Спомний собі Лемку #5 - Іван Дзядик про дітиньство на Лемковині і жытя на чужыні
Еп. 05

Спомний собі Лемку #5 - Іван Дзядик про дітиньство на Лемковині і жытя на чужыні

•

Опис епізоду

Odcinek jest rozmową z Iwanem Dziadykiem o jego dzieciństwie we wsi Florynka na Łemkowszczyźnie, wspomnieniach z końca wojny, wysiedleniach i pierwszych latach życia na obczyźnie, gdy rodzina trafiła do Michałowa na Dolnym Śląsku. Gość opowiada też o codziennym życiu po wojnie oraz swojej działalności kulturalnej i cerkiewnej jako organizatora, konferansjera, humorysty i redaktora.

Автоматычна транскрипция

Питайте дорогы слухаче перед мікрофоном Севериян Косовскій Я вас уж черепшу на
мій проґрам спомний собі Лемку в котрым днес выслухаме бесіду з паном
Іваном Дзядиком Вродил ся він в <unk> році славным мож речы селі
Фльоринка Попри свому славному селу оповідам тіж про своі дітячы рокы на
Лемковині пережытя вчас Русвітовой войны період выселінь та першы рокы жытя на
чужыні де родина Дзядиків як і вельо інчых Фльоринчан замешкали в селі
Михалів на Нижнім Шлеску Іван Дзядик то культурный і церковный діяч долголітній
член Стоваришыня Лемків орґанізатор Лемківскых Вадр на чыжыні конферансір та гумориста Додам
же його гуморескы маме змогу чути на антенах радия ЛЕМ фм циклю
Лемківскій гумор Веде тіж редакторску діяльніст дописуючы до часопису Бесіда Окрем того
приватні є тіж автором книжкы про його подорожы до святой землі Не
остає мі нич веце до повіджыня як лем Вас тепер просити на
нашу бесіду Называн ся Ваньо Дзядик вродил ся в Фльоринці <unk> жолтня
<unk> рока оповідте як вам ся зюло што вы памятате єщы з
той Лемковины з перевызліня Но Бо в <unk> році мал єм вісем
років Але памятам іщы конец війны як Німці втікали зо сходу І
робили Фльоринці окопы на нашым поли робили бункры но і і брали
там дуже люди зо села до той роботы Памятам конец віны памятам
по тым но кус тот окрес коли м ходил до школы Быходил
єм до першой клясы до Фльоринкы іщы і Так направду Том скінчыл
тоту першу клясу але посвідоцтво уж ім не пішол Бо то уж
криґали же іхаме ти сіхаме нас будут выганяти не знаме де і
по што і так же уж єм зрезинувал навет з того свідоцтва
Моя сестра то навет під конец не ходила уж до школы бо
і мама не казали бы бо тота на ниця тиж не ден
не радаст Не здаст то так было Но і памятам тоты рокы
школьны і то І молоды рокы Но што ж молоды рокы Скоро
мы навед не мешкали в селі тыко під таком гором ся нагад
кічырка І Для діти што там треба было што была яка робота
была но то пасіня коров Такы домовы роботы помаганя дашто но до
ліса на рыбы на ягоды но а такых інчых хто там юж
заінтересуваный был Памятам тіж як з мамом ходили сме до церкви памятам
на великден як было писменовиде то певно уж был остатній Велиде на
Лемковині то ото тіж памятам А памятато може дашто такє Ци ходила
партизантка яка партизантска памятам О Памятам тіж ты якы партизантка ходила як
ґлуповці ходили Они мали добрі бо наша хыжа была так підгорком і
з той хыжы было видно на ціле село в лівой і в
правой на впрос так же были чули ся безпечны бо завше мали
когоси хто был на пості котрий пильнувал ци такто не іде Знам
такых кілька припадків же Пришли в ночы пут пут до двери і
пустіт пустіт мы і треба было отварати бо не было выйстя Ходили
до хыж нам треба было зити з постелі звижок бо там офіцерове
спали на постели ішли до столо приносили солому розстеляли по хыжы і
на тій соломі спали А Кухар варил Як мали і свию свою
