To rozmowa o Izbach i o życiu w tej wsi, w której rozmówczyni wspomina rodzinę, język używany w domu i przeprowadzkę na zachód. W odcinku pojawiają się też obrazy codzienności, lokalnych zwyczajów, przesądów, ziół i wizyt u lekarza.
Автоматычна транскрипция
Пишевриня зачынал бы бесідувати вшытко по свойо моє один Дома з мамом
так само Буде бо мама там нащена тіж по польскы ні Приходит
то Він по вшытко пишсойому розмовляме я не можу но не жем
же він бы рад был іщы жебы м тіж розмовлял донял по
польскы ани хыбы ні Але я так натя Я ні Не одмала
ой як бы його дідо З дідом в собі ріж і його
дідо одразу він николи з дідом не розмавлял по польскы тылько дідо
Далепо же молиж і тоты Яникови о того старшого сына Яника як
уж хлопит до русляні то ніж тіж о тот старший Тома ґовін
веце вшытко по польскы як передені Але як приде то Як ся
му мішат троха чему міся це по свойому до мене Марцінек рудше
до по свойому буде зо мном до ми уж бы не хтіл
але я до него по свойому Я по польскы неє слова жебы
м до гнуків по польскы стюр Зевериш так на вчений тіж же
уж по свойому спокій так жены А можете нам повісти як ся
называте Но Кышовска за панны За пан Небран І одкде сте ся
вробили в Ізбы Візбах В котрым році На <unk> рік раба Юс
років Малеяк На захід сме приіхали іхали сме тылько троє брат і
мама і я тыль котро є сме тяжко нам было одцар было
выміня ньо десят років мала як мі одышли Міняню то такє бо
троха такы світовы хлопы Америку обышолой Петюм уж в Дома Гізбагнє і
десит доста припукли Велика пропуклина так памятам як няньом Ле поколины голони
любили і паличку та але мали ток закрывен Полішым сові завшы з
Поличком ци до Крениці ци до Ґрібова ци до Ґорлиц з Полицьом
бо то даколи коні были бы в нас было брияных было богатство
як бы не было Но не хвалю ся але Северин ся мене
нерасмі же я ся хвалю А я ся не хвалю бы было
бо моі братя мали пару кони уж няньо так з кін мне
не того тілько брат такій старшый єден был што потім на войну
пишу Но і того пару кони было але але няньо собі поличку
взяли пішкай до Крениці є і так ішли і о не як
уж остатній раз пішо до Крениці так памятам тото Божей буду милькіль
же ти памята єй няня єджыт Анашы ізбы така была троха Но
бо то в горах кажде село так єст троха як бы в
долі ні А по боках Єж ты верхы судно ні мож правы
аєте як до Крениці то емисарне ся называло і треба троха высше
так не дуже высше підыйти на тото емісарне але Але треба было
І так потім міняня ідут в Крениці пише до Крениці потім уж
деси то было так пополудне І я уж смотрю о вікном полохы
же так было до той страны до того місного Як ся ішол
з Креници то ся видно было смотрю до вікнай пойде мамо няньо
ідут уж але так помаленькы Як пришли уж іх так страшні заповіло
тота припоколі ротою Мали тоту припоклину таку добру і то не треба
было підти даколи было глупота Чысто дурота была молодій чловек быщы <unk>
кен был і треба іти зо світа Бо як заболіло Може бы
єй ся обратували Може бы обратували Але так єден ден може перестаны
другій ден може перестан аж на третій ден Брат Іх Союз Але
што До Высовы Мож знати Высову так Ну ну До Высовы до
докторя Бо там была найблизше А тотра было скоро першый ден летіти
до Ґорлицы і они бы взяли на стіл зробили бы операциі Хіба
бы ня жыл Але то было так до Высовы Союз А там
по горах треба было до Высовы Без Горы тіж на Лозі Бо
коли не было ложаль Ґумовы тылько такы возы были за нім до
Высовыж як доюж до Высовы доктор повіл одразу до Ґорлиц на Слі
одразу взяли на слівну столітня ся выкінчылж Боюж то было же ты
смішне не притримали Дішто і сте ся переселяли же з мамом лем
