Села #18 - «Одбудуваня памяти», Липовец, Черемха
Еп. 18

Села #18 - «Одбудуваня памяти», Липовец, Черемха

•

Опис епізоду

Odcinek dotyczy porządkowania łemkowskich cmentarzy w dawnych wsiach Lipowiec i Czeremcha, zorganizowanego przez agroturystykę Gudkova Koliba przy wsparciu gminy Jaśliska. Pojawiają się też potomkowie dawnych mieszkańców tych miejsc, w tym Halyna Mudrykova ze Złoczowa, która wraca do rodzinnego Lipowca i mówi o pamięci po wysiedlonych przodkach. Całość pokazuje spotkanie ludzi wokół historii nieistniejących już wsi i troski o ich ślady.

Автоматычна транскрипция

Як наперед інформувало наше радийо то аґротуристична ґаздівка ґудкова колиба в липівци
в днях од <unk> до <unk> мая того рока зорґанізувало порядкуваня лемківскых
цмонтерів в двох сусідніх селах Сут то теметовы ліпівци і черемсі Про
своіх предків памятают тіж потомны бывшых жытелів тых сел котры днес жыют
в вельо державах світа Як інформували нашу редакцию орґанізаторы ініциятива отримала і
підпору війта ґміны Яслиска котрий обіцял забезпечыти робоче нарядя і лоґістичну поміч
До порядкуваня цмонтерів были прошены предовшыткым тоты охочы котры мают своі коліня
в тых двох неістнуючых селах Стріча была унікатном нагодом жебы познати потомных
і провести бесіды на тему істориі ліпівця черемхы і долі іх давных
жытелів Запрашам Вас дорогы слухаче наперед до выслуханя короткой бесіды з паньом
Галином Мудрыковом котра днес жыє в Золочові на Украіні Але єй рід
з Ліпівця Приіхали ме з Львівщыны з міста Зло Золоців Там были
выселены моє няня і мама в <unk> році Під час выселеня з
лемківскых стіль выіхали моє родины наньо быв з рудины Стифурів якы прожывали
до того часу в сели Липовци соноцкого району повіту І мама выла
з родины Франців якы теж выіхали в ты позаселили ся я дес
од <unk> року так систематично приізджала до Липовця і В праві же
знам вшыткых жытелів якы ту жыют і завше собі думала як бы
то приіхати і трохи почыстити те цментары хоц вонем мушу сказати і
подякувати тым Полякам якы жыют і голові ґміні певно і лісничым они
доглядали доглядали час од часу іх покушыня было і такє зачыщыня тых
цвинтарів то село Ліповец і Черамха якы ся знаходят поблизу Словаків ґлу
села Чертіжны Я з той нагоды бы подякувала такым господарям якы зараз
жыют в селі Ліповци Рудині Гудковскых пану Яцику паны Марисі якы но
дуже нам посприяли в тому шми Зробили досить добрий і файный порядок
на нашых цмонтарях Віторокы приіхали і є барз ляло ляло без два
дні штомен не могли выйти з хаты але господар пан Яцик нас
повозів по Лемковині были мы де побудували нову ненову відновили капличку в
селі Поляны Соровіцны Подивили ся там были Нижня і Верхня Воля Глянули
ты села о церквях были якы тераз тепер є но як кустали
Але все такє то єст ты церкви якы виділи тых Лемків якы
зараз выселены на ту нашу Украіну І барз потым были єщы на
горах святого Івана Біля Дуклі Музеєт Зандроновых пан Мариси Ґоч а на
Словациі были так на Словаци были Чертіжне і габура де так де
был великій є помник князя Лабірця То были ме просто вражены тыме
видоками тым пейзажами теме той природы бо як тілько приізджаме тым повітрям
свіжым повітрям той водом то це не можем натішыти бы так завше
нам горили нашы ниньові предкы дзядкы бабці найлепше што в нас было
то повітря і вода чуєте ся в себе сте Но яшо Вам
вказала бы м вызнате што так Мы як приізджаме і ту знаме
єты пару люди то не были дне голове ци ден працували на
цмонтари і так як бы ну як бы вдома были якыс такє
вражыня ци такы самопочутя барз добры барз добры і так якось задоволенє
з того што сме то зробили і І так нас приймуют і
така нам мали помоч бы пришли волентаре з навколишніх сал якы нам
