Спомний собі Лемку #17 - Владимір Олеснєвич з Перункы про жытя на Лемковині і выгнаня (2 част)
•
Опис епізоду
To druga część rozmowy z Włodzimirem Olesniewiczem z Perunki o życiu na Łemkowszczyźnie i wysiedleniu. W odcinku pojawiają się też wspomnienia o dawnych saniach, domowych sprzętach i codziennych przedmiotach używanych w gospodarstwie.
Автоматычна транскрипция
Витайте дорогє слухаче радия Лем фм чуєме ся в проґрамі спомни собі
Лемку а коло мікрофона бесідує Севериян Косовскій Але одраз остерігам же мій
голос будете могли лем такой Тепер на самым початку нашого высиланя Зато
же ціле інтервю з паном Владиміром Лесньовичом буде вела Олена Дуць Буде
то дорая слугаче друга част нашого обшырного інтервю зато же першу мали
сме змогу чути два тыжні тому Додам лем тілько выпомнію же пан
Владимір Олеснович народил ся в <unk> році в русиньскым селі Перубка на
західній Лемковині А кєд хочете собі одсвіжыти першы час то з огадчом
до одвиджуваня нашого архіву де найдете вшыткы одтинкы з сериі Спомни собі
Лемку но і очывидні вшыткых інчых проґрамів котры на штоден можете слухати
в нашым лемківскыма радию ЛЕМ фм А тепер доразло ачы уж не
буду продолжал лем просто прошу на бесіду з паном Олесєвичом Хтіл ом
вернути до якы сме бесідували о возі то сани Чыцы робили люде
якы мали власні части а ся рады части Сан ся святали певно
великій шмыкль но і емтос товтішто вдобывай но той шаль наєст верха
татя тіж шаль шаль но была шо чыто ся не тримала то
і спереду там Давали привазі той желізни такій пролі о тола там
такы тоты тісничкы были дуж сничкы Зышели Ял іщы раз што то
босничкы Но гушень А шаня Но Ци такы санів яйсанкы выязовы были
тіжшы І они так само ся складали бо то ти сані што
бесідує тото гнівы з єля бо дерево дерево зєля санкы ты были
де выязом м Я они вели дале тіж так само Нє нє
санкы чы выли ся ішого такы елеґанцкы Дай чы ісіж штоде Сникы
выличыяне спередю тайент досєдками выкривено бекін Летіж высхопит сігнялетів готовы хало такє
вам не было выгнане і згляду ся з перерыв было сіщыня єдно
зо згаду друге Дайже там мало выіхати ся ярты о шынча А
такы а робили люде нарты напримі робили самы моджыня такы а снізі
у кого ся робили та як они выглядали альта оклитя там товды
немалекы роменя приногожы цілу кутя А такы санкы діти такы копаничкы мали
робили там для діти до зізджаня то ся назвал санкы ци копаничкы
санкы зробили зо сєчок бокы вели до сєчкы зверха до сєчка копанечкы
то уж были с тоты смыкы о сиґне на тых сотках тзв
насаде Меле то уж были санкы найтіж уж выклиганя такы были догор
А Так А робили робили люде для діти якысы такы забавкы Екысы
такы день Не робили не мали сте е найвечерляншым Шый білянкы Од
тама тотама там робили такы забавкы там тако чашка на деревяны надамбадику
де вели діти а пришырше ноту то купили ґязицка тот наль забалка
Лемаг наробили летам але тоты то ґам ся займували там Іжкы тіж
люде не робили старі лем купували як они огрино А як ся
называли акси такы нарядя з чого пацята і ле до чого ся
доіло в чым ся воду носило дашто такє Коли ся давно то
не было єдачы то кану і вели такє м деревяны ґан видже
на сили Дійникы были деревяна і тіж То доіня кору До Доіня
Корум А масло в чым робили кабуденка Она ся з дачом склатала
ма як си части Тота Буденка Но мала Памята была Воцяцька м
зверха был так званий такіня Вешник Но і тоты было тенциків на
такым патыку што єйшло Вешна вельшы до Будинка Буджету молока там борівой
