Odcinek z Bodnarki poświęcono Łemkowszczyźnie: rodzinnej ziemi, pamięci o przodkach i łemkowskiej mowie. W fragmencie pojawia się też apel, by na obczyźnie podtrzymywać tradycję, spotykać się, śpiewać i nie zapominać własnych korzeni.
Автоматычна транскрипция
О Лемковині Носте хтіли повісти о Лемковині то вершык можу пові Но
добрі Лемковино ты єсте земля на горами лісами ріками Природо карпатска прекрасна
николи не забуду я Тебе Не забуду яшомулисів спілташыны запаху квітів садів
трав зеленых лук потоків вітрів здоровых котры ожывяли нас Лемковино ты єст
єст земля наша рідна Діда прадіда Перепоєна ты єст плотом Лемків жыючых
там од давных літ покум ти опустила нас чом ты опустила нас
як мати рідна котра лишыла своі діти і розешли ся по цілым
світі губячых ся медже чужым народом Лемковином натхните над свойом красом гірском
а душом ты свойом выйте в нашы тіла Серця нашы зранены оддавна
най они ожыют і множат ся медже своім народом а нас Лемків
не прибыла прирастат з дня на ден як в неєдній ріці гірскі
каміня товды тот зросне наша сила не пропаде наш нарік наша мова
і наше лемківскє поколіня Тахто написал Но я сам як пишете Васердом
Гей ґу ку ку ку ку ку кучка кукаль гей правові дале
Гей ґу кучка кукаль гей правы далей же яду не буду гей
ден ся вий же я ту не буду гейден ся виковала Гей
квітня чержанька ейфо ліна біля аволь Гей квітня чержанька нивліна біля аволь
Гне буде сядівка гый до маме дава Гийде буде сядівка гыйдо мами
дава ий мари малярима люйте віскриню маляр тийма люйде міскры ей бо
я ся да лахий зай шуда диґду ей бо я ся дда
лахий зайшуда диґну Гей ви даля свямаговсю гей за лісату бігду гей
ви даля свямавсю гей за ліса губиду гей же вымне ходи диля
гей до ватна постигну гей же вильна Кодиля гей до ватсна постигну
Гей а ту дубину гейдо в коля обійду Гей а ту дуби
духей до коля обійду Гей до вас мамочко гына гостину прийду Ей
до вас мамочко гыйна гостину привіду Коло Ґорлиц нок добряти Але лем
тото сте написали ци дашто деце еще юсебеце Мати моя мате рідна
як мене вродила тулива она мене до себе так ме не любила
Туливала она мене до себе рудми она м не кормила Душу серце
бы оддала бы мене не стратила А я хлопец был маленькій зачал
прудко дорастати зачал я мову рідной мамы прудко поймувати рідну мову рідне
село рідну тахатину рідну нашу кохану нашу Лемковину Не забуду я николи
свойого селенка Кади літал я молоды по лузскых в стеженках Пузкых в
стеженьках травах зелененкых Добрі было мі там жыти в роках молоденкых А
тепер я на чужыні цілком зостаріл ся Добрі єсмі тілько з тым
же я оженил ся Маю жену маі діти маю внукы котры барз
кохают і молоде од своі рокы часто споминают Кето публикували сте колиси
тоты вершы дес тот тот дни Тамтот попередньо том бесідувал на Кєрмефи
в Борнарці умістили на кліхы мам на клихы на гран А так
то ниґде Дале веце пишете Но не мам часу цера перше мстружувал
тым ватро наша ватро мила знову я ся нам зявило пришла Тылят
привитати Славу чест родакам дати Всі рідны на тебе чекали жебы ме
ся поєднали єдну силу єдны мысли бото сме ся вшыткы зышли Бавме
мы ся і гуляйме мову свою прославляйме Най світчує і зобаче Жей
Лемко штоси значе Хоцме нарід высидлены на чужыні осыдлены Входиме ся в
єдно місце абы было нам весільше Не встыдайме ми ся свого свого
гнізда родинного бо хто своє забыває того Бог тяжко карає Заспівайме вшыткы
