Карпатска Русь #46 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 40
Еп. 46

Карпатска Русь #46 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 40

•

Опис епізоду

Odcinek jest lekturą archiwalnych tekstów „Karpackiej Rusi“ i skupia się na listach Rusinów z Jugosławii oraz USA, którzy opisują swoje losy, rozproszenie rodzin i kontakt z rodakami. Z fragmentu wynika też obraz powojennych trudności, wojennych zniszczeń oraz życia społeczności emigracyjnej, w tym działań na rzecz oświaty i podtrzymywania języka.

Автоматычна транскрипция

там де я роти сы сут де Карпатска Русь Офіцияльный орґан Карпаторуского
Народного Комітета Лемко Союза в Соєдиных Штатах і Канаді і Карпаторуского Общества
в Канаді Выходит два разы на тыжденко Карпатска Русь нр <unk> Пятниця
<unk> серпня <unk> р Писмо Краяна з Югославіі пише Михаіл Митренко родом
Стерстяны до Івана Гулика в Джанет Пенсильванія Стара Субоцка <unk> липця <unk>
рока Дорогій приятелю і сусідо я Михаіл і Феврония Митренко зо села
Терстяны поздоровляме Тебе Ланю дуже красно і сердечно Што ся тычыт нас
то мы з Ласкы Господа Бога здоровы до того часу лем сме
стары Я Михаю Митренко маю <unk> рокы а моя жена Фенна <unk>
Діти двоє в Арґентині Єден сын дома при нас Дорогій приятелю Тобі
може дивно што я до Тебе пишу а ты мене не знаш
І я не знам Тебе Потому што я вже пят <unk> років
як і стерстяни пішол до войска там был три рокы а потом
<unk> років в Америкі прожыл Был я десят років в Пітсбурґу і
бивал єм также на Джанет То знал єм там дуже нашых Краянів
а они мене знали Я Михаю брат Грица Мытренка а моя жена
єст дівка Ваня і нацкы Сушко з терстяной А тепер ты мі
напиш дорогій Краяне Чый ты сын бо з тых ланів гуликів што
я знал ты певно не походиш А може ты дивно одкалі я
ся дознал за Тебе то я недавно найшол в ґазеті Лемко Сою
за твоє імя што здал жертву єдного дуляря на прес фонд Так
тя дорогій Края не прошу як тот лист достанеш то мені напиш
што там нового І напиш нам де нашы люде стерстяни бо мы
писали там три листы Але третій што был писаний до Ланя Фучылы
то нам ся вернул і было на коперті написано же выіхали до
Росиі Мы не знаме в котру сторону выіхали То може ты там
маш од дакого адрес так нам пошлий бо мы бы хотіли там
піти до них а не маме од никого адресу Тут з Терстяни
нема никого тілько нас двоє Я і моя жена сут Гев зо
Заваткы Петро Грозьо і Зомшаны Фецьо Гудик і Михаіл Яворницкій Пережыли мы
страшний суд то не можна описати ани оповісти Німці што ся вертали
і втікали цілу зиму то брали што нашли в хыжы і оставили
нас ледво жывых але голых босых і голодных А на яр як
втікали з нашого села то взяли нам коня і віз Оставили лем
єдну корову і теля Дальше шле поздоровленя всім краянам Михаіл Митренко село
Стара Субоцка Повідновска Славоня Югославія Із Закарпатской области УС пише Юрко Добей
до Сенчыня Автаназия в Монесен Пенсильванія <unk> квітня апріля <unk> р Слова
Ісосу Христу Милий друже чест Тобі што ты таку щыріст маєш до
мене і до своіх знакомых за котрых ты хочеш дознати ся ци
они жыют Я твого листа єст дня <unk> грудня <unk> одержал <unk>
марця <unk> То оно подорожувало три місяці А за тых што ты
питаєш доношу тобі што всі жыєме Ты знаєш што перед світовом войном
Мадяре гнівали ся на грамотного селянина одже в <unk> року мы тут
