Спомний собі Лемку #7 - Укач Вожняк про дітиньство на Лемковині і період выселінь (1 част)
Еп. 07

Спомний собі Лемку #7 - Укач Вожняк про дітиньство на Лемковині і період выселінь (1 част)

Опис епізоду

To pierwsza część rozmowy z Ukachem Wozniakiem, który wspomina dzieciństwo na zachodniej Łemkowszczyźnie oraz doświadczenia związane z II wojną światową i wysiedleniami. Opowiada o dawnym życiu w rodzinnej wsi, dziecięcych zabawach i codziennych obowiązkach, takich jak pasanie gęsi czy zbieranie kłosów. Z jego wspomnień wyłania się obraz świata, który po wