Спомний собі Лемку #19 - Євгенія Ковальска (з д. Габура) з Фльоринкы (2 част)
Еп. 19

Спомний собі Лемку #19 - Євгенія Ковальска (з д. Габура) з Фльоринкы (2 част)

•

Опис епізоду

To druga część rozmowy z Eugenią Kowalską (z d. Gabura) z Fłorynki w cyklu „Spomnij sobie Lemku“, w której wracają wspomnienia o życiu Łemków przed wysiedleniem. Odcinek dotyczy dawnych strojów, świątecznych zwyczajów, codziennych sprzętów oraz pracy wiejskiego kowala, olejarni i młyna.

Автоматычна транскрипция

Витам як ся мате дореслугаче з той стороны Севериян Косовскій і запрашам
нам і проґрам Спомний собі Лемку Днес повернеме до того што сме
зачали якысий час тому так по правді од першой части нашой бесіды
з паньом Євгенійом Ковальском бо з ньом власні днес будеме продолжати Наше
інтервю уж кусіся часу минуло а зато кєд мате дако собі одсвіжыти
тамто перше інтервю но то заопрашам до одвиджываня нашого радийового архіву кликаючы
закладку подкасты Гы найдете не лем сезотыны але і вшыткы інчы проґрамы
котры можете чути в рамках циклю Спомний собі Лемку Остатню час закінчыли
сме на темі тыкаючій облечыня котры перед выселіньом носили Лемкы Олена Дуць
котра провела бесіду з паном Ковальском звідувала ся про загальны інформациі доторкаючы
єй рідного села Днес буде подібні звідаме ся про нарядня штоденного хоснуваня
сельского коваля о ліярню Фоюш ци млин Дознате ся і того што
ся іло в тамтых часы но а істо было то здорове ідло
А може знате што то тертяникы або палята Велия на Лемковині тіж
была ліпша як днес а обычаів з ньо звязаных є досправды вельо
весіля весіля было гідне алі пришли на него німецкы воякы Євгенія Ковальска
в <unk> р мала лем <unk> років Была вязнена вчас выселі до
Русиі прото же нагодила ся на добровільний выізд Вєдно з православным та
грекатолицкым юностями з Фльоривкы остала заперта на тыж тентодрипівской вязниці Товды молода
жена была променна Не лем єй вястили мужа Андрия тіж заперіте о
тым весні як ся робило облечыня Не ся купувало або золото овлечыня
ното ся ниткы купувало ся вышувало єдны кретиками вышували єдны гафтом такым
ся одбывало і так вышували і то а до вразу выяв розносила
покли м ся не выдала было в велику пятницю коцеркви мы ходили
зо вразом в ґранатовых спіницях і білых блюдсках поверхы На великден рано
тіж сме ходили коло церкви то зациль такых спіниці як то вершы
называли Монґуль Якы такы такы такы такы легкы Но і вышуваны блюдскы
але лем лем ту так вышуване о то зорано ме ходил А
пополунний на полунне на службу то вшытко тебетовы каматы Тебет та тото
і горсеты і вышываны влюскы тото тото меноцию а образ мы мусіли
си сами уврати з два образы коцеркви ходили в Фльоринці А повісте
щы раз де сте до тоты ниткы купували но там в грібовій
тото в тым склепі Як ся тота востелька та звала Міхаліна Комуркєвич
Но то так нам як тоты пацюркы тіште так і там вшытко
то вшытко там было Вшытко там было як цькіла кораликы но Але
хто м ся звідати якы были ґратя як ся звали же наприміры
до чого ся доіло в чым ся воду носило відро мычка но
Амаль си так як дійник ся называл металь а масло чыаш матничка
іщы іщы єзгы на шклярках Матюль Машличка є што Андрий зробил бы
Андрий науз робити м а іщы ся хто вам так і звідати
циы В салі То коваль то лем был тоты познам же в
селі в Фльоринці ковальом были циґане а Малда як і Лем Котіжок
іва штовалі у іх комламін брат был тіяк ся а як ся
звал Южкєві Юваню і вінбул Ковальом Агм І іщы Оліярню дахто може
Оліярню а Оліярня была Надзыва ся Дубит В Дубеца была Оліярня але
далюж был в Креници та І іщы тоты же корос на то
хтоси тіж мал в селі але носили сте даде інде гей ну
так не было лем і єден а хто вал То малы Тот
Ой Богы льдань комерина він за Хоросно гей та він ровил полодно
Він з того жыл брат му дал кавалец поля хто ж ся
выбудувал і но і так вшыткы до нейосили зо тоту А повідште