та махале робила ся маробили Называло ся то даяк коритце анборито корыты
і корытята мале шыквалий робили такы анзва осухы посибі то на кореце
На тото коретя тіж деревяне то было На што то бы тоты
осухы До хліб звали ся осух осусяного ла Полякы жыв бахана Ябых
то такє не зналам Но перше чую то такє слово А як
пекли хліб ащы верну до того такого ружного ґратя же были тоты
діникы конви як вы бесідуєте до ношую котонот канвы чы конвы До
ношы карвы кары доношыня воды вы чымы пацятам давали істи або дашто
такы великорыта А такы слове Вальбія Вальбі з великорыта Вальбія Вальбія называли
терями лавиєровой леґіія І шым повідте о як робили Олі Одкыль сте
мале Оліто з того Елену з насіня гладили тото насіня е одєрало
то о той соломалено ой тото насіня цого насіня по тым тото
Чыж сили там одыт од половы тіж то на лясяй ті але
єй были так голеярні што Ішли ся леном і жыте єярні там
робили а повідште мі ішли одразу з такым зеранцьом ци дашто з
тым леном щы дома робили В ступах не товкли на таку муку
і доперо з такы мышлици ішли з цілым леном ступа толке лем
пенцяк Вас лем пенцате а тото насіня злемют довальненого ціла ті бо
днеде в селах неслем муку уж таку столчену в тых ступах но
цо товды декотре то без мало но во том товды пруче олияли
пише бы готова мукы І глатила за дни гм То льжешло до
ся є мал готову мукто росом пушали м а То зато сте
платили несли сте до оліярні котило ся і зато неціна была того
І того Чи пішє од літра а тепло оліярня Добро камяне в
камены м і тамст носиля Аы як ходит оляна камяна В Полянах
тіж было А ы Гані в полянах не было в Ламя Бо
той берез выбрате по дорозі А повіджте мі як робили ыы волняне
волняну нитку то потім давали тото тіж робили полотно гейля кросна ге
а потім несли даде На был фолюш Фльоринці Во Фльоринці был фольшта
істо сукно Тамтіж як осіт о тот было нитка не дала ся
тай звыти яз лем ґто было тото раче дато я осід оча
тіж пару алей єс был твоішто товтли сбы але такыма стопами о
такыма совлама Йоде ся робило полотне такє м і што спалохна попішыли
Знам джы з того то сукна паннє та жене холосні шельдакы робила
што такы без сы без люка а лайбыкы Знати о такым ляйбику
земляй векє веле але до Но цетіше опня то така камижельта тартак
а то было даяк вышыване вышывали тот ци то такє было лем
просто Лемкы не вышывали тот прошыте А Новили Важні о тоту госвідати
чы чувы тішыли такій плаж великій Долгий Іі з таком крапом зызаду
а іщы были такы франзиі на тым нашываня гм аты кляпіту на
рукавах То была чуга Бажня мал чул Або то женаты хлопы чугы
поділя носили Три тро жвали а на головах Шапкы мали Шапкы калапів
не носили Не носили а на ногах кєрвці А в змі кєрвці
тіж керпці не бували ани черевіків або акциі такы шухынями онучы Керпец
як тото замерзло та тепло на голову а цив Ха ха і
не примоху ха До ліса ходили в кєрця де деревы вложыли ге
Але мале што робили і скільні супня Не робили ско яламе то
Голявкы власні робили тала юж были засутны в середині было сутро То
такы сут тями скільні Так робили і тота тіж Кєрпе А кєрці
хто робил Осами ся ливажны каже Но може не каже але хто
більшал том але знати може як ся ксы складали шого кєрпця ксы
Но што рай шнуроль не звече Та сой скоре обезвале около та
снурок і такы тым шолком Ташы време раміланцьом тото сой скоре А
бабы як ся облікали Натіж ходили в кєрцях а потім тумали сика
бату пічата ваты жапашкы мусили Ґурсати Норшет а в зимі Жы мі