то мали переважно мали од нас брали хліб там інчы річы і
варил до рана рано як ся выспали то іли тото Я мал
товды повідам же я до того тотакє мал стосунок но незалежны але
тішыло ня бо якы обризували мясо з косты то косты мі давали
до обризуваня І так єм был з того барз задоволений поєм же
мі тото хыба дотепер зостало бо як ім мясо то всемуж укіст
барз добрі оризди Нам не докучали Знам же навет был там єден
в тій партизанці котрий походил зо села Лавкы а Лавка то сусідне
Сеуфльоримус від Лемко тако Лемко бый знам го і ту был він
потым в Лемници Мешкоту на заході знаме го добрі але як в
тым часі выіхал до Америкы Но то мойо мамы ся звідуло што
там бабы ко церкви о ним бесідуют но І так як стоял
на хыжы як была тота така капа над пецом но такій был
міцний добрик хлоп а деабонтакту вдарил то мі ся тота капа розлетіла
По тым памятам през якысий час в нас был єден вояк пострелели
деси і тот луповец Бандерве зломали потичку з польскым войском І был
ранений і то было зимом і санітарюшка приходила до него і робила
му опатрункы в ночы в тым нас хыжыны і мал псевдонім памятам
мал псевдонім комар бо они вшыткы мали псевдонім не ужывали своіх імен
ани нахылем псевдонім Но і не раз то так погідали во ту
в нас были часто были вандеровці а в сели польскє войскы І
повідали так но то чоне підете си замельдуєте же приходят до вас
і того но як бы сме так зробили то як бы дошло
до потычкы то ани нас не было абы ани хыжы были бы
вшытко бы напевно пішло з тым З повітрьом но з огньом Але
тото по тым мало свій скуток тото тоты конно не тото приходжыня
бандеровци до нас бо по тым але може тото по тым пізнійше
памятме лехале на захід што было в Яложні Айси Хтіл бы м
ся дознати што Вы знате о істориі Вашого села бо добрі знано
же ваше село не то село історичне на Лемковині бы то жволиця
лемківской державности Звыто видаты памятате сивом люди на што оповідали о тым
як малому хлопцю як до того дышу як ся творила Руска Народна
Республика Лемків Но знам прото і чытал єм прото і оповідали прото
як то дошло в грудни то было <unk> грудня в <unk> р
в Фльоринці то зіхали ся представителе з <unk> сів Но на тото
велькы віче як то было там наука деси но і утворили тоту
Народну Лемківску Републику котрий жыво людост короткій но то прото то там
чул єм і чытал єм А кількы было вашу селі церков ци
бльвіци єдна Наше цер наше село было дост велькє мы мали нр
<unk> я памятам а нумеры в селі то не ішли так по
колеі як домысу тілько як то коли побудувал і так скакали з
тойного кінця на кін <unk> Повідают же было понад <unk> але част
выіхала на Украіну в <unk> році ано арешта потім на захід Были
дві церкви і были тіркви Як пришол окрес не знам в котрым
тот докладнів рускым році приходжыня на православю повороту до православія то Так
мі оповідал мій колеґа Михал Романяк котрий є скарбницьом тых ружных інформациі
во Фльоринці же праві вшыткы прешли на православіє Але по тым част
вернула зас до грекокатолицизму І были дві церкви но грекокатолицка то єст
із той донеска і єст тепер якостел грікокатолицкій а православна была там
недалеко але прославна была деревяна по нашым выселиню В церкви в тій
здає ся жеы уці там тримали бы была спудзельня продукцийна но а
потым розобрали і слід поні Добрі А тепер што може то повісти
о акциі Вісла Еы Ци Вы скорше уж знали сте же такє
штоси буде Ци люде ся скорше рыхтували до того Ци люди ся
ци люде ся рыхтували до того ж будут выселены Так як пишут
