Спомний собі Лемку #22 - Анна Гончарик з Ганчовы
Еп. 22

Спомний собі Лемку #22 - Анна Гончарик з Ганчовы

•

Опис епізоду

W odcinku Anna Goncharik z Hanczowy wspomina wojenne dzieciństwo i przymusowe opuszczenie rodzinnego domu, opisując pakowanie dobytku, zabranie zwierząt oraz drogę wozami przez kolejne miejsca schronienia. Opowiada też o kontrolach wojskowych i policyjnych, które towarzyszyły wysiedleniu i budziły wśród ludzi strach oraz niepewność.

Автоматычна транскрипция

Монтаянча Мариянчарик буже А з дому не Нова мама то велите во
до зіганяю як сте Мама якы того до нотат як бладували на
возер як того коня взяли там Дві коровы арешту куры там были
ци ци такы кы гусицим же то вшытко зыставало кіт пес ну
вшытко зысовало полна пивниця в помпери бы ся так родили тыєн сме
іли двоіщы ани не зазріли вшытко зысел Як побала компери на для
дітина видала то як то было колиси охопувати бо компери такы были
як нас выганяли і гадавтогы были і воякы на авті а мы
так мали хыжу коло дорогы дубова дорога там за дорогом было наше
полише Я пішла там мама обід варили а я пішла комперувати І
стало авто Я так сводил Боже тому до мене іде тот хлоп
і пришол до мене і мі гваритай дітино в дзєдку бо то
по польскы дзяцко варджуть то мотыкы Бо тезів якій єсмі є бын
ді Варт два дні і гварит два з нима І там было
Я пришла дохыж і варю же во як мі гварит жебы м
сме не окупували компері бо істи іх не будеме бо гварит же
нас назагібы выжелют А они гварили же є там два днико было
до рыхтуваня до выязду Але зачали ся успакувати як сте повіли же
тут воє южли не пішли в повати Іло А інчы люде в
селі повірили же будут выганяне но а явы но тад не знали
Але вы сте знали нота так Я знала бо бы мій воєн
выповіл жебы не клопати бо істих не будеме А коли Вас докладні
выгнали <unk> черче році Опамятате жебы сте плакали напримре бы зганяли ном
хто бы не плакал Такой принас ся з такой хыжы пляншой планной
хыжы перепроваджала нянь оддавали скриню на віз а она своі до нас
до двору до дохыж Іщы сме не одіхали од хыжы Но але
то така была нібы ну нібы така знаюма баранька ся барно да
і так ся міняли з ускринями іщы і компери помічку пимницю Мамаі
гварят там де ж мала гварити полну пимницю компери Варто іх зужывы
варт бы давай коровам ся псу та такы ішли то до єдной
хыжы выраз ся провадили до друго і другій раз котры кєпска тоси
розберали і палили до ліса там ходырва найшлиману Но і привезли нас
дого приіхали сме до Лоси бож дале не поіхали не бо нич
было А як зачало гырміти ляти мама вродили сестру мала три дни
То на возі на скринях сідили і ляло і вшытко Потым приіхали
сме до Лосий в Лосий гіє я не знам новту дітина матіцька
дрібний што то дітина Таняю нас під віс Якысима там не знам
якыс ну не знам чым они там нас втрывали жебы так не
проляло якысого малили Лосяна такого знаємого Но і тот Лосям нас приял
на ґанк Но і на ґанку сме мама з том мало мельпом
А мы коло мами там на кучкачы сме поснули бы то діти
іщы што там а потім до Горувец Зас Ґорлиця уж были на
Мюты там на ним антистациі Корийовій і до Мамюты не сам тілько
там в тым намюты з Тыжден было І што сте іли там
но хлібі Отка тот хліб на час з рому што был а
тото што з хыжы жолскыжы А дахто вам не знам з міста
якыси чловек крыжол няти воду дашто ні Найвыше мали такы ну такы
тоты поліциянты ци войско не заштума І там вых хлопімали кликали і
там іх перезвідували ся Ци был партизанці ци тото ци тамто Но
то кажде гвариш не бы бо не бы Хто был зо села
партизанці нихто не был жебы дати довід там папери ня было ня
