Карпатска Русь #45 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 39
Еп. 45

Карпатска Русь #45 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 39

•

Опис епізоду

Archiwalny odcinek poświęcono pismu „Karpacka Ruś“ i listom Łemków opisującym wojenne doświadczenia rodzin z Łemkowszczyzny. W relacjach pojawiają się pobyt w niemieckich obozach, przymusowe wyjazdy do Rosji, śmierć bliskich i pustoszenie rodzinnych stron.

Автоматычна транскрипция

там де я роти ся шлісу там дені рівноці тяжень о на
серци плачы Карпатска Русь офіцияльный орґан Карпаторуского Народного Комітета Лемко Союза в
Соєдиных Штатах і Канаді і Карпаторуского Общества в Канаді Выходит два разы
на тыжден сер Устя Рускє Повіт Ґорлиці Ниже поміщаме урывкы і списем
полученых Миколайом Ромцьо в Розвіль Мічыґен од родины в Старым Краю Миколай
Андрийчын пише Пережывал я тоту нещастну войну дуже тяжко Я пішол в
<unk> року на польско німецку войну то попал німецку неволю і цілу
войну пережыл в страшных лаґрах концентрацийных в Ґерманіі Два разы перехворів на
Тифус і аж в місяці липци <unk> вернул ся я додому Але
дом наш застал я пустий бо ціла родина выіхала до Росиі Двадцет
найліпшых Устянов розстріляли Німці в тым двох сынов Онуфрия Ромця Сам Онуфрий
выіхал до Росиі Як зачала ся война Німецко Руска то пришол на
нас Іва Всіх вартосных Лемков за намовом украіньскых страдников арештували Німці і
осадили в криміналах і лаґрах Колесо істориі перекотило ся через нашу Лемковщыну
але так тяжко же під його тягаром зникла Лемковщына Переселенє продолжає ся
і Лемковщына остає пустком Писане в лютым <unk> Просил бы м вас
ци вы не написали бы лист до мойой сестры бо я до
нєй писал давно і не мам одповіди імя єй Мария Мамрож Жыла
в Ембрідж Пенсильванія Напиште мі дашто о собі ци то правда же
в Канаді і увас в США зачынає ся також переселені в Росию
Штефан Ромсь пише під датом <unk> квітня <unk> р Я з хаты
од родичів мусіл выйти маючию <unk> літ а вернул ся додому маючы
<unk> рік Вжесивый женадий та з дітьми До того всього причыною были
воєнны обставины в Европі Але до сого часу все можна было выдержати
была чысленна родина котра хоц нематерияльно но духовно свого члена потримувала А
тепер нема никого Ціла родина выіхала до Росиі та і треба шукати
єй в чужых краях а навіт далеко за морскыма глубинами Нас было
девятеро діти двоє дівчат і семеро хлопців Отож так я найстарший Як
понял што в хаті за тісно то поіхал до Чехословачыны і там
працувал в фабрыці желіза Потом польскы власти покликали мене до арміі де
служыл я в артилериі і учыл рекрутів Молодший Владимір купец в <unk>
році як нас забрали Німці Нашы одвічны ворогы то втіл до Росиі
як говорил до своіх але своі вывезли його аж на Соловецкы Островы
зато што пришол до них без іх позволеня і там пропал Сестра
Евдокя выіхала до Канады і там жыє Константин і Меляня выіхали з
родичами до Росиі Іван учений Чоловік бухальтер занимал ся політичныма ділами згынул
Был замордуваний німецкыма ґестополцями катами при страшных обставинах Били його немилосерно на
горячу бляху давали а льохы замыкали А што найгірше то жывых щували
холодныма псами котры торгали іх тіло і жерли Сут такы што вернули
і з того німецкого пекла і они то оповідают Михайло Цукєрник і
Пекар згынул в той час і такым же способом як і Іван
Наступний брат Еміль скінчыл гандльову школу во Львові і служыт іщы і
тепер в Рускій Арміі Был два разы ранений Наймолодший Миколай помер в
другым року жытя Отож така наша родинна доля Тато коли здоровий і
сильний нині вже сивий а навіт білий знищений войною журбами купотами і
тягарами підпали на силах і чуют ся дост зле Выіхали до Росиі
з переконаня як рускій патріот В додатку мама мали велику охоту выіхати
Они сут в Галичыні коло Чорткова пишут што мож нажыти А іщы
один малий додаток в істориі смерти братов Івана і Михаіла котры были
замучены Німцями Як оба они сідили в тюрмі то члены політичной партиі
перекупили сторожу і выпустили політычных заключеных котрым горозила нехыбна смерт Іван не
был выпущений бо лежал непритомний в тюремным шпиталю На волю вышол тылько
Михал і богато інчых партийців Але што з того Німці за всяку