разом Загуляйме вшыткы вколо Товды буде нам добрі жыти хоц на чужыні
але весово добрі што маме співати лем і гуляти Но треба ся
по тому ся сходиме лем жебы заспівати гуляти но треба свою лем
Лемком быти треба обходити урочыствасты треба гей святкувати а як свято ся
скінчыт колиси но то Хож доробити то тра по свому дома біфідувати
дітых шыти Діти хчыти вытримували наше не пропало на школа Но жкола
школом бо школы на разі єсли не маме свойой лемківской то треба
посыла до польской жебы яку школу здобили мудры были і медженародом польскым
Місце мали жебы не были мы остатнім народом на світі На не
придало бы ся мати лемківску школу о школу лемківску Чом бы ни
цут Єд в Леґніци маме научытеля котрый єдна на ренті Вчыт лемківской
мовы ходят діти і поневшыткы ходят по некотры родичы забраняют бо некотры
повіст ся жытює польска ча Полякам быдют по польску ґаляю Так то
є Далекого они ховают товды Не роблят кривды своім дітям А што
Вірит такє як ті Лем повіст діда прадіда і він ті пові
жонец Ґадат ся ва по польскы то што з такым зробити шлюбеницю
і вісяти гаді Но може ні найперше єднак переконати же не переробите
Не переконат такы чота не переконат Для того не переконат бо ім
ся робит мудріший і повіт чы старый єсте бортак і джере жыти
по новочесному як мы краю свого не маме то мусіме такыма быти
так мі неєден повіл Польска нас выховала І пропало я поєм не
пропало вшытко бо як ся за ниме глядаме своє насіня то мусиме
дале творити своє коріня одкуль походиме з своім внукам бесідувати а не
на польскы переходити бо Полякы оддавна хтіли жебы на Знешыти але як
же циґан ма своє ами не можеме мати свою мову старом маме
грак ся Вас хыжы бесідує Як як ся Вас хыжы бесідує по
лемківскы по лемківскы а вес не раз неражена зачыла на гейо не
там аді не перешкаджам тикой гвары так Жыти є це правдива гірнячка
гір Бо она єст гірше праві од чешской границі можна перейти безі
Границю бо мешкали близко Чехослова а мы як обнарчаны мы граничыли з
Поляками то на веночы приходили як были жнива Пильнували стіжків терна і
того приходили і крали бо як было польскє село і наше буднарка
на граници медже Поляками А Лемками доперо од тамтоця лемківскы села зачынают
Бортне лапенне То То лем з польской стороны приходили ґу вам Зновайской
нихто з лемківской нейвы як єден другому бы буде крал снопкы перекладом
то ліпше бы жыти вкупі жебы Лемкы жыли вкупі того уж николи
не буде бо нарід єст вымішаний было коли давно то ся сварили
дзявкы ділили бою село Наскы То было скупа люди то уж так
же як ся же не лето єден другому полядавал тот было покорене
што більше меджів было ани ведяло Але была комасация То комасациі каждый
сам собі робил малем ектар чы два а малем цурку чышена но
то завше му то о кроів кавалок Ци гектар плажыл бы він
мог як маєнтку Маєнткы давно зам не были пора лісы давали бо
купували бы повідали пінят вартіст стратит а земля ліс не стратит і
то стратило бы нас выпірили вшытко паньсковили і зробили над дзядами Але
так Мы Лемкы хотят полуганяли нас Хоц як бы на заході ни
знимали так некотры жыют ліпше як поля повічно мі памятате Боднарку з
передвыселіньом Но як бы ні Поєли сте там до школы те ял
девят років десят жем до школы голи Але была школа В языку
украіньскым А то в часі війны Квам В часі війны так входили
сте до шта змал Я <unk> рочник же з <unk> пару не
личу людым десяткы недалекым Было велькє село то Боднар Было споре вельох