І з братми так З єдным братом З єдным братом так Бо
тот найстарший брат жыют моі братя жыют найстарший Поняньові смертиняньов вмерли <unk>
афі так А война ся зачала <unk> братают земну войну Але іщы
ся оженил брат Іщы здолжыл ся оженити Ноженил В Беличні Беличны I
Село Так ны А яка як ся называла того і отупайо Пашкыньс
Пашкыні Ласко така файна бабка яка внопа на была бабкы недавно в
Нирожду на Легничкым Поли Но і того І як брата женжены ся
гласти в люті то весільо памятам но то до Жесня за нім
не брали за нім войну ся не з речано то ціль пожыли
собі децками мали Я по того обрата і ходилам так тіж ділец
ся называл так од словацкой границі бо Ізбы пле были і під
самом границьом суд тоты Ізбы і судні але тераз то тылькы я
повідам до синів же тотыль назва Ізб зостала бы там уж про
іден клокам єфільо Чуєш што єст і о Лешняві Жещын мож же
поізді же три жыти гымна дів лем заталярит зєня в Мовалі зарані
Дема ся ім думати малі заня мают на ті ма ся ім
думати малі заня мают на ті да дізия дая трафыма трафі сан
бы далем бытва на кого Земня Бы то коцман не водил не
водил другого гадіця та не водил ы Коцман не в діл не
водил другого дівця та не зводил І я тотого брата ділит ся
на зеле так словацкы грениці ген было тот то поле наше він
там пішол кошыти косом як то колиси косы косили Ос там был
шолс Зерно о Но він там косил буде Джінґєв А я тепер
Вам повім бо там буде писмен Но но прошу поча лютам жебы
мы мешкали троховню між те смы мешкали тренуци файна моя баба Така
файна баба была была сте гейуйком Но но то они жебы двоє
ся тылько наймолодша дівкам мелька Она там за ізбяном За ізбяном моім
сусідом навет як мы собі добрі жали є як там было весело
Мы хотіли скубати піря до бігунячкы і нося не поселів але по
своіх Ны хотіли скубати піря весело бы наспівали сме ся вше нас
просим на якє свято чы наш то Ем до негонит до нас
было весело но тераз брак вшыткого носи Але мі повіште іщы о
ізбах як памятате Но ходили сте до школы Ото певно Яка школа
была в ізбах кількокляс была Бой єй Штырі клясы штырі клясы были
І перед війном сте скінчыли так памятате як ся учытель называл Такы
Кризляк Кризлек Ви вчыли сте ся по лемківскы Но я уж того
не памятам але мене і така друга дівчына была в першій вальці
насаджал Любил так што страх і они тоты научытеле і научытелька тіж
была Дика сурна в неучытелькы ся не зваля том Певно ся зміняли
чы ягні і штырі красы ся скінчыл вольно і добра На потім
война може быти жыв <unk> В часі войны Бу В часі войны
іщым котзива рік Але уж не змінили ся товды учытеля Юж украіньскым
і што Уж украіньскы пришол навчытель аль він перешол А хорого одкаль
де де він одкляд з Яр ся взял Зо якых стран был
тото не мам поятя Бо тото не пойму одкали Змінили Вам книжкы
Но Так хыба так але дуже мі не позыстало того украіньского вчыня
зай же не памятам дуже діси Деси ся нам мі так не
я і хцу іщы вас о такє ся звідати Но памятате як
Выізджали до Росиі тіж люде в сороковым році Так містрико пішол бра
пішол котрым сороковым роцілым так памятам як Боже Бо мам моій так
само як бы іщы мі тестя іщы не бы іщы не думала
м де там за тес дя Але тераз остатньо бы в мі
тещені Косовскій ні то онізал ся Брянко Ідеме ідеме і ниж лем
ходили до мами і Кошавскій жебы мама тіж бо мама уж была
вдол з нами тілько з дітьми але мама якоси не зрезиґнувала чого
они ішли Бла аґітация якыса Памятам як стрыкоішо бы мешкал на горі
села на кінці села а мы так трошка в середині села як
токоли называли шолтыство было І памятам як стрыко такій сніг така зима