сяди повідают же люде мали <unk> годины для высідліня То офіцияльні так
але то не значыт же люде не знали же тамты люде знали
бо скоро ся там зачало уж в квітні од сходу выселіня і
ішло по колеі но того то ся рыхтували до того Я памятам
таку сцену зо свойом сестром старшом о о штыри рокы якы в
тій горі пти кічырці де вым мешкали пішли з другой стороны кічыркы
і там видно было село Брунарий І акурат сме стояли там і
виділи сме з горы як нас на дорозі в кєрунку Ґрибова Стояли
возы фурманкы запряжены так в коровы як і коні і чекали видочні
мал бы рушыти тот ешельон до Ґрибова і высідляли Але не знам
якє то село бо тамдали то за жынарями то была снітниця были
ізбы блачарна і так дале Так же люде і знали о тым
люди ся рыхтували до того але но чекали все на Остатні момент
Мы мали все надію мама же мы не выіхаме зато же міняню
был хворий спараліжуваний ну і нас двоє малы діти і мама Мама
ходили там де треба было носили масло там чы сыр чы яйця
і залатвяли просили но але на нич тото было пришла пора і
треба было выізджати разом з інчыма Із нашого села лем ся зостала
єдна родина Єдна родина родина канюків З котрой родины єст тераз отец
канюк священник єст парохом в ганьцьові то з той родины а зато
же він был дорожником працувал на дорозі І хто полнил якысу функцию
таку же так поім паньствову но то його лишали Но альво як
были родины мішаны А повіджте коли ваше село выганяли коли пришол тот
тот момент же мусіли сте ци пакувати іх за Левоном хто памятати
тот ден його памятам то значыт было <unk> червця <unk> р Хочу
повісти же село Фльорика як в єм пою перше бы досвелькы так
же з Фльоринкы были три транспорты полны Фльоринчан і єден был лучений
здає ся же з Перунчанами Но і мыхали в тым транспорті котры
бы хыба были Третім транспортом <unk> червця Але придым той люде ся
рыхтували люде рыхтували дощкы збывали якысо скрині хто мал скрині то такы
прибывали ручкы до тых скринь жебы то можна было вынести на віс
і посадити Пекли хлібы смажыли крыли компери і того і пекли тото
такы сухы сушены якы річы заопатрували ся на дорогу понегнали як долго
бухати і де буду діхати Тот сам ден но то памятам і
же пришло до нас двох вояків до хыжы І так як декотры
одповідают же ся заховали брутальні войско же ружні там било выганяло в
нас то два были воякы шереґови хыба уж не памятам іх ранґы
Але пришли не і поідали но мусите іхати но но неє справы
такій єст того і навет помагали памятам же як си там куры
деси повтікали не поімали допомагал куру імати і платы же возте собі
на дорогу то ся вам напевно придат Так же зо стороны тых
влаяків принаймні мы не одчули якысого такого же таковим неприязного стосунку А
кілько сте валяла ся того часу на спокійня і што сте взяли
товды Но што сме взяли поєм так бо мы мали што мы
мали выли бідна родина Мали сме дві коровы но то тоты коровы
напрягли до воза але так робили же хто не мал свойого такого
транспорту то давали поміч і з кінцльовы сухіднього польского села приіхал чловек
возом і кінний і тіж чыко заладували сме на тоты Е на
тоты два возы тото што было можливе Але по тым Ґрибовій сме
там іщы чекали іщы ся вельнули з Ґрибова іщы по штоси доміл
там мама з кым си тым си сусідом чы як же іщы
сме штоси забрали но то што забрали Едно забрали такы підставовы річы
Дома оддіня што было тото там якысы начыня но мебли жадных не
было майже тай не грали ні а з того то нарядня рільничы
но то пух бороны віз тото вшытко тото выбрали зо собом Повістте
