Спомний собі Лемку #10 - Параскєва Бреян оповідат про жытя на рідній Лемковині
•
Опис епізоду
W odcinku Paraskewa Brejan opowiada o życiu na rodzinnej Łemkowszczyźnie przed wojną, w czasie II wojny światowej i pod niemiecką okupacją. Wspomina też powroty do prawosławia, budowę nowej cerkwi oraz elementy tradycyjnego łemkowskiego wesela.
Автоматычна транскрипция
Витам терес ХХ в проґрамі спомний собі Лемку перед мікрофоном Севериян Косовскій
В попередніх одтинках мали сме змогу почути оповіданя параскєвы Браян про выізд
в Русиі в <unk> році щестивий поворот на Лемковину та про лаґєр
Явожно і його вязня Днес вернеме до жытя на Лемковині сперед ганебного
од <unk> р Зосередиме ся на періоді ІІ світовой войны дознаме ся
хто і коли копові зблаго копы а тіж як выглядало жытя селян
вчас воєнных операций Параскєва Бреян котра народила ся в <unk> році спомне
тіж про повороты православ котрый мал місце на перелові <unk> і <unk>
років ХХ віку Товдже цілі Ізбы вєдно з о Дмитрийом Х раком
рішыли побудувати нову церков православны в Чосові в котрій в <unk> р
станула Підвінці з каваліром з рідного села Завдякы чому дознаме ся пару
деталів про традицийне лемківскє весіля При нагоді спомну тіж пролізбіньского пароха Міністра
Внутрішніх Справ Руской Народ Республикы Лемків отця Хыляка котрого в тым році
обходили <unk> рі та <unk> смерти Додрой слухачы же по такым вступі
будете меньше більше знали о чым днес буде бесіда з паніом Параскєм
Браян а котру уж тепер сердечні вас прошыл в <unk> році Но
<unk> был такий досит веселий Моджест ся сходила навет з баниці дівчата
приходили до нас Ішли сме так під ліс таком ґрупком співали сме
собой не боленчый но там альбонія была тота хто нам троха природний
Німці тоты што границі пильнували были такы уждесятка по шістдесятці То як
б тот кузин мій женит ся в <unk> році были на весілью
танчыли та бавили ся зубзами як не знате мы не зазнали од
них жадной такой в селі завды тяжкой кривды дакой Но і так
ся поточыло а в <unk> пришла Я іду так в селом собі
і спотыкат ня Німец але уж де тоты по Обчыні Боюж підлям
по губляню же інчы марнітур і бесідує штоси до мене а я
не знам не ты І нальшого ксєнца отця Хыляка Сын знал перфек
бо він працувал придвойном ґімназийом Был директором востровцю Но і повідат мі
же глядат до роботы на кухню Бо приде ту дуже люди і
треба буде ходити до поля а як піду на кухню то не
буду ходила до поля І но і пішлам пішлам домі спытам ся
родичів родиче мі казали іти пішла м там та мі вшыткували котє
то дето І І уж в понедільок рано мрака люди така жено
деситяґна тото наддана нали то я не мам поянця з ружных сів
то аж были там од попраду з Лелюхова ся мі здає же
попра Но ль нагнаны люде то декотре такє бідне было но і
треба было наварити зубы зубы ся в бочках такых возило од капусты
не мали накрытя доброго Того бочка ся облибала але не вільно было
дати тілько єдну хохлю така хохля была досить велька а Німец стоял
над тобом з карабином не вільно было дати веце хоц бы просили
Но і так єм прибыла до До кінця року А де де
тота кухня было в копату В чволі быв є шторма в школи
су на працівці Ніч волі чволі але тот была Е Там такы
были На дерево днаш такы поміщыня ззад такы заплеча то там поставили
платы в котрым єсти тоты окопы были купаны Ой то ту з
горы ся тягли як конфедеракы были наш і так ішли без Ізбышли
уж поза село поза ріку і на бальницю там на Слідницю І
аж мали іти до дотардова до ты о копы А тоты люде
што копали тоты окопыту агунь молоді старшу старшы ружны были молоді старшыі
Нагнали тот почувало по кілька осіб в Людях знаш де такє і
по пят осіб на сілі спало бо то было літоно то можна