То было на трасі Ґорлиці тады без розділя Боднарка на На Переґримку
Тантали На Жмыгород На Жмигорі Памятате коли вас выселяли Ну вчорок сем
році но то я вшы штом літал девят років світівкою в Зємбал
то зємґівчатам під той што тото не памятам бы знам же было
тепло літьом вода была на захід Ягы Выгнали то де ся было
іх і пожнива Хыба бы як мы приіхали на захід і ся
ходили колося з Бералені не мали ничого них лем тілько што зо
собом забрали кади вас гнали Но привезли до Леґніци а потім розложыли
тади по селах найгірше дзядосво якє позостало в найліпшы мешканя то позаверали
Полякы бояк Паньство оголосило же война переграна на заход єд ся бо
там сом і Поля і земя і вшытко Но Полякы гнали а
наш Лемків нихто не ішол на захід никотрий навет в войску служыл
На заході в Німеччыні довертал до свого краю не свойой околиці такого
малем брата стресного што служыл в Німцох працувал во Вроцлаві вернул домів
а по якых інцях нас выганяли то він жебы знал нас выганяют
же мешканя ту нашы а так Полякы брали мешканя якы не найліпше
а потім Лемкы як приходили гандлювали єден другому продало А повідште мі
з боднаркы гідні люди пішло на схід до Росиі Пішло споро як
мій тато повідал же найбогатшы люде Бо обіцяли же гын кобасом плоты
городят а потім втікали Но не му біда было Але коли то
было Часом не в сороковым році Но <unk> перед нашым высідліньом Ні
ні но в <unk> раз Та над <unk> семін но то было
перед нашым высідліньом бо дуже люди втікало з поврозом в такій в
моім селі мешкал ту на заході што повтікали зимі з Украіны як
вода замерзла бока си не могли перейти така то біда А потім
виділи же тамты вктічут з Украіны а тото тіж неє порядку з
доб Повіли яком Лемкы Украінців же Украінцима нармали та і што взяли
і выгнали І што зараз мают на нашых землях не нич хыже
порозберали і уці памя а перше кажде село было заняте кажде поле
Вшыткы мали вытриманя і добрі было А тілько сте мали в горах
поля А хыба штырі як чари че пят аліс Нов лісі бы
каждый мал якє філіфік так Остары люди в ся выкінчают мало што
єст та і наша памят о горах Тілько Хто буде шанувал свій
нарід своє обычаі буде ходил бы до церкви де шанувал тата маму
жебы ся дат навчыти буде добрі але дуже ся полячы так же
не знам як дале то буде Не я виділ єм як дале
буде Разів был єм был єм на Кєрмешы в Боднарці приіхал автобус
ци може вец автобусів з Лігници но то два вдав ґже бы
се товды были Хыба три рокы тому был Не знам ци не
три рокы тому І вышли тоты люде з церкви по службі і
медже собом уж тоты моло вшыткы бесідували по польскы Но так Робили
єщы дзєнсє дзєнсє мамківе перед церквом но і потім мишли на цмонтір
Але на фотоґрафіі не видно хто як бесідує Но не видно мошыткы
позуют на Лемків та але языка забыли а я так є чого
забыли То я бы лем на комуніі такій в родині і єм
повіл так боя ся як мы бы терез выбы были то не
жали як бы пили то пуям бо єден там ся оженил з
православным і мало Десьову Десьова сідила в куті Як ям чутак сідите
тихо на што буду бесідувала Начынате як то єст же православны ненавидят
Япам то як то ненавидят православны А дівчата ненавидят Дівчата ся подобают
Вертой дівче вертой дівче лом вертой дівце вертой дівче колом гадого чомколечкого
од сотночомковичкого будиш мойом будош мойом походич І од сотого чомыколичкого од
соткого чомыколичкого будеш мойом количком Ей той єн Йоси зо співом серден