Яшлай з мамом на дорогу Недалеко дорогы та як до того слупа
до дорогы треба было од хыжы а тоты люде уж попакуваны вшытко
уж ішли стрыкот тілько памятам же ішол стрыков аче никого сме там
не спотыкали бы ме тылько штрыках хтли пожагнати і так памятам як
тот треконавщык южневіщык был лем том на Украіні мер мойого няня брат
рідний і тогы братова не зоставляй Хоц нами не за шталей повідат
бо як то він тот штрыко повіл Іхаме там бо з горы
чы здолы Я уж не повіл Іде о ген іде о ген
же то іде же буде воєнна ніже же буде на нас ту
біда ні же лі того так памятам як ту з тыркопови Братова
хоц чого зостає не треба зосеред І де пішол на товшту Украіну
Дориґадали до Росиі на жальноу за іх дісідували Они были ту коло
Личківец Лічківци Ноч тоты тоты вшыткы села такы знаны Лічківці і потяг
гусяти Былам там з мужом былам раз ме были Яник был тіж
з бабом мам з мамом мойом так же познал родину Бурін так
хце жебы познати вшытку родину Они бесідували по лемківскы там іщы з
початку іщы так А тераз іщы мам там братова кузина мойого уж
кузин жыє тіж оли там вшытко уж напише лиш або што вшытко
уж по украіньскы Уж по украіньскы они там ноты як і мы
Ото але припомнийте си іщы такє же они поіхали гідні люди товды
поіхал Выхао Шрекен За два рокы вертали то акчыні Так ото ся
кілько іх вернуло Но вернуло вернуло но такій єден моя братова потім
ся брато женил Бо то бым м хтіл іщы вас ся звідати
ґадати же што же были снігы они в зимі вийшов зимы Но
не жем чы то был стычень но то хыба то был стичень
так Такы сніг был дрыко такы обвиннены ту был одєю обгорнены но
была зем вель як бы не было І они поіхали сусід Москва
ся назела сусідуа хыжа Стайн вшытку худобу лишыл Кому іхал Никому не
того бы малы сынову сынця оженил І сынова єй родиче іхали Ясіньчакы
ся называли Єй родиче іхали і она тягло страшні того свого ні
схлопа іщы не мали Може мали ждіти єдно хлопця мали муже і
тот Москва так само Юж пішли в добу лише бы ся был
другій бр І сестры были Поіхали вшытко поіхало Боже і потім він
собі жытя набрал тот Москва тот отец того добро собі жеті бо
як приіхали ну то там приіхали зимовым пором гей а на весну
Треба якоси як мы приіхали на захід то так само жме Доли
мы приіхали елітом то уж байка по ні Бо де было пусти
там ци троха чула зімнячка посади тото тамто А там подобно сынове
пішли боронити самы тягали зо собом бороны де с якыси кавалок поля
мали і пішли зо собом тоту тягали боронили робили тото поле жебы
дашто там засіяти чы посадити чы што Він тото виділ Шкода м
жаль мі так і стало ся бы він такій был як я
памятам він так донос приходил тот сусід тот Москва Він такы был
што він любил до себе бесідувати Нарешто Я вышол бы я така
то прудка колиси была не така як тераз І бышем надвір за
ним а він так бесідує глайду дах же повідам маму Машко так
сей бесідує до себе но і такий был якысий же не досира
ізос тотам пізнійше Е пізнійше того Москвы Так зараз Москвы не верн
Нє вернули тіж тот сын вернул Бо потім як на войну мі
бра діхал то і того Москвы токраз хлопби тот Моз кветіжникы Алед
не повісте мі кілько люди выіхало в сороковым році Агайне село дуже
мало дуже дуже выіхало такы в <unk> другым і вернуло чы в
першым чы другым Другі Мыхыла вертали в другым І налет моя братова
брат ся оженил юж як того Пожеру ся як ониж вернули з
Украіны то Іщы братова Бо іщы была панном Іщы была панном там
Пришло братя оженил Они ну хыжу зоставили як і тот тота Украі
Дух до Гижбах Ништо братіл бо они вшыткы ся называли тота моя
братова што вышла оженил ся братні І они вернули вы тоты преды
товды в <unk> джере <unk> так то добрі а потім іхали де