было спати ні повіште ци Марс дакупацию за тото Генці не зубы
достали смы і Німцім людям варили тілько Ай топ єден гордец айнтоп
а Німці м два даня знаш Но то нераз такы робили штылі
до до того до лопат но тоты хлопы просили жебы дати кузня
саны то часами дане під сведе чоловек вепнул калавочок але тото і
так страх был зда Но і деце ім тіж робили уж будинь
такє кашу в банну наждры а того люде не мали Но і
такых трохі інспекторів было там в школі мешкали в покоі І єден
такій старший чловек цілком просил жебы лім того зчонтати там і я
пішла раз вшонтати два раз три раз а потім такий Німец чорний
досмолодий Пришол с зненацка што іщы не поспшонталам і за мене ся
хтіл брати но же так повіл І як ходили сме в улку
стола здаж а бронь вылял выс вынял і поставил на стіл мене
я ся страшні настрашыла І криклю вам о Єзус як єм крикнула
так е тота міліция украіньска мешкала в другій выдругім поміщыню і він
ся настрашыл ся опанувал Нальшто мін не зробил жадной кривды Но а
потім ся перенесли на стару глебанів знаш там бы бо там было
уж замкнене былож де вварити і там мали маґазины Но і то
І Деси пред самыма святми пред Божым Народжыньом пришол наказ іщы гуси
на пекли собі і ночном годином втекли же сліду рано не было
Я пришла до роботы доты я мала каварот там знушнього кінця І
никого уж не было тілько тоты што з Мушынкы были дівчата на
кухни товаристю были понаберали жрости по собі аж бы вшыткого не забрали
мали де хыба Німці Но і так ся скінчыло тото німецкє потім
Втімы Як в <unk> році як Німці програли пришли рускы но то
тіж зашли так по по тій подомах не раз ботом під границьом
то найвеце мы знали і Ґубернак І Такій молодий хлопец вынял папір
з статы і повідал што є то такоє А мама моі чытают
отче наш а бо мі бабушка повідала жебы штодня чытати то вельну
здоровий Ци но то так якы был же утримувал тото Но і
по тім як уж пришло то тіж добровольці то они добровільні пішли
Але чом такє было бесідуваня же як не підут добровільні то буде
обовязкове І не знам ци бы до того дошло чы не дошло
бы і добровільні пішло тіло хлопців зо сереків Не памятам Хівло вшыткы
ры єден не берну Єден І то такий же мій близкій серцу
Філь се за него выходит да Я му прирекла як одходил і
просила бо не хот не хот як я не піду то нихто
не піде І так пропало нож одробити і Скінчыло ся повертали по
выде не в своім часі бо то пружні были повертали потім ся
оженил Креницкій Стефан Найперше з тых добровольців тым кобран тіж был в
добровольцях Москва Петро был в добровольцях дуже але не можу спамятати в
добровольцях А в польскым войску хтоси служыл з ізбян ну Але коли
уж перевочы нормальні симо бесино собо В котрым році про драочая повернули
в <unk> році як до того дішучого ся тото Слові збла Чом
ся стало Стало ся же даколи давно была єдна віра православна але
же бискупы ся там де си на соборі не походили поробили розділы
І до котры догнескы терпят люде декотры Но то трудно ся называт
наш а іх бым деси такє село было згране же як ішли
то вшыткы нихто ся не лишал но і вшыткы прешли До до
того Але Не вільно было уж тому псєндзу православному на реґліґію приходити
і мы так росли такы дипусы знаш бо на грекокатолицкого не было
бы в збаниті приходил доізд то діти втікали зо школы вікнами неділи
го Слухати Но як то діти ни І не здало справы ыж
Дзвоны Три дзвоны были такы великы то Еы пішли ночном годином І
обвинули тоты серце в середині вагами якысыма старыма То был так Ванько
Петро і фрицкій Осип А третій не знам якій єдж єм запомнула
не запамяталам повідали мі вуйко але Нє Не знам не знам Не
повім бо не єст на ты двоє певна а на тым ні