ціну старали ся його зловити і так зрадил його наш ч чловік
Еміль Дудасо Смериківця В тым часі як партия выпустила Михайла Німці арештували
моіх родичів брата Константина з його жінкою і забрали іх до Карного
лаґру Мелянія втекла Тата маму брата і братову выпустили по уплыві Xитинок
з ґазеты я получыл тоту дівчыну знаю особисто напише дуже осторожно бо
бо бо бо бо бо бо бо бо бо боіт ся цензуры
Михал знаме далеко більше бо до Селановиця при слоп і інчых вернуло
богато людей Тоты што вертают то втічут через границю але по більшой
части вертают ся з Поляками котрых переселяют і з Галичыны на захід
Переселені мало быти добровольным але Полякы зробили з того примусове Приходит войско
поліция і кажут чловіку вынести ся з його власной хаты заберут на
авто або фурт цілу родину і вывезут до Ґорлиц до арешту Маєток
то єст худобу і все інше сконфіскуют арешто розкрадут люде До арешту
в Ґорлицях приходят рускы делеґаты і говорят Як попишеш ся же хочеш
іхати до Росиі то вытягнеме тебе з арешту І такій рад не
рад дописує ся і іде до Росиі з охоты Осени <unk> Выкынули
так Высову і Бліхнарку Того року в марци выкынули <unk> родин з
Устя і коло <unk> з Лемківкы В Устю жыє іщы <unk> родин
нашых Лемків Учытелі тілько Полякы і учат тілько по польскы На давной
плебані тепер жыє польскій священник Видите тут місця для нас нема а
там аж страх іхати Як остатньо выганяли із Устя то з тых
выгнаных не підписали ся три фамилиі і вернули іх од границі Але
што з того Іх із схат забрали ім всє не пописали ся
Федоровскій Акым там де был наш давний сусід Михаловскій Федоровскій Корнель Афтанил
Сын і хованьскій Павло то сут баптисты Господаркы по них што выіхали
до Росиі займуют і державлят Полякы з Одерного з Ропы а навіт
зо сходу єст двох Але не подабає ся тым зо сходу у
нас Багато хыж вже розобрали Полякы ліпшы хати до будовы гіршы на
опал Село корчыт ся зникає хыжа за хыжом Нихто не будує лем
розберає В тых днях выізджає до Росиі село Рібкы в цілым селі
лишає ся тілько двох Лемків і три Полякы Тоты што ідут берут
зо собом все барахло сусікы скрыні зерно картофлю сіну солому коровы коні
вівці козы куры крыликы цілыма днями тягнут долгы караваны возів з цілой
округы і возят цілыма тыжнями Гірша біда з тыма котрых примусово выкідуют
бо тым не дают брати ничого Дорогій стрыку не один наш Лемко
тепер вже научыл ся любити землю на котрій родил ся тоты маленькы
хыжкы горы лісы та журчливы потічкы красу весны літа і зимы де
сніг скрипит подногами трескучий мороз дихы заперає дітвора як білы паяцы з
червеныма бузями в голоді з гомолі на нартах і санках зізджає Але
што з того Світ той прекрасний той самый што был як ще
мы были маленькы але на світі все змінило ся Приходжу до церкви
образы тоты самы той самий князь Володимір Великій і княгиня Ольга і
тота сама надпис з кыриликом Все было то само а єднак не
так як было люде інчы священник подібный а єднак одправляє інакше цілком
незрозумілым для мене языком дяка нема Люде не співают а на хорі
якє грало Правда орґанів іщы нема бо дуже дорогы але заміст орґанів
мают фортепян на котрым орґаніста штоси бренчыт Нашой інтеліґенциі ниґде нема правдоподібно
наша інтеліґенция яка перетримала войну мусіла выіхати По масовым выізді народа до
Росиі остал ся в селі іщы учытель родом до Смериківця Женатий в
Устю з дочкою Анастазию Войтович і Грица Ґамбаля Был іщы православный священник
а як выганяли Устянів до Росиі то і його выгнали в марци
<unk> Говорили што інтеліґенция і пілінтеліґенция мусит выіхати Посла мойой думкы з
чорною масою неграмотною можна легонько так скоренько дати собі раду В додатку
чорна маса несвідома своіх прав без жадной культуры духовной і материяльной не
страшна никому З ней можна робити што хто хоче як кухарка зо
свіжо заробленого кіста робит што хоче мішає волкує надає йому ріжны формы
Нашы обставины тут нисякы не такы все жыве од так з дня
на ден Офіцияльно не было заборонено через польскій уряд працувати в польскы
свята але не оден наш Лемко думає як же ту працувати і
перешкаджати Полякам в іх празднику Они можут погнівати ся зато тай выгнати
до Росиі І з того он ни не святкує польскы свята не