А потім уж Чекали діанґазували ту А не хтіли в <unk> єздити
іхати навкрей Юж ніж Юж мали достяба в тебе Юж мали дост
і она нераз одповідала тераз як бы з ньом забесідувал тот тіж
Повідат же до столійшы ходила як приіхали в другім році ходила на
плечах не святу мак комперы зо сталийшы браз гору там деси брыщертіжне
чекади там ні Но і тота братала оповіда Не раз я го
нанесла Як уж приіхали як треба было тіж штоси комбінувати жебы посадити
посіяти нова хыжа зостала <unk> буде сові хлоп і лішыл аж потім
пришол до той хыжой закосы то та хыжа стояла нихто незол было
бы іщы зостало дуже люди так же в вісім кінци зостало Яґвацкова
гласні словацка границя ся тягла до Вацкови а добелишой то як раз
ямеш кавам Мі пляц як добеличне ся ішло скручало ся за мостом
жерезя тамтома якы жебы о полізрені так єст То гвасі было такє
шолтыство назвали І тота вода не была така шырока але Але міст
Раз буря пришла же забрала тот міст Але деревяний был міст так
деревяный н А потім зробили зновый тотот міст былы такый міцный не
таки мощы ток тылько Тылько якысий такы шырокы як я памятам шырокый
міст был Дорога была шырока черковна то я ту мешкалам догорено за
церквем добратова вышла замуж знову недолго то было котрі ся році побрали
пять кєм Чы вше ім ся попрал хыбаль сла уж пришла біда
І што забрали хлопів дуже забрав з нашых селі сио зобрали Деє
важна Я вчастійше іщы Роботы до Німец брали Брали Я ся ховалам
тіж мени ховал бы я была єдиначкє то мене братя тайлю были
бояли ся земльом А тот брат коли згынул на войні в котрым
році Він не згынул на войні лем Васіщы мушу оповісти о брата
Ось він поіхал в девятім такій был же він але де поіхал
На войну поіхал на войну Забрали новойну ІІ Двох жабра польского войска
Так двох жабрали Оба братя піжали на войну Нє нє сусіда а
іщы і третій інчий то третій не вернул так то третій не
вернул Но А брат як го забрали зараз деси зараз деси з
неволи го Він ся набідувал барз там до неволі забрали в Росиі
там деси не было мы го глядали за пару років мы го
глядали Він ся не одзывал Зараз він но аж Но так деси
до <unk> рока <unk> деси так <unk> Уж може сме знали Я
уж не памятам Добрі Бротова бы ліпше памята а певно Він одозвал
ся або мы голяли брез черве Криж нияк ся не зывали бо
ся не одзебы він был в неволи Він ся так не бідувал
на аж потім уж ся одозвал І того ноє уж ме ся
приписували В Анґліі В Анґлі ся уж нашол Він пізнійше ся на
шоб того того Андерса был братова тота того брата што на войну
пішол є єхали так само з Беличны понадны была єхали родичы до
На Украіны так само забрали єй Але в котрым році Ночого іж
в <unk> мыґ Альбо в <unk> хыґель Так Я уж іхали на
другій раз Так альбо м ну бо іщы іщы брата не было
не было і так Мы сме завше было брат был то што
дома молодший зєдного рока были з том братовам так же же того
неє не одзеват ся хыба не жыє жебы тот ся жели што
дома был тот Михал єм было ні Але то было впят васі
Она она поіхала зо своіма родичами в Пят Но і як мы
ся уж переписували юж мамачы брат писал же братова уж выіхала неє
няй она єст на Украіні но І він конечно хтіл ся Зоженом
якоси жебы разом ся зышли молоды были хтіли зо женом бжыти ні
гой він уж ся зачал так само переписувати там на Украіну брат
Но як ся переписувало но і так наразі му напи само щы
мала там родичів щы тоты родичы єй жыли переписал ся му написала
же не може до Польскы приізджати а він бы хтіл жебы уж
до Польскы она же бы были ту в Польщы на заході мы
уж были ні жебы она приіхала До нас ту на захід уж
бы мы уж были на заході ні І воно написал же не