што вночы принесли тудой церкви як принесли і там ся зробила велика
авантура да на тамтій муруваній церкви ні пришли люде з баниці і
ксьондз і зачала ся велька сварату при православній церкви ту І хтіли
дзвони взяти знаш але люде не допустили накаєнна баба то І як
взяла ксєнца за тоту реверенту тому ґузікы полужывала аж так того і
не уступили до єй так же Молили ся люде На бліді то
на дворі де была капличка така выставена там Менчевеци Дебрияне мешкали а
в зимі то світлици фрицкого Теодора Мали таку світлицю же вельку же
там ся люде якоси містили котры розпобудували тосо Но часовню то не
єстем в стані повісти коли але деси Яль Я знам по <unk>
році бо то люде давали на дерево деревяна была но а за
ним тото вшытко дошло то тоты Но тоты Маціовскій як помер його
звали і йому было на імя Артин І того Артыма як ховали
но посходили ся люде пришол убраний ксондз але не мал нич ани
креста ани книжкы тілько кадило мал в руці І кого си підставили
певно І ходил ко труни вколо і повідат кадил такій выберай ся
заберай ся выберай ся заберай ся І тако бывшом трум в коло
люде виділи же што не так ні зачали повды співати і што
знали якы сут пізні Но але уж з такым одышол з того
світа бо не дали хылякови поховати мусіл быти дес на початку Та
іщы іщы хыба не было навет не знам ци ксьондз малы того
дімистю бо і о ксондз мешкал того васконя Лукача Втім такій світлици
і тіж світлици в то одступили за нім покупил поля собікы наш
хыляк і побудувал Дін з тою звіст была А тамто было так
як бы паньство як бы ксєнже ло то б там было купа
поля штырі четверти і будинкы вшытко плебаня яка там была з тудня
і вшытко пропало А што може доповісти о отцю Хыляку бо в
тым році маме <unk> річниці його народжыня і <unk> смерти Яво його
споминати і якым мідує думостьом якым чловеком Ноя чловеком то добрым был
тілько тримал при своім сильным наж Так тримал сильно при своім же
як бы спішол хрестити дітину приклад а хтіл єст такє імя такє
о не згодил ся і конец Тілько як собі принюс такє імя
я ся вродила то єст Параскєвик товды но то Параскєва мі дали
бо як ся дахто уперал то давал книжку і казал же бы
сти самых левцил Но твердо при своім і твердо такы реґулы мал
а постил так бідак же в велькым пості то міся здажыло там
быти в них бо то носили такє проскурне з наш псєнцу додавали
на мисочку лену там пару яєц такє на свята да великодне І
ся носило я пришла там а тота дівка іх была любка і
давала ім істи а іли з такого літрового гордате собі І повідают
так любцьо любцьо хлодно ту ту якыса кропелька плыват наш Та они
тілько блодут сквельом абощостком і хліба повыдробили А потім ся одвернула до
мене і повідат та далам трошечка масла бо не одправлят од набоженства
бо впадут зо сию і так было же раз замліли аж При
тім при наблаженстві І найвеце на політику входили заруж з вельта бальз
уже ґанали О Ту певноку знавязували тіж до Руской Народкы Лемків Не
дно хыба так Радили штоси же Лемкы повинны мати свою державу жебы
ны Ні сте Бы може радили але то яст бы вам за
мала наш дак бы не інтересувала Рус о розвельці што це было
такы О розвельці то єм запамятала не раз же але што ґадале
то не знам наш А за кого ся товды люде уважали бесідували
о собі Лемкы ци Русины як то Не там нихто Лемків не
называл тілько Русины І тоты католикы од концова то уж была цілком
польскє село ні але быжыли барз приязні з нима Так же як
ся єшну на ніч то ти дале прирочувати знаш Не было проблему
Аж аж ту на заходні ся такым на заходні ся реци безповыселіня
такій проблем зробил А там там не мали сме ци в Креници
ци дето нихто тым николи не вытыкну люде радили по свому на
