Спомний собі Лемку #15 - Анна Поручник з Білцаревы про жытя на Лемковині (2 част)
Еп. 15

Спомний собі Лемку #15 - Анна Поручник з Білцаревы про жытя на Лемковині (2 част)

•

Опис епізоду

W odcinku kontynuowana jest rozmowa z Anną Porucznik z Bilczarewej o życiu na Łemkowszczyźnie przed wojną i po wysiedleniu. Bohaterka wspomina dawne prace w polu, uprawy, dzikie rośliny, grzyby, potrawy i łemkowskie nazwy związane z codziennym życiem.

Автоматычна транскрипция

Витам вшыткы слухачів радия лем фм повернеме до того што сме зачали
в остатнім нашым проґрамі значыт ся вернеме до бесіды з паньом Анном
Поручникову котра народила ся в <unk> році в русиньскым селі Бліцарева на
західній Лемковині Очывидні зас завитаме тот Шмеля на Нижнім Шлеску де по
выгнаню в <unk> рыват пані Поручникова В першій части нашой Сириі бесідували
сме м ін про щестливе жытя Дома неспокійный час неодолга по закінчыню
войны но аж вкінци про злочын выгнаня <unk> рока Внескы почуєте слова
котры уж рідко хоснуєме зато заохочом жебы сте ся скупили і добрі
слухали нашого радия Стародавне назовництво зіля квітят ци лахів з лемківской шафы
для нас слухачів радия ЛЕМ фм є доказом великой вартости і богатства
русиньского языка Майшто щы любили польты в карпелі садили пшеницю межали серпом
бумбард кразды такы тяжкы снобы вили то самом золоты зна ако а
ярец тото косили няньов косом на лавкы і поди мі то прісло
ся привернул ся повязало ід до то такы стис приняно дальщы але
якє зерно пшеницю все і артис мі сіяли пшоно ся была така
подібна до артісту Шоно шофтах така была сама як артіж є была
тоньша но тоты сіяли нятном А овес овес і сіял жыто сіяли
вшытко вшыткы сіял кажды жерто вшыткы сме мале та в загороді сіяли
сте дашто джерел Вшытко сме садили і в помідорах сме не любили
істи а там зладили і того І ной буратку Морку Петруску вшытко
такє трав было а фізолатычна вы сте виділи іст я вечер там
до нас сходили ся бы была копораты ходили ховця Ядры і ся
змеркло треба робити дам таку гнив купілам тото фізолу єнда ты знаш
же тото вшытко попали А нидім не попалила Яка крас фізола зрыве
ся чорна а струкы а тоты насіня то такє трас было женено
фізолоґізо а квіты зарода Як зазвали астры тялой Ґерґоні і такы Інчы
квіткы выло вшытко вложыт ся зіял а на грибы ся ходило і
нас якы грибы Нас были правдивкы І тоты называли поці такы як
ту під ґрибкы а нас тоты поці голвінкы вылітати тверды тіж добры
Машлякы рыджыкы ядросу о є Рыдикы враз червену ґлуху а ци сосенкы
были о а по тых слефентах то так рыджыкы были І тоты
рыджыкы колосили Та в горця в каміный вече все ныли Барз довербило
тото з ціґльо А повіджте мі а были якысы грибы такы труячы
што трули Называли даякы Дрібы Морімухы Моримухы да та іджу Морімухы А
зіля даякє зберали о єй было зіля тра як ся звало Памятате
назвы даякы рослин Называли єй тото зіляк святили та гм Божа Тродзя
і з такывло і тото же Зензелия была І божежытце Боже пшеничка
была Таті вшытко тото Не преджами думом Як выглядало Боже жытце як
выглядало Боже так зыто было і такє росну та Божа пшеничка тіж
та ты мята сломо жынной тіж такы квіточкы мало апи тым такє
была пшеничка ага та акажы мята Ята была така корчена Добра но
і то тіж было дозвіта і то на матку діжю робили гункы
такы зо сыра і з тым мятом як добри То ся як
сам называло голубінкы разы сыра робили на матку візум і ся робили
того найдраз міц жуканя то мі дала развіма до што так называл
голубінка чы гомілка езаміш Хіба я ся звідую мож она ся называло
голубілька бога значыт дале ся называло гомілка може і гомілка І такы
лажні было тази сыра сыром з тым на підсушазы сыра знятом І
такы выокруглы тоты роби само рафротя то жураві А іщы якы в
саді дерева пили в саді дашто сте мали фали ябках велеґаньскы мали
і папірівкы і такы зімовы і того грузкы і сливкы Тоты назвали
тоты нас назвали бестріті і такы другы были то так сли назвуцярьоми
то робили слиовицю Няньо Така бочка была вель того хто полна была
насыпана робили силу A сяди робили Га роби а кропку Кропку пили
Ни там ґрівой аптиці Мало мали знайому тоту аптекату то она давала
