Спомний собі Лемку #12 - Штефанійя Гайтко з Перункы (1 част)
Еп. 12

Спомний собі Лемку #12 - Штефанійя Гайтко з Перункы (1 част)

Опис епізоду

To pierwsza część rozmowy z panią Stefanią Hajtko z Perunki w cyklu „Spomnij sobie Lemka“. Wspomina ona rodzinne sioło, cerkiew i szkołę, codzienne zajęcia oraz doświadczenie wysiedlenia na zachód Polski.

Автоматычна транскрипция

Витам перед мікрофоном Севериян Косовскій Дора слухача новорічный проґрам Спомни собі Лемку
розпочнеме од циклю бесід котры сут ведены вынятково немном а Оленом Дуць
Будут то свіжы награня часто споряджены з людми котры барз добрі памятают
Лемковину сперед <unk> р Форма буде подібна до той котры вю єм
я але думам же некотры звіданя будут новы Не такы як я
єм все моім бесідникам задавал Перше чысло а заєдно перша част такой
бесіды то буде інтервю з паньом Штефанійом Гайдко з Долголисєвич котра народила
ся в <unk> році в селі Перумка на західній Лемковині В першій
части дознаме ся м ін цілых інформаций про рідне село про перучаньскы
церкви школу та запознаме ся з цінныма назвами штоденного нарядя Буде тіж
робота в поли робліню глиняной оливы лецірках та ородинных пережытях пані Стефаніі
Наконец почуєме спомины про період выгнаня на захід Польщы в <unk> р
Думам же не остані ниш більше доповіджыня але мас тепер просити Но
і мам надію неодолга запросити зас на другу част нашой бесіды Дитаме
обєме з паньом Штефанійом Мангайфком котра є ротом з Сперункы Хтіла бы
м жебы сте оповіли дакус о собі і дакус о тым якы
выглядало ваше село іщы власні горет выселіньом як сте там мешкали вашій
молодости Но з молодости но то бы там мешкали такы друга хыжа
під лісом так бы сте звали під ліс Перше была хыжа митрополяньскій
то был мам і брат а мы были так заводом То ся
Ян Олесньович Ды сте ся звали Зопоны Олесь Осєвіч Но Дуйте як
было В котрым році сте ся вродили Мужыном повіт <unk> Перунці Перунці
Ой ходилам до школы ходи ям до школы і то далеко ходия
бо была школа але была зробили православну церков з школы і мы
ходили лем зо три кільометры мала до школ Але в Перунці Перунці
Гы так єдного вытам Была така шкыжы з хыжы хыж а кілько
років кілько кляс было кілько років з тогоды на <unk> мі <unk>
рокы чым років шынів <unk> бога дали перша єдна друга теж До
третьой уж два а до четвертой три м то якы такій русинь
том такій было Оповід вам по якому там вчыли в тій школі
Як язык стимали Но По польскы гнеся вчы было і по рускы
по польскы было по нашому дця а мали сте реліґію Так зяходил
Мостю Выходил уж Хоц Шыр нашомост Шырной ся складил Православі Православі а
Повіджте мі як ходит о церков Перунчане пришла даяка част на православія
дуже Барз дуже с бар дуже в нашы вернули до просу вшытко
вернули тырко моі няньо Были церковником в тій церкви долину бо так
звале просону по тым высше выбудували і не было кому ключы дати
Вшытка ціла шолтысто перешла амоні До чого бы они были церковником но
порядкоми як ужы дали одповідали зато Но і так зостало і зостало
і така аж ту на Захладі жы Была тота церков в Сіндзьонках
ми одразу не топи слита То значыт же же практичні ціла перумка
пришла мало мало было тых але служыли ся службы з доходили до
денда Як уж Нєт они бы мали церков тота правуніяцка ракы звали
буджетарой так котра стоіт была А про тоты православны си выбудували дам
высше высше той Церкви высше си выбудували выбудували церков крас была церков
нечасовну Не таку бозна ні православну розлавну довсеня не здолжыли ні православну
мали церков Крас выбудувану клебані або будувана древяна Але в тым як
выгнали такы тоту церков православну вы розвалили зробили си світлицю Як моя
ойчына подат так певно же тот нех не забыл ся котры пішут
на кресни мати з церкви Зробили си світлицю А памятати може назвиска
або учытелів котры в школі вчыли або його можтив за вашых часів