допомагали так што сме велику велику роботу зробили той нагоды хотіла бы
м подякувати тым всім што нам помогли в тій роботі Бо тепер
сме в хыжы на Нижнім Липівці А де ваша хыжа ото так
так так так так так так так так так так так ото
як раз мой тато або няньок был як раз в тых сторонах
ото зразу обок де зо <unk> метрів то был мі тато його
вуйко быв дяком дяком яворницкій Василь якони выізджали в тым селі він
дякувал Но і штобы пару слів може сказала мій тато барз добре
си вчыл в школі Ном мал тыкы четри клясы был то такій
войный він найстарший был в рудині мій тато народжений в <unk> р
Потым мій дядик поіхал до Америкы Трохы мали так поля на той
час вже по тым як они приіхали до Украіны то приізджал до
нас священ Я єщы была маля може якыс <unk> може з <unk>
років мала то він мі так розповідал што твоє днявім были багаті
мали по <unk> <unk> марків поля Но там і орна і лучкы
і трохи лісу мали а вівци мали по <unk> вівців покоровы козы
мали багато поля мі дідо єздили до Америкы як раз были з
того з <unk> ци там з <unk> року аж другій брат Тата
Стрекон народил ся в року Цих іх было стеро і одна сестра
тата зостала ту мале дитину єй зостале і потым было выслана по
операциі Вісла на териториі Польщы в <unk> Свід Старганскє то там мамтры
кузинкы пятеро выіхали на Украіну Мама была в верхнім кінци жыла Ліповід
зато же было під Шеремху то называли селтыство або навет нагацківні Ци
тоты люде з Черенгы одышли довєдна з вами ци они тепер сут
там прожывают з вами ци ні ци они сут в інчым місци
Так якось як ішло нам до розмовы то они приходили бы як
то было моє барця зяткым достали так при Місциту хыжу то уж
будинок был бы то был уж циґляний будинок так якось ім выпало
а церква была тілько в Злычові Злычові была церкви і всі ты
нашы люде Лемкы якы приіхали то ходили всі до той церкви а
жели ме так при дорозі они всі ся сходили я іх так
трохи зналам тых людей як о ним гварили бо часом мы ім
говорили то не могли сте єхати до Словаків там было <unk> кілометрів
а єхали сте на Украіну то Завшы так говорили што де всі
там і мы ци левыіжджало то і мы за ними де всі
там і мы так Зчеремхі люде єст камянкы Цандронови трохы є не
барз є є Цандронова чы рамка Камянка воля я так собі тераз
тепер думам шо напевно всы з тых до ґміны з ци з
тых теренів як раз выіхали нальску област На Золиці на наш район
ани думали робити якысий фольклорный ансамбль робити даяку культуру нас єст така
така орґанізация мы маме родинне дерево в Злочові Маме такє трохы талянты
своє навет сут з Ліповцем маме таку Лесю Сидурович што з родины
Варянков Она і пише багато трохы віршів прозы і співа і кризы
кривулькы робе такій маме такій талянт талянт маєме Артистка і така талановита
дівчына як раз єй ойтец походит певно з тых оту де мы
є з варанківні То таке было та ота капличка то є тут
поблизу говорят што то варянкы побудували То єст Варянкова єдначы як там
приіхала з Америкы І так собі постановила што побудує ту капличку што
она тераз навет добре Полякы тут жыют то кажут што она єст
помічна Шо приходят і одпусткє тут роблят з костелю Я оповідала трохи
про своє рудено проня про маму Яє назвиско Мудрык Галена з рудиным
по мамі Ференс по тав Стефура мі тато Стефура Теодор з Липовци
а мамы Ференс Анастасия теж яка Рудонові Ліповци тераз уж іх нема
на світі я жыю там де няньові моі жыли Тоту стрічу з
темами про ліповец черемху хтіл бы м днес музычні прикрасити співанками од
Штефана Штеца якій днес єст великом звіздом русиньской співанкы на Словациі але
окрем того якій признає што і його рід з Лемковины зо східньой
Лемковины Быти може і з тых сел на котры споминаме Перед роками