єм так вонцкы ы і повесіля тіж кропку пилици самого ци тоту
сливицю пили совицю і кроплю а знате же бы приносили зо Словациі
з на то такы кропку Нова з той аптикы Та тіж причулам
але Выносили З Чех Но приложыли носили тоту кразили а іщы ся
о такы як бы ґаздівскы річы цього звідати Як ле зі сте
ле ахія як то ціла тота робота з Леном выглядамо то хіяла
ся по тым руками ся брало оддати горшок і то якы высохлы
тот лем но то ы толкли на олі то а зато были
ступкы і і тоту олі ы лем ся усышыло на кухни і
потім ся пішло боя сама толкла такы ступку выли ся роками тримало
а ногами ся гы До той ступкы сыпалой і ся выберал потым
муку за ся сыпал і по тым стомуком ся ішло до Ольярні
А было Фльоринці была оліярня бо ґусы была в кінсльові была на
Біяві была є была в кінсльові высія іщы не было в селі
а потым іж зробил зробили Ліярню ліярню Уіку в Ліярню і такі
кыселінь поіхало на схід Адры а Уйку на захід але і вмерли
нежы А они зробили Ліарны файню Ліяны а коваль селі был Нас
ні бы не было купаля выто потім з тым лено раді совіку
ня няньоньо бытріввали ту або они дали си радит зошыткым ґруви а
як тоты Олі як ужы зеренце тото насіня то ішло на Олі
а потім што ся робило з рештом Но та заси рішыли жебы
зазнали ціятий лем але ся обтовкло ся ішло стелити тота роца на
нич і она ся та русило тот лем а потім як ся
пущало то што ся збрало І ся сушило выяно сушо як песу
хлібы ся лягло та потім тоты лемця дало до песа і высох
і гладило того гладила на гладжениці то такє было як шокове плотно
і мала ґрайдо до кумы Куму хоц зозріти як я потрафіл лем
выгладити аж ся блиссяла шополотно дале угвадила та тівця было А по
тым чесали тут лем Ждолкы по ним ся пряло Андже голяти выціркы
Але не чысали щіт такє было до чысаня лем а была была
шітка та што чысали мну бо ся байса оділя вылетіло а тото
елеґанткы ся пряло пряли кудері таты были іх руках і няньо зробили
возок навішти ся прял Не ішли с ся лешы тоты вечіркы то
як выглядали дато сте ся сходили сходили ся таты вас лязе было
зараз было недалеко в комас Хылячкы ольто хылятка і і втеты в
Копеляновиця та тіж там были вычіркы явула на товманчыку там товды ся
кузинка запросила што то тот ломанчык был но та робили госину і
назвали ламанчы а ламали репенуєй ні так ся называло там ідло лу
лудку і так ся гостили Бы ся называло ломанків а з того
половна тото што робили З того анищы повід сте мі бо як
сте напряли то была нитка гей Там такє было мотовы ойця мотовой
стемы над Чыстого мотору я ся знимало тоту пряжу і несли до
кна там І він мал такы штоплотно робото в селі котра а
не надви Полят был такій што роби двата селі а в кінцьовій
ого І там він робил полотно дал рови плотно а з того
плотна то бо робили яды грубше то на пласкы а такє тоніцькы
то най блюскы бы я мала сама блюску вышлану елеґанску бы такя
білідка была ван наж не треба то на отканы бы на тым
вышы брудкы ся вам не мати Нє не мо Што із чысль
в такых Но і спіниці той в мі на черниці пішло мі
добре было бы нехіпацисне то ся не заладило бо як сме і
пішли до смяль пішысме на малины сме і ні і тов Александра
рифел та ні жена його была і святіжна Малина в Томери і
там мы ся зышли Не єй олька кузинка моя Трохановска то Сідря
не єй дівчата тото было люта Яй там іщы єдна была з
ридив ты І сме ся споткали там під границьом тым а там
така ложына была Ао кузинка мала такій гваный і тот трату спідницю
дорогу до хванну а я мала партичну спідницю ігам Я то о
того войду мы м едоложыны та тота ложына лем одскочыт од мене
а она ся з ладит ці впаде бо то так ся зыщали
смяті столы і такє на до церкви то якы якы часто облечыня
были Як зоцеты ся люде вальні зберали як лаґерали но такы выли
перше Тебеты Казьміры таловняны крапы были же люде ся доцеркувані зберали одселяли
малем та ґорсеты лемкы ґорсеты очывали блюзкы тебетовы кавакы Но є я
дна гей вельку тятницю то сме мали боці мора внесла білы спілничкы
так ся зберал вель пятницю а на велий ден то мали <unk>ea
бравдо разутного на голови ничма нечна просто о голосуванніга а бабы выданы
односили хусткы хусткы так мысу а хлопы Што ячий дай шапти капелюшы
ястым але взагалі ту потім мали вунькы або Чулы Мали того то
де якы мали гунькали з тоты З такы курткы ван носели та
але таты гункы тон такы старшы Люде такы як найстаршы дзядкы носили
гунькы чу Нє наж были богачы люде то о ней так зо
склепы зо склепу си купували ґруткы такы уж база Та но і
бабы мали єй тоты кожухы так вышуваны трас барановы хусткы А якы
приє літо на буды ванны чорникы Та но акєрцю силь кєркци кєркє
тісили Але такых кєвце не ходили нам так на штобы да нашден
похыжы на літо вітікетя ходили звідчы з черевіха та гм а робили
сте пряли сте волну дярм воло жем нявити пряль Але мали сте
умаль мальмы робили сте сукно З той волны сукно сухнота робили а
де то носили руковиці няньовси лецірвони та гулькы немалены на руковиці А
де тото носили бо то до фолюша носили дес десит до фолюша
назвате знаты не знаты ниякого се нен ци до Фльоринкы може буда
не тото не повіт я не зна васу А як тота якы
Ярмак Ярмак за ярмак сте дадых аж до Крибова до Крибова За
<unk> мали сме <unk> кілометрів без гору а науково <unk> кілометрі <unk>
без гору і сліпіше а наоково фурманком зберали сте може як з
Малина продашто га те тото є налины были то і продавали сте
тотоваль До Ґльова До Ґрибова Дар Не до Крениці Ні бы нас
было <unk> кілометрів До Крениці Любовы <unk> кілометрів а науковы Безгору як
гризбор ся продавали Рибы або черниці продавали Так продавали а потым то
бы збіршто До Санча в за Німця тижы Німці скупували тыр няньо
одберали тото І черниці і малины а масло яйця такє ся тодзо
ґрібова на серто было яйця ту ювілят котрі грошы по два і
піл А в Крениці было по пят Но то Фльоринкы тоты панны
такых старшых то не ходили до Вуцийовыц купували тоты яйцяй і носили
до Крениці по Вуцийові ходи Нам два три за три а потім
продавали затайратом і нам сіж заробили будьо то майдоры Баба пішла копала
ці видентон дістала злоты в ту вкура волоты та Но а В
зиміну тоты то робили тоты вечіркы а єщы дачым ся займували такы
якысы Бы доколи пряли Бо чувам же пряли до до свят до
різдва треба што попрясти про да та но не да а хлопы
што робили Хлопи млотило ся монно дзю молотили ціпами зело то машыны
выли таль на корму <unk>arta а так то ся мленку млинку мы
млином зерно і фатус як ся молото давали с доглина довал лем
а і млинці ся му Ахыбли так і для патяти пішол ся
з поля то найды того ся не зіло лем одразу до млинця
лебы было пацяту істи і сові вель не на молоты не было
Ветлюваному кусте в млини купували Но купували петлюван та в тым місці
да а потым ходили до млина то тамты быст ры бысты тамлані
молойно Івашы зерно сте везли до мра і муку брали да муляры
А е і крас хліб был жыдным ся розчынило і писаном муком
ся замісило крас хліб высокій такій был і свацний мовил А што
ся іщы дома што ся варило што ся іщы юіло но хліб
зна ні І што сме или якы стравы сте варили До варили
зупу горохову зупу Свасолі Ни іню варили то картвелю варили Кєселиці тіж
та Та о та было так як мастило абтах бар добри былочы
ці зварили тіж добри был му ся зварило чорному з Япушалой смачне
было то было сякой мукы питлюваной цираждо тыр А ісаку і саку
з дру А вераз розровило Гм амастіо су з тепіваном ак такы
як палята робили сте робили терты то Петрі ся н на опату
і на капусты листок і тото так смачне было спецепалята ферт барз
добры было а не раз якы сі ішли і крофелі копати на
поле ся іщы завчасу но то на кухни на тіжна лайскы было
Єде нас підру і на верха нас кухня добра была то перевертало
ся і тіж тіж мачну были кухня была велька і добрі гріла
то тял ланні ці впеку А робили сте пенцакы Так но як
то ся робило Вінцяты то оддавали тіжы то до мысло там на
недомрія ні ні до анім А е як несут так пристрава то
на велию што сте іли но зо здолу бн Най тіж глубы
следі і тіж зуб тоты пірогы і фасолі то фаст зубы і
капусту і кіселицю тале то тіж згрыбы Так грібит теж тема а
ілю олі то злено якы смачне то было тым сте мастили Та
бардо е Так якы обычаі такы на велию што такы такы знаты
традициі як традициі такы на велию што треба зробити Же напримір єжли
сте ся мыти до студня пустили звірята дашы ставали было так небре
брали тото ходи ся мы мали то піязів вылів удра воду взяли