якы были Вчыл м нас це Репелевич То был Поляк ци Лемко
Поляк Поляк але был бардорі бардорі Поляк Бы был кузик ґузик щырной
ходил цьонц кузик ґузик та кузик кузик кузик і то был священник
грекокатолицкій так а православного не знате як ся звал Жевославне Десвяты комыг
ту долину ходили до церкви Прад Вам вшытко повід направду норліпшу памят
Я або знато Но часом ся памята час ме не памятал Ци
даяка чытальня было со школі Шко а не называла ся она або
світня а шко Ні така Нє бо выбыли як тыжы з поломі
Тоту школи но тові тем мали тоци а не было часотаны учытеля
орґанізували лектописальскє жытя же представліня робили альбо дашто такє было дашточы Невно
не было бо то мети одреды некотры середні орґанізували што єщы ся
люде знают за нима гарше знак Йщыповичте мі Як вашы родиче ся
звали Мария Олеснович Яно Леснєвич а мама бы мама была родом з
полянскых мама Анютори Олеснович кілького з дома было нас было я і
браты ы такосня выглядало жытьовсе што ся не такы якыль то вшыткы
были на Ґазнивці А пришло літо вшыткы в ліс на малины ходили
ой так собі жыли Ходили маленами ходы продавали до Полян ходили з
малинами є там хто докупувал Такы тамы одверали такы купували Полянах Я
не знам де тоты Малейны ішли полно до Крениці Ой хыба далі
дале дале бы то было дуже І так су доробляли дорабляли єно
і таксиль не жели богато о войні А памятате кільку стомалегектарів Ґу
Яж ба Два гектари стомали там мали барт мало А як сте
ся потім видали в котрым році сте ся видали там на Лемковині
ду на загоділи ся дува у То не знате ся по мужмовы
гыктарів Не сам бы він был далеко од мене Галиме ся о
сел Так він была з Ясюнка з ясільского айме ту Яскаш не
позорлит так мамы ся туж познали м тота Ясю кры Одго та
зараз окрыва іх і Ясюнка то была єдна парахія але родом єдна
парахія А запамятати як його родичы мали на імено Мария і Михал
і не знате якого рода Го стихы Чекей Олена Тыхонил Дзядил А
Нє Політио Політила так Політила Політила бага бабця Але дзядих ні На
дзядик не сполітивы Но то дідо дідо был гайдком Ен был тота
лем тота а ваша Е Свякра то была політилом зволітили родом од
рода родом Шоґолити ва то тео быти майдком І тепер сте уж
мале двадцет В єден ци два два рока ліа І выповіджте як
власні як жытя полігало якы ґаздівскы роботы были на яр на літо
такы чым ся займували Но бабы головні бы вы нам найліпшы повісти
ремували мож найближе чым діти ся займували бо Діти тіж мали своі
роботы та дошы робило наґаз при родичах То вшытко кы родичами робили
то не было так же інчу мал роботу або што бы то
не было там інчой роботы лем дома Вшытко дома родины же діти
од малого напримір гуси пазли по тым так Дає мали пасли сме
пасли помкуровы сто пасли ци гусин сме пасли такє было єдно недалеко
нас мойой хыжы така ука велика і там налед ци хыма восми
вшыткы діти А потім як сте старшы были до степасли коровы так
та ся роби ошытко в долма што треба і ходит мі о
то на яршто што што бабы як бы мали до роботу не
знов жебы садили ся Бабы бабы так ся наробили бо то не
ту што гниска піде іх Посадици конфериці там ґрулі выграз звали сатарком
і уж а товды треба было ту Такій вартук вартух до то
ся сыпало і мотыком Но не всадило ся потым ся о купувало
раз потым другій раз што был так підгартали іх Новя ся о
Боже то ся наробили Страшні ся наробили люди В тым то не
было жадных машын тілько шыткы рукы Коні або быкы ано на но
то коні Вы мали коня і такы двох вичків што тым робили
што тым робили Аы І што щы як бы было до роботы
на яры лем то хто сі а лем ци бабы Купи хлопы
сіяли хлопы сіяли міном служба бы займувати атак Право іти брати Ядляром
лем выберати увязати По тым сушыли тотом гладили гм і може памятати
ряли як ся як ся тот нарядя до грабяня Лену называли Тото
видишы Бы гладженицьом ходили рак м а іщы як судаш тота што