а сердакы Цердакы такы без рукавів Да на головах уж Хусткы ж
мали такы теплішы дозволи тебе дівкы як то ся і то купували
сальто ха хузкы купували Но і на себе ци тіж тіж хузкы
купували так вель так велькы велькы з музычного того рока ци ци
вроды Енам ся за ся го на Михалаючыма была в листопаді де
Вцятя лайтя а повідшто мі а до ліса година яксу заробітку Так
хлопы і то в якым лісі то я был згруб на тоте
а то мешебру гуй был оно тота малішы сынай найловето А з
нато такым же годили наприміры на роботы на Мадяры на Жниво Хлопы
на заробітку коли Зтато о такым же годили Але бесідували же годили
приходили на Мадяры І што то маль носили або дашто Зысуватю кроплю
крой Елґантя приносили два <unk> літер лов на керветі то блон нелеґальне
тота єграничникы пильнували Теж мали своі приходы носили тото жар пажера а
самого анку робили по селі Робили мры То так дахто робил в
сталіци робил праві пашу Нє Дале дале дахто ся і то ся
купувало так бы же і фятра то купували по рямкові найвеце то
кропля і святаєм тіж ци та мож <unk>эци Ци было так же
люде выізджали за грошами до Америкы Было дуже арце бо так тоты
люде штыкнули што віхали до Німецной роботы Наче што іх взяли забрали
Коли вертали то были токы же пойдорикы посередньом і другі бы тот
жебыли в Німеці на роботі декотры выіхали до Америкы Канаде не вертали
до Польщы а декотры повертали Но декотры бен на сіт пішли том
была родиня пішыт єдином до Роснов Аленко чечышала лечукы опалити родися і
тоты а як сме бесідували згодили на Словацию за кропльом То ци
ходили напримір на Кєрмешы альбо на ташто такє альболь Бо знали сте
же там сут руснакы тіж м і они приходили до вас напримір
як был Кєрмеш даде або дашто приходили до вас на Лемковину аби
сте де си там годили на Кєрмешы Мали сте такій звязок медже
собом як бы же сте ся так ночули сте же тото як
бы єдна Бо границя была А наприміржыня оповідал як не было щы
границі іщы пред війном перед І світовом Войном то так барже ся
зо собом як бы тримали бо товды границі товды товды так Хтіла
м ся Вас іщы звідати бо знам же важняньо то был такій
в селі котрий ся пчелами занимал і ви тіж і власні як
тото вколопчел як ся ходило тото вшытко як тото выглядало як ся
р улиі Може памятати з чого ся улиі складали Як тоты нарядя
такы пчелярскы ся ся звали Нечого даюлеме то робили дава тіж Бо
дома ферунці Яня мале шолы Але не был можливости жебы ти взяти
тото зоставы там по якы тото забрали а туру велиі сме з
доршок самы рамка ся різало та коли совко рве ся рамка на
іща там Даш на верха А сендя Підґурняч Підкурняч тарму Підкуря дітят
шак незложыт фуковно ці сідає клялкы Номідомо з фукових Но давай там
такы ніж до того Трало тотокє мны такы од склепят яйця рыжы
мід выберал тос такє выпай такы вылочкы званю од склепяш най то
надале каша што ся воск доволо свіжы меджеромкы Нодрітань молок сунослом так
жебы тоты Воскы дойды Од причепляти чы втопити не знам такє околичку
было же ся прийшол Ям але донями поза просажу не дослужы зо
собі Ядю пришол бы бы бы бы бы бы з ней выміняти
то Саружы вышыну тото бы м пришкаджало там і тоа тато рамка
вырізают притоми Ай то николи тото не сослалит А о кілько улиів
Ваш няню чытам на Лемковині мале вже ся І вы сопродавали тот
мед буде купували з села докрениці м о як о тым бесідує
тото носили іщы дашто ы же зберали дашто по лісі або дашто
І нуселета тай Лемкы заробляли бо в одкам был якій грош Дахто
холо єдно паця дахто два чытам для себе як продал єдно до