та ся мыли Вты предвели рам А як бы здорі такє атопіня
сів на сіну або дашто такє або снит сте приносили до хыжы
або гата на снутка ногы сінова ока на сы на стіл ціну
давали Іх на насіні ся робил Но і це трівышкы ся давало
той пустрало жебы для выдлят было ні до той воды давали што
того терпали і по тым штаку Давало ся тіж А же напримір
Лыжкы повересмо так было тоты так гіл звязали лужскій і піз до
того сіно та Жебы ця то бы для та кубкы тримали уж
ся не розлітували А де напримір же як дуло ся свічку повели
то ся смотрило та смотріло ся де то дниде і жы од
догоры то добра і ся до двері тото сігмец І якси щы
такы же полазни каже хлоп додахы го або Ходили полазникы та пекли
такы мала такы полазникы Ходили тоты туйка та давали го дульпы Полякы
то і они што співали куляды ци ци ци як я на
тыжны тоты не памятам А зато о такым селі же босорку жебы
были якій босорка Знате што то босорка Ні Не знате такым такы
Вас не бесідували Ні Коробцьом одкалі был до Сталисиль такы у Сталиси
оженил ы так Вас селі ся оженил так то ци коробця То
добрі люде были з Ґортця Най по тым то были бы вруйця
тоты коробчак ней того Осифа Коробчака то выф был на тым был
казам ся положыт і бігу огоню люде ся бояли што тым мисы
жыя Тапер же банда Аж было даде в околици тартак жебы дахто
мал А тартак то был в сітниці Но сітниці Не было таку
боцял дикого церкову Быцеряв бы такій ліж был Дубина Буціна Ялецкы нас
был чудовый і тот семо було якы крав дерева были а соцна
більше Я годы звератям до діла підзріля на сосну проста свічка грува
высока і то мало такій тіс пішол до Росиі Ці цілу гору
та мал то ліса якы красы гымназиі лісы любили і кільо ліса
мали по пару гектари ліше мал пару гектарів а продавали дерево з
лиса то бы родавали але такы жебы знали же піду на захід
блецип А каждий ся озеро жебы было для діти ні най пізнійше
ну А трабо опінязи но то пішло до лішат ся ялицю і
продал та Електрыка Нє бо ставышы было тавышычні дизи на ретартак был
подіяный роце могли ся оставали над лямпалом лі до сейні ся брало
літарню а хыбы а тото А повіше лещы такы якыси ґраця якыси
такы што было Якє ґраця дома як дома высот было тырликы мыскы
і зо гынада шклянты кіліскы ци потрібны было вшытко было огорті рынкы
вшытко было диникы обы были диникы бляшаны были деревями няня Рубили деревяны
майстер добру тату з драмы дничку поробулярнеґы на етаты корыцята што на
на хліб діжку мі зробили на крудо до того на хліб і
тото корыцято ся оховало під наокруглый Ном же схониш на ци зробины
Мамачом Боденко Ну деряна Ниты што было в чоло такы кориды други
деревяной і в тым ся профелітовый Іє ним ся токо а там
мали колюта де свині выли і там ся выливало і дикы свині
добры ховали бы гы мука хы велі і молока ся наляло до
того коров ся довид бы трава добра была ато Сей кродил Ціску
білоску высы Лем лем Е то лемківці то мого хлопа сестра дала
ся до камяной до його о Того він ся называл Артени Мала
єдного сына но она была в Америці а є хлопа Е штоси
Немциі забило на потягу цілу бутолку та дуже дулярів того за него
та вернула докамяной то купы <unk> гектарів ліса в Клинківці і то
лисили псу на огір або три клинківци В буцерю тлемківка Но там
выци А друга А де вам не пойли бы то лем час
махлом оповільо бо його бумо хлопа сестра была выдана там до того
докавя і ґаралы муж же будино елеґанскій выставили нови а інжынір Лішкал
полендал одстыжы до Ар до Ліса потреліст і того і тири гектары
і вшытко лішыли пішли за то і і рішыти такы такы добро
лишыти іти там і до адиатаме пішол на десипісід на порталу ци
де верталий отамаль то коровами то Коровы зрати з крові святого чматами
полували бо корову куляли не мож де а і як пішол там
то вохуй доже бо ін туркамяний што соєдны на быты елеґасту с
скоряну тоту мало лемпівку райты елеґанскы і тоты заперты елеґанскыма на ногу
убрал ся ето в Калісовскы летіл бы м на край світа як
вітер што в поли літа марицкій кро лем жаль можы лем жаль
митя мож уйжаль мі Вас кысивы што мас плекал вас три зыбыжаль
мі Вас Жаль мі тя моястраду Де жыют з мамычком нядьо гей
жальнітя Хоц ти не повіду хоц ту біда не повіду одиду кра