робили як з манарядзями вшытко якысы ручні ци яручні Ручнім же мали
жабаченицьом і в тым што такє было А што ся чесало іщы
тото лен Іряла ся праці не знат як ся называло тото нарядя
што ся чысалоджениця іщын так звали і то дочысаня Лену был так
І потім што ся з тым вычысаным Леном руйнуват ся пряло Бряло
ся пряводна пряло ся на моты мотовило сявало потым робили такы то
такы давали по тым до выробу але полотно робили ст возы войні
в селі не робили полот Не робили слі деси ся возило так
хыба в полянах робили полотно В целі гыні не робили мож а
волну пряли сте Пряла Пряли сте малистуці Гм І потім што сте
свом напородженом волном тіж десидок тодні та давали давали тіж несидам до
Куснєжа як о Кусніжа гмін робил так А што што потім робили
сы з того полотна што ся робило Сполотна для ного так шыли
Сводні кошелі вшытко шыстерала вшытко з того дня гок не было інчого
полотна Лемкова даяк обличня Та як То вшытко навет вышывали кошелі гм
певні як раз была памятати як ся части лахів і облечыня як
ся звали можа бльоза яклюдска гмниця Фартух І сой так назвал блюску
спіци арту ангольту хуска хлопы як Капелиш Хтіла м ся дознати як
леняний олій робили Леняний Олий то ся брало глен сушыло і до
такой ступы взяли тол на намуку Но і ся носили до поля
в полянах тота была оліярня і там тоты олій выробляли Як тоступа
выглядало што то было Што дома ся толко он такє як то
Нє таке деревяне было і такы знов другы деревяне такы з тотым
были гм до тотле жебы ся розтолк але було ся выти сухый
позвіняючи ся не з Мокрозыня не жду І так як детет врата
то він мам ліпше вытлумачыти кы але учте о лучку як єм
ся вчыла Ксєнзы Гажой повидиш мам і брат гмя вчыл на лештоси
припомнула в чыся на ксєнза о дідо Полянскій якы по нися полянскій
назвали Польташе нема пана Над Ксєнза Но і сідали на тым Вясліваль
Потым ходили до Кракова тотам ґде де ся тоту вщыли студенты Жны
До того дідо купували быкы на Словаках такы такы выхудзоны і ran<unk>
бесы вакациі тоты быкы і так бы то была барз дорога школа
Товды товды нихто не піше так до школы бо то треба оплатити
вес але Вчыли ся і были <unk>ar<unk>e Они были воровлик то вели
Коясла Вырубного Там были там были цілий час мыл ваш уйко так
І не взяли оно до Талергофу знато такым Ні підчас німецкых часів
то были австриявскы лищы Ні єщы не посвячато Товды деси тож было
было што сте они там были босамбыли дубец тот ксондз Нє Максим
горлицкій пересоснувал Со они разом ся вщыли Адже Максим пішол на православного
а наш хыба ся боял ци што єс Ішы на Греко Хотуля
Греко І то значыт же як ся вчыли разом ся вчылера Сандович
Сандовицьом то значыт же Як была ІІ Перша Світова Віта він уж
досвяча так та І взяли го до Талергофу там до обозу не
знат Ні ні Бо практичні вшыткых свящы хыба было і хыба были
были напевы в тотый час же на Лемковині прові не было жодного
спатаня вшытко забрали кых забрали Але якы по тым якы Сандович пішл
на прослав є так мал гіш Долю гіршы то бо застрижы а
лез рекотатува сте одвидны Але робиты тоты якоси ся выпусти ды стесой
стеса Не знам од нижнього або ныжнього кінця котры тужу памятате все
назвиско в тошкол в Перунці Нишкал Поляньскій зараз ІІ з Шотыцтва потім
Мило Леснєвич Малейняк Тот Маленяк Шкарубскы Олеснявич Єдиняк Щыпчык тото назвиск Но
парунчаньскы перенчы так А кілько не памятате кілько бузмерів Ой было око
<unk> было барз за штырі кілометрів вытягу як ту од нас то
гет недалеко УТы Крениці сам знам де гуто Аы Памятати може ци
дуже родин пішло до Радянского Союзу Одлай душы до той ситу Тоты
барже пішу пішли гет Але піл пішло ци ци вел вецеків выселя
ци пішу арешта выселяли теар жым повітры ци бы Жыды або циґан
Евы был Жыды І мал корчму або дашто як даякый ґєшафт як
то ся бісю мал додержете тілько з ґєшефтом Малы Мал малу мал
такы такій тіж был бідний але якоси си радил м і циґаны