і його родина переселила ся на Пряшівщыну до села Хабура з сусідуючого
і з чертіжным і з черемгом на горі Цы Дя Простазі Розказуй
івот Як того Як єм уж споминал велика поміч при порядкуваню цмонтерів
в Ліпівци і в Черемсі пришла од Війта Ґміны Яслиска пана Адама
Даньчака Прошу тепер послухати Што війт ґміны буде бесідувал на тему самой
акциі але і буде оповідал про інчы русиньскы села на якы фурт
ґміна яслиска намагат ся памятати ґміняслиска Місцевости котры бысмоц назовны вшыт войном
а по акциі Вісла зостало тико цментаже Зараз по войне церкви а
діс тико місце де дістали церкви тых місцевости споро єст рем халіповец
Шкляры честьово теждальова ді єст єщы церкв ґжона была выбудувана война І
остала ся пото сом Поляны суровічна Сурвіця Даруф Мощанец Ясєль Рудавка Есліска
воля выжна Інстинк місцевости спору і в каждій з тых місцевости єст
місце і ці стала церквєв Сон цментажы Цлята тому упожынкували сме такій
цментаж місцевости Шкляры ді сон два цментажы єдным прицеркєвный і другій оддальоны
о якє <unk> метрів од місця ді стала Церкєв Цікавосном єст то
же дедіс стоіт том камінна щільница в якій студен уховала ся же
никт не покусил ся жебы забрать ам такій помыс жебы перенес єм
до костюлка в Волі Ніжній а Косюлек бул кєдис церкви Єст пякні
одновона Звінете церквє в іконостазі Верто зобачыть мша свята совнєзєля буде <unk>
полудня Низ Но варто зобачыть єс єс єст є то выглядал припущал
же теркєвкі котрых єма глюдал подобне прошым пові што ся ту дісяй
діє Єстесме на перенє цмонтажа Ту обок єст поміг поставины хыба на
обшари церквиска то дірків давній стала Так поміг єст єст в привестю
до церкви Упожаткуєме діс цмонтаж найдуючый ся в єдній з власні звысідленых
місцевости і вчераншах Вчора пожынкували сме цмонтаж в Ліповцу І як ся
то зачало в відым року на запрошыня Панатска Ґоскєґыз мешканцем нашой ґміны
приіхали потомкові осуб котры власні передвойно мішкали і туж по войне вшескыткій
час в Ліповцу І ст нашы спотканя взяли І в тым року
досталам тако інформациі паняци дзвоні же цом приєхат жебы упожынткувати ты два
цметажы з очывісти вшыєли сме то яко Выйстє навпретів нашым помыслом і
прилунчыли сме ся як уґміна до помоцы при тых пляцах пожытковых і
на такє підкрисляня заступує факт же спілпрацуєме з Закладом Карным в Мошанцю
осадженій працує о неодплатні на же нашой ґміны і дісні єст ґрупа
<unk> меншын особ котры барзы активні помагают при тых пляцах єст ґрупа
Но то свы потомку мешканців велых мешканців Ліповца ци учы черемхы кружы
тыш приіхали з Украіны же ти розмішаю Так но той же дає
е як дебы ту поля пану Вецкови жебы оповідал о тых особах
чуєме же належы ся зарвно потомком былых мешканців тых місцевости і тых
восек то жебы утримати місця в належытым пожадку Бо хыба хыба ні
оні винні вылітаме же так ся стало і так істория ся потрышыла
тых іх родін і тых місцевости же тераз ник не замішкує єстико
память о тым же так было кєдис І то мисль же варто
підкрисліть купше стродже для обецніст новуючых влады і управиючых політикы же часом
якыс ідеолоґє чы помыслы не завше приношот добры овоцы з перспектывы часу
Як бы то є тлумачыл мысль дужа част приклад єст такій же
за границом Словаку І не перешкаджа же сом ґвазды напоміка же сон
помнікы якось а у нас вшытко ся ґдебы неґує же чы тоте
єст такє законувань гісториі жебы не треба было як інформатика входіла до
школ то в вельох школах чыньзаньже одбивала ся на сухо бніло компутерів
Але проґрам вшевнів ци ще было робіт Подобні мысль же єсте з
історийом же як не мацальных доводів же такє было здаженя міяло місце
тыко єст в формі слушы чы тексту писаного Але як єст намацальны
довод на то же Е цось такє мало місце бо єст якій
елемент з тамтых часу котрий мов о тым Латве єст то тлумачыть
