дост набідувала і наплакала Але тераз ти кус ліпше Но дорога
сестро жебы ты знала што я ся гыл набідувала і наплакала через
тоты рокы то як быс тоты слезы виділа то бы ся в
них втопила І не сподівала м ся ничого ліпшого Покле был спокій
то мы знали як было а тераз не знаме як буде і
де будеме Мария Яшковска і з Долин довідує ся за маму В
тым самым писмі І з долин єст картка од Мариі Яшковской Дорога
Марись прошу Тебе дуже Ци бы ти не однайшла там мою маму
Я писала до них то міни одписали і не знаю што такого
Ты про мене забила і не знаєш хто до Тебе пише Отже
пише тота Марися што служыла на Клебаниі і што ты писала по
Шіфкарту до Америкы Оскілько найдеш мою маму то напиш до Орины она
мене повідомит До мамы перше адрес был такій Бывай здорова желаю Вам
веселых і щастливых свят Воскресеня Христова На днях получано писмо од Василя
Констанкєвича Оно родом з села Святковкы повід Ясло Но в <unk> року
продал своє ґаздовство в родным селі і переселил ся в Славоню село
Нова Субоцка Котарновска Василь Констанкєвич має другу жену і тота його жена
має дві сестры в Амери котры походят зо села святкова велика повідясло
Они были дівкы Штефана Хомика а по мужах называют ся Олена Галько
і Улька Бабяк Хто бы о них знал або они самы най
зголосят ся до свойой сестры Мількы Костанкєвич в Славоніі або най напишут
до мене по тото писмо Василь Федак Йонкерс Глядат маму Краянка Павлина
Кунцік получыла писмо з краю в котрым Петро Гарбера просит найти його
маму Она писала ся Домка капустяньска і з мохначкы Нижньой повідный Санч
Давнійше перебывала деситу в Ню Йорку пиште на адрес Фолін Кунцік цайпрез
річку Бруклин цю мацилі рідні гори спомни Гори ліси Я гордо славлю
ся гірска краса горли Архівальны листы з ґазеты Карпатска Русь чытала Наталия
Малецка Новак