были Ні Не мали сте є пересібыли циґане І они были музикантами
молакы Так як ся токляты даякы Нє не было в Перунці Єн
єден берко Дарко ся называ І Як было якы ІІ світова Віла
боже тешы взяли вшыткы забрали вшыткы жали зо вшыткы за Азід воє
дуже тыхы Жыдів вшыткы были богаче такы богаче были в Бересі в
єз Ірали адже тото як оповіщыны о войні выпамята войну добрі То
война была война Хтіли нас найгірше было з тым же Е Хтіли
нас збрати до Німец на роботы і вшыткы втікали вшыткы в ліс
стікали Вшыткы Ліс стікали барзы Бо не хтіли іти бо хто втюк
то ні То ся осол А як бы го злапали то пішол
Ледоц так достат же ту Хыба Не было никого Нихто не пішня
на роботу дня знат ня ні ні ні А буду до окопів
сте мож єднако Диван до Волян дріжні в окопах мы так робили
Дасме такій был німетыну Поляк Поля німец бо семах пойде же як
тамтот выстарші не буден виділ жебы не робили бы то так на
ніж тото Але же як буде тамты же сме робили тото стіну
сме там входили ного в копах я там не была на долі
Лем так поверхы Нє ні тот такій повідан был Німец поля хыба
што іщы нас нас іщы выс свалил што сме щы і покоц
достали і палюнкы вдавали Но Покоци бо некотры такы змале але ны
як носили там виділам як носили хлопы на Такых ношах камені бо
запору робили і тай ся били Было же кохане Чугахы чул мало
мало мали мали мали мали мали мали мале Ой та і перше
тяжко Не мал здобути ся так так найвеце кер тішыли моі няньокер
тішыли такы покупували гырлицях такы такі скору што тото дуже похварил на
Аж чым повідте бо власні мі так ся здає як бы на
мій розум же же до Крениці было дуже ближе і Званиці было
дуже ближе до Крениці і сы Перункы было дуже ближе до Крениці
але як чую То вшыткы якыси такы інтересы же ся дашто купувало
догодило ся доборит Ґорлиці то было такє векше містно певні певно певны
то в Ґорлиці то было тырковы Почынковы місто Бо не было такє
Андково Почынкове як тото ся го дума до Ґорлиция догрівола <unk>e была
Ци мы были барз долгы і тяжкы бар докті Те і што
ся сідила дома по дне так Лампа нафтова Там прон был гоже
неколи там был Ну ну ну ну ну ну но і напримір
ходили сте на дочіркы Пак о тото бы тото тішыло І як
то было якы ходили дівчатиска ходили з куділь Скудільями прясти тоту Но
і там іх лопчыска ходили а так што бы розрывкы робили а
чужы так як ломанец Так но той ж был конец Тых вечер
ровно тота по тым ци такє зробили іщы В <unk> році Але
де то было то было На яр По яри зараз жебы місяця
не памятате Ой хываль было то было Май червет Липец о так
бы то днернены не нараз высели вшыткы но Не абсолютні ниок Найперше
єдно село в тым другє Але пирунку народци А тату зо села
та До села так селами ні А знали сте скорше же буде
выселіня же напримір уж выселили точырну або Утали мухначку же сте так
знали нали знали знали альбо притішли той ж поти як бы выселіня
тот знали же вшыткы будут выґадали выганя выганяли выганяли а дуже скоршо
сте знали же будут выселяти Де я знам но іщы хыба хыба
іщы перед дярьом Але люде вшытко робили вшытко си поробили на яр
вшытко боли поробили і уж раз вшытко росло Хотіж была така хутка
же певні уж будут Але нихто не мал не вірил гм І
шыкували сте ся по тым як уж сте зналежы напр сусідні сола
выселю то з якоси сте ся шыкували Як ся будеш шыкувати Як
не было як Бо не было як люде ведаме сумліня ся рыхтувати
зо свого Но то як пришли пришол войско і так за дві
годины машся внес Лібо но і што што зяв на віса тото
твоє арешта вшытко зостало вшытко зостало Шалиже за рок Хтоси том оповідал
чул ом так же уж знали же там брунары выселяют і то
з Фльоринчан такы І оповідал же бруляри уж высылят же напримір мама
знала же тамы уж якы пальця забили ся шыкували хліба на пекли
Та так торґатора на ліва пекли та хліба нашы тема слят ся
не деси Не мали тото На думці одважы же так ся стане
І стацию до Ґрибова в Ґрибові мы были цілый тыжден в Ґрибові