в котрым місци в селі ся зачала тота колюмна формувати ци десику
церкви ци якнєх тоту бурі потім дес дескоты в котру стало ствисні
дорыва ци до Ґорлиц Докладне не памятам як тота колюмна але здай
мі ся же сель я повідам же мы так мешкали од села
дальше Як то видали дома на пребудові і селі і потым до
Ґривова в Ґрибові тож памятам на стациі трохея мы были і мы
кочували бо не было вагонів дай ся ж не бы ванів і
там ме хыба добо або веце в Ґривові сідили А іхали мы
разом з сусідами бо так лучыли по дві родины до єдного ваґону
Ваґон то такій был без даху як наувель но і В єдным
кінци были коровы привязаны там а в другым кінци пачкы тоты ружны
тото і на тым ся там сідило і там ся спало і
Та выхали з козярями і потым якы прихали то на захід то
тіж разом сме выли в єных же аж потым мы ся розышли
А ци по тій дорозі як стишли з Фльоринкы до Ґривола то
ци Но Полякы на тых польскых селах сони даякы окранали ті люди
котры ганяли м і я того тоя не памятам але знам же
были такы припадкы же крали Навет были такы припадкы зас як потяг
ся даде затримал но то крали тоты ци там бороны ци пугы
ци ци возыс бо то бороны пугы і возы были на плятформах
і были так зґьорчы І там кажде якоси мал позначене і то
также же были такы такы припадкы правдоподібны але я не можу поісти
А ци в Ґрибові на стациі Ци брали когоси на переслуханя з
том кого су были тату але было такє штоситны правдоподібно было але
я того не памятам але памятам з колеі як было в тым
яложні але то потым мож То повістли якы были варункы санітарны зын
снив практичні жадных варунків тым жадных жадных варунків санітарных но но ваґон
як ваґон но ту коровы робили но треба тратати тото выгартати но
треба кормити худобу себе тіж кормити То так было же потяг ся
затримувало в поли даде і памятам такє єдну сцену а хлопы мали
косы приготовены і выскахували втовды і косити Што там было ж така
сама конечына бо то был конец черча початок липця Но то косили
хловы летіл там деси але войско по войско нас пільотувало войско пішло
тамі казали косити і уж по нимо низ до ґаданя до худоба
мусіла мусіла того Но на стациях тотого Бо то такы были на
стациях Ічакы Помпы велькы но то там поводу жебы люде ходили жебы
ся за того Та опатрили штосили в тым часі Но і што
пані не памятам но але там люде сий напекли хліба на дорогу
но ту мали коровы то гыли то было молоко но і хыба
такы підставовы продукты до дожытя то были тов хліб і молоко Розумю
же лем тото што сте з самосовзяли закормли вас І того я
не памятам ци по дорозі ташто давали ци ні Памятам же то
потым на заході вспомагали нас як бы сме приіхали але то не
можу повісти бо не памятам А як сте іхали досиваш транспорт отримал
ся може в Світівю то є выжнак жыло ся там затримує Ходили
я памятам тых котры ж затримал і Ходили з листом Войсковы не
дам ци і ціли там были і вычытували присвашого вагон і чытали
Дзядик Михал А няньо уж был спараліжуваний і так іщы попухнены рукы
мама провадили Няня дотых до двери ту по якы посмотрили што си
поґадали і махнули руками лешы Я думам же то напевно там был
якысий сиґнал же нас перевивали бандеровці і то мусіло быти з тым
звязане так же няньови дали спокій але інчых інчых забрали Кілько кількосів
забрали де Явожных товды Не знам я не знам не знам кілько
нам забрали єдиле де Явожна але знам же были такы припадкы А
ци товды на тій стациі в Осінцію тамтакого видикаре як ци переслуханя
были такы міцны до того што не знам то не чує Не
дневем не знам то Добрі Болісы Далі сте рушыли не оспівы знак