мі іщы таку річ як ходит о млин то сте носили сте
дадомлина ци петлювану муку сте купували на ярмаку над бы млін Фльоринці
і так Але Мало хто там носи возил до того млина нашы
ходили як так при святым і тажы до быструй то од заґрівів
ме до млина То там робилий і дзвівця кашу Но і то
і муку таку петлюва петлювану гм і жыдну зробили так и і
то но а ещы Мы сієм ся з тіла звідати о стравы
як робили як пекли хліб Якы стравы што іли што сте іли
так мно на штоде іли то комперий то єбы молоко то зумулоку
мені тато Зубы ниякы не варили Не варили борщу не варили боржварили
кєселицю боржварили Червені гм но іх бураків А кєселицю не варили сел
кєд ся лейцю гм а напримір робили сте сиры бриндзю автаром робили
ну Париндзю робили дуже А такы як скомперякы палята ало яяк Но
тертенникы тертяникы І як тоты тертяникы тот были тоты в листку капусты
то были тертяникы ци як тертяникы але якы то мал печ мы
не мали таку печаль на те мы мали уж так Уж по
новочестным зро зроблено што уж того печа не было той капы не
был той капы не было лем бы так был це глу вылмулюваны
гы і то Але хліб сте тампер пекли так был хлібой ка
В пекли хлібі но і таях глоценів терли на тото на листках
пекли напалили в пецю і то ся звало тортяникы в вагда А
палята мали сте так як палята Ной то на тоты тертяникы та
рудмий і ґадалиі Палята і тертяникы Но власні хтілам ся звідати во
сні бодина де называют палята Але де неде называют тертяникы а зас
палята то называют такы на блясі печены Но то на брясі такій
ґан нераз єй тертяникы на наблясі плекли наблязали львы но І тіж
в капусы львиі самы такы дали а такы як галушы кы або
мастила або чыля мало ства то дуже робили робили і до зоймулкы
робили Нож пшеничной бы нален разовицы Го разовици петлюваны Ні в млинці
ся думувало но присіяло єй то і то ся робима І іщы
хтілам ся звідати о тоты раз такій краты святочний як велия вас
выглядала як было бы чаі што сте в тот велийный ден робили
рано аж аж до самой вечері Е Ци ходили колядникы полазникы жытло
тото як державі чары Ілжы ксондзы Вшыл што цары ходили мій брат
тот Михал то себе на Еву гм і то ся так прикликали
там враны были так по платого ходили колянникы А я уж як
доросла ходиям на хор то сме цілы свята ходили по коляді і
по І на церкву Зберали ме зберали сме на церкви сме зберали
Але бы а были такы напримір обычаі же як ходили колядникы том
все мусіли ити здолы з села до горы жебы жебы вшытко ішло
до горы Были такы звыча люде смотры же люде смотрили або жебы
смотри же на велижы першый хлоп пришол Але ге на днты не
было такого же же хлопци так же ужотра придеме од на новый
рік так на новый рік тол так му трилхіку м а мали
сте яличку мали В хыжыня вісіла Іда А чым сте приберали Но
там Папіря тых білу было ґрівові докупил і ланцужкы здоро робили і
того І яличка то стояла ци сте прияли до повал вісіла теретраригай
А іщы якы што сте іли на велию якы стравы были Нота
то сут вшытко та як літерать Но повіджте бо в каждых і
кажде село практиці нота ружны річы істы та <unk>ы не следсют тай
кумперикы Е грівы і тоє дорогы або бель перогы вырли бобалькы бо
балькы Бы но но А якы такы обычалі же сте ся мили
в воі в потоці або же сте сіно давали або же сте
дашто за желізне під сни але взяли лемєнно сіно на смо нас
не давали бо хоц то давали то дорога сни гм зерно а
на фльори нажывой то зачого звычаю не было А з якысыма енчыма
святми были якысы такы обычаі же наприміры Не знам на великден якысы
обычаі были такы не знам же як была квітна неділя то потім
багниткы деси до поля вбияли або дашто такє быдемо ходили по полиі
і тамы о Як пешыра дішол оратий гей ды Брали єй і
втыкали тамы Тоты святжаны баят да або на даякы інчы свята як
зазвычаі были Не было такы якы єднам Же сельскы екци такы як
выганя Лекоровы ци дашто было не было так ніальню не было А
іщы ся хто звідати ци іщы пред выселіньом Тот было дашто такє