Або там веце іщы за нім Потяг мали завадувати пришол потяг товаровий
і вшытко нараз денного ваґона худоба і мы З як сом родином
з тихали ні мы сами Самы видны в вагоні бо мали дуже
худовы го Аы Як то выглядало зато же в о Свянціню дакого
затримували або дакого Была єдна радіст Перунці Бы такій чловек што бы
был вшыткых в Лосінці мі залисіл та пам ґіх можытя одобрал іщы
в тырунці Але доповідте мі бы може вернеме як бы до скоршы
Ци чули сте очы о такым же были як си банды або
даш Ой Боже татого не бракувал Было тово І тото ви хто
тото был ци не знате Самы своі Тото был ту з села
были Зо селах первим цитан найвеце было брунарі І было тото упа
ци то бы лем такы банды Банда То банда была банда пришли
рамували і конец Нид не было там ниякых уплавы ани тераз тото
назвали же упла м а то те там найвеце было Ну певно
было і з Полян бо они люди робували А як пришли што
ся выдавало то си завзяли і вам дозы танґ нам л нам
же такы черевікы няню мали богарды і ім хтіли взяти еси видам
же Же остатні черевікня нє оберит в єй шмарі Тыма черевіками Не
взюл бесідували сте же хто з вас там был жебы вшыткы лишыл
хто был В Освєнців же такій был Гарбера Миколай То был Сарунча
Перунчан был на середині Перункы Боже дайму там цартву Але На яр
на яр Няню высідили в гаресті Бухы в Санчы <unk> місяці Пинсеня
Пезне сідав чого ту єси по што су пришол Важня дуля вызнаны
Такы але то было дуже дуже спарункы люди І том Санчы были
там Санчы нихто ся не знал за што іх том тримат Він
нагадал же мают видали ся же тот пыдан нагадал ше він мают
якы сут там з чымси таке порозумліня інчы Богам же пристают до
бандра зарок є довшы не знам як там было але знам же
а на Ярищы знов Леняв не были лем бы сусід был паруфус
тіж на Яресюві Іх забрали доса до Санчы Сано же были а
не знати ци лих тома по дошто нашы ні нашы ні Але
Весело там не было напойдат тот брато што є там носил єм
каждый тыжден пачку доза місяці раз достали Недале не давали А іщы
повіште він потім вмер перед выселіном тами спованка аж смішні аж страх
бере Він был такій мал дівку в нарі Ішол до дівкы Раз
ішол до дівкы і туж коло нас войско там деси было так
жалували же они забили же ани бо ся обернул уж не стрілил
до него А потім другій раз ішол там і там аж в
лісі на заялинах деси так влоко там Але там кубель партизанты забили
Партизанты то были Полякы ци тото тото то то то то то
то то то то тото А є знато о чым такым бо
же тіж были польскы бондысі То были Але святына Де одкалтували двох
святы на інтересували вымолянцивы смотрили ся сами жебы сме прижыли тото жебы
ся ни знесал Но і потім власні в Освінціню то як было
З Новосєнці ми никого не взяли никого є никого не взяли Бывра
догадали Вальдор же Ґары неє бы вышыткы пы Осєнцімі Полисял Бо на
них реал доноси так тото выдат старшыны Тай воі заберали хлопів Вызаберали
дуже так хлопів з інчы сів до Свєнці повісте мі як перунка
была така дозвель ка то был єден транспорт ци веце Не знате
Бо напримір з Фльоринкы было три і піл транспорту як бы Фльоринч
Єден є ні нє є ним єден Ту на захід ту де
Вас привезли якыстаны пише нас привезли ту до стінавы Піду вас до
Візанова А з Візанова нас вернули до стіналы Той вытрили цілий транспорт
Но і мы то по тему нас же пришли такы солты се
ходили і там брали до себе кілько там ал місця не амо
пішли до Пашовиц Пришол там з Варшойци нас подале нас до Пеґєру
іх Пеґєрі зме Там были два місяці а то другій конаш ксьондз
был отузы За Вроцлавом І там в Буґнові В Журавині они вели
амы нас до Боґуновы до Боґунова Но і жебы сме пішли там
і там бы там видати Єст місце тіж і най пішні єсме
два місяці мибыли Авко Вруцлав Так Боґунові Але няньо мали ту сут
онка брата і сестру і пришли ту і при ту і приди
при на саму зиму мету ту бесіду в родолицу школиків кру іщы