взяли там і взяли папери довід вказуют а они підвели І тото
впало на землю тоту паперы і казали зберати Як зберали Тож єден
з єдной страны другій з другой з одной страны і пасами были
Но і так же то выж потім як уж добре тамы побили
робили сині такы як Я не знам што плече ту крыжы вшытко
І жебы дакого інчого закликали бы так робили єден выпустили іх малы
другого закликати они не ішли жебы і мали Лем так як бы
сте вышли і там потякличы Але в таємници же може гречны же
добрі ові Но Але няньо не дали никого і до того часу
повідали нижне вмерли жывам чысты рукы лем втекли помеджы ваґоны А мы
не знали мама не знали што ся стало же неє ту дітина
мале і ґаня неє і там пішли і ней а они втекли
бы не хтіли никого там дати Жодахто даколи не повідал же з
там ня выгнала тамной мі казали піти а з нас ся то
бы было Нормально ніж не залядували тото ваґо Памятат жебы барз дуже
люди было там в Ґорлицях Но вшытко Юзганчові зо села ціла то
ціла Ганчова як це іщы єден дві родины Але такен был такым
через там не пішол бо зо со в селі належал бем до
партиі з ідучых Ну но і другі такы міша тоты Аке інче
село тіж было в тым часі серед самого Нчову в Высовах і
так потім даль везы як нотагнискы товаровой потяли А коровы і люди
Піл ваґона мы сме іщы так были не мали сме коров бо
родина была в З Высовы і мы были а ваґон был дус
такы великій на коровы сме мали дві там вічы ваґоні Но і
там нас везли два тижні довагу до свій поді По дорозі сте
ся затримували деси Высію І што там робили Ну што зас перешулхували
Там хтось пішол того Чуєш же юшы юш того тяжко было Таку
співанку уложыли привезли нас на досвєнцін там была розбука Брали батьків од
діточок там была розпука Там або взяли або пустили або не пустили
І пробавіны іж не было До Бож також тож го нихто не
відал Там єден такий штым в ваґоні де мы были но тота
была тота дівочка з Высовы і пришол до ней наречений і пришол
войскови І так на скрині догоры сідили а молоды хлопчыско казали музийти
ни донескы бо нихто не зна прятали По тым же якым то
до Свиводзіна привезли боже тиж на стациі два ґын в Євжынці два
тижні ні знашли якіс місце Чекали на стациі а тоты наприклад мы
чекали мама яко з дітьми Але аня лю пішли глядати дакой мышана
Нож потім є дакє нашли о то сме пішли Як было привезли
нам дачу жыну на німецкы хаты як ту смутну невесело нам вік
прожывати Привезли нас на чужыну брали по одному розметали по одному як
вітер слому Розметали по одному што в сліду не буде а мы
Лемкы брат за братем глядати ся буде І так єст да апотыт
сме уж дістали мешканя но але неєдно Такє сме мешканя дістали же
сме ґлуз было мешканя Певно зо тридний або до но або об
штырий сіділи на двори а мама з няньом Там прятали бы як
дак хтоси ішол но то си там залатят ся в кіжкы І
мусіли тоту вычыстити шывыдати купити потім А потім сме няню купили таку
догнискою Там ім моя сестра єст То сівзі там за сівыдію девяткы
метрів Але сестра є сівлоді Боже сестра дівка Таз хыжка была в
подімечку Там молодому бынес донескы там буде жы А до того села
якє то было село де мы были любже любже любже там якысы
інчы Лемкы тіж были ци были были там певно в тым селі
нас было єс вам може з десят родин або веце А тоты
што там уж мешкали Полякы Як ся до Вас односило О же
як ся односили Як сме пришли то єден до другого бесідувал Бодуняньо
моі мали з Ґрибова знаємого а тот знаємий тіж был на заході
але підшол перше Я не знам як чудо і він гварит так
світ ся писал і гварит так зна што немай гварит же Як
сте іхали то гварит єден до другого сусідіжой до сусіда жебы с