може было іщы духує Но родиців же не може заглишыти шкоды єй
родиців Він то груха ся та як бы образил на тото і
то но але але іщы іщы зостал в тій Анґліі і іщы
ся достал до го Андерса іщы пішл Та він книжку написал та
книжку Северин має Потім пришол з Зандерша домів якопароті вшем ім якы
Южнім Заході ту были Коли вас выселяли памятате ден Но то я
по мойому памятам же семий был в червечемого червця Так але годен
тыжня был То неділя была То уж тото так памятам же была
неділя як но Тотый іжбы бідне То хыба бы то од границі
так брали так же остатнє село під границьом То брали тото село
одразу высетляли з аґзациі за порядком хыба джея го не робили но
Так же іщы в тыжни Іщы і я мам іщы бы в
комфері такы уж были гарбы а такы уж Ходже не вшытко бы
то был червес тепло было іщы мама повідай то іди як хце
што і дільше обрабє тоту іди там під тым шарном як ся
называто мысель Іщы памятам жем пішоти зімночкы обробіям тем но в неділя
уж троє тылько ботого Михала з <unk> р был то од них
брат Уж был Юєвості Юж го забрали Лем был молодшый брат іщы
ін го забрали одкаль сте знали же го забрали Дшы вночыц Коли
пришли забрали юж бы то нашли на селі такого ґы споткали на
селі Войско бы войска было ні цилі Споткали а він зачал оповідати
глупоты Він зачал оповідати же з бандерывця ми товды там тот были
там іх виділ ту іх виділ так з того Я знам з
того страху ци што а того не было Бо де бы мій
брат пішол або другій там сусід че котры бы пару хлопів забрали
якыл взяли до Явож села Кілько осмых чы як было Нич дуже
мы не взяли но троє а мама плаче з мамом має єй
брат татам єщы двадцет років брат Нодва ма добрі але худобу брало
ся зо собом Брали см коровы м свині ци пацята Мы брали
свині то уж забили сме іщы брали сте вчаснійше же будут выселяти
Но Боже гудка была ні Залше будут і будут вах собі не
вірил то А было якє се село котре перед вашым выселили Но
не памятам велична ішла так само В тым самым дни так Велич
най слабо іщы мі і муж там під велічном выбудуваний тіж был
то в тім дни они ішли так само Сонце сходило І і
іщы мама полетіли на низній конец Но полетіли селам на низній конец
же што чути же може неправда може што ні Але як ідут
з поворотом мама уж плачут Уж плач был люди чути было на
селі мама ідут доми і діти пакуєме ся бо тамты вшыткы спакуваны
на ніжнім кінци О а нижній кониц был спакуваный Но Но як
мама пришли то памятам скоро на віс єденно коня сме мали єдного
коня сме мали Бо єдного прода брат то єден жеж такій гардикол
такій талерковитий Талерковитий такій такій такій дерес такій гарних так такны І
того і коровы пят коров бо мали сме сіст то єдну мама
лишыли бо мам тету в Фльници ма лишыли втети єдну же може
важне выстелят бы ся ниця зоставала Баніця хыба тіж зостало І тоту
єдну корову сінічы зменшыли пят коров сме припровили троє телят на подвірю
зостало гусы зостали куры зостали вшытко позостало на подвірю троє телят памятам
же зостало Тілько коровы зміцяли фоже то зараз ішли о тели чыйой
тоты пубічні се Полякы певно ішли зараз і брали Наладували сме навід
што сме могли остати так Постіл хыба сме взяли стіл певно Зостал
навет бра Был столяром Він зробил такы гардиновы стіл был Постільнова была
дуже дуже річы пороби то позостало шафлашка лужка но тото но то
так само Не знам ци сме єдно взяли чы ні Може сме
зяли сме мали такы желізны як то по німецкы были тото сме
зяли хыба тоты деревяне хыба же стало мі ся дає бы я
готу на заході не памяли сте якысы образы якых засніображынів нас было
хыжыло Боже як наоколо так мали сте з дому але взяли сте