той щы полкове бы то там были постойны рустация мы приіхали до
Любіна І Любіна войсковы там пришли і то што я памятам І
взяли кілько хлопів на авто такого хыба ґазіта і поіхали ту до
Михала і вказали ім де ту сут хыжы якы Но і по
тым звернули тоты хлопы і Самы там уж потив складали тоты возы
навозы тото што было в тым напрягали коровы і іхали в кєрунку
Михала Но до Михала і Скавальчы в дорогы і то коровы бы
ват понад два <unk> кілометрів не прийдут в єдным дни Зато якыси
пости нічний был лжы там за жабіцами і потым далі сме поіхали
ішли люди ішли акоротяли ци коніхто мал тото што што было до
Михалы і до Михалова памятан ме пришли на наше свято святого Йоана
чылі сем шт інакше <unk> липця по новому стилю Пришли сме до
Михалова най што ж там де мы разом з родином Козярів і
буду зложена одже то єст тота хыжка што сковатр тамы зараз зараз
коватр Там і памятам не было вікєн ни было двери пеце порозваляны
і треба было дашто зісти то якыси камені тудали на середині подвірця
і якыси коцьовок ознимали на дорогы ба так коцьолок підпалили і штоси
там перше варили до дийджы о Будойом підати мо не оддам те
з она другій На нім каждий миской шторчыст Прошавруваны хыжы были зато
же перед нами два рокы скоріше приіхали Полякы зо Сходу і Полякы
зо сходу были барто в рі ситуациі бо они часто застали вшытко
дома ничого німец Лаліском втікал Часто хліб в Пецвіщыні мыднег не дам
рады выбрати Але по тым што ж ходили рабували і ішто хтіли
то ровили бо тоты были хыже порожні нихто і не забраня А
повіджте як выша родина і інчы вашы селяне ст ся Призвычаювали до
того жытя на заводі як тото выглядало на початку То значыт Жытя
было барз трудне по перше мы приіхали в липци липци в липци
Треба уж было нет зачынати жнива але не было што косити Бо
на полях была така поколіна трава ружны бо поле было два рокы
або і три неоране А мы не мали запасу Дома так не
было як тераз же же ошыткого дост были тзв преднивкы і акурат
ся скінчыло єм велихати старе А а нового не было памятам мы
такій крас ярезвали за хыжом памятом якы звали засіяне і засаджене І
акурат то ж был такій першый рік в нас <unk> році де
уж стусували налозы тоты котры были в Німцях на роботах Но то
приносили інформациі же то тре святы на возы так трети так святы
жебы было добре гату не было нич Но і што жус Паньство
помагало але треба было ходити до польскых родин і робити за марны
грошы І ходили там Михало до той Шыгніци што там є тото
сел до тых Поляків то треба ся было нагарвати а Полякы трактували
нас ружні Часто было также істи не дале там де они єли
дати до пута бо нас трактували якых Люди другой катеґориі другого сорту
А В котрым році пішли сколы тужны заході Ту на заході котрый
вас риґєм не ходил риґєм не ходил бо не было школы в
Михалові А до тамто кшевници то было далеко Так же потым єм
пішол до другой клясы і уж записали ня до другой клясы возємнимо
сі одшослькы але до другой клясы вжем пішол чыли ріґєм мал рервы
І ци даяк вас тоты польскы діти ци зможеучы учытеля ци може
даяк вас переслідували Но учытелені был чыталянтовины не можна было але діти
то о ружнях то діти Такт потыкал ся чолове з ружныма тыма
такыма Памятам іщы же товды был так якы час же наветы ксьондз
Левя Шнаш православный ходил там на реліґію до школы і до Михало
Но тотамі ксенджа вызывали то ружны такы выстосункы якы были зрештом не
лем там але веце такых припадків былы Повістте тепер так ци По