рока то есині тішыто Там было дуже мален в нас по зрубах
В тых лісых ялицьовых Так люде варжы на тым сезоні зберали малена
Най носили до крениці Приважні тамтом продавали на тото літро тым мален
памятом коша ґош Нотіж взял пят літр был злотий а злоти пред
ліном то вава пішо на комуру купувати То злотилку на ден Ну
то уж был пінят Но і дама лена ма насильна на тона
сутя тайтах ся на кажде як ні Што ся кучувало в топі
Жыдо А крице то там приізрали гості на вчас бы то зраяле
місто но тотам і свято ви тото Але іщы дашто продавали Зродавали
яйця носили сыр носили Сме танку ношыли машло А якы си такы
же по лісі як си овочы щы зберали ягоды або грибы тіжда
што такы продавали но то продавали тіж провела А памятати може даякы
назвы як ся грыбы звали Но там <unk> велей Підпенкы велей рыджыкы
велей <unk>eo Котры труячы даяк звали Блювакы на пшу тру звали моремухым
Ну о такы рыбы як лисівкы Лисівкы зберали зберали тіж соснякы сосіняй
тыж якє были Але знали сте такы гылая але та мало бы
давай ся было тих же такы грибівы А в нас такылкы а
нас такы грибы назыв іх червенякы або синякы личенякы і шорнякы мыли
єдны Такы ядальне другы якышы А зберали такышо так як ся покроі
то так синіют потім зараз такышыня Зберали сы такы Но але то
была єдальна тотах тах то ся Тото сут то сут з роду
правдивків та І тоты грибы сте продавали тіж Ой сушыли любивали Пригайні
Новелив то без грибів не было Николи тож обовязково А як уж
час сме привели і ток повідсте мі што люде якы были обычаі
на велию якы такы бо з велийом такы дуже традициі звязаных такых
ріжных же то ся так такій ден был же ся цілый ден
вшытко робило бо то было такы ружны обычаі напр Не можна е
не можна з долгом велиі треба жтко оддати або дашто такє же
же ішло ся мыти так дальше тото вшытко такы ціла ціла така
традиция звязана з велийом яка была Вас дома е Ялечкы хвоєнкы люде
тіж сяяли Але не в хыжы тілько не ворей така традиция Іварали
дачы ня Е поставили єй даша гу Но ана Малиів но то
як на вечерів то перше дає то чешок та сиі В Шлезі
Од Жда ци одго Жыда же носил Но Ходіл бы м памятам
як тот берко гандлюва лем і гандлю тыма слезями нада і ся
такій другій тіж Але а єж першым ґаляшы Берком автоні ся то
село не оброли Як бы люде тай не мали пнязей то і
шого не бы Нойляй там кєселиця а вызвали другій Но губы горох
сой тако пиро або балькы бобалькы робили таку обовязко бобалькы бали А
юха Юхас Грушык Сушеных сушеных Але такы традициі цисти напримір же ся
напримір давало сі но або солом або снопом то сіно сіно давали
Гмале ту на сил і побід сіл Снопы давали там до кута
і з каждой потравы шы наберали до такы мішкы осівне і пільнійше
давали там зрятом кором тотой ся ділили Амили сте ся пред велийом
в студеній годі напримір Был такій опиж достудніл жебы сте в мит
промили сте ся метале В воді нормалі ци напримір в воді з
грошами Залежыт метале і пінязі забыл зравый то метале підякліня такы традициі
А такы традициі напримір в нас то сут такы ріжны жы же
напримір по вечері вшыткы лыжкы докупы звязувало ся по вереслом Было такє
мг жебы родина потім ся далу і тримала ядівы як і тоты
лыжкы Альбо же як ся ду о свічку по тім то ся
смотрило дам іде м і то тіж значыло же як ішол до
горы ва значыло же як іде догоры то вшыткы будут здравы де
в порядку а як ішол я ся дале той жыли рішыни Не
знаме за добре А такы якысы же ходили полазникы же ся чекал
жебы хлоп пришол жебыл Но наришло бы то ні аба бы не
