Спомний собі Лемку #24 - Мария Цюрик з Ґладышова
Еп. 24

Спомний собі Лемку #24 - Мария Цюрик з Ґладышова

Опис епізоду

W odcinku Maria Cyryk z Gładyszowa wspomina wojenne przymusowe wysiedlenie swojej rodziny i innych mieszkańców, którzy musieli w pośpiechu spakować dobytek, zabrać krowy i ruszyć furmankami oraz towarowym pociągiem. Opowiada też o trudach tej drogi: zimnie, noclegach w drodze, braku miejsca i strachu o zwierzęta oraz rzeczy.

Автоматычна транскрипция

Нихто не знал двече такы мали люде роботы во тойщы як то
перед недільом тоты ба хлібечы то масло робити то такє бесідує Мария
Цюрик з Ґладышова Нові як звыклі пішли люде спати рано іщы вшуткы
спали а ужы Войско пришпы пішли до каждой хычы дурка юти ставайте
зо дві видын мате быти готовы до єзду люди зостало в то
не вірил тыжка каждый шоку был нояґідник нєп нагід ся якто міг
так ся не котеш досить же так досяг спакували за беля некотры
то такі сте розостали же же такы ружні полишали то псу і
такы там такы ды друптоньс кажде полешол куры там Най дма хліб
пецу полишали никотры бо не дали рады взяти зо собом Най ви
за дві годины втомал коня ту заплігал до азаців котам на віс
можна было што забрати ноты навадувати А хто не мал коня то
якы з фурманкы приіхали мешкантам ниж не мали коня ноты якыси там
был з інчого ся вызначены выдут до транспорту і заіхал коло домной
што там можна было взяти я вшытко зо засіяны на поли зо
стол зерна не было то там втомал ся часом де взял комперім
і любці Зерна Но і діти якы перенан то люди стратили голову
нуж но невідомо де што брати Не і так виє коровы то
переважні мышыну пішли двома фурманками а жены з коровами гнати тамту з
заґожын бібліотек <unk> кілометрів Ну то бы такы діти котры більшы наприк
мам <unk> рівну мама прородили коровы а я ім заганяла і напише
на босака ся ішло до бот перше некаждый могти до некотры Лем
до церкви Бути малия а діти до школы а лише зо школы
дут на Босака ся ходило а так далеко то треба было мати
добры быти выгідны а тонтуна бы дітина Босака я ішлу гарді бы
сонце світило Бо мешы на пішы мала стоі діти зморены люде стали
одпочыти то іли коровы так молоко носили ворнятку каждому бы ту пити
ся хотіло ся на пише ішло люде зышум плакали тоты такы бо
кажд з морены то ходили дали туты молоко то пы Є другому
А якє то буден тыжня Пенільок То сме кыровы там заганяли в
мамі Но і там до в тім заґожанах до такого парку там
фурманкы і стояли в тім парку зачало дощ зачал оляти но мы
вечер пришли в штемну бо з тыма коровами ну то так до
дерев коровы повязували а мы діти так підлозы ся запили позапыхали то
нихто не опляндекы жаднен дір давно того не было Люколяло так на
нас нутры огниска позопалювали ти хто мал горни з які то воду
якысу каву зварити Агы дотым там были Вночы такы пришли там што
коровы покрали бо так люде зышли докупы дугин палили ся гріли а
коровы были так в парку по деревах попри котеры попривязваны то трафило
ся ту вдова мала єдну корову тоту і вкрали такы зос там
з поблизка пришли на то жебы жебы вкрасти Не там сме были
ы Без ніч і пізнійше рано уж на потяг на такій товаровий
потяг некотрый іщы мал задачыня а некотрі то беззавылі Не малдахы лем
так і был Но тота по дві по три родины до того
патягу суд і коровы і коні і люде вшытко што хто мал
то до того петягу а там то іщы як вылова річ Адашыня
то ішы можна было іх сідити Але як зачал доспадати тым были
дітьми некотры винимали того ты діти пухли од того зимна Тупільнійше ходили
воякы тактуєнну дітину дали там де бы переходили де меньше люди было
то ґы давали діти В назву Мыіхали было наш три родины най
кажді малы коровы і але в такій бабці старі під Під пазухом
спала на соломі та в куты кубы но не было ся де
