Карпатска Русь #50 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 44
Еп. 50

Карпатска Русь #50 - «Карпатска Русь» 1946 р., ч. 44

Опис епізоду

Odcinek „Карпатска Русь“ składa się głównie z odczytywanych listów, w których nadawcy opisują wojenne zniszczenia, biedę, rozdzielone rodziny i proszą o pomoc w odnalezieniu bliskich. W fragmencie pojawiają się też wspomnienia głodu pod okupacją niemiecką oraz tułaczki i życia na emigracji.

Автоматычна транскрипция

там де я родисы тачы в дені римоци тяженько на серци плачы
Карпатска Русь офіцияльный орґан Карпаторуского Народного Комітета Лемко Союза в Зоєдиных Штатах
і Канаді і Карпаторуского Общества в Канаді Выходит два разы на тыжден
<unk> Карпатска Русь нр <unk> пятниця вересня <unk> р Пережывают тяжкы часы
Зо села Смільник повіт Ліско пише Параска Душатиньска Помужу єдинак добрата Михала
Душатиньского Монтевідео Уруґвай Полудньова Америка В Первим листі од <unk> червця <unk>
р она доносит коротко што сестра Євка померла Она захворіла коли в
селі стоял фронт і в дорозі до Росиі померла Остало ся четверо
дрібных дітей В другым писмі з <unk> липця <unk> р она пише
так Лист я од тебе отримала і дуже м ся утішыла што
м ся довідала што ты іщы жыєш Ты добре знаєш што сме
тебе всі любили бо сме тебе тілько єдного мали То і твоя
жінка дуже поправила ся Направду пережываме дуже тяжкы часы Браты я маю
надію што вы нас поратуєте Нас богато нема лем дві сестры Писала
я до сестры може тыжден пізнійше як до Тебе то іщы ничого
не маю Я бы не писала але виджу што люде пишут і
направду так ся ратуют бо уж пакункы посылают і доляры направду ту
остал ся бідний народ Бо так нас порозділяли і направду ничого не
маме то як придаякій пакунок так ся придаст як лікарство І я
подумала собі Таж я маю сестры і брата може дакотре напише Питаєш
ся брате што до знищеня то страшні знищено Зо Смільника мало єст
Пілославиці знищено ціла радошыця то же должниці піл і так дальше за
порядком А люде то всі выіхали так што мало де лишыло ся
В нашым селі лишыло ся десят родин але не маєме ничого Єва
Перегрим глядає родины Фаперикі Віктор і Єва Перегрим із села Чарне повіт
Грибів в писмі Редакцию Карпатской Руси просят помочы найти родину в Америкі
Єва Перегрим звертат ся до Уйка Демка Карпяка з села Клемківкы з
таком просьбом пишу до Вас хоц не знаю ци ви там жыєте
і де обертаєте ся Пише до Вас дівка по той сестрі што
была на фляшы а оддала ся до Чарной Мама померли вже тому
два рокы Напиште як там ваше здоровля і як вам поводит ся
Я хочу про вас і вашы діти дешто знати прошу послати мі
адресу Іахрица тети Євы і Ксені Я дякувати Богу здрава але мій
муж хорий был Робил в кузні і одтяло му на руці пальці
То робити не може Маю троє діти малых і не можу сама
наробити бо у нас тяжко барз грошы і одежы не маю Просит
вас маринина дівка Може вы не можете мені ничого прислати але попросто
вашы діти нехай они пришлют нам даякого шматя Ходи найпланьше бо у
нас нема ниякого і на мене єст біда Єва Перегрим Чарна Повіт
Грибів Воєводство Жышовскє Польща Віктор Перегрим пише до брата Грица Перегрима сына
Івана і Агрипины з желязків Пишу через ґазету бо надію ся што
сут на світ добры люде котры поможут мені однайти Тебе брат Віктор
При Німцях был великій голод Іван Моряк в Кляйтон родом з села
Ольховец повіт Кросно получыл писмо од молодшого брата котрий на початку войны
был в Бориславі а тепер находит ся в Селезі Тепер ты опишу
нашы воєнны пережываня Як война началь В <unk> р то были у
нас в Бориславі Совіты близко два рокы потом пришли Німці і настал
страшний голод так же люди умерали по <unk> осіб денно Мы выіхали