бы Або напримір бесідували же вышли колядникы то важне было жебы ішли
з Нижнього кінця до Нижнього жебы тото ішло нен на діл Ти
Одоры гай было такє Фсьонс по колядя гыльмай тижоло Ес городове му
было такє ча А потім щедріва чыртіж тіж ходили такы щедракы з
ся мопрутами Ной носили тото на гербеті Цы седкы співали лисяли єден
бруд коров зай коров заняти Та традиция Но мы тіж так снаходили
чытальну Ні такы си іщы такы обычаі же напримір ходили поля святили
або дашто такє по тым уж на яр З тож зо священником
напримір же по поля ходили цілом процесийом Не ходили Або як суша
была або дашто так з будови Чына річны там епідемія Колисил коли
си донзом ся находили села Хыба Я знам же як были великы
сушы то ходили тіж так по поля з його мостьом священником по
меджах як бы обходили власні жебы жебы приволати дощ бо за якышли
хмары то было такє же дзвонили правда на хмары так Я єй
ся дака уряд оддзвонили Жынали Жыбы ся о тото розышло віше розыш
А іщы ся звідам вас таку річ Еы опец знате може части
пеца як будували пецы Пече млины мували Непер ся робили такого крыса
яка мала быти в середині Пресін того пеца групоси долгы то крысы
всовяли нає глины глины такы были в наскы такы новы такыівы І
тото глину іщы до того Давале слову сікли до тайглины і тоте
Еток роцах печу обкладали ся такыма дощками О І медже то кльоса
а дошками убывали землю такы мали кыянкы Оічыма кянками та убывали убывай
так тоту землю вырабля лентай на клиі жвона ся клива і тверда
І зробили тот пес гет вколотом гленом твирли зверха я звали тото
понібя То ся зробило такє тверде а я бы втовымарувал ци ліпше
тіж Або тым тот кльоц выпаляли Там чотры выпаляли помалу помалу ся
выпали сопец Ноюм поетом Хліб пикли Ци пражели якысы части шпаргы або
якысы сварыж Коли ся дал на рвошваргеты диц был то так хапа
єй комен мам по тым уж добудували тзв Припечок міс припец кодували
чаты шпареты о припецку ся спал ге та апет бы якє том
теплу было мож начувати было ге ге а якыси потім уж як
будували пецы то як си части пеца братрура а потошто такє А
то уж якы робили шпаргеты ци ж суслали гу доды ачого Дой
шпаргетя гура друків а жы такы наряды осіб на кываня і на
теплу воду тамуруване в прите вмуруваний был в пет якы напримір хліб
робили то чым тот хліб угель выгорняли або черга была тя Ото
там землю в Горию і такосєдка тоты кєй выти до того То
выгорняли і єй хліб тіж тоты а хліб то перешаджали на лопаті
а на лопаті та лова А што што іли так на штоденшом
гум На соне тоню владняжы не были ями звали ґруі Но молоко
капуса панця варили реж варили так річе ружне там галушкы робили Е
А палято Палята пекли тіж сер палята серты ґруню м пекли тіж
пише А палята допекле на листках з капусты Жме ся чывена І
хлібового ей было до того дотам позвана на лесників то щерше груд
былопису дала о фальсове А такых зуб якисы напримір кысолицю то фарохову
фасорову фізови бы фасоляту о фізовых горох м борщ Ей діб Варили
тіж А борщ Борщы Е Ци одпочыншку А такє е як мастило
або чыр робили чорта на села Тілу машы то было барж популярне
І то ти тіж такы сідляня маште вым а мясо мяша ско
і легци Но за час шобы то так аж люде так не
мали на то даку і за то здорошый куру на якци за
видах то пацяното домала тото Покуш А крулі ролі тіж гыкодна великда
до кошыка до церкви што брали до освячыня Мальшы брали яй ся
брали мальшо брали квашу гы Навет брали хрин брали Най такє тану
ішы сыр о сыро боязково масу воязьовы тонсюбит ной і паскы такы