очий ей тойости заспівам сарадовы очы они єдно фроєр то онеєдно фроєр
одне єдно фроєр козлішкоского Вертой дівце вертой дівце Лемкого і од <unk>
мойосой і од тым цен То в радів польскым можу я тото
в наразі іщы не можу быти много то іде през інтернет Нозволіня
як бы думати же придало бы ся Лемкам на ясні же ся
придало Чиж я тоты вершыкы ю єм надала бы щы за комуны
до нашого Слова до Варшавы то мі одповіли же мы наразі не
можеме тото впустити в лобєґ чом в ґазету Но бо Женити ся
на ріжом мали силу жебы мы тотамто же сей помышытжыяк буду орґанізувал
якій выпад в якым Цензура Но перешло цензуры не перешло Бо як
бым был мал своі рокы і вшыткы такы были то я бы
м не дал навест ся высетлити з гір хотяч біда была Повідают
дале Я там біды за горах не мал я іщы мам дома
тіл діда прадіда што іщы його шаную і тато мі переказали же
в пят разів там святе Олива было одсвячене і шаную як но
деревяне нормальні бляд з Дубовы Я навет так шаную свого тата што
уж сорок Зараз в <unk> році тато вмер То тамтого часу як
тато пришли з церкви ся розбара бо они любили завто ся розобрати
з того голубраня што з церкви а заложыти си інче та як
ся розобрали як черевікы положыли на горі скарпене черевіка до днескы там
іщы стоят іх не рушыт Коли іду спати зав ся ся послухати
Наледите то выхжете ж може жыти лем по стародавному бо молодых сут
новочасні модерні жыти Но о не модерні як ци по анґельскы по
модерня але што со модерне модерне не зглядає бо што своє затратиме
Бо по модерні можеме жыти бо ся уберают вшыткого як під осадком
працюют пинязы мают і жыня не тото ся было давно но але
шанувати своє спотыкати ся зо своіма ся женити родины провадити жебы наше
давно дале было жебы не пропало о ты ходит то таку бы
сте дали раду молодым яку раду Я всю молоды але што Они
бесідуют добрі діду добрі бо техы на бесідува і дале то своє
роблят Што бити палицю мож но Так то є Навет не знам
же тот єст з того но ген ген Боднарка недалеко В його
селах тераз як поіжут зайду гын бо навет коли си было в
ґазеті же потрібуют во іх дуже люде неє жебы ім помочы то
высловил <unk> зводы найщерп Но на бортне не борт не тыко Переґримка
ніж Переґримкы Єдний старший єщы дідо пришол тілько на чого на тым
божым світі Тераз маме добрі так повісти бо доща лем ренты емеритуры
не те як было давно же был старий то мусіл слухати молодого
емуфільтом быти покляникітну а перекаждым а свою ренті емеритурой іщы і молодым
поможе Так ци котра шанувати трам не трасят вываде А не бо
уходил на дорогу ци зето іщы ґадат по польскы Циґанех ся не
ганьбат Якій циґан єст такій єст але де буде в польскым і
буде в лемківскым радию Но і добра не гра ней буде найгірше
діти як нас выгнали на захід то нісико называли нас Украінцями Пандеровцями
о і тым вшыткым Але помале тото вшытко Переминуло стары ся выкінчают
а молоды знову жебы ся старалий жебы такыма были як родичы іх
А Словакы на Словаках добрі знам якы нас долучыли товды до Словаків
то бы сме ліпше выглядали як тухтіп Польщы Всє священника маме дорого
же на його цера поіхала до родичым там де си студювал на
Словаках В дідстві Росиі під Беслідом Дыхавослук з його густі сохранені Селов
нашых Рускых рудпуслем і рідны моі же ва співа смутні барс горе
плачый Я так мусю міцно люблю вшыткы вас Зимля руска наша быста
Уж лем смут най світ у Карпатах Сидит в свер Цитать стара
Одпусте мі рідны воєны же єм слабий не мам сил жебы м
стримал сказу світа Дем ся зродил ня гыр Ні суть фурты цяцу
тікат Остан пустий рідний край Я мам видо же ня В дідстві
моім был там рай зия руска стара близ моі три уж лем
смут найсли сліда Звони ци марна слава Дідсят років дама палих Жети
слово воді і не світі дів тифолик не лем з о дня
рускай рин одпусте мі рідны моі служна ріслий людсей спіл Єдам тифо
Не чути уж любив сві Тома быє тамтифо ти уж любы слів
Але я уж є дутей трибуло знайнуючого хце і то єст нормальне
переказать свой язык свойом культуры і свойом віре своім дітьом Уважа ся
за абсолютні ненормально таком ситуацию же родіце самі позбавляют ся свойого языка
честают го ужывать тілько длятого же хот жебы дітьом як то оні
мужют заощенді клопоту Препрашам барзо ці люде кты роблят всказуют свой язык
на небид Язык маже вымір символічны жаден Чловек жаден премєр жаден міністер
ниґди не пофатиґувал ся жебы ужывать нашого языка кєд до нас мувіл
А тутай приізджа ойтец Свєнтий хце ся з нам і споткать і
хце до нас повіді кілька слов в нашым языку То ма для
нас огромне огромне значыня символічне бо то Відомо та хвіля примінє але
та хвіля пенті мала значыня на пришлост од того моменту бе нашы
языків уважали за трохы лепшы бардій престіжовы языкы ніж дотод уважали сме
Подставовом інституцийом переказуючом язык етнічны єст родіна Так скутечні як родіна не
учы никт родіны не застумпі никт Єщы вінцей повім родіна єст том
інституцийом з котрой діцко выносі переконанє одчутя Чи тен язык для мойой
родины єст важный ци теж не єст чымсь важным бо мы ся
гостидіме в нім ніхентні мувіме бо як тілько мож науч до інного
то уж вами інного і так далей навет діс на тмат не
муві ся в дому дє ското світні чує абсолютні світні чує проблем
для языкознавцы Нє То для языкознавцы єст жаден проблем то єст людкій
проблем а люді як відомо потрафіют творить проблемы там ді іх так
направды нема Нема сенсу учіс того языка наші діті подіватым языкім свято
ничого ліпше То єст такій власні арґумент мяновіце же язык мусі ся
до чогось конкретного придать Янзык єст вартостю самом собі язык выражат чловека
єсли я походила мем з конць то я повинен лем памятать о
тым сконт приход Особа котра не ві ск іде єст особом цалковице
нормальном може не видіть док іде але ск іде жебы не виділа
Препрашам не могте го принять яковле нормального захованя чловіка Як можна оповідат
Не вім альбо вымислят якій пздури вымислят собі родовод котрого не мія
лем тыль по то жебы зыскат апляу преціж на конец свойого жытя
окаже ся же я цале жытя гралем і удавалем О віле вінцей
помогли мі тутай Европейчыци напкі професорві і приятеле Французі ніж Поляци Поляци
на початку пукали ся в ґлове муд же хто ся бепци хцял
учыть того языка по тонацу муто Мы Словяне не маме специяльні велького
выображыня о нашых языках і культурах то єст наша вада Ту быть
може єст єден народ словяньскій котрий ся выружня Росиянє повіт бы м
але тыко Росияні вшыткы інны народы патрул на своі языкі рачей з
недовяжаньом же оне могут быти языками важными мідженародовы поніваж оказує ся же
лепєй учы ся языка хтось хто не ма комплексу власного походжыня і
чує ся горше длятого же єст Полякєм Лемкєм не вім Французом Шведем
ци кінцем Не варто заховуват ся песимістичні чы і мусит вшытко стратоне
вшытко перегране і так дале Длячого Длятого же выстачы єдна особа єден
Збікуваный чловек торый в вымысті вспаняло ідеолоґіі потягє зо собом тлумит