до митра але не были у него долго лем три дня Забрали
сме ся до оберез нього то я робил по людьох і добрі
мі было Аж надишол фронт Шіст неділь мы были в Пивницях Потом
войска перешли на Чехы то мы не мали што робити і пішли
мы до Тестів до Борислава Але не было чого там быти бо
тамты люди також не мали што робити Не было жадной хаты то
всі пішли до Росиі на Украіну і там працуют А тепер нас
переселили на Дольни Шльонсклезю І ту я працую Сен також працує але
того всього за мало бо все дорогє а заробку нема такого як
треба Але што робити Треба дякувати Богу і за то же я
жывый зостал Бо в Вільхільци єст тепер Долина смерти Там найбільше людей
упало Польховец Повіт Красно Іван Моряк в Кляйтон получыл свіже писмо од
Краяна з родного села Бурюка <unk> серпня <unk> р Дякую Вам за
ваш красний подарунок котрый я од вас достал календар нашу книжку і
два чысла ґазеты Тілько вы мі пишете же сте мі переплатили за
цілый рік то я больше ґазет не достал лем два чысла і
<unk> Жебы ґазета доходила то бы добра річ была для нас а
як ніт то шкода труду Довідуєте ся як ся в нас одбыла
комасация та комасация одбыла ся добрым способом і стілько будеме мати доброй
памяткы по старой Владі Польской Проведена была комасация по нашому власному желаню
І хто хотіл зоставати на старым місци то зоставал а хто хтіл
іти зо села на Колоню то і шол Доставал в єдным місци
цілий ґрунт достал грошы і помоч на перебудову за дармо так в
селі зостало <unk> господарів а решта пішли зо села Мы заняли од
обшара Поляньского Обестід Побудувано ту было <unk> хыж а решта од Вільшні
і ропянкы Ґаздавало ся нам од <unk> до <unk> дуже добрі Меньше
мали сме роботы а більше хліба побудували сме нову церков і <unk>
і нову Красну Школу в <unk> Дорогу выробили нам в <unk> року
так же як бы войны доднес не было то наше село выглядало
бы як даде коло міста Каждий был задоволений з комасациі бо люде
не мали на чом гнівати ся і єден другому не зробил шкоду
ани не выпас ани не заорал ани не закосил Тілько шкода того
же нашы люде так то вшытко упорядкували і настарали ся а тепер
война то все знищыла і мусіли люде розыйти ся по світі Як
нашы люде одходили то найбольше жалували того о што в остатніх роках
постарали ся і як наше село подняло ся на господарстві а тепер
пішли в незнаный край в незнаны стороны тамтого року З пару родин
втекло назад до нас но тепер трудно достати ся Пишут до нас
такы жалостливы листы каждий чекат того часу як бы достати ся до
свого дому бо ім там барз ся цне в чужыні Петор Козак
Івасиль Козак Михаіл Кравец Андрий Романчак Паращаків поіхали до Росиі з цілыма
родинами Петор Козак одтамаль втікал того вернули од границі Тоты ту спомнены
были в тамтой войні воєнно плінными в Росиі а тепер ім якоси
там нездорво А тепер подаю Вам адрес од нашого брата Дмитра а
властиво од Андрея Пареловича бо он до мене пише Іх єст там
больше з нашого села і ваш брат з ними дні пропєтровска области
Міжівскій район хутор Микола Івка колгос <unk> Парелович Андрий Іванович Кто остал
ся в Устю Рускым Ковальчы <unk> получыл писмо од мами з Устя
Руского повіт Ґорлиці То єст найновше писмо з Лемківщыны бы писане <unk>
вересня <unk> Жена Семана Креницкого баторчына сестра вернула ся і принесла нам
лист од нашого семана А креницкого семана забыло в Росиі То она
пришла як Полька до Устя і принесла дуже листів то наш Семан
писал жебы сме сідили на місци і она повідала же до ней
все літал Коли піде жебы нам повіла што бы ме не дале
ся здурити як його здурили бо Семанови барз жаль было іти Але
она мала дяку іти бо мама была там єй родина ціла вшыткы