Мадяр вытали а зараз на третій ден Мадяре свідомых люди славяньскых культурных
діячів убивали медже котрых попали ся і я Мучыли до безпритомности называючы
нас Украінец Чехофіл Муско Русин комуніста Я был хворий за один рік
они мене катували Не за політичны діла але про славяньскій дух і
социялізм Тут было установлено што бідным дітям школярям давали обуф то панкы
нарідство то мене до того выбрали предсідательом Другє як знаєш при мадярскым
режімі в давных часах кірилику не учыли а пришли Чехы то насмівали
ся От мі Русин а по рускы писати не знає Так мы
тут основали Товариство Просвіта долчыли списати і чытати а Мадяре як пришли
сердили за то бо они хотіли штобы наш народ лем по мадярскы
учыл ся Наша наука каже же треба любити ближнього як самого себе
а то недобрі так Я пришол з Канады і грошы порозпожычал людям
а люде мі грошы товды вертали коли не мож было нич купити
То так люби ближнього а потом Мадяры брали Мені взяли сім штук
рогатого скота а лишыли лем єдну корову Але най бы то было
лем жебы здоровля не одобрали Знаєш коли дашто человік хоче дуже мудро
зробити то стратит розум Так і я пришол із Канады додому штобы
забрати фамілию а тут і мене не пустили назад до Канады Така
недобра судба ме не постигла Андрий Верчак має ся добрі бо обил
перше себе А так близнього Дальше пише за своі фамілийны справы і
за грошы якы оставил в Канаді на шерег компанийскых і на пожычкы
Улодей Закарпатска областя УС город Перечын Улиця Духновича чысло <unk> Новости з
Лемковины і з приватных писем В послідніх часах фашыстскы банды перенесли свою
діятельност в гористы рейоны ґорлицкого і ґрибівского повіто В селі Чарна ґрбівского
повіта бандеролців украли два коні в Яшкові єдного коня і єдну корову
в брунарах нижніх одіву о бутя семом господарям В Кумкові хтоси убил
господаря Дзвончыка Великій четвер вертали совітскы делеґатиі з Ізб Несподівано із ліса
выскочыла воруженна банда і атакувала делеґатов і поліцию яка была з ними
Два делеґаты были убиты То было на граници баницко Снітницкой Акция з
переселеньом Лемков была застановлена з початком юнія місяця в многых селах остала
ся больша част народа на місци В слідуючых селах остали священникы Бруннары
Снітниця Баниця Розділе Ізбы Фльоринка Нова Лес Ґладышів Маластол Новиця Ждыня Крива
Лося Найбільше Лемков остало ся в ґмінах Снітниця Ґладышів і Тылич Із
сел тых трьох ґмін дуже мало народу выіхало до Совітского Союзу Бові
Ґорлиці пише Іван Шкурат дострыка Григория Шкурата в Янкерс <unk> липця <unk>
р Дорогі Стрыку пишу до Вас пару слов в котрых засилаю Вам
щыросердечне поздоровліня Лист я од вас отримал <unk> липця за котрый сердечно
дякую доношу што я з ласкы Господа Бога здоров а поводжыня як
звыкло опущенно му родином Хоц чловік не годин але не є николи
задоволений з того жытя Страдам я і страдат ціла родина Але трудно
коли такій льос впал на нас з котрым трудно ся погодити Певно
така воля Божа Пережыл чловек трудны і тяжкы часы бо ци треба
штоси гіршого як тяжка гітлерівска окупация або служба в руской арміі на
фронті де чловік очыкувал смерти ік в кажду минуту А тепер вернул
єм додому То може розкіш як не застал єм никого дома лем
пусты стіны і більше нич Вшытко зруйнуване поперевертане Чловек так долго прагнул
спокою і чекал шіст років а ту так ся дочекал Може вы