в ради не шкат Абы сте ся выдали сте пішли дады інды
до зараз до сосідства Ага до сусідства А кілько там лемківскых родин
было Не все В Рудовицях Так в Ґродовицях нито ціле меньше Та
для мыш тоты сьоны Іде тера А товто тамты мале село Але
десят родин было до было з десят было А Перунчо До Перунчы
Добыла тота Ґарберка Но і тамты тотавочкы вылиция Сюнкы До той тіж
Пелешыл тіж з Ясюнкы Толовні Ясюнка была з удру тах со в
судзьонка то майже сама перунка сама перунка а судзьонка зна то ци
дуже Лемку і тіж было Было родины лемківскы і то одразу так
дали нас так дуже Я не знам якы ні Не так они
назвали по тым деяк там были ту буну в Варшавицях до то
ходили люде і гля де По селах деякє місце єсне дебы там
до назуброва витат ся тат ся самы уж по тым уставляли А
повідште мі памятате церков коли ту была бы студьонка єст церков так
і коли была церков в студзьонках Локо сюдзьонка церков то была каплечка
Но і зараз як мы пришли о <unk> році так одразу вытворили
одразу творили а священникы од Кыльолек Він был збаний цім Хыляк То
з Іст Іст До незваниці з Ізм Хыльву то священник такы котрый
лей тро як бы была на парафа і возніст вінду в Талергофі
То так кнезовци здоры Што жы хыляк Такы придорожных крастів робили такє
Было было бы готовальне Нашолтысті было єден така капличка о дуже дуже
было дуже Те памятати при якых хыжох може дати хто дахто мал
власні там до горы Етоко Тут видиш Ту бы на середині села
наци на шутиствій населені села так на Таківуці был Там догоры тіж
были Вери крестил барз уже крестил было не лем капличка при дорозі
выдай нажы были Но і то на яку оказию люде ставя лезнота
Тіж бы за моіх памяти я не знам м Не было так
же дахто поставил бо напримір дахто ся даде забыл або Не знате
такого жебы тоту стояли як в заважых памятах Але чы мі повідте
Ци были сте в Перунці Было вам недавно была Як ле раз
в выселіню была паро раз оглядали сте Лераз Перунка то не то
што перше Тепы стары буденькы вшыткы розваляют Но выставляют красота Церков єз
як была тілько просону неє Бо та церков што єст то єст
в забытку ся невільно рушыти Она єст так была З престолом зконосасом
Там невинно оповідали же зато же уж єст з забытку м а
школа даш або дашто ся лишыло ты шытко роздаше Школа і ся
там стоі та як была То досташте тота стара тото старо а
там де ваша хыжа Там де наша хыжа пх то єст поляк
мешкат Ні ні ні ніжой наша хыжа сой бо она была нова
<unk> році была выставена Но та была нова хыжа там ци там
пристави теразу при дверях Раз єм была А тераз єм была котры
коли то мы гони были Ці дорогы Но та Ня син не
пустил Не хоты не хот Бо так мы вышли гын а тот
вышол Як вышол як нас виділ так ся тохнул Ні Але мы
сы не По тым зас вишу і Михал Вояцин Там лем пришли
ся так посмотрити ма того не жебы ся не боял же Того
нотий вышол по тым єм зміни то Михопіти ани там захыжу ани
ниґде Або ся змінило Ні хыжа ні хыжа ні хыжа до така
язы як была Бо під дахівком былаі Фыше них же наша маленя
косоі тобрі но там мойого брата сын якы кузин бытуси выбудувал там
нову стару розвалил чыстусько Бож же то они ся натрапили Але хто
моі няню Мур такій был певно два метр высокости з дощыпа а
ту уж было низко бо тот не было деякє Мали поле такы
тоси ім ти не знам ци то было стрылькове поле цим ім
дали тото полен під хыжу тан возили камені Псамы возили камені видат
як єм си двиг на коліна камін та жем си ним навради
Але м не мг на коліна двигнути жебы на віз і на
віз ручні двигали Так возиль надсыпували с дак так мы такій гурбыл
великій Думе про імуротера він тоту мур проверал і там сидров якыси
тоту І то муружнє там в Перуні єст єст єст є там
де тот Поляк сідит єд є коток середляк і далі так стоіт
Мушу аж посмотрити выду А котры то хыжо зама на те Севаст
Помоці ньом рівной дости Бецуры єст не горяти антариса не горя Моє
мозы місто Яробіі земты землі весе ми мати на