дзьобы і од Астафия все товариство Семановой жены вышло А о Михалі
як не было чути так неє І не можу забыти Миколай ся
оженил Взял шлюб в канцеляриі ґмінной з стацом Петра Ґамбаля і гані
Отмацинака З поля сме позберали лем компериі щы ніт Часы маме барз
добры все хвиля дожджу мало зато на нас легше было бо не
треба ся загартати а не обувати а і неє до чого І
робота ішла легко бо не треба было перевертати лем косити грабаты Так
літо было легкє і робити был хто обо кугарочка уж має <unk>
рік пасе коні і коровы маме три коні дві явілкы і дві
коровы Лем нам далеко ходити доіти бос бо з хыжы нас выповіли
і дали нам хыжу з кута А худоба в нашу сторону Довідуєш
ся хто остал но то остали так Цимбала Осиф Семан Даньковскій Андрий
Михаловскій Ваньо Симочко Сильвестер Пейко Осифа Братанок Акым Федоровскій Сандор Ґабор Михал
Лабовскій Фрозияк Ковальчы Ґоц Кнапа Ґамбаль Петро Михалівскій Ваньо Стефана Микой Ковальчык
Лешка Ковальчык Андрия Петро Ґабор Поштефані Макари Зять Девноза Шкарского Миколай Даньковскій
з Даньківкы Мирон Креницкій Митро Даньковскій Осиф Маркович Андрия Павел Хованьскій Медведі
Штефан Гнат Ваньо Акым Ковальчык Ілько Крейняк Ваньо Войтович Катрена Черняньска Михал
Штефановскій і Миколай Пелешанин Штефан Ромцього Нуфрия Антон Пейко Юрців Ганя Гованчыха
зо сыном Адамом Мелько Филя Одговайды Ромцьо Асафат Шмайда Сидор Ґабор Перчыха
Юхаска Каністер Павелчак Вансач Попілшына Внучка Бартко Андрий з Осином Цисляньо Теодор
Гованьскій сын Петра Волчак Тимко Пайза Осифова з Ділком і Зять Теофан
Автаназа Чларского Корниів Вахновскій Капралив Маркович Зять Акыма Савчака з Клемківкы де
Павелчак был Бартко Штефан Семан Ґабор сын Мерона пришол з Німец а
одрвало многу і бідный на єдній нозі Ложенил ся в Чарной з
Вікторовом Внучком Андрий Гумецкій также зостал і єст з дідом І святоны
Фроня также зостала з дівками І петринина дівка остала ся на ґрунті
то оддала ся за ціхона І бруєр зять Петришын записал сьо Хыжу
выбудувал красну во три поверхы Остатня партя людей з Устя пішла в
марций року пішло десят фамелий то они были выповіджены і выберали ся
в порядку як ся попідписували Мали назначений термін але што не вывезли
до того часу то ім пропало а другы не вірили то іх
выгнали Павля Похну причыщненого зятя Цапа Ваня Павелчака Цимбале Зятя Кірила Юрця
То тоты были выгнаны лем Павелчак бабу з дітьми під пхал а
сам втюк до Яшковы бо з Яшковы єст І выгнали медведів і
Перчеху і зятя зо Ставишы Акыма Федоровского брата Кірилу і матрону Павла
Хованьского Але тоты ся не записали то ся вернули назад границі Лем
дома не нашли нич Писала бы м веце але уж ся спати
хоче бо цілу ніч пишу так як хочу лист дати до Ґорлиц
на почту І Миколая Ігнеска неє дома бо ся стало нещестя Шмайділ
хлопчык бавил ся з ґранатом і ударил молотком по ним то одорвало
му руку а на другій пальці почеревило Не было кому повести го
до шпиталя а Миколай уж вночы пришол з поля то і так
го найдут бо ни ся нич не одваряют за того ся ды
пхают А як том Варвара ци зна же єй мама пішла до
Росиі она не хтіла іти з костком то он пішол а она
ся остала але єй выгнали Поздравлям Штефку Автаназия Тереску і єй сына
лем не знам як мо імено і цілу родину і посилам ты
адрес од Семенового шваґра Бруєра бо он пише гевдо свого шваґра же
был у мамытлины на Русала нацюжыні нацюжень кона серци плячы очы дяжень
ко на серцы плачы до ціль Лемківщыль рідні гори слоби Гори ліси
стежкы зале лі по тоці Я гордо славлю ся Ваби сюди гірска
трасай смі карпатскы бызурлий світ карпатскы мызобу Архівальну ґазету Карпатска Русь чытала
Наталия Малецка Новак