все як банды же ходили або польска альбо якыса украіньскалистота А те
я сіділа в ґрівовій ывітыльны Гай покій Же не пішут ме до
Русиі Та Альмас поляріц прийшол шолтыш Донад Ґаротар Андрий Вывес вшытко до
паниці бо завтра прийдут тявы выселити дороці а і Андрий вшытко бы
одскладал на віз і вылю до паниці вынен был інчы повіт го
Мы мали сандецкій ани ґорлицкій го Но і того я остала сама
Дома Ішы до мене бабця Же і того пришол по по нас
дві а не знали єй пришли дві фурманкы нас вывозы до Росиі
Бо сме сме были записаны адми не ріжли то не біжы а
хтіл мешкати нас Лісниці Ліжничы ків мешкати то был Поляк Фодлифовича І
того Но і ни і взяли мени на навіст і Жовенджыли на
православну клебанію взяли гынджа З Ґарк пішли сме на завезли нас на
грекокатолицку клебанів взяли ксєнза на віч і мы троє нас везли до
Ґрибова Пришол жовды на дорогу а я была втоды Ланьом в Тяжы
І того ниґа такол до золотых вояків жебы ни не дали ня
додати до бучра або де і жалечы нами на таку шаю Жто
дум дун гне як єм приіхала одтаж з заходу до Ґривула там
пішла зазріти гы де де єм сідило Но і так Привезли нас
на тоту салю така велика шаля І так ночы зберали хто хто
пришол знімит а родиче уж выли в Русиі та так нас нас
верали што пак о тыжден чурками на статів Під карабином На передшол
з карабином і зозаду вылуя і в привезли наща впровадили назнащатів місців
і грібів мыіхали ішли І там был польскій делеґат і рускій Мене
ся звідує чы не Андрий Паничін чого я не іду до дорози
Ятам жема не піду без мужай і того Но і так соба
поґадали в другій іщали і пришли і ґада і мі ме не
впустили думів Але я гадам так до польского прошы пана Але я
бы дешла без ці в оскіпольскє І будут може ня леґітимувати же
втічу або што жебы вмідали дак лапіт дале мі Такє І так
ну ай тых священників пустили ци іх вывезли А стверджений пустили пустили
тота пак тот а то был Бєґун як бы він был в
тепліцах ксєндзом но та він пак як вы нас выганяли то він
З Михайонами пришол што в Михалові были люде то він з нима
прийшол до того він позберал вшытко з церкви коруглы і вшытко вшытко
шточно привезли ту на захід до Михалова м але а ванды такы
по лісі были Да были Да приходили Взяли вам дашто з хыжами
про ня не діяли ни Не взяли вам пацята або коро але
брали так по селі гей то бражыва пішла карточка войны Липі Посламіли
поганіску присягу зложы біла копиля кльой ці стріжы ріся га буде вірны
єй піса здравара тя од піса ліже уж был дале одповісли влачол
авобы было Інча єй просиі ціє паленка а она му одповіла же
є уж невіс звіжтойом стрылі кров модо серца на гробій давы ры
моє бесідя бы то ся Німці нас ходило полно Полно на тото
весіля богнат вхы мы в хыж была і світлиця золинду така велька
што нерад приходили молоды жебы няньо дали ім бо загуля нотла грали
То як зоном танцували тоты очыпины най так клали пінязі по то
злотых по то злоты Німці Німци Ні нидже бы але нерогальном даякой
ґранды прикронитів жебы таку ґранду зробили або што лем вшыткых єлі зонум
загуляти часами горнул нас дни наровы сями вґлоны тай і тоту родо
Ой кроплю кроплю А одкра сте кроплю мале та Чех приходили Чехы
при музикли ваняли Ой Боже короплю чы коропку Кроплю Кроплю называли кроплю
называли Не кропка ге ге кроплі Ой те і кроплівы Тото што
танцувала тоты грошы но а іщы На другій ден іщы Ваничане не
ідут думів та тото што та пішол Андрий там што є нагандлювала
кропльом та і вшыткы пінязі пішой на кроплю такє был А як
ходит власні о Німців бо сте бесідували то як ся односили до
люди як было о тото Бо туж выходит на тоже же добрі
ся до люди односили пришына весіля і так ся з вами бан
бандобрі ся заходили накласили єй і такы бочкы огурків А огуркы такы
жолты то вшытко попродали на тым одпусті Ні мі дахоцкі воды зайте
ся найдіте нашы Лемкы не знали жыяний о гуркы на ласиті А
родили ся такы як чудовоскі а поля ґміна на наплациві вшытко попродална