змістити Но тот машыніста такы поли де не было близко хыж тал
де так трава была Но люди вскочыли ты мужчыны з косами Косили
травува а бабы зберали одразу і летіли до ваґону нес жебы нихто
не виділа як люди виділи же тоты властителе же там на іх
поли хтоси вышол і коси но то летіли побыли бы навет но
бы кажде слово пильнувал дорогом то ішле бы то бы добрі было
Але в пізнійшых ваґонах но то коровы як зачали ся бости коні
зоскакали то там был ваґон то лем тріскы летіли з ва на
дошкы бокы коні ся не хіли зводити як два чуджыбыль а то
вшытко давали так єдну близко єден при другім і в світ жінкы
пізнійше мусіли коровы доіти на ту єдна так другой стояла ну ту
не было на чым істил ты на відры сідали то перевертали ся
бы то коровы чуд то і покалічены жінкы были по ногах бы
то вызяла ся ту відро і так доіла а як рушят желізну
відра Як ім бухнуті корова ну перерырну ся тоту роздерва ногу ці
тошто Но але ат коровы робили своє тамто лебы не мали ното
повів Тоты коли єжы заповіли же не вільно вымітувати спід коров лем
як потяг рушыт товдє можна Но то кажды люде з вілами чекали
як потяг рушыт но то іщы добрі потяг не рушыл а тоты
выбрали єй метали бы то было вшытко на купі того о то
было коропне і так сме без цілы тыжни сім дни іхали так
Ани ся аних то не был ани не зничник го так мы
ся дома убрали то за тыжн доперо І там іщын як ме
приіхали одразу м ся не перебрали бо не было ани варунків ани
Ам нас привезли то был такій понімецкє якій фольвар і маєнток было
Такы долгыных Замківы там было може было там <unk> покоів тых тых
помешкынь може не было но то дванадцет родин там звалили на такє
подвіря Но і а якы перед намихали то были там упше упереджены
же ту бандиты такы Жебы люде уважали бо ту прийдут такы бандите
бандеровці втерігали село Но як мы пришли звалили нас на такє подвіря
Но то як зачали люде плакати бабы єдны там одрывали таку такы
повен таку траву Там дале в дівіцевы бляху якыси горлиці там палили
бы діти мало просили пити ци што палиной вшыткы плакали а зо
села люде поприходили зробили такюанцух такі дуже іх пришло смотріти чудувати ся
якы тоты бандиты пришли якы так стояли і на нос смотили ты
некотры желили то они такы люде як і мы Были так наставлены
друґонды для нас Но єй так што потім де спати но не
было де спати тот будинок то ани двері ани огляды не было
полну середині шкла там діти ходили зо села ся бавити брудом брудно
так было нихто не мал аничым тоту попрятати но де ся там
шол тиж Казал єдному піти принєс си точ падиль та попрятали Но
а мы в стайні в жолобі так спали Такы діти такы бо
там было такы то такы бо якы мали годовлено токі жыво был
камянний но то сме в тім спали но і на подвірю тамтой
воды загріли рано там было іщы в селі пару такых такы рудеры
такый домок але такі ж іщы там можна было ліпше переспати як
там нуто пороз тоно штырі родины так пішло на село а вісем
зостал в тім фольварку і были з метам пару років были пам
мы Штырі або пят років тамты в фольварку а мы на селі
были в такій Мы были в такій моі родиче Я така была
кысопи німецка ліплянка Не было лем та як два покоіт всядім кухню
не хус ся такє было но то в є нім покою дали
дві родины Там мешкати а в другім покою мы нас было четверо
дідо были пятин але тамты мали двох дядків а там не было
місця то дали до нашого покою но то в каждій мрі дали
так дошку соломы но туту спали мы четверо мама тато і сестра
я там єден дзядек там єден дзядикє там єден дзядек Так зме
не гн як долго вас не было бо пізнійше там такій недалеко
сусід был він мал такій тіж він бышол тры сум але бы
велика ваза бы йому дали таку вазу жебы наспильнувал то такій бы
м не учтили Але Пізнійше там з уряду Прішля вділи то вказали
жебы дав то до домок в такій ціли мешкати бы в ту
там было траґедия де мы мешкали іщы в середині были міхы з
Озерном в хыжы і тамты родины пішли а мы самі зостали в
тій Ліпинці там мешкали пару років А пізнійше там як ся змінил
уструй і Пры робили но то заберали тоты цілы великы зобнут зомы
но а люде так ходили пізнійше то там тото каждый глядал там
было такых ружных пустых домів іщы товды по німецкых ноты так ся
оселяли так ся вшытко розвышло Лем нас зостало штырі родины а так
вшыткы ся розышли по інчых селах і так змінійше так жыли повиды
А іщы пізнійше хотелы товта міліция то ходили кося заховуєме та справджати
по селі Но мы діти нотатме Я ішот з той што смы
мешкали осібне не в тім домі великым я і там іщы колежанка
іщы єдна ішли сме там до того маєнтку там дом так само
были такы дівчатаншый Носу сме ішли бы сме бытю не мали Но
ішо міліция затримали ан з чого босы ходиме То было неділя Но
гриме же бытю не маме Но іщы раз буду нас видіти тони
ся з нами розправлят Но так мы ся так перестрашыли же пойтіл
сме так далеко лісом ішли там до того дому в місяцях міліциі
быяли Но а не было то гыного ґрантя нихто не маню уж
пани шафы но то якы там што добре то вшытко люде позаймували
А там такых было іщы дуже было такых річы што там были
тоту цілы такій уряд позберали по селі і так до інчой ґміны
же до маґазину позваляли такы ружны річы Но то пізнійше каждий міг
піти і достал там альбо уж кой шафу альбо там штоси якыси
такє ґратны Рецо там такє добре нич не было бы люди такє
што люде не хтіли бывти тоту і та веце нич дала дали
нам таку запомогу коньскій зомб то ку каша з кукуриці але не
правдіва кукуриця пастеона така што для кони для того І однам ту
был такій срюд рубі но том з того такы пляцкы пекли то
таку брийку готовили людину Одразу люде ішли до роботы Тоты бодам котрых
были осодникы они там пришли на вшытко на готове то ім ся
добрі поводилу ломали вшыткы вшытко готовых там попередню тоты властители пішли з
валізками але што вшытко зостало і они там пришли на готове то
ніж были загосподаруваны Но ту пришли такы дзяди но то до роботы
Нобы вшытко кликали все посели до роботы копати тамци буракы ци што
там было той час а пізнійше то такы комперік зберати То вшытко
лем нашы люде робили но то там платили но невеликы грошы платили
але на вечер каждий міг взяти кошы компері доміш но то наз
но каждый обрал якій найбільшый кошык жебы як найвеце си конты компері
принесли Но было близко тобака як было так далеко то цілый ден
так робити там тяжко а пізнійше так далеко но нести тот кошымпері
ноле в стеробы Не было ниг або робити жебы жыл пережыти люде
робили без літо то кузерна си заробили то м перек пережыли Ся
нони брани робили такы ружны прубы напр ночы там ся олты знали
тамтам такых малых знайомых і далі зробити хтоси пришол бо том стайня
ту люде мали стайні завше коло того а там стайня была дале
од дому студола Но то тамты мали люде коровы іх зробили крик
злодіі вставайте хто што мате берте дорукы як мате яку бымбацу злодіє
Заберают он коровы та хтіли знати да хто што мал люди поуходили
Єден ся уброду ся не добріна видно увал вышыно подвіря смотрил Нижени
злодіі неє Они Они хтіли практикувати же люди може якысу вронь мают
же то бандиты то на певно штоси мают але виділи же люде
нижни мают нихто з ничым не вышол Але так цілый час До
школы діти шли абы змы ішли так дорогом а ся Украінци бандеровце
спацируют так Но не бы не было Не было такойности не можна
як бы нас забал пізнійше хтоси пришол як з інчого села то
выганяли ся Украінце з хоцом і жыли было переслідуваня бо цілый час
не было шансы початку од пізне можна было тупіти навет дві діти
