Карпатска Русь #47 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 41
Еп. 47

Карпатска Русь #47 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 41

Опис епізоду

Odcinek opiera się na fragmencie „Карпатска Русь“ z 1946 roku i przedstawia listy oraz relacje o powojennej codzienności mieszkańców Karpat i Łemkowszczyzny. W korespondencji pojawiają się informacje o pożarach domów, obecności uzbrojonych ludzi, niepewności i braku spokoju oraz o trudnościach w utrzymaniu kontaktu z rodziną.

Автоматычна транскрипция

Там де я родислі сут денів Мацюжыні Мацюжы тыженько на серци плачы
очы Карпатска Русь Офіцияльный орґан Карпаторуского Народного Комітета Лемко Союза в Соєдиных
Штатах і Канаді і Карпаторуского Общества в Канаді Выходит два разы на
тыждені плачы Карпатска Русь нр <unk> пятниця <unk> вересня <unk> р Лосє
<unk> серпня <unk> р Дорога сестро Івы Шваґре засылам Вам сердечне поздоровліня
і миле привитаня Лист я од Тебе отримала котрый был писаний <unk>
липця і зараз одписую А тот <unk> пакунок я отримала уж давно
іщы при концю мая В пакунку была кобаса кава блюзкы кошелі масло
Было вшытко в порядку то Вам дуже дякую за тот подарок Пишеш
мі што ти знова выслала пакунок То я ся сподівам на днях
достати Я дам вам зараз знати коли приде буде <unk> пакунок А
в пакунку были і черевікы добры на мене то люблю іх носити
і решта інчы лахы были добры Я уж по Жнивах а в
Кымківці позберала демканя Я нич не варила по не хочу по судах
ходити але на пришлый рік мышлю я о рати як Бог позволит
Тепер ты доношу што в Клемківці згоріло девятнадцет будинків по тых што
поіхали до Росиі а в них мешкали Полякы Так вночы пришло войско
розказало Полякам выходити і з домів зо жытьом а будинкы палили і
з працом І Стефан Бляхар згоріл згоріло му вшытко лем сам остал
ся з женом і дітьми Але вшыткы голы Так тото нам на
добре не выходит бо мы нич том не винны і боіме ся
штобы подібне в нас ся не повторило бо то войско лісове зробит
і піде а мы мусиме вшытко терпіти Кохана сестро кажу ты што
жытя ся мі наприкрыло бо то все неспокій Человік на світі ничого
не зазнат лем неприятности Цілу войну чловік не был певний жытя Просили
сме Бога што бы ся война скончыла То пришол конец войны але
біда дале єст Перше выганяли до Росиі но і тото ся скончыло
і ся здавало што уж спокійно будеме жыти А то все така
заверуха приде і неспокій робит то потом ся на нас одбыват Хоц
ме ничого не винне Устя Рускє Повіт Ґорлиці Пише Штефан Ромцьо до
стрика Миколая Ромця в Розвіль і з двох долгых писем выбераме найважнійшы
части другій липця <unk> З Росиі трудно і то дуже трудно достати
даяку відоміст Отримал я ледве два листы оден од братовой жены Івана
другій од родичів і сестры І то тілько такы листы што были
перенесены через границю Поляками котры переселяли ся з Росиі в Польщу і
ту надале листы на почту Моя родина з Росиі пишут так нам
байка жыти можна І дуже злостят ся на тых нашых людей котры
вертают ся на свою стару дядовину Тато м ін пишут так Мы
доброго вже не дожыєме ани ту ани там Але дальше в писмі
говорит так но точно не знати як буде бо кінця той завірухі
іщы нема Та оно і так по правді єст каждому дивно што
спокою нема хоц і по войні По лісах і полях а переважно
в нашых Карпатах Ходят якысь узброєны і умундуруваны люде Вночы і до
села приходят ту возмут коня там хліб масло скірні одежу говорят по
польскы і не знати кто єст Одны говорят што то украіньска партизантка
інчы кажут што то Полякы котры сут проти теперішнього уряду Перешлого тыжня