місті всяде і нихто ся не диву тому Вшыткы ся шанували вшыткы
ся шанували Ходже часу до Крениці До я там може аж ніст
бы щ бывали Але хотіла м часом з яйками продати сыр басоні
Але як тото паньство з нас пришло давациі но то Того масла
то так прібували пазногцьом то здзьобали цілы пуверткы ідеа зы не продал
Мо яйка были бар в стані по пят грошы Ну одлезте може
на кєрмеш до Крениці Етрой было от так На одпуст на одпуст
дар це не кєрне ся одпус буде ходили ходили з мето там
Циґане така кару зеля была же такы дишлі были два і тым
крытили циґане то они собі заробили трохы А візвагє было святе буразник
наукы наукы наукы Я тото свято выглядало Но то нормальні люде святили
бы церкви была посвящена лука лукач аподколу лукач людз даж но то
запрашали люде приізджали як бал дахто родил на другым чы на третім
селі то приізджали даж а прижали Так а найвеце приізджал до нас
тот бігунс того він был В Фльоринці він был деси не Боґушы
Боґушы Боґуше не в Фльоринці Може был Ізба в котрисим році єпископ
Был помятати тото Памятам малеяко дзерцкы же м зберала квіткы наш цілый
ден бой дале же будеме сыпати Як тот єпископа называл Е не
знам Не памятам того бо была за мала тілько ся мі запамятали
білы два коні Наш І чы його везли тыма інми чы якто
то святачба тіж ужвала то не знам Но то так товды раз
запамятала А так як нашы Дурко одбыл сь тот што хор провадил
Хорий то приіхало од кальцы двох сєнців але не знам одкаль І
правили на боженство на наукы з нашым А мы дівчата самы якоси
одспівали той што тотого памятам Оповідте Ци была різба чытаня Нє А
де была чытаня на єдны котрым селіст Ту в нас То майже
в жаднім А в Ваниці не было часо Нє Навет слід ници
не памятам жебы была Як была то была Там веце в тамту
страну на всхід знаш можла быти вустю могла быти ыжы Не знам
чорне Але то тіж тіж не єстем певна До того важні было
брат бо уж там на сході як сме были то там мали
чытальню і там там молодіж і в выступы робила ружны собі і
співанкы і такы і такы і чытаня тотковского сопросіду датковского Один гоня
ходит вруцит нич госит во своі дродиці оці др голоси Однусте мамы
домаю ге ну што я за оген ге гено за ге гену
Возмо ся нідмы ворі Жебыт моіти сива отька сам што бы подивам
в <unk> році в лютім Пред нами женил ся тот Стефан Кареницкій
потім мы Михал Браяни з Параском Фрицкым а потім Прокоп Дзядик она
была щырной і рыджык тот владык женил ся Ґунціка то было штырі
весіля в тот час Но як то весіля весіля то не прикладате
догнести бы то єст не была земля Вы як вывадала тото высіда
оповідте якы были звыкы товды як єшли Як єшой молодий но то
брал є в собі когоси з для же або близкого Ідітця так
жебы три особы пришли як тераз з Зовут нас Бовины першы звали
Іноше Ільоше Я не знам ска назва была Ідеме в Іношы ту
і ту Но і приходили в тотыі ношы і так зачали жартувати
же глядают когоситу може мате дашто до проданя може мате даку тоту
до роботы о такы приґадкы доходили до певной розбовына при такым фімси
То там дуже было ґадкы Но і не было што ся убрати
наш бо то было по войні Што ся мама находила до Крениці
жебы даде білого полотна достати заш то де лед зледвостьом достали такє
же мала спідничку тілько так же мі коліна вкрыло а блюска тілько
допаса была І лем я але вшыткы бо не ладен был достати
Ной весілья ся зачынало также пред весільом то быт вбівскій танец то
молодий просил своіх тых такых о хлопців а там ся зачло дивовете
і За і забавляли ся Але як тот памят гуляли як выгаду
май сидів Як тотане з выглядом до тотко града лядали тоты гуляли
тото коломейку Ай як сієра Коло миякого миякого маю грати Ой бо
тоту кого маю добрі танцювати Ой бо тоту кого маю добрі танцювати