у себе не робит Лем так крутит ся в хаті або в
стодолі дашто шпырає В нашы свята знову працувати не выпадат бо свято
А офіцияльно Як же святкувати коли в церкви не одправляют По селі
крутити ся не выпадат бо Полякы скажут Як цер свята Рускы святити
то выізджай до Росиі і знову чоловік крутит ся в хаті або
в стодолі дашто шперає Кто выганяє ци Полякы ци рускы того не
знаю бо завсе перед выганьом приходит до села рускы делеґаты скликуют громаду
і обвіщают людям што хто хоче може писати ся до Росиі до
доподаного часу а хто запише ся то они приділяют йому <unk> фірманок
штобы записавшы ся мог забрати свій маєток Одночасно говорят што хто не
запише ся до Росиі то они не ґварантуют йому ци осможе остати
ся на місци бо не знают ци Полякы не выкнут його От
і такє діло з переселеньом Тепер в великодний тыжден Заіхали два рускы
делеґаты до Шліниці і мали записувати по тамтых селах до Росиі І
як іхали до Ізб то дес під лісом напали на них воооружены
люде і забили одного руского делеґата а другого забрали зо собом З
делеґатами был оден польскій делеґат комендант польской поліциі зо Снітниці і його
заступник польского делеґата Коменданта і його заступника пустили цілымыми навет не розоружыли
іх В четвер вечером і в пятницю Великодну до дня іхало войско
автами на місце выпадку Ліщыны повіт Ґорлиці пише Іван Басалыґа наймолодшый сын
Тимка Басалыґы до стрыка Матвія Басалыґы в Ембрідж Пенсильванія Ліщыны Ліщыны <unk>
червця <unk> р Дорогій стрику засилаю Вам з цілом Вашом родином найсердечнійше
поздоровлінє і довідую ся о вашом милом здоровлю і поводжыню А моє
здоровля до того часу дякувати Богу добре но што до поводжыня то
навет неє што споминати Бо такого поводжыня як я гыл мам і
такого лосу при якым я ся позостал то не жычыл бы м
навет своім ворогам Шістнадцет років єм мало як мя забрали до Німеччыны
і так од шістнадцетьох років остал ся я круглый сирота без тата
і мамы В <unk> році забрали мія до Німеччыны а в <unk>
вернул ся я домів то дома застал пусту хыжу і голы стіны
Бо два тыжні перед тым моі дорогы родиче враз з цілом родином
выіхали до Росиі Як чути то мама іщы жыют але з няньом
то сме ся виділи остатній раз як єм іхал до Німеччыны а
більше не будеме бо писал найстарший брат Осиф котрий враз з нима
выіхал до Росиі і был при іх смерти же з початком листопада
отворила ся ім рана на нозі і оддали Богу Духа А тераз
дорогій стрыку доношу Вам же середушний брат Петро был также в Німеччыні
і там ся оженил з Польком то я тепер при них не
мам што робити Покій он не был женатий то ми ся заходили
так по братерскы а скоро пришла братова то я уж не мам
што дома робити бо од першых пару днів мя з хыжы выповідала
жебы м ішол де ся мі подабат боягніт то же мя оддаст
до міліциі Агниска они мают право і до вшыткого перше Так на
разі не пишу Вам більше бо не знам ци і то отримати
а на другій раз як дас бог дочекати то напишу Вам три
раз більше Не забывайте о мі і одпиште мі зараз Матвій Басалыґа
в своім писмі в редакцию дає такє поясня Дописал сын мого найстаршого
брата Тимка Брат Тимко жыл на ґрунті по отцах но коли пришло
до переселеня то он хоцікаліка воєнный інвалід вышол з цілом родином до
Росиі Брат был раненый в ногу на І світовій войні взяли го
до шпиталя Рускы де докторы узнали што ногу треба одрізати бо кост
была поламана на дробно і не можна было поскладати назад але Тимко
не підписал ся на то Докторы не мали права ногу одрізати а
вылічыти не могли Пак они повинимали косты і выгоіли тіло але на
такой нозі без косты ходити не буде То дали йому стальовы бляхы
в котрых он стискал ногу і так в побіді о палиці ходил
і робил што міх на ґрунті Але більше жена і діти ропили
Коли пришло переселеня до Совітского Союза то і мой брат Тимко оставил
тоту отчызну за яком так пропадал і пішол в незнаний му край
з надійом што при своіх он не пропаде хоц і каліка Можете
быти певны што такого каліку нихто не примушал лишати родне гніздо Он
выіхал доброохотно Там отворила ся йому на ново рана на нозі Лемківщыло
маци жыліц іде гори споминой <unk>orce Рідні гори свобі стежкы Я гордо
славлю ся гірска краса Архівальны листы з ґазеты Карпатска Русь чытала Наталия
Малецка Новак