богато такых люди было в Климківці а перешлого місяця такы люде в
білый ден пришли до Ропы польскє село До Надлісничого Забрали його і
пару коней з возом на віс наладували кількоро свиній котры лісничий ховал
свині постріляли найперше в хліві а лісничого застрілили деси в лісі Як
то вшытко зробили то послали телеґрафічно завідомліня што налісничый был застрілений медже
новым Санчом і Креницьом Так видите якы непевны тут часы Вшыткого написати
не мож Як невелика оплата почтова од ґазет то я прошу Вас
пришлийте мі од часу до часу по пару чысел Татафрозия в Ганчові
жыє Я там часом ходжу Єй сын Миколай погыб також траґічном смертом
в тот час як і нашы Два браты Ромця были замордуваны Німцями
в Яслі А муж теты Теодозий Дуркот помер сого року Пишете што
невозможно вам приіхати до нас на Залсе Я розумію Вас добре бо
як же іхати з ліпшого на гірше В додатку там сут вашы
діти а може і внукы Але як здоровля позвалят то хоц бы
на якій час одтепер на літо самолетом прошу приіхати до нас враз
зо стрыном Была бы велика сенсация писали бы о вази і в
ґазетах Аже не мож нати То хто не має заміру іхати на
завсе то не мусит волочыти зо собою ріжны непотрібны річы Не знают
ци відомо Вам што Сандорів габорів сын Лешко стігає до Америкы свою
жену зо сыном она вже мала іхати так обіцювали єй в Варшаві
Папі американьскы для ней вже ішло але десь коло Кракова згоріла почта
та в тым пожарі спалили ся єй американьскы паперы і мусит чекати
на другы Як будете мати адрес од сестры мойой жены Гані Врона
і од нашой уйчыны то прошу прислати Дальше мойой теты Мелькы муж
Даньковскій митро просит вас написати ци жыє іх брат Іва Іван Даньковскій
Он жыл перше в Карниґі і а тепер нич не пише У
нас в школі в Устю учат діти по польскы а в iзского
Мій син по вакациях має іти до Ш клясы але я хотіл
бы м жебы учыл ся анґєльского языка Но што ж з того
не ма словника Як бы у вас можна было купити таку книжку
анґєльско руску або анґєльско польску бо мій син знає і по рускы
і по польскы то прошу купте і зашлийте <unk> липця <unk> р
Чы тепер не іде тілько о материяльну поміч ходит о любов приязнь
а найбільше одобре слово котре внеска так трудно Думате же тепер як
нас в селі так мало то жыєме в згоді Но ні гірше
жыєме як перше Єден другого втопил был Лысті Воды Дуже єст такых
што глядают приятелів медже Поляками а то зато жебы выробити собі добру
опінію польской власти і жебы тот Поляк новый приятель боронил го і
обставал в разі потребы Я на разі жыю стисло в свойой хаті
до никого не хочу і з никым дуже не бесідую Хіба то
яка погода буде завтра то мі вільно Перешлого року восени і сого
року дес до мая дуже нашых люди ходили до метрык і глядали
ци іх дідове предідове або прабабкы не были римокатоликами і декотры находили
же іх предкы были римокатолицкой віры В тот час така родина брала
вытяг метрыкальний долучала просьбу і посыла до староства штобы было ім позвелено
змінити реліґію з грекокатолицкой на римокатолицку В інчых выпадах хоц наш Лемко
знал же в його родині не было римокатолика але і так ішол
до Кєндаза бо по нашых клебанях сут тепер польскы ксєндзы брал вытяг
метрыкы робил просьбу і ішол до староства штобы на підставі якогоси закона
і параґрафа іщы австрийского змінили му реліґію і народовост Устю так не
робили дуже здає ся мі три родины єдна родина без римокатолицкого предка
достала вже польскє папіря Не можу повісти певном бо то в Устю
робит ся дуже скрыто Потом перед ярьом зачали старати ся о такы
папір як кілька родин але такых што іх няньове были ромокатоликы Но