десятьох роках коли можна было вертати на Лемковину ци Ваша родина думала
вертати Ци вы може подумали сиж вывернути дом Не повіл так по
десятьох роках то я не іщы был далі хлопчыско ні такє ной
ємнадцет рок тошко уходит Но не было няньо был хворий Но мама
сестра но не было же так повім нас такого когоси хто бы
думал о такым чымсині іти там вертати ся но бы хтожняньо што
Хворы і яйщы молоды засобів рядных фундушів не было жебы там іхати
поіхати на Лемковину то треба было собі купити там бо тото што
мы лишыли то уж не было наше Бо не ном ци знате
як то они зробили же Вшыткы книж книгы тоты вєчысты як то
называют і гіпотекы вшытко тото знищыли і вшытко то было прияте на
зкарпаньства і так як я там был в цій своій хыжы А
выю недавно то б ся звідувало но то він достал землю нашу
тоты осадник новы але с од паньства там ниґде неє написаны же
першы дзядикы там были І так в каждым селі Оповідьте як выглядало
церковне жытя туж на заході на чужыні Коли першы службы были одроляны
для Вас для людя Русинів Но так было на Лемковині же Лемко
был звязаний з Церквом Поцерков на селі то была для Лемка вшытко
ні ци священник і научытель то вшытко І як лем пришли там
а до Михалова приіхало нас <unk> родин з Фльоринкы То барз дуже
бо така така была засада же по кілька родин в селі дві
три Але там выянтково бо то такє было же так повім медже
лісами розшмарене тото част того села і там прихал Но то зараз
зачали думати о тым но двати і уж в <unk> році хыба
в Сербіі докладні не памятам Сербі уж перша служба Божа была Але
была там в такым приватным доміців ы котры оддали два поміщыня два
покоі потым тото прировено і там была служба Божы Як там была
служба Божы то ся лем зізджали здалека люде возами фурмонками конями бо
бо то было штоси такє велькє выдаріня і товды дуже люди ся
спотыкало бо бы там не знали о собі де хто єст Ой
авыту авыту но і то было велькє велькє выдариня А ци в
тым часі того сталінізму в Польщы коли вас уж ту оселили коли
все з ото уж привыкнули ци іщы товды когоси звалю на Зваленолбе
Чуєм же взывали Чуєм же взывали Чуєм же взывали Но ы раз
то мі ся здавы лупоскы а другій раз но то не дай
Боже жебы нахто хтіл творити дашто ній і вертати як даку орґанізацию
і так дале но Так не можна было Я памятам же в
тоты <unk> рік бо я так уж пущо зачал писати чытати до
нашого слова і хтіли сме зробити орґанізацию лемківску бо было товды тілько
украіньскє соспільне культурне товариство І така была стріча в Ґлоґові бо такій
Ярослав Марена не жыє ужы Зволіньскій котрий тіж не жыє і іщы
іншы і достал пал Стефановскій котрілянкы котрий там іщы жыє Деси єст
білянця во Варшаві достал єм такє писмо жебы приіхати там же того
і бы редактор Руского Голосу ботака ґазета выходила в Польщы Зіхали ме
ся в Лоґові приіхал єм на стацию де ся зышли на стациі
і повідают Втічеме одталь бо ту нас слідят і мож нас позавыкати
І ничого ся не одбыло бо невільно ду припомнити в котрым то
буроці То было в <unk> хыба ос або <unk> здає ых Тот
тепер ся так єсте ся осталит на чужыні Што думате о лемківскій
культурі як тота лемківска соспільніст ся неска тримат як ся товды тримала
як ся неска тримат мато такє порівнаня ци тото ся бус поліпшыло
ци ся погіршыло Як тото жытя то пристало затрачене през тоты рокы
Но мене одразу тягло я сой припоминам же Не знам кілько мал
десят років чы як но няньо хтіл чытати бо был спараліжуваны так
роботы не мал тоташто чытати і написал єм писмо лист просьбу до
Карпатской Руси до редакциі Там они мали ріжны выдавництва може же хочу