собі будете так думати же родина пішла то чом я не піду
за нима Будте певны же мі бы ся не хотіло быти при
чужых людях як в мене єст моя родина І не хотіл бы
м гелбосий і голий сідити бо при родині сут моі лахы але
мі пишут так жебы м сой сідил дома бо горе тому што
опущат свою дому і пишут мі жебы мы могли то бы мы
зараз там пішли Тетян Матронинфецкого пише так же нам поводит ся добре
я ся спас як никта А тамты люде ся з нашых люди
сміют же они такы дурны што ішли зо своіх домів до іх
кучок Пишете мі жебы я ся міг видіти з Вислоцкым То мы
были в Ґладышові а там была єдна жена і з того села
Одкаль Віслоцкій то єст і з Лабовы і повідала же Віслоцкій як
пришол додому то был дома дві годины і пішол деси на чехословацку
сторону То більше го нихто не виділ Што такє ся стало то
баба нам не повіла Писмо я од вас отримал а так само
єдного доляра за котрый Вам дуже дякую Нового в нас такого неє
нич Вшытко по старому хоц ціла Лемківщына на новым порядку А і
нашы Лемкы так само дожыли до нового порядку В єдным приватным писмі
і з ґрибівского повіта датуваным <unk> липця <unk> чытаме в нашым селі
і дому што мыякых орґанізаций політы в нашых селах і млин <unk>
а навет несподівано так Бог дал што нихто зі селян і стороны
здрады людской жертвы не впал Згынул ваш Шваґєр то його оскаржыли ґрибовякы
Згынула Гелька Шведикова то пішла сама в орґанізацию протиґерманьску але по інчых
селах Лемкы погынули як в Лабовіі Лосім Устю Рускым Фльоринці і майже
з каждого села хтось пропал Не знаю кому тут вину приписати бо
дуже было неосторожности Ци вже так Бог помішал розум што один другого
выдавал Ани вірте в то што нам тут Украінці пошкодили Они самі
в біді были Бандерівці і польскы аківці є по лісах і мы
о них не знамо они єй іщы з німецкых часів Они ся
бют з тым війском што до Росиі выганя є і то страшны
річы чути при тым є злодіі ріжного калібру крадут коні коровы свині
вівці на і одежу і обутя І так один уряд є в
місті а другій в лісі І каждого треба слухати бо страх такій
рай анархія або безкрулевє Ганчова повіт Ґорлиці пише Олена Сокул до Данька
Дурняка в Йонкерс Ганчова <unk> р Ото я Фецьо ваш сестринец пишу
од себе і од мамкы Олены до вас кілька слів в котрых
Вас поздоровлям дуже красно і сердечно Писмо мы од вас достали <unk>
червця за котре вам дуже дякуєме же сте ся нам одозвали бо
мы лем так насліпо написали Мы до того часу зостаєме здоровы всі
і жыєме в Хайчові До Росиі сме не выіхали до того часу
бо проєдно жаль лишати свою вітчызну лишати жыве і іти шукат мертвого
Уж так на нас тяжко было што сме мали ся записати але
сме ся затримали І добрі сме зробили Мы ся всі тішыли як
Красна Армія пришла Але мы в них любви і щырости не видиме
Я сам был при рускій арміі то знам о вшыткым они сут
такы добры што ту з Вами добрий товариш а ту возме та
вас обкраде зо вшыткого і продаст за пілдармо абы мал пару грошы
на водку бо они бы заводку Відця і маму дали Я был
при них за пару місяців то мя нич не тішыт і зато
мы зостали Гел тепер ся успокоіло з переселеньом Лем будут выборы в
цілій Польщы то не знаме што буде по выборах бо гел тепер
великы банды ся поробили а не знаме напротив кого то єст Чехы
зо своім войском стоят в Бескіді уж місяц і повідают Бліхнарчанам і
Высовянам же будут іти дале в Польщу зо своім войском А што
з того буде то мы не знаме же Калакуканя пише там што
поводжыня мают такє в Ганчові Але я Вам скажу же пришли бы
вшыткы зараз назад лем жебы іх пустили істимают што бо забрали вшытко
зерно і компері то іщы ім старчыт але дати не дали ім
іщы нич пишут гев же ся нима нихто не опікує нич Кажете
поздоровити родину з рібок то іх нема бо выіхали до Росиі Але
до нас такы вісти доходят же з нима не барз добрі бо
сідят вшыткы ріпчаны за дротами де си коло Ловала Вшыткы чекаме якысой
зміны бо повідают же наступит зміна лем не знаме яка мы в
Ганчовій не маме тепер ниякомустя не учытеля По єґомостя ходиме до Снітниці
і польскій часом приходит з Устя Але як ся успокоіт то і
мы будеме ся старати о Ксєнца бо немило так сідити Дзвін маме
лем єден тот найбільшый а два взяли Німці на кулі то ся
нима самы побили УНР присилат до краю жывніст і убраня але хіснуют
самы Полякы тых Боруснаку не дадут приходят гел пакункы і грошы кому
єст хто прислатий з Америкы Листы першы ішли через цензуру то вынимали
кто вложыл дашто до листа але тепер юж не цензуруют то писма
доходят скоро Кажете подати адрес од маряного сына Андрия то я адресу
до него не мам Він гыл писал деси же єст здоровий і
поводит ся йому добрі а стоіт деси в Австриі Біды на нас
такой великой нема але і розкошу ніт бо нас Німці зрабували а
іщы і тепер континґент даєме Но переселеню думкы не мам бо што
своє то своє все сте на своім і о свойом а як
ся рушыти зо свого то уж вам дахто інчий розказує Як першы
ганьчовяны ішли до Росиі то Лемпі сел жешли уж ся зачали вадити
про штоси а делеґат Рускій ім казал Но не рухай ся бо
ти успід свойой стріхы вышол то тепер уж я тобі приказую а
люде як тото учули то вшыткы зачали плакати Так то тепер світ
іде Ждыня повіт Ґорлиці пише Іван Чухта до Данька Жыдяка в Самерсвіл
Ждня <unk> серпня <unk> р Слова Ісусу Христу так я Іван і
свойом жінком Штефком пишеме до Вас шваґре пару слів при котрых Вас
поздоравляме дуже красно і сердечно Ваш лист сме достали то сме ся
довідали же сестра Мария вмерла Дуже сме ся засмутили з того Мы
вже писали до Вас два листы а од вас ме не достали
аж тепер карточку А брат Штефан приіхал з Росиі перед різдяныма святми
То два місяці будома а на <unk> місяц як ходили імати тых
што пришли назад з Росиі то ксеня з дітьми втекла а Штефана
забрали Так не маме од него листу ци жыє ци ні то
брат Штефан повідал што в Росиі дуже кєпско не даст ся жыти
А тепер іщы згоріла мамина хыжа То было в неділю як люде
пішли до церкви Діти де си поподпаляли та на нас дуже тяжко
бо мусиме ся всім старати Брата Штефана нема то неє ся кто
постарати Мама іщы нам жыют то іщы сут при нас І просиме
Вас шваґре жебы сте нам прислали од Марты і теклі адрес А
може бы вы скорше написали до них ци бы нам не дали
даяку поміч і вышла ґра як бы сте могли ци даякій лаг
або дашто інче то вам будеме дякувати на каждым місци Мусиме ся
старати жебы сме таку хыжу поставили бо на купі вшыткы не можеме
сідити Іх єст семеро люда а нас четверо І одпиште нам што
там нового чути Богы унич доброго не чути кажут што буде война
І просиме Вас шваґре жебы сте нам одписали як найскорше Лемківщыло Ецю
тяжко мати рідні гори смоє Я гордо славлю ся ірска красы родо
карпатска дны красы Архівальны листы з ґазеты Карпатска Русь чытала Наталия Малецка
Новак