бы заль загариштували же пришол якыси неякысу звяды не можна было хыба
десят років цияк в о ґулі тупити пізніж якы ся уж жыло
Ноты люде ходили видіти налет никаждому шансу Я там мешкам в тым
домі бо ту котры такы старшы домны топоры о тоту особникы чуту
были то вшытко порозваляли на опал а як такы некотры ліпшы то
купували там за Ґорлиці возили будували А як некотры то ремонтували іщы
Початково было дуже люди бо пришли наготове вшыткы комперіси копали зерно косили
вшытко мали готове хыжы куры были іщы товды было а пізнійше юс
требу робити тою зачынали Іди не каждому ся хтіло так тяжко любити
Наді тошанак о о осадник выізджал тай сусід написал до мого тата
же осадник выіжат як хцеме жебы сіхцеме ся вернути то жебы сме
ся старали До такы мой тато поіхали і діти ту Но тото
тяжко бы ниж не было новали Але єдно до нашлоє но так
выноты пришли домів приіхали там на захід ротиів варятно так і так
нияк хварякцете там бы де тяжкє жытя нобо горы бо треба тіж
вшытко робити руками Но од ти я была старша сестра молодша Ты
Мігая і хай ты бде звіділа Ці ся ти там надас Но
я поіхала Піхалам ту вытой знайомы велитує з іжы хыбаль три родины
віж вернули ту так ємы такы знайомы было тым Піха Но але
ты як єм приха но тоты дуже Каждый жедень тоты што ту
зостали тоты што прихали можна си ходити по селі по свойому ґадати
якій то было приєм А там як хто си вышол дохыж то
і по польскы ся ґадало ниґде не мож было по слом лем
як нихто не чул товды ґадати бы так то бы Не мож
на біжно Дер ме ся свято ци што бо треба так ся
ховати як ся не хтіло робити шосий мысві ти жывы Но я
ту пішла як ту ся вшыткы ся ґадают ходит по селі пана
по свому можна ту з тыма ту были парані дуже дґуралів тых
осладників з них знимали Ночы сто із свіди а приха домів там
на захід варів Я б пішла зараз якє том дзядош той дали
Я бы м там зараз пішла Но моі таты там некотры на
што выдишло пишу мало ся там на роботу і елекше жытя юшы
кілько років мали барз потім нам дали три родинну хыжу то не
так нам дале Такій был секрет зашпорті він Бо я ся з
Рунів прихо они тіж не знали добріж так по польскы і він
ся так знами жа приязнил мал такы малы діти Они до нас
приходили бо они такы небали тіж міли відяны бы знали бы по
польскы ґадати Но і так ся з нами заприязнили І ко нього
сусід выізджал і лишал так сто дола была ґанс довах по німецкой
будинок был три родинны но то было мало так ся никому там
мало трафило Новім страшні хтіл жебы быта пішыт конього жыл за сусідів
на і был секретажом партиі тоди мож жем былой і залатил нам
і сме там мешкали то мы мали бальс потім уж добрі мешканя
поле мали сме бальс планны але мешканя сме мали но чудове Но
але но тузыш ты лем єдна Ізба і така і ся друга
невеличка но а нас было дідо а і я вяз зо сестром
родичы Пєтеро Люда Но але но так як послі мене так сосні
тяло Но пізнійше што ноты Ту были така родина знайома тист варт
трав іщы там бы сме хтіли рік побыти так ту вину тіноты
діда невы діда ту з привезде і дідо ту сідили в хыжы
жебы нихто не бо так то бы пошабрували знищыли Най пізнійше за
рік часу Мы там мешкали ноты єдны А і хаты нуты люде
бы ішли но некотры но тот хворіли на то жебы ся вернути
а некотры но были такы жены не хтіли іти ну бо там
ся ім добрі уложылой Но але в меншасі я вышла замуж з
того дому там в тім році но ід там нихті не пасва
кус іхати сестро стала є тато Но оддає фаримент Выіхайте а мы
придеме за рік Но і родиче моі сестро поіхали ту а я
там мужа зостала на заході з чый м рік была а они
ту были но том мужплі джолтуна На сіно помож ім покосити Но
іх пятеро а ту в його хыжы сідил осадник Но но і
мы там так єст я іж потім дітина была і мы двоє
з дітином Але іхаме уж ной брігали сме вшыткы там там нас
было бігат єден єдны покій такы другі меншы Тондво семеро іх дітина
мало а ты осадных то была тота хыжа была крыта соломом але
колиси нихто не мал тілько новой соломы жебы одразу цілый дін накрыти
новом солому Лем так Выміняли де як ся попсула то направляно а
тоту стару змітувай і тота так ватали Но а тому Садникови си
пунківы дерева мали до самы лісничыц і там хтоси Они там пили
і продавали наліво на правоті фурті любы лемківскє дерево но той він
взорвал вшытку солому купил дерева нарізал ґонтів мокрых і цілу хыжу покрыв
Я пришло сонце як тото высло Тотост вшытко было такє сідко ішы
так як лявод на полі так єй докрижляло но він ся уж
не мал што робити бо го не штати было тіж моі діти
покрыти та пришол там донос ти варити до мыжа Слухай Пєтрий візы
же ту ся там меншыце а я в вашым дому сєды так
ся ґлупі очує Я зостав є ці але мам пожычкы там кількоси
ма як мі сплатиш то ты од хыжы лишу Надає мужы так
уж гра на акордіоні малакордіон ровер там якысы грошы зобрали і дале
му ін ся выпровадил Маймы з мужом дітину на рукы єдну корову
з мету пришли не было ниц ани лавкы ани уж аниччены меблі
Бо він не броботам не буде поставити но ату Но то якы
су нашу дошку то зробил так і стію то тату закувалку зробил
жебы осісти найнем а єдно ужко там нам дали і так сме
зачали господарити Початково так біда была Але варункы воли страшні тяжкы але
духово сме ся барз облічули Я пізнійше ани муж ани Я геч
бы мі дали там на заході я по найгаршу хыжу де лем
хял мешкати ад а ниґда бы мі не хтіла вернути до Ниґда
ниґда ниґда і ани муж тіж Я сам не раз мыслю Пізіз
як то паньству скорыстало натіл по перше нашу культуру знищыли чысто а
по другє які ту маєткы зостали лісы тіл коту лісы мыту пришли
за <unk> років До каждый денці то як літо так зима такы
праґы до неєдна Праґы дерево возили То такы были тоты штукы не
такє были якє дерево але то было з поколіня на поколіня бо
то люде мали Тото ба локата грошы дуже было родині діти як
ся пізнійше женило то треба было дати альбо якысе війной дівці або
деси там хыжу побудувати но тож гроша нихто не мано тото дерево
альбо якыса хороба але так жебы іх купувати быти дітом альбо собі
сусідам то не стяли деро кажды тримал бо то тілько маєтку было
а люди было дуже хыжы А пізнійше возилино тілько паньство забрало тут
якій маєток то не тілько ту тількы лісы а тепер што я
на ренті мы мали моі родиче мали ліс мі муж малыс а
я євцу таку гузку принести з лісо тараси купити То навет не
перепросил ничыт зади жы ученти пустили пропаґанду ту іщы таты бы тот
Ружницут жебы ся старали люде же будут додавати А они хтіли што
людя до решту выкорыстати жебы было платили ружным правникам ружным тым жебы
ім касу набивали ци так люди бунту наберали Де там не оддали
не оддат ниґда а зрештом што оддат в ях вшытко вытяли ґанциґально
і сото хыт бы тепер дали та на што кому хтіл ікы
рокы платити дочекат хтоси того зрештом хто ся буде старал Юж стары
тоты ж котры боліли над тыми і пережывали вшытко то померли а
молоды уж повыіжджали ся пожы вшытко заника де культура і вшытко вшытко
знищены В неділенку як ся яжко зышло до нашого села польскє войско
пішло войско приіхало так і розказало што за дві годины всі ся
позберали люде посумніли стали ся зберати а тут річыт капрес і пора
выізджати люде Візжали Втіхы них тім а той ціли так подім за
цілом дорогом бідны мы не знали щы Од часу до часу репету
давали репету давали так повідали жытом на заході ліпше бы де мали
пише му на захід стали ся смутити Боже наш Боже як будеме
жыти Поле не оране ани не сіяне лем тоты муризка порозвалюване Не
хце ся ном жыти ани нич робити жебы ани плюче воры повернути
Проґрам зрыхтувала Наталия Малецка Новак Дякую за увагу