Карпатска Русь #49 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 43
Еп. 49

Карпатска Русь #49 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 43

•

Опис епізоду

Odcinek skupia się na odczycie listów z „Karpackiej Rusi“ z 1946 roku, w których autorzy opisują losy Łemków, wyjazdy do Rosji, powojenne przesiedlenia i bardzo trudne warunki życia na Łemkowszczyźnie. Pojawiają się też osobiste prośby o odnalezienie bliskich oraz krótkie fragmenty polemiki religijnej dotyczącej Biblii i wiary.

Автоматычна транскрипция

мам дея родися шлісу памчы в дені римоци серци плачы Карпатска Русь
Офіцияльный орґан Карпаторуского Народного Комітета Лемко Союза в Зєєдиных Штатах і Канаді
і Карпаторуского Общества в Канаді Выходит два раз на тыжден Карпатска Русь
нр <unk> пятниця <unk> вересня <unk> рока Пише Штефан Ханас до брата
Івана Ханаса Боднарка <unk> серпня <unk> р Писмо з дня <unk> липця
я отримал за котре щыро богатарю Ти дуже ґаниш нас чого мы
такы дуракы чого мы не договорили ся з рускыма делеґатами і не
пішли выбрати собі місце Але то не так як собі хто думат
Были люде біглы в том но не дало ся Поіхати до Росиі
штобы найти собі місце цілком невільно Шваґєр Сокач конечно хотіли достати од
делеґатов перепуску через границю Што поідут і найдут собі місце і так
аж запишут ся Они в тот час были шолтысом то мали спосібніст
говорити часто з делеґатами але делеґаты дали таку одповід што треба ся
перше записати і до Росиі поіхати до якой власти хто хоче і
там собі місця шукати а іхати одын не міг хоц был записаны
лем цілий транспорт А і іхати єден не міг хоц был записаний
лем цілый транспорт Двох хлопців і Запененого пішли до Росиі зараз Як
тілько рускы войска заняли нашы стороны то они поіхали нелеґально Видіти як
там єст і пізнійше вернули назад За тот час іх родиче записали
ся но як хлопці вернули ся то іх родиче выписали ся же
не поіхают Так і другы люде зауважыли же штоси не в порядку
коли іх родиче не хотят іхати Правда тоты хлопці людям не казали
ничого лем родичам а родиче повіли своім приятелям і так пошырило ся
же дознали ся о том і рускы делеґаты Пришла поліция і заарештувала
тых хлопців а родичів примушала іхати бо тым хлопцям горозила смерт А
што до Біблиі то ты дуже плыткє понятя маєш Ты думаєш што
Біблия тілько про Жыдів но тепер Біблия єст для всіх народів Я
тілько в Біблиі правду находжу Каждий тото жне што посіял А чого
ти пишеш перве слова в листі Христос посеред нас а в Христа
не віриш в його слова Ты знай што Христос тоже был Жыд
Михал Ванзиляк Ганьчова ґорлицкого повіта Сын Ганьчовского Жака пише до Максима Коди
в Монако Пенсильванія <unk> липця <unk> р Я позостаю здоров до сого
часу а поводжыня моє як то самотному Остало ся без фамилиі родины
і кревных Моі братя выіхали до Росиі Я повернул ся з тяжкой
неволі німецкой іх обозів концентрацийных Достали ся тілько одиниці а большество погыбло
Там пропали моі адресы і інчы папері бо за них я страдал
як політичний симпатик Америкы протягом трьох літ Вернул ся я на рідну
землю до Ганьчови і ту не застал никого зо свойой родины Ту
у нас на Лемковщыні жытя єст марне а навит цілком неможливе Пережываме
части напады ріжных банд і подбалы домів Минувшый тыжден в Клемківці погоріло
девятнадцет будинків Тоді ся з причыны переселеня Жытя у нас представляє ся
так як бы мы жыли на Лісной Поляні без церкви і школы
Страху і тривогы єст немало бо не знаш коли стратиш дах над
головом і остатній кавалок хліба Жаль подумати над тыми сиротами якы ту
остали А вы братя Лемкы не забывайте за свою сторону Може не
загыне слід за нами Я бым рад Вас навидіти Но трудно Бо
навет листу не мам до кого написати Загынул слід мойой жены она
не повинна была завязати світ ще в молодому віку і полишыти без
розвязаня В нещастну годину народил я ся і в нещастну буду вмерати
Максим Кодам передає просьбу кужені Михала Ванциляка Мариі Вандзиляк а по родичах
Сулич штобы она одозвала ся або кто єй з Краяну знає о
ней то не оповідомит єй за тото писмо од мужа і з
Ганьчовы Она перше находила ся в Ню Йорку Максим Кода має більше
інформаций за Михала Ванґелика то он бы хотіл передати то його жені
Писати на адрес Кода Максим Сентжолут Монака Пенсильванія Пише Штефан Хрущ зо
села Лося почталя Бола повіт Новый Санч до брата Софрона Хруща і
родины в Сант Клер Пенсильванія <unk> серпня <unk> р Довідуєте ся о
мні ци не выіхал єм до Росиі То не пішол єм ани
нихто з нашого села бо ся повертали тоты вшыткы котрых забрали Лем
іх вытримали за <unk> дні а так пустили бо ся нихто не
дал записати Такых не брали што не записали ся бо они хотіли
лем добровольців в Новым Санчы Але в селі з дому выганяли а
навіт з дому выметали вшытко і хыжы замкли Потом приходили Полякы і
заберали собі што ся находило дома циґрує ци дашто інче то вшытко
брали А я зостал на силу то єм не дал нич забрати
І такы были злы Полякы на мене штобы мя аж і забили
але я тако ся іх не боял лем все до них остро
ся односил Як бы мя не было дома то напевно вшытко бы
забрали і не мали бы к чому наше вернути ся І за
тото дали мі Антоний і його жена подяку што міх остеріг од
шкоды А тепер знов кажут што придут назад всі Лемкы котры пішли
до Росиі што мают приіхати на осін Так ся там обґаздували І
тому може єст правда бо приіхал гел до Береста єден господар і
каже што были на Полтаві то всі приіхали до Галичыны а з
Галичыны подібно до свого села хотят вертати ся Але коли в селі
Малодеха та стоіт бо вшытко забрали І Полякы знову мают ся повертати
там де были Як пожыєме то видиме А тоты котры в Росиі
Кажут што мают єдла дост доброго але пишут до камяной бо там
іщы ся хто зостал і просят іх штобы ім хыжы недале бурити
Іщы ся довідуєш ци єм не достал тоты таляры то я не
достал і не знам ци юж придут але тым не посилай грошы
бо не придут дармо ся не втрачай А я мушу дале біду
даяк пхати Тілько як бы сміх то з одежы дашто пришли блюзу
або сподні бо о черевікы певно бы не пришли Буткєвич Славко біженец
в Ґерманіі сын Асафата Будкєвича і з дубєцка повіт Перемышль пошукує стрика
Василя Буткєвича і сестру Розалию Они перебывали в Ню Йорку Кто бы
о них знал або они самы найпишут на адрес його приятеля Штефан
Шмайда Вольфен Бутель Німці Там де я родису памчы в дені Лимоци
мацюжыні мацюжы на серци плачы Дожень ко на серци плачыль Лемківщыло рідні
гори словиноє Гори ліси стежкы Я гордо славлю ся гірска краса горли
солове карпатска мыскарли смі ґазету Карпатска Руб чытала Наталия Мацка пака