тымчасово пришло войско та і выгнало і того што нібы уж одосены
мал польскы папери і тых што зачали старати ся о такы папери
Михала Осіку також выгнали то єст Матьків сын а Матько мешкал гылково
нас на Выґоні Певно знате Отож видите в Устю такых выпадків было
мало якы три або <unk> але дуже было в Высовій Брігнарці Клямпні
і по інчых селах Чом моі няньо мусіли выіхати тото єст так
Они іщы в <unk> сильно аґітували за тым жебы вшыткы люде записали
ся до Росиі і дуже людей записало ся але не взяли вшыткых
записаных Няня в тот час не выіхали бо я верну ся з
Росиі зо женом і дітьми Як то было треба бы было дост
долго писати Як вам відомо і в <unk> року служыл в польскым
войску як сержант по австрийскы Вахмістр Я был в Бєльску недалеко німецкой
границі Там была і текля з дітьми Коли Німці напали на Польщу
то я пішол на фронт а жену з дітьми вывезли польскы власти
як они говорили в тот час в безпечне місце але безпечного місця
ниґде не было война польско німецка тягла ся <unk> тыжні і в
четвертым тыжни достаю я ся в німецку неволю По трьох місяцях выпускают
Німці я вернул ся додому але деже найдіти Я знал же тото
безпечне місце мало быти во східньой Галичыні Так беру мішок на плечы
і іду на схід Приходжу до Перемышля до рікы Сан но дальше
не пускают бо там была руско німецка границя покрутил ся розглянул ся
та і на чорно через границю Але пару кілометрів за границьом злапали
мене і в тюрму На якоси при божой помочы і помочы єдного
совітского лікаря капітана выпустили мене І так ходжу по Галичыні тай в
Бережанах нашол жену з дітьми По долгых старанях вернул ся я в
<unk> році до хыжы зато няньо товды не выіхали коли другы іхали
По войні пришли делеґаты записувати до Росиі Няньо зас были майже на
першым місци бо в них мешкали совітскы страшыны котры барз хвалили та
і няньо потроха аґітували за выіздом а мама все мали велику охоту
іхати та як записали ся няньом то записал ся і війт Войтович
Теодор а за нима інчы так записало ся <unk> родин Найперше іхали
інчы села і устяне на самым кінци Но за тот час приходили
од них першы недобры відомости В тот час няньо зачали потроха обавляти
ся навет брат Константин женатий Дома казал ім лишыти ся з мамом
дома І вже так постановили хоц мама не мали жадной охоты лишати
ся дома Але як о тым довідали ся люде то Войтович Теодор
прилетіл до няня зачал сварку же о і дуже інчых лем про
няня записали ся і повіл ім же як не поідут то он
постарат ся жебы своі люде спалили іх Товды няньо махли руком на
вшытко і зачали вывозити своі річы на стацию Богато людей дивувало ся
чом я не іду одже видите Я уж там бил праві піл
рока по другє я не мам здоровля а там треба тяжко працувати
за єдну норму годі жыти А ту дома компері маме і молоко
тай біди нея Нашы Лемкы гварят як єст хліб і вода то
і вшытка выгода А што буде на будуче то не знати Спокою
неє Од часу од часу ходят якысы воооружены банды Перешлого тыжня в
Ґладышові пришли перед вечером подрізали стопы з телеґрафічныма друтами спалили будинок ґміны
і постерунок міліциі і забыли коменданта Постерунку і його заступника В два
дни по нападі на Ґладышов пришли до Устя але в ночы і
зачали стріляти на постерунок Не зробили нич бо на часі одогнали іх
Вы в Америці мате бодай спокой од тых войн а в нас
єдна за другом Третю дрежы Лемківщыльой тяжко маци жыліка дведає іде гори
споминой рідні гори словиноє Гори ліси стежкы зелені по тоцькі Ягордо Славлю
ся Вабиль сюди гірска красай смі карпатска мызы Родокарпатскы мызобутны Архівальны лис
з ґазеты Карпатска Русь чытала Наталия Малецка Новак