без сокыры не спал бо то бандиты бы вежут Но то гварит
же вшыткы зо сопирами спали І такы як біщы ся іщы сонце
добрі загору не зашло то уж так чловек пильнувал жебы си пішол
домів бо і в потім лем цены летіли му зо тизбы а
было село збомбардуваде так што было поміщене Так было Было барз тяж
не так было легко як а люде нич не были видны Нич
А они намавляли так намавляли же жебы ся признал же с был
партизанці циде Но як ся призна як никы Хоц бы як робили
а потім взят ся запознали з нами як того Боже ся женили
разом Бо тым юж варят так же уж брако і ж неє
уж вшытко до костеля сме ходили ксьондз мел повіл в костелі же
днеск єст ном якой бы на вели великден был же буде і
рускій то тых люди што привезли то або віно святит нам в
костелі а як ні то як будеме хтіти жебы сме си десик
до колоси до хыж принесли і він так само зробит як і
як єдным варбу бо сут люде невинны Як тот ксонц потим вышол
з костеля як го люде обсіли то ся здавало же го же
успячут же чого так нам вце освятити і так повіл же сме
не винны были а насвидна І паль паны кавалеры вшытко ся пожыли
і вшытко помішали Но і так же потім нам уж до кінця
было добрі Мы ходили собі до ліса з початку першый рік до
Саджыно А потім на риґ до ліса а потім собі робили зас
Юсме наш роботу в фабриці Ем дванадцет ся называло там горкы робили
і барз добы няню робили Втіж на стациі Там же же добрий
нам был Коли сте вернули на одковину <unk> семі <unk> я была
іщы рідша бо іщым робила в фабріці шкода мі было а ту
шкода мі было ся звільнити а ту зас мі шкода было родить
І такє єм пришла до Ганчого Но але як так добрі было
на Заході чом ти чомернули но то міта днес хыли бы оповідалі
діти Як бы вас взяла нескы там до Любжы і то не
было такє такє село як ту тепер єст порускі Гане а такє
бы містечко то бы селі ка наша хыжа выотрас іщы не была
выкінчена якы то душу сме купили што єй Німец ставил при дорозі
така дно траспишка і долнискы єст і дераз мі моя тамоцюрка гварит
же того маму што ся вам діло А там жебы хоц бі
як бы вернули до ганчы жебы до свойой хыжы але до але
до знайомы Сме бы вернули То родичам ся цло да но лем
своє было Хтіли на своє вернути верну своі до себе а потім
так было же треба было вікном дохы зіти бам двері заперли А
по тім час ся перепроваджали там до інчой такой хыжы і з
той хыж бо тым уж ся бы будували то уж мали своє
вашы сестры тіж вернули з родичами до Ганчовы Моі сестры так єдні
дві зістали на сівді А чом Новом єдна бышла за мужом Але
за своіх то там он в Свєводзілі мешкат там де тот Ісу
зістал Но а друга тизістава в Сєводі а котры як під час
нижным кілько років то ся спровадили до Санча В шанчый ся бы
купили хыжу ці му будували Но а єдна вернула До Ганчови Што
з ми А як сте вернули як вашы родиче вернули до Ганчовы
но то як тоты што там уж были тоты осадникы як они
на них реаґували А тотни єда тоты юм тоты діж знали же
же ся вертают дя по ночмоє Тоты уж лаґідно приступити хохыже не
хотіли але одступити ні одступити ні ади навет жебы сы дохы ся
пішли посмотрити то вас не пусило Были сме сы яко зняют цістаты
Но і мат просил жебы нич того лем же же я хочу
видіти омятам яку сму мали хыжу бо тепер єй неє бы уж
на тым міси побудувала собі голову Не было легкє жытя Таяк як
я жыла то было барзячкє жытя Я нераз гвалю до своіх діти
же же то єствам тото што я перешла Нешто порівнювати до не
догнешніх І так як освічувалі жыєй Дзяд бы дзя но і такє
то было наше наше жытя Як бы гнескы так был то страх
єжавшы бы ся гескій діяло Проґрам зрыхтувала Наталия Малецка Новак Дякую за
увагу горы Ого