великы То єж не сушыкуляция борто бы чыс такі вельці хлібил тосим
не было тотого Так тоты бы паску під пасухо баба на хербеті
Ге хе хота хто до такого пристарала бральгеада при селяны І такє
з такого было як хліб Ном же такы велич Бо знам же
были такы села же то аж конкуренция была же хто найвекшу паску
до церкви принесе тоты Ґаздыню медже солом так конкурваль чулам о такым
аж релеці найлек же єш Чулам о такым же аж пец розберали
хора інка Начынка то в бляшті купували муку капітувано як іщы кому
а паску а добра і начынка правдоподовні было ліпше так бо то
было часто з цукрьом писадуваной мукы так уж нас то дароко така
дріжджова баржа булка Дак было Так часом родзенкы Якдан по мал жебы
си купил то такє до того додавали ляны писати Цы дай лист
писат лист писати гейти ге Ягоя понесе мяно мір Ягоя внес симянон
То як приіхали на долгы доношльскє Войвудство там Сір тоты Лемкы но
то пядецятих роках вшыткы Лемкы Бєсіду робили бо нихто ся на тым
не знал были му такы приіздовы люде ци скєльці ріжных інчых околиц
і не лем а дерево было до зробліня до выту зробили до
Рус Лемкы Лем товюзы Дирла кін бы прилазні бойшы никам не робили
ту на заході огыдко но то лемко видамо повторці в лем ся
знали на тым на тым дереві на наложыню тых дерев на транспорті
То такє было характеристичне Но тераз то уж сут машыны але на
початку то Вечы ти коме ложыли дерево є дерева А як уж
так сме навязали то повіджте мі Памятате в якым і ден вас
выселяли з села Памятате тото Альбо якій місяц лем ма ден ден
не памятала І як то было оповідште як то выглядало Де выгля
войско пришол до села до каждой хыжы воєк Не казали ся зберати
і звесе то каждый там кла на ліст Шы ся дало такє
Новы такы люде деходже дакы шафы брали то тоты воякы метале злазатам
єсе волошы щы нітрева лета а пул бороны тото Позвам чото позваляли
та вымаме тотву ішы шперунковя то такє позваляли не ло Хто што
міна то звісквал а брехтам хто мал коня то коня а туто
коровы зіздвом осни уж выізджаєт до ґрибова нас завезли Спис робили єдны
другє давали тоты карты присідянчы І то оной до ваґони Іхам А
повідшто мі або вы сте уж мале двадцет Кілько років як вас
выселяли сте уж были женати ци аж ту на заході сте ся
гу то щы з родичами сте як бы были гей Гм ана
Іронич Повідште мі в Освєнціню в Явожні затримували і дакого брали Забрали
сперункы єдного нас як ся спал Кунцік І він пережыл ци верну
з того Але затримали госвянців взяли на прислуханя На пресыланя то брали
і декотры пущали а декотры затримувал його затримали так А Як повічте
мі ци было такє жебы якси банды ходили іщы пред выселіньом по
селі то і ся якы то тупа І они робували так ци
ци як то было Прехали шыдале большыстого та банда якы то были
То были сіткы гітлерівсці Гітєра слугы Тоты Украінці прицівла Служыли в поліциі
німецкій чылові ках та одрмили гіршу од одґєсобовців то Украінці болі єтермобільців
Украіну Повіню досанда з єм і вільну Украіну Ей так служыла а
по тым што Постікале як де ся дало Пробили банды по джеремчы
в лісах бы ся бояли люди Або віщы мі ци даякы Лемкы
до них пристали ци ци мало Тикатже бы ся вали З нима
шамбеля выберали Але буде з Мошовичеромы То чулам же Брунари там так
важный крицикам был такій ньомшытель Украінец як мал Сынивіце його колеґы ойте
ци банды тамт орили Я там те а было так же дакого
забили або дашто знате такым Ановы В Чырній Чули сто шулти ся
щырного же говісиляша Миколая На што был мойой бабці пробабці бра Нов