А сір як сір Сієр тото не припомнул хыба собі Але сієр
якых пара штырьох Тіж так як коло микат Но штырьох парар І
на тім была непорозумліня Но Бо паскым періг часто тото заповідал бы
іх хтіл гуляти арешта мусіла стояти бы А преважні в кунці карали
бо деси він не мал діти знаш і і там люде ся
так привыкли до него як грали то в кунці каграли І потім
ы Як уж по змовинах як тераз повідают но орекли дало там
ся на заповіди ні І шлюб ся одбывал то молода з дружками
выберала ся зо свого дому а молоди з дружбами і з оркєстром
бо молода без оркєстры зо свого дому і спотыкали ся коло церкви
Не так як тераз При церкви ся спотыкали разом Не было І
спотыкали ся при церкви там тота заграла оркєстра ім но і шлюп
взяли Як шлюпрали то Все на тім Пред тым ед столиком мало
быти полотно І то іщы чулам тераз же деси іщы зо то
істніє полотно мало быти выселене біле А натур як пара стоіт бо
бо в нас з той страны меншызна стоіт з правой то тримали
хліб цілий на рамонах як была присяга з нас Тото сим хлібом
была присяга Но і потім як вышли зо шлюбу то да на
дворі ділили ся уж в пекли ну то не было Але дале
уж в пекли такого білого як то звали начынка Ні і того
і краквали покроєне і по кавальчыку давали тым гостям а тым І
співали не співали тілько повідали крайте дружбове балед ся называл тото балед
крайте буль дружбове балед лем ся нетк не вріжте палец То тото
было мусіовни повіджене Но і потім уж ішли до молодой Молодой было
найперше завше Вудка і там дакатого на там на сухо і потім
ішли даде на світлицю грати І грали а потім вечеря была То
бы оварене Но і так як взіли то іщі ся трошка побавили
і рано пішли спати Але дружбове мали такє заданя же мали іти
по свашкы напровадити і по інчых тых такых близшых гостів бо іщы
было далі весіля в понедільок тако же ся кінчыло деси аж пополудни
І потім пополудни то уж такло ніж на вечер ішли до молодого
наш выберали ся ружны приспівкы співали якы выберай ся мариш выберай ся
з нами приможло Ізвлости тромака менями приводство Іздвости тромака менями привожка менями
і при то псидогами жебы с была добра меджесуусітами жебы с была
добра меджецусітами выберай зямарись выберай выберай што єс заробила вшытко си позберай
што сы заробила вшытко си позберай Як мышли потім зіжку выслідили быту
лишку а мы одталь не підеме вокремы єй не найдеме А мы
одталь не підеме вокремы єй не найдеме Як мы ішли ледом ледом
нашли мы ту фляшку з бедом А молоте не підеме вокля мыєй
не выпєме а молоте не підеме вокля мыєй не выпєме Ни як
потім ся переносили до молодого Потім ся переносили до молодого і молодого
были очепены ішли такы в наступне поміщыня до Коборы і обовязково давали
молодиця сідала молодому на поліна Е а на ко а молоді давали
хлопця на коліна малого жебы бали на сена першого Но і робили
зачепине зачепили тоту паню млоду а од молодо іх пришли приданяне знаш
бо они не ішли з весілю до приданяне но то якы ішли
то пришли нам ту приданяне што мы ту і місци даме нарубаме
дрібно трісо даме мы ім на сім місцо нарубаме дрібных трісо Даме
мы єй на цінысок як м як м Пришли нам ту приданяне
што мы тоі місци даме наль на р наварим насыпеме бота Най
ся наізд во оботы на сыпеме нахід зоволота Най ся на єст
голобота Южыдеме скоронькы Дайте же нам горі войкы Зробили сме здівкы жену
Южей маме зачеплену Зробили сме здівкы жену Юзєй маме зачепену А нашы
страшенкы певно ся попили нашу паню молоду на кривоза вили зачепили Нашу
пані молоду на кривоза вієли коли ся так Ой танчыло з понеділька
на біторок рано до рана трало Як ся зачало в неділю в
обід шлюб был бо полу так бо ся все брало шлюб служба
Любіцями