Подобні з помніками поставе на тых теренах пыґеры то вшытко ся было
роздружыть знійшыть огразяня знізнійшы нагробкі якы замішкаєме на мощанци бы там мешкам
то о іщы єдна місцевосчанізм достава церкви Як постал Перво на початок
то был Перґанцый под Міністер Справедливости і теж там постал закладками як
спілпрацувало тозані были затрудняні в ґежеже А люде зостали звезєні сай Польскій
полудньово сходні єщы дісном розбіралі Оні розверали ты церкви наліжні же о
нім повізам Бовєшычы і в тых церквях было не віме ді з
ним позяло Іі Ясєль мощанец дару Дзякі діланям пасийоната в Полянах сирубічных
єст одбудувана дзвоніци Ікаве не было відомо В Яслісках усюд законных серцами
чый служыт ближы на свого серце паня Зуса был дзвон Он завше
дзвоніл на ню паньскій рано в нас ХІІ Вічора Нє містові є
не доціхали ском дзвони Потем зраціти же реконструкция дзвоніци легко ся надверенжыла
запристано такого сиґнуваня часу і розебрано дзвоніцы І сєстры хтіли сто з
тым дзвоном зробиш то бо в тамтым року Зялили мен дзвон І
одчыстіли сме і оказало ся же єст вытворене в Прышові тамтый вытвоні
дзвону в <unk> р уфундуване през браці з Америкі теж по Лемковскым
описана і под вызваньом Михала Арханьова Зачали сме шукать ді были церкви
подым вызваньом І оказало ся же в Полянах Суровічных была така церкв
маме такій помыс жебы Тен дзвон там в тій дзвоніци умісті споляных
сирубічных скоро стантонт поході Та можна одчытать сы чыта не беже ризиковне
але мы ся жемя так якось то хыба быд забезпечане жывы Жебы
никт ся не добра і тені укра назвіме А може то быти
ся такій колейны причыны до того жебы пошукат потомку тых кты мішкали
Поляне суробічне віска Придвойну осуд барз лічне єдно віско віскы бы богаты
В громаді Ясліска Пойном мішкало понад <unk> тисяц люди по войні <unk>раз
маме ледві два лем зликі молонків Та акция Вісла принюсла віле недоброго
Єдна реч яка добра очывісти є так певне в тых дробках же
як постало Пиґеры то пришло тужкы цивілізацию так поставил бльокій водосянґі очыщаня
сніків чы іканаізация в тых осєдлях Пиґеродскій Овязкі не мали ані ани
водося нікананізациі то такє мож одчыта яко позитыв решта то в ґенеральні
неґативі по ліквідациі Пиґерів Паньсо ні мало помысло заґосподаруваня тых зєм розтримано
Адам Данчак вид ґміны Слізка спомы два свертатырку Я быти а бы
мати бы мати хоче далю до заристан атопіі зарисной етопіі тото Моє
маты памятно де даты быти того вікыдовы не даты быти того вікыдовитены
Помоли мі є попити робити папити я тепите купили якы цу покупили
купити купити наше радийо лем фм в рамах циклю історично краєзнавчых проґрамів
котры звали ся а як і рыхтуваны были через Наталию Малецку споминало
і на минуле сел Липовец і Черемга Дойдали сте ся уж же
Липовец сусідує з Барвінком Зындрановом Яслесками Місцевости тоты находят ся на пілніч
і на пілнічны і схід од Липовця пониже Яслиск на захід од
Липовця Маме Волю Нижню і Выжню а на полудни Черемху Черемха і
Липовец находят ся в долині потока Більча лівого доплыву Ясьолкы По єдній
стороні долины выріжняют ся Клепка середній верх Токарня Лазы Хамарка а уж
ближе Зындрановы і Тилявы Верх Острий По другій стороні зас маме грабкы
і камінь Кєд бы сме дорогом што веде перес Липовец поіхали на
полудне як на Черемху дотер бы сме до чертіжного Габуры просто до
руснацкых сел лем уж по словацкій стороні границі Липовец істнувал напевно уж
в <unk> році З того рока є локацийный привілей бискупа Анджея Кшыцкого
для Бабея на локуваня села званого потім Липовец Бабий бо в <unk>
років пізнійше в <unk> році наступний бискуп Ян Хоєньскій выдал новий привілей
вохови Крупейови на локуваня другой части леповця званой липовец хрупей Тота част