знам барзови То я думаю чым был жути сам гей был жутыйом
на чы Бо она о тоту Украіню Украіном емінім ганоже же жы
Украінам Яветам не джо же най были Украіны але Терезиі не єй
ся Ій чого же жебы што такоє люди грабуют і того забераюты
свині забрали вшытко выто банда Ани то лем паног то ма долгы
языкы то мы будем втинати най забрали гой поісили то выкова ся
вчены Тото Бандерий А то было страшне в ночы приходят до Ркат
а пізнійше ся і войско підсювало Під того Вас і чула же
очакы ці войско было значы Як ся люде заобходят само партизантами Но
то тіж проверле ся Войско трізуп ту Были тоты такы тамы Східнякы
чыто зызнали по украіньскы і то есвівали Як там на шыях то
ах тота теліт не было знатя з кым што наради якій А
было тіж так же же з сусідніх сел бы Полякы удавали банду
і власні тіж рабували бо знам же такы припадкы чулам о такых
припадках же тіж польскы бандбы они тіж рабували ся післювали Мариш же
каждый з каждой страны як до люди цюкали єй хто міг лем
то до себе для себе тягні Я мал уікендсєнцом зыполяньскій <unk>o<unk>e на
парафіі Личом до них холил не хоц холе вам бавжних і долше
Єден там якій професор музикы такы Малгусі штайнеркы ту сут бальшетко іх
єст наюду і копили од негота выхомене І того товсил професора Бой
акосим Не мог бу то дати ци щы старых І пер тоты
бандам і єфяли тоты уж То навет такого ся неж лем іду
і такє брали жызерно і бацята Яве згоды ци своє добы сходи
то а децері мал норма уж выскы кєскер кєй заграми заграло Придало
яму ґаном но то слухайте Ято до сопрезы а як тото А
ти тіж буду м опрез Е тіж буду опрезенірайте з ним І
забрали міска робину татла інчохы Кожухы брали но бы до зимы были
сіжы до біда в гіл поісти ся токла Но і такы гушли
скамували велькы цінні што не єджю барз балеєш одповіджте мі потім як
сте іхали альбо штоси то Вам бесідували же то дашто жени бы
за тоту упа высыляют люди Вы сте знали чом Вас высиляют Яка
то причына же вас з хыжы усунули прото банду Же бесідували Вам
то воякы та м а потім як сте приігали то на захід
то де сте ся дест на якій стациі Вас сіна виты завели
на суды Ґмісано пісня з Нова зо сіналы І всі най нас
ціли чан розлатували м а по дорозі было так же як выглядала
дорога Давали іст дашто ци сте лем о своім были Не давале
давале давали кукуритянку так уж давали Та на то бы робили робили
такы посой з савранша на вісніх торагій а ся але не разі
Ціліяній дваний А вы сте значы знали сте тий хата Нє асте
не зна На захід Е Додаш ся але же то люде там
обудовы зо сувезли ну то там трав тон кормили тото і так
далей але хали Но і потім чуям был Ту уж на місци
ту Як вас высадили стінаві А донас выто не приділяли так по
селах чутом нас ом дале до Пальшовицкого Сінала гадали ся як то
хча мож ся глядати дехто хчено і так люде ходили по селах
чутакє чутакє чутає І вы сте ту до той хыжы потім нашли
Так але на одраз але не одражень То і в якых роках
На шырешена місц Ту тоту хыж усте з ох самы пришли Як
выслападім і як она выглядала ново напевно не так як тевск вели
війнах зробива мише на было вытові Ту фронт был гу того што
долака пастеляна Догнявска і світ дай так же Але то было пишы
з кошы се дойжы Коли під вославым Боґунові тиж были Но м
потым жыли в тых пашуцях так Кустінови порсьой ся по тым Богонові
там під Розлайом а одтама ме пришли тем ниво за жє люди
не гонит А то мали родину І ту вы сте з родичами
іщы пришли тоту хыжу як бы вашы родача та заселе А як