чытати і так дале прислали мі нашу книжку і тоты книжочкы такы
штукы ріжны там спаношене хлопство безроботны там іщы інче і Ягартво а
ся сталь то памятам жебы м то чытал но чытал єм по
тым уж В <unk> такті в котрисим році жем зачал надписати такы
статі до нашого слова Потым там была лемківска сторинка на тоту лемківску
сторинку єм писал но і потым потым тота іщы Но культура повім
так Михалові было добрі Бо Было дуже люди разом было дужо молоды
Я памятам собі не раз в неділя по неділі по службі Божяючы
з церкви домів дашто зєли і уж ся сходили на дорозі Молоды
і співали там недалеко дальше была ґрупа Украінців котры приіхали там з
Гомщыны Они тіж мали спіль такы вымітка такі коля і разом і
і тотам аж аж чути голос далеко інсял як співали як спото
спо такы стрічы робили тай забавы тай і танцювали Але таком культуром
уж ы Уж сценічно троха то ся занял Михал Роменя неоціненый чор
для Михалова но і того лемківского середовища Він был навчытельом він такы
выставлял штукы з дітьми Він вчыл діти там была тота школа початкова
в Ярошывці жем майже самы Лемкы были він там был директором той
школы Но і по тым він был ініциятором навет такых тых стрічі
такы огниц такых ватрів і дале дале то так покус ішло допереду
і І ваме тото што маме А повіджте мій при нагоді посягнеска
находиме в рынку Сторишня Лемків Як по <unk> р тото жытя Лемків
зачал выглядати як до того одышло што Досторишня было основане чом Лемкы
хтіли мат так орґанізацию власні як выспомнули сте же сте скорше прябуваляля
ся найдолгостю Бо то было так знаме Лемкы ся ділят на Лемкы
проукраіньскы і Лемкы Лемкы самы Лемкы прорусиньскы Но і то такі такі
така може і головна причына того же же мыглеме ту творити тото
бо мы ся не почуваме Украінцями мы хцеме мати свою орґанізацию свою
культуру плекати і своє розвивати і тото постало Но і так як
сель та што постає то велькє заінтересуваня велькій велька охота до того
до діяня Но і то през якій час діє але потем альбо
тото ся уж як то поідали приізд альбото ж стратит свою головну
ціль якому зостало покликане Но і і так то часом быват же
по тым альбо ся орґанізация заникат альбо альбо ся розвязує так як
я все Сє застановлят ч о Америці Лемко Союз ся розлетіл чого
ся розлетіл Лемко Парк Но поза бракло старшых люди хиба тых ветеранів
котры приіхали ту одтали з Карпат і не было кому дали тото
провадити А кєд жыли сте коли жыли сте в Михалові ци памятате
першу патри тоты на чужыні котры там ся оддували Памятам як авто
потишло тоту з памятам то най Михарма таку сценку там най одставили
то не было вагы ничого сідили сме на тым на наземли чытам
і того Потым така мала сцена была но тай та якысу того
таку заслону там зробили Но то вшытко такы помаленькы той і своі
своі і дошло до юж то такого розмаху якій тепер єс То
тепер іщы на конец хтіл бым ся звідати што вы думате о
тій о тій ганебній одлочыні акциі Вісла Тот акция Вісла зробила злого
до Лемків До чого оно допроводила якє Вашы зданя што вытмете Но
напевно то была галебна варварска акция котра не выгнала люди з своіх
рідных земель де жыли од віків і розшмарила іх по по чужыні
бо так то мож назвати по тых теренах Но ту то был
великій і а та поем велькє вдариня міцне в культуру в реліґію
ново што залишыли ся церкви залишыло ся там вшытко і традициі і
того ціль был такій може же ся бояли Лемків там якы такой
ґрупы котра быти могла ся домагати того ци тамтого найліпше розшмарити а