мала быти локувана на суровым коріню на осмох ланах землі в тым
двох шолтискых з річным звільніньом з панщыны на волоскым траві Шолтисом той
части остал Прокоп Копча званы власні крупейом Князь отримал право на проваджыня
корчмы млина і право до выбераня рыб з рікы По <unk> роках
звільніня шолтис мал репрезентувати бискупа з чым вязали ся тіж выізды на
Угры Наступна Акция заґаздуваня обшыру при Яслисках мала місце в <unk> році
товды то бискуп Ян Дзядускій надал Коханови три ланы землі медже уж
істнуючым Липовцьом а Яслисками Коган мал ужыткувати землю подля волоского прала під
липовец мали быти выкарчуваны густы лісы пороснены липом і оддале мала ся
взяти назва Села Перша взмінка про церков в Липовци то уж рік
<unk> В документі з <unk> січня того рока перенескый біскуп Пьотр Ґембіцкій
на просьбу Федора священника з села Липовец котрый вказал му документ ерекциі
церкви выданий перезбискупа Дзядуского залишат в маєтку парохіі два ланы землі єден
в Липовци а другій в Черемці і звільнят шолтыза од вшелеякых повинности
Далі в тым році в <unk> остає побудувана церков в Липовци церков
Покровы святого Миколая Чудотворця Была то бідна скромна церковця але служыла вірным
перез наступных <unk> років розобраной допіро в тридцетых роках ХХ столітя Особливым
для той церкви было то же мала доокола крыты кружґанкы Была то
будовля тридільна з вежом о простых стінах уситуваленым на зрубі притвору Надолтарьом
і храмов вірных дахы были намятовы вомлены До істнуючой напевно од <unk>
рока парохіі в Липовци в <unk> році прилучено сусідню черемку В <unk>
році грекокатолицкых вірных было <unk> і другє тілько з Черемхы В Лебовци
мешкало іщы <unk> латинників і <unk> Жыдів Серед лебовцовых парохів нашли ся
отці Теодор Паславскій Іван Грабийскій Осиф Черняньскій Осиф Хомик Іван Ліщыньскій ци
Антон Бескід В <unk> р на Уграх трывало повстаня Росийскы війска якы
спішыли товды зо спертьом протиавстрияцкым властям перемашерували медже інчыма Перес Липовец Перейстя
війска на долгы рокы остало в памяти селян Грекокатолицка парохія в Липовци
в <unk> р подля шематизму рахувала <unk> осіб з чого з самого
липовця а <unk> з черемхы Маєток парохіі на тот рік становила церков
Покровы Миколая Чыдотворця Моргы поля і <unk> Моргів лук і додаток од
австро угорской державы якій выносил <unk> золоты За час <unk> років парохія
леповци ся збогатила Мала <unk> Моргів поля Дохід на рік выносил <unk>
корон З обліґаций і ощадниковых книжочок додатково приходило <unk> корон З церковной
касы <unk> і з податку <unk> короны З початком ХХ столітя парохом
был отец Николай Волошынович В <unk> році до села приіхал першый украіньскій
духовны о Василь Кіт з Чертежа Од <unk> р до <unk> парохом
леповця был отец Василь Антонич отец вродженого в новици поеты Богдана Ігора
Антоныча Сам поета мешкал гын Перес єден рік Грекокатолицкій шематизм подає же
в Меджевійню дуж пастырску опіку над Либовчанами тримал отец Євген Кульчыцкій і
же грекокатолицкых вірных было <unk> до <unk> Хоц пару років скорше ціле
село задеклярувало ся православныма В селі мешкало іщы в <unk> році <unk>дів
і <unk>ротинників Найблизша латиньска парохія містила ся в Яслисках Жебы ратувати грекокатолицку
парохію бискуп Коциловскій одделеґувал до Липовця редемтористів Місиі не принесли єднак ниякых
результатів зато до леповця приіхал сам бископ Коциловскій Здедувано остаточні выбудувати обіцяну
нову грекокатолицку церков посвячено єй в <unk> році рахувано же нова церков
притягне вірных назад так ся єднак не стало По <unk> році выкористувано
єй як маґазин а в <unk> розобрано По першій світовій війні Леповец
мал уж свою чытальню а навет дві бо были гын і чытальня