аж на одусі а очками а капусту так тото ой та ґобочкы
а выниківзиву капусту или і та і нас ся такы родили як
посадили я а пішли аж гет по потраві та водоза так влачыти
А поля нов не оклачыти і в лоду лупи пирит бурчкы а
він руками брал тото Але ся до єдну річ Полькы знали ліпше
Лемкы не знали а другу річ одвотні як бы сме во Леснічові
оповідал як ту приіхали вшыткы на захід то до ліса то лем
Лемків брали тот бы найліпшы робітникы в лісі о ліпше знов Ани
вкосити не нали лем жати Жели великой на Ру сусіда оповіда тото
зосталиш же то пришли то жнива то нашы хлопы підкочували і так
а они черп Но на Лемковин уж не жало Серпосило Злам же
то ся якоси косило же жыто як было высокє то ся якоси
косило Е ся якоси підберало да а інче зерно люде ся то
зало на валкы на валкы та нале же то сте підберают підберали
так Ці з під косы одраз ся вязало і іжыто ся мусіло
ся омотити ціпами наш тото тіж чуло барз высокє было то до
машыны думлоцкарні затыкало ся то Зо гнат ся дуже жыта родило то
з дзбаниців приходили хлопці і двой помагали Андрийови молотити в трийку І
пак окувотя вязали і то А дашто робили з той соломы же
тня же тота ніє часічку різали наш на нази му тото для
кони в коровам парили і карпелі там царіли крыіли До коням давали
ци пацятім ци корова корова корова корова А щы бо ся не
свідомос выстут же паця пацята Дуже ховали двоє то найвече а кы
самом коприйом бы выховал што было колодом так на заході А як
было кілько з так си малет бо сте бесідували жести малекілько гектарів
дванадцей Да А статку худобы то кілько страшача мал лі поло і
коли щы і кіні такы Кролі сме дуже ховали а взяли сте
тото вшытко зо собом на захід сте даш тольшыли Но так мама
іщы доросий взяли Друге щатку Ни і мы троє на захід Лишыло
ся дашто аня але як баницю выганяли то ґы Рано в мечули
без радию Же приходят тоды Вычедляти баницю Андрий ґадат так Іді іді
ты І я пішла А ваню был мале Я пішла до ваниці
Мене не хят під ваницьом пустити гам войцко стояло же же того
Але пань пустили но то мамы уж было на єдным возі на
тото накладено на другій віт склали но і оставало теля Мама ґадают
так Но тотляли шыти вывытовы Але они статок гнали до Шліниці задріти
там были обгороджены Шліници і там шыто статок там того Я гадам
мамо я тото теля може буде ішло з коровами до Шліниці Но
ішло з коровами Папа ім одділила же Андрій а то была субота
аж тераз припомний субота была і мама гадают жебы тото Теля єй
взяла та бы Андрих в понедільок зают зогрібола і выпродал і то
Нота мі кущом мі ішло добро нарий але м ся та намучыла
Лей го на тото не піде З остатком ішло до Чінників а
пантівы нефалем завыла до Бурнары там дує ного ґазды і ґадом ту
Приймите мі тото дителя до заране заран приде мій мучыл по тото
теля і і того Ной і впріял і Андрий рано пішол до
тототеля то была неділя і того в понедільок рано до грибовай продал
тототеля Мама гадают так Мам <unk>си та на Яндрі приде до Шінниці
бы там пареднив были і одраз дар сияли та най водны тоты
гуси тає або Евєня пуц ґубея і бо уж такы велькы бы
Тоти мамо бы пустили за мосы і так ся пацой по шкарпі
і того а Андрий Ґаноц з котыц братом оберне ся а гуси
уж неє кролий Рыхтовкро Полякы а як но і такій пришол бы
Луций А повіст ште мі было так же крали по дорозі вам
дашто Нам не крали але деы по тамтых селах то же барт
крали З ґорлицкого як і на ґорличкы як іх але і барт
крали знате же баниця не поіхала з Ґрибова Лемпіга з Ґорлиц на
тахтан тахта і было дозешола ониня дру Ночовы выста ми до Новомычанча
А Бо як уж так бесідуєте як ся звали Ваша сфекра Вашы
тестьове Як мали на імено і як з тому знате як ся
называли Вашого Дуроє тоты дбаниці єгей но Мария Дуват дубат ся з
вата а е воніті ся оддали до баниці ракувальску І они были
родом з Фльоринґы Зата Фльоринґы Ага тот ковальскій ваш тест то як
мал наймено Михал Михал Або сте подали се же чули сте но