ся до вас односили ту люде котры ту были Полякы Ту вайка
Вайка не мали сте але а мы приіхале Е насамдали до Парше
того села Но то по ден там шолтеш але та за якысий
сяс Оповіда як было якы мали наказы то они мали вальту в
селі де ци іх было щырьох цілесе пильнували Украінців лепше хай в
Украінці охороват Новы зноси Но мо не залифали си нам ічына робили
адні ся познали ся Сі одвернате напишы то є то чы то
чыты пе А ту дуже єст з родин нашы В тым селі
як сте пришли дуже было То лем пришли то лем были цу
перше Бо дем ту тот ся зло зорило Поєм там Пелешы Пелешы
і одкаль Пелешту Они дячы І тотілько было так Лемків лем дві
родины Вас было дві <unk> пізній веце бо по тым пізнійше жбера
выл кузме был другальсня писал на вічы Вельґос одкарпал Поль то Валькос
єст зо долгы секун А іщы якы так вертаме до перунку то
якы высі назвиска в перунці были Надзвиска та як собі подумати щы
перед выселіньом в томеш коли дашто си може припомнете Але велетажы так
Чы о ты чырной тамні так поколейні до чого ци зове ся
тим поклеймы Пересеві Шышаршык Шкалю Слюсарчык таки на Фішальшык то ипатом яйкє
Єлінак Ґарвеля Епласкінь Бортнинчак нагля Кузмякы чыл цідилы го такы назвиского іщы
заморсяк ґаморщокля тіж буде Оле то бесідували сухляк тіж тухлякы выговінєвич кунцік
стежчу ресідры Як рвели коромето Е до плуга до конічок был той
це ізване вісе На лісі была так звана сотка і нащека з
верха котра на щека нащєлька што тримат ярмо і желізю І ся
вынащыка то вкажете нам котры то суту війце мате своім пугу Анібо
то ярма як ся причыпяло гей Но де ям то віся де
ярма та зване війце і Нощека Де там не сказнали што то
нащека то дум але хыбаль высі на ціло щестя іщы вызнате Ужол
осі штань чытес ужол Ном зробленя симлозі Люсів тримати драбину Ужол Был
такій русинько в Перунці він ся кус займувал так той допереду Ной
зробил си радийо тото на слухалкы а єси крищал тамто та дє
Но і чуто яж заложыл наухой в Муграві Кыбыл його сусід такій
гараз ся газило Такій стальший шлеєджай то дань кого закрых пацухір хоц
та ям шыси вкажу Штоє о то нол позакладал новоха тото вытрісіл
грає а потім пай То Данько непевнічой Йо тра уникати та якыся
нечыща свo музыка грала Хе хытроли чани Він зна одвізнал штоси поробити
длятнічны Елікы а повіст мі як уж дас іщы бесідуєме Як ся
люде бавили годили на забавы І хто грал на Ну найбільше наджыла
вече Циґани Оддаль Придумали вересі были в телицю были циґами Было і
науковы даны на высілях ціранах чы тілько циґана а потім Як веруйсі
бышом учытель до Дзємба з Голосанча і знал грати налжы і зачно
нас вчыти Але тако ся зачало Но і ошо потым його забрали
І тота школа ся так по тым прижла пришол другій тож ся
тым не інтересувал То плізнійше мы так сами ся зробили земсвіі тогой
пемы ходили по весілях паго ся дерат На в горах Тыматрися на
захід одтіж є і жы оркєстри обшемком грали і та а повид
сте мі На чым грали Яка такова оркєстра Бо не было так
тепер гармошы або ране грали тілько на смышковых гуслі Ну так само
Не было то гармоніі самой гуслі бантовшы на заході Мелеци Суслава і
домого не было недоволену світу воду басвелен цивкы даяка боцимбалы Нєчне І
циґанец уж на такым Кєд я совы през ты ясов през ты
през кали новы презвікали нопил я там на камі ступи я там
на камі Там мі тмар мож одби барбу на світ з того
каменя на світ з того каменя полпирска ви О писка написяй мила
напий сяй моя мила Єд єст справедлива ґєс єст справедлим бар