ім Качковского і чытальня про світы На місто отця Попєлі пришол в
<unk> році отец Володимір Ога Дуж пастрювал в Липовци до р Был
то енерґічный робітный священник заанґажуваний в діяльніст чытельни Качковского Скаржыл ся же
молодіж хволит забавы як чытаня книжок же парафяне не хят выбудувати клебаниі
за котру служыла выдаймувана од Жыда стара знищена хыжа ани же селяне
не хят докінчыти церков в котрій бракує підлогы і ошалюваня в середині
Писал тіж же в школі не можна вчыти леґальній православной реліґіі Не
є згоды адміністрациі а лекциі одбывают ся приватні на Клебаниі В <unk>
році село одвиділ владыка Шымон а під конец <unk> років парохію обнял
отец Іван Зданєвич В вересни <unk> рока през село перешол фронт Знищено
понад <unk> хыж Уж в <unk> році част мешканців Липовця выіхала на
радяньску Украіну решту выселено в <unk> році в околиці Свідніна на Помори
Позоставы хыжы спалила сотня уПА під доводжыньом гріна В <unk> році розпочато
на обшыри Липовця будувати пер Найперше розобрано православну часовню на єй місци
поставлено стражницю Лоп а під конец <unk> років грекокатолицку церков вродану і
розобрану В <unk> році цмонтір одновила Неформальна Ґрупа Камінярів Маґурич На старых
крестах памятниках ачий і на розписах стін в костелах ци церквах на
капличках і на образах Часто было написане хто был фундатором той ци
інчой ініциятивы На конец запрашам до выслуханя короткой бесіды з фондаторами той
прекрасной ініциятивы Бесідує сучасний ліпівчанин з аґротуристикы Ґудкова Колиба В остатніх днях
з ініциятивы нашых приятів з Украіны потомк давных мешканців Ліповця постановили сме
поспшонтать цментажы іх пшодку знайду ся в Ліповцу і в Чермш Богдал
погоды в концу в тя остатніх двох дній удало ся того доконат
при помоци Вуйта ґміны Ясліска і працовників ґміны ораз нажер достарчоных теж
през них а так же ґрупы Волонтариюшы з Мощанця Но спензіли сме
барзо міло час дещ нам в сумє тягу тых парух вчеснійшых дні
кєди гостє ту Нас Беліні причынил ся до того же звиділи сме
цалы шереґ околічных цікавостек Вспільне Споминаюч оповідаюч ружны істориі звязаны з жытьом
іх іх іх пшодку і з іх культуром а также споминаня з
ружне наше уж вспільнеше жытя тутай бо треба повіді же ґрупа потомків
давных мешканців Ліповця мешканця ґлувні в Злочові на обесні на Украіні Прибыва
тутай до нас уж од дісятю лят со оні мній лю барже
реґулярні але прибывают стораз лічній і прибывают з стораз вякшом можна повидіти
таком свободом бо кєдиш то трошечкы было так украдкє можна повіді в
тій хвілі то контакты ся розшыряют сон цораз барзі мілы і сердечны
В зашым року треба тутай зазначыть участничыні уж спором ґрупом на запрошыня
ґміны Ясліска в фестині вакацийным Был выстем зо сполу дзєці были рецитациі
поезіі поеткій пані Лесиі Сидорович котра єст внучком ґазды ліповицкого Варянкі жыє
іщы єй вуй Михайло Варянко котры котрый выєхал з Ліповця кєди мал
єден рок рецитувала своє піякне віршы навязуюче тематиком до утрацоной ойчызны убрана
в сердак свойой бабці з Ліповця і в Запаска выконала сама пінкы
кривулькі власне навязуюце до тотых традиций Робили сме то вшытко по просту
спільно ся цішо свойом обоцностьом і з доброго серця Мысль же варто
такє же робіт жабы выходіти напретів собі Называм ся Яци Ґутовскій враз
з жоном Марисьом провадзіме од кільку лят господарства аґротуристичне положене в Ліповцу
коло Ясліс І тутай власне м інтриймуєме гості тужы сон потомками давных
мешканців і повця ЛХы Йокой зарво з Украіны як і з інных
краів навет досить одлеглых як Станы Зєдночы чы Австралия Летіл бы м
на край світо Як виде што в Полілі америцкы ікры Лем жализали
уйжай ліза то боу здрану деж мамо з няньом Оле