почот од часів сте повіли же чули сте в радю же ґыно
власти чотосіл ся звідати Мали сте радию Было радийо ы Ксєнджа Бо
так ішли ішли до кєнджа доваляю та слухати якжу война ма быти
та выіняю з єще ійшой вечеру про сой был карбенія был <unk>ea<unk>
а терады і они там мале на поклебаніж електрыку так го електрыку
мале <unk> я не дзмя на што тоту радию было патеч нам
Я іх віду Але терн Кребаніі та польскы тоты сут законниці та
на православных Лебаніів ото была гардя убудувана так на такій діялороді а
єщы зачали сме бесідувати што высте чули о тій Републиці Фльориньскій Што
сте знали Або во Фльоринці была република знали стекачмарчыків або датя не
дал не они ж не мешкат памятня Як тото не мешкат лем
так до оповіданя як дахто тых чарів оповідал што оповідали Но та
оповідали як то Талергофу деці брали Я то дбали о тым же
покликали лемківскє пайство як бы Лемківску Державто є не чула Не знали
ня не взяло але ня Жыла така Република Фльориньска Но не А
што обойдали во Талергові што сте чули Но то же забрали і
кєнджы і той там мучыли там тато тіж сідил Оповідь як тато
сідил Але вашы важняньо ци вашы Мій тато мі лоб А то
чыток коваскій як ма Яма піші до Руси Так іщы рускы іщы
ходили по того і наш робил саму вону Втеты Няньовой сестры она
не пішла до Роси то в ней они так мешкали на прибудові
таколіця І там Андрий робил самоґону жебы дакій грош быти бо рускы
купували зучало бы І там за єдным хлопы кавалером ходили войско того
І Андрий тоту самовону робит в тым жебы ся не ткрыл на
пліт та бы ніж не было Він ся ткрыл втеты на стріх
і они го нашли і взяли го зо собом тотовойско Польскы і
взяли го на подорозі і ішли і взяли го аж на Лісничівку
да додзалей ко так леборкы є таж в Фльоринці Нот што за
ним ходили Юж го пустили онай ішол назад іх палил папіроса іде
дорогом дорога была така польна тот што за ним ходили то стоял
коло потока і кричыт так Андрий дай мі закурити І наш підышол
ґу нему і дал му закурити хтоси го оскаржыл же Андрий дал
му папіроса а они гы не зімали наш І того ночы пришли
і до нас до хыжы обставили хыжу тыва же нихто не вышол
і того і Андрия зачали бийти в Білі так на Чудоводзкє взяли
го до Ґрівола до Ґривола до Гарешту до Бункра Я на другій
ден іду до Ґрибова Цоцей вызанести Гы а туталь де пильнувал то
така была каютали на долину Краты Же ся ногы вытерала там бункер
там там веце хлопів уж было і то Я так вытерам ногы
А він кличыт ґеню ґеню та я ся так выдерам По стіні
де хто на ня кричыт Я не знаджы долину І я ся
так возерам а то што пильнувал виділ же я ся так озером
і мене до лункры За наподворит такій был желізний бунґєм і мене
там того Я зачала рявчати требати в пустиня пущыня І был цілый
тыжден І каждий ден гограли на е на згіды прислухуваня на прислуханя
а было іх може десятьох а каждий брал на прислуханя і каждий
ся мурил І задо нова то выбили та хто не было рады
як го выпустили мали го брати до Санча на уж на на
того на завладу і то Але ся голы старал гевшол туж риньскій
што выстарал так што выпустили го а я пришла рад в ним
і тоты єден ґадо воєл также Пані не іде тераз додому і
принесе убраных для него ведеміх вывіз до Новей Воцонча Дарже я так
летіла з Ґрибова цілом дорогом жебы здолжыти назад Но принесам тоту лахы
Але го на третій ден го пустили дали му до полуня жебы
дров нарубал на і так го пустили домів то думал претяте што
жалібным кресом ду Ах кошеля была така скєрувана ры якым право та
полну кірурґу Страшны часы Та і то занич Затамерусі віде Він зачал
писати і не нам десят одзожых поділ Своє тото і в тершто
хворий был то бывлоцінне барс бы ся томашу Такы річы направду за
твого ге лемківскій кроів ле етів бим бы зморил то опи наше
лем три лет не мою Е мі і зо за голов і
лег ге ге лемківскій кро тіл лем весморил ды і в ножы
горе лем криі лет не мыгаю летів мем вас горе того пив
ноже боре лем крий лет не