тоты образы два чы три тылько А тото же стало нераз Споминам
же зостал такій святый Юрий был і святого Миколаєц мезяли Матір Боже
Ісус Христо з єй іщы был за нагльоі такій ци был струпатий
лежал но тоты Як язор Лазору но мали сме тых образів позоставляли
сме телькы Два образы такы влас єден мам іщы себе єден брата
то не знам чытам май чы тот брата Сынчы не мало чы
єм може дати І єден братова взяла тіж тото Михала А так
тоты позостали образы шкода было тых образів же так чловек полишыл Як
сме рано то котри годині сме вышли зо села може оси коло
полудня около полудня певно бо бы то за нім ся запакувало за
нім што Но навет направду свиню завы брат до шафля такого як
то даколи шафлі такы велькы были населене тото было і тото сме
довежли добрі І такы вады были як то дома колисі такы вады
Нас были дві то єдну я мам тоту ладу Привезли сме до
той вады сме напакували тых лахів так натоптали сметами навет гы браты
точто в Анґлиі З Анґлиі нішто тыж пачкы присилал навед мі прислал
уж на су кєнку не шлил бы того хто мі так за
Заляло ся же мам ся наході купувати новы ся заплемило то войско
вас ескортувало по дорозі А я же пильнувала де сте ішли Но
нормальне наслью Брунаря до Ґрибола а ґриболі уж бы вечер Юж бы
а мы іщы мали таку сусіда така немудра была така гарда дівчына
была она зглупіла так троха ся іх боі што си зробило што
не была мудра ні але она завше до нас приходила Така была
як бы єй родина бо брата мала і братову Поіхали на Украіну
а она з нима не пішла Она не піде бо она така
была што зо свого Не рушайте то моє тото то тамто То
моя вітчызнина она так завше ні Донос приходила і повідают як ми
уж запакуваны вшытко она пришла товды пришла і мама повідає діж нашто
на цьо Я тобі дам убраня убыр тя і поіхат з нами
знаш видиш же нас выганяют Но і послухала бы Баба пишла Док
ґрібова зышла І далі з ґрібові ся стретила Уж на західных мине
присвятота Но памятам же маме те шкодували боцьовскы сі зывали тоты єй
родичы Го і вона туси в нашых гора досит подобно же вчырній
потім єй там поховали деси там уж бо то зима пришла то
она бідна по селах водила то бной мама так тіли єй жебы
з нами мали ішли послуха мам уж втекла з ґрибова В Ґрібові
а жем доіхали до Ґрібова в Ґрібові крали я хороба Крали также
быдво крали пинали од того од возів є уж не отримал члок
вшытко не о не одоб налглатні вшытко Нє Бо дякоси же тоты
краю што сме пят кор привезли якоси не вшылиш а інчым крали
Но же кляли дуже людям Нел же Но і што істи всідали
в Ґорли в Ґрибові так Нє ге не Ґрибова на ґорлиці наш
влекли Але як Но а як шыдкы то скымно вшыткы транспорт Но
долгый был ній лозы вшытко Хто мал вече возів як єден што
уж сте сіли до тых ваґонів Іва Нє в Ґорлицях аж на
другій ден Ага лем сте ішли іщы з Ґрибова З Ґрибова на
Ґорлиці А каде сме ішли Ту хыбаль на робу сме шні з
ґрибовы ні на робу хыбай Ґорлиці Як сте были проваджены так през
консльову тыта ня тача Но тот ту ні ту нич прикрости не
робили тоты села Бо они ту корібова то они нас знали они
называли Русіны не нияк не Лемкы нешто якы Русіны Нас называли они
приходили до нас ту од Ґрібова з Кінцьльовы з Бяла было ні
того То ні ту сме не того Мы ту уж доіхали і
так добрі до Ґорлиц так же доіхали сме уж на другы десми
были в Ґорлицях но і Ці як ураз зараз в тым дні
сме ся Вадували на на На потяг Чи в тым дни чы
іщы настримали ден Юж не повім тото Не памятам А моти Дали
ваґоны так Дали запакувати так же дві родины до ваґона іха а
тоты коровы Тіж разом сте з коровами А як же Боже як
сте ся помістили Но якоси тот ваны ґорі были Як долго сте
на Захід іхали Цілици жден В неділю сме были в Леґні Памятам
неділю сме были в Леґніци памятам Але сме пришли так з грана
єси до Леґніцы приіхали Чы брат знал же село уж усєдлене чы
знал чым не знавіяюч того николи ся не питал Товды го гымаль
взяли Пераджы з дому забрали він уж знамене не того як то
Він уж знамене не зізпи іш зо села не люде повтаряли же
през Освєнці мігали як іх везли та буде фільтрували Брали і в
Усінців тіж брали та мого брата вмі мойого мужа брата тіж взяли
ж до Мыщы пару хлопів забрали з дому но повідам же тотно
скаржыл дочто го вночы напоткали на сели і так наскаржыл же тых
хлопів Забрали зараз Но в дорозі уж як того як то уж
наш цілый транспорт был товды што з Вами єхали цілий приіхал до
Лігниці цілий транспорт такий долгый і што Як сте приіхали до Ліґниці
то казали ся вам выпакувати казали ся уж вывадувати І єти ся
обыглядати Не кажде на свою руку так де сте ішли І і
ішли никотры бы то были ковды ся называли Пурчы як ся называ
то цілий То цілий в Ліци такій і уж ондно такій ніяк
тераз Но і до того пуру тіж люде ішли і ся інформували
же до тульнекотрых там інформували ні же же там ідия альбо ту
ідей ні Ліґіцкєм полем бо нас Мы ізбяны на тотылька Леґніцкє полежны
і так іщы в Кошовіцях так само ся вывду замешкували і іде
ту так близко Леґіци Міковиц тоты Микоєвіци Тужы за год вендры Микойовице
Велькє село то там дуже ізбяню тіж Было Але знали сте де
хто пішол То де там знали глядали ся Як Ног Боже Так
як мы ту мама і брато не тоішы того то іж глядал
собіж пришол повідат же тоты там то тамты ту А тоты но
то притіжоны были з прислопа Но тоты гваші стотит што спри лопа
но то они од початку там замешкали Ню між од разу пришли
замешкали они ся не просетляли ниґде мі ся здає Они як вытягу
так мі ся здає до вас пришли Може і понос може і
так Але коли сте ся оддавали можа дестины нашли ту на зано
мимо што він дома О бо він єщы был в Доброльцях Він
был забраный Доброольця як то называли даколи было тіж хлопів зо села
зобраных осмох ци семых якоси так было забрали тіж до того Вайска
Руского Но і также вернул жывый але ранений был Так был ранений
же ту його гет было так же повідал же по тілы выпадку
Оповідал мі раз што бо він таль не любиш споминати тото але
повіда як тот выпадок мал же го пристрілили В горові деси лежал
кров обляла го іщы не відмал щестя до жытя направды І по
якій часі погодині чытам покільно і зберали тых ранных то де ся
до стодолы позавезли там на словому вшытко там вывали Рускыні Потім з
той стодолы Южякы як котрий іщы міг іщы добрі кров зышол же
щы міг жыти і оддыхати і того Брали до шпиталя до на
Ґурнішльонскы і там лежатсі шпитали і того І він потім пришол з
того ґурношльонску Южяк як глупостили з того шпиталя Пришол домі то пришол
пришол доміл там іщы доспір догір так до іспришол шем ім пришол
Ні же виходили так Шес єм пришол так Рік часу был до
ми Ну але він мене уж мал на оку так же того
як я бы там і бран мешка близко в сусідстві Його родиців
в сусідстві я там ішо добрата він так на загороді косит Травні
такє крас хлоп холя Бо він был направду мі хлопто такій был
і і того і уродливий такій і такій был деликатний він не
хтіл дакого Высміяти чы выґолі такій был же Но і того Я
так ідубрі дендо приденно і добре і даж мне памятам чы дашто
зо млем забесідувал чым забесідувал нале він мене мал на оку іщы
є іщы пред войском м ня мал на локу Ной як пришол
но то уж Уж того і як сме проіхали на захід кусовскы
замешкали звелены были в Кошковичах Новін уж ходил ту як уж ся
дознал же ізбяне ту колиніцкого поля не то уж шту ся старали
так жебы ту замешкали близко до єй і пришли Коли сте ся
женили в котрым році в котрым ге ге Васмін Сароґосмі Сароґас Была
церков товды Уж была До Ліґници Так юж сме першы брали шлюб
Так так Першы сме грали в ті был тычына не памятатына но
такий но богатий был шлюб навет на бричці сме іхали конь ми
до шлюбы же одкаль з нігецкого поля Не Коли Леґніцкого Поля Любіци
ся называло хто з дсело Коліґніцкого поля зараз другє село Ено і
мы там замешкали гласні як см пришли там Гідні люди было на
высілю Ено я знам так гідні може не было але трох раз
ся просило з дому котрых так сусідів чы колежанкы чы тото просили
сме Полякы тіж Даю так нас полюбили бо там як мы пішли
до Любіт Ето Того то цинтелякы од Пшеворска там одтаман были Так
нас полюбили єю зараз нас першый рік Юж на велию нас просили
до себе там сусіды ні были близко мешкали в другім будинку Юж
на велию мы там ішли до них не барз любили А музыку
мали сте над рецілю Но была хыбы Памятате Не было єдна як
казали Што за музика Ні бо мі годали фацы нашы музиканты геч
коли ся люде зачали орґанізувати ото ходит окрем <unk> Зараз ся зачали
орґанізувати Приходили єдны до другых Но зараз глядале і зараз так як
то коли ся дома было хтіли так жебы так было Але помиленькы
помиленкы то запропадувало ся тото весілья было но налеты з Ґошовского тамтака
клишанька сусіда было на ціл весіль моім Лемкыні Так так но то
манж ні мкує то не хтіло душ ся выходити замуж николи в
жытю си не помся Но але мі Андрий то він был даче
досем років мал так же він уж стар найстаршый был в родичах
ні Уж хтіл ся женити уж кого но і я уж так
присталам жен Боже я єм о поще баба або мама моя як
жыли Як мама мы Боже коханий м ся покатищы Стефан на огриділ
А як кричу Стефан Стефан Хо дохыж Пришол ту іщы імту руку
на сер так на серце положыл так рук мій бабі так ту
положыл і так єщы для них так Хыба з годину пыл кракнуй
і посідил коло бабы і він так памятат Бабы повідали вшытко бо
моі мама то а як єщы ліпше памятал бо села юж веце
так был як до школы то вырваю школ кінчы мало дома было
Але был о як пришол то направду бабу любили страшні і того
моі мамы были зачытаны в книжках Они были так зачытаны же направду
любили Ной они ім не раз оповідали хочте хлопаків А о хлопакы
Ой Яник веце поіште фронтак дома не вымчасто То я нех то
бабы тото поіште бабы тамто як нараз себе Паво поіжте тото чы
тамто як то был зорін дуже дуже зна Юж вшытко од навенного
од діда іщы як того хто він вшытко зна юж бы памята
хлопакы были то ін так любит любит на Но то і тоты
моі очыновин они тіж так важні так же На ворах то гадати
же были сте богаты так жебране были богаты Были тако се полямали
Двадцет гектарів так А лісом не мали ліса бо нам ліж шытак
опанщовили Шыток ліж опанштовили бы громадскы лізы заберали Но то было то
я комашация была котрый мі то році <unk> як повідал Нихто лишыток
ліс забрали Навет наша дявка была попід тот ліс паньствый од Словацкой
Греници наше дявка было так краз поле было такє рівне было файне
поле они вшытко упаштовили ім Нашы села не мало лісы немало тылько
до Лацковы было іщы там полеі апід Лацков попід Вацкову было поле
ґаздів а Лацкова юж было ну річ так ся жыло файне бы
ся жыло тераз там в тых ізбахі де бы не было чый
ізбы чы котре села жыло бы ся жебы не быгнули ани то
бы бы Як то нашой шкаяк і тота Дорота не з Ґамбалів
Былопа Што вышло там доконечной з верхньоньского Не знам ци мі ся
награло добрі то іщы раз як бы сте повіли як ся называ
Гесошка Кысошка Ан Ганя мож написати не будеме писати Но то гань
то Ганя напишати Но а ге цо стаздому Бриян