они помаленькы самы ся вынародовя спольонізуют Іло тяжкє Декотры повідали так же
но же і так Лемкы бы там нежыли Бо то было так
як гняню мал там пятеро ци шестеро діти тото треба тоты поля
ділити на такы пасенкы смужкы і роздавати дітям і потырву што Але
я думам же так як повіні молодым ся розіхали поіхали бы на
Шльоз до Копан до Гуд І того а там бы му старшы
зостали то бы так ся ся діяло напевно Нога выстало ся іначе
то звелька Я велька траґедия што року іжджу я там старам ся
іхати на На Лемковину все дакы суты урочыстости дакы свята ци такы
стрікто культуральны цикы ци церковны Я тото дуже барз прижыла м як
вертам то Я тем жыю долго но все мі тото приходит до
доголовы бо я был тіж Ініциятором тых крестів на цмонтерях Фльоринці во
Фльоринці сут два цмонтери стары і новы там де см фонды зберали
і і того і справы ціло поставиня тых крестив яко памяткы же
там сут врыты ціж назвиска вшыткых котры мешкали в Фльоринці і яко
довід на то же мы там колиси были і І памятаме то
а іщы повідте Як видите в будучніст Лемків зо пару років зо
парунадцет років Ци думате до тис да як ся буде тримало ци
буде помаленькы Я о такы Я тото обсервую і так повідам же
тоты Лемкы Розсышли ся мурянкы Не то же наприклад Михалові был <unk>
роди то тераз <unk> осиплеє наветам Михало Михалив єст праві же вылюднены
так само в Ярошынці сусідні тіж так было люде ся розышли але
І тоты што што вышли і ся розышли то декотры ся нагло
польонізуют но А подават мі ся же сут такы О отвы Е
Ту з нашого подвірця мі знаме же молоды котры ся тым інтересуют
тым жыют і роблят вшытко жебы Лемкы істніли як найдолше і культуро
лемківска Смотру на тых ватрах тіж сут такы дуже дуже інтеліґентных люди
люди хце жыє тым ся того не встыдат і ото ходит я
про своє жытя те я препрацувал тіж на кіроличным становиску І мене
каждий в роботі знал як я пришли свято приходила секретар капат шефє
шефє святоват цо тже в робі Мы ту повіли же шеф діс
теґы поєхал на Радачых дязно і то Так же я я ся
там не вывышал я шанувал он шанували і так повинно быти і
ся і ся тішу же же тота лемківска молодіж лемківска інтеліґенция єст
і і діє і того Но но напевно то буде помалу заникало
бо такій льос чекат кажду меншыну народову в даным краю і буде
ся той поронізывало але але овы то было наступило як найпізнійше Аж
то вы думате чого Лемкам Русинам в Польщы іщы брока І я
повідам же но могли бы ся зєднати Зєднати бы ся могли Піж
єсли ходит о справы культуральні но Бо то так не раз тото
а мене тото не обходит а мене тамтого там приклад єст бесіда
в церкви доступна но тому ся не хце чытати тот не знає
не видно во вшыткых такого такой охоты до того вшыткого жебы якоси
вертати но я я робил з мой ініциятивы там Михалой такы стрічы
тоты ружны же З того з быталюями одтак были люди Повідам ноже
в тым році зроблену та можна бы вынута чом але нема неє
охоты такой жебы неєкого з их хто бы зберал вшыткых докупы єднал
пропонувал штоси высувал якысых подмером методу лем дам доєст то єст зле
а вогли Лемкы в Польщы не мают такого Такого так повімно м
такого лідера котрий котрий бы штоси повіл на велика шкода же помер
тот траішны згынул Сандович но я його виділ на такого троха лідера
лемківского але не ту не і ту так поділены сме позглядом реліґійным
як є потляном політычным А то з нас мало а іщы ся
часто так повім сперечаме на непотрібны річа і то зле так же
жебы сме ся зєднали якоси і ты повіділи тот єден ціль жебы
оцінити а найдолше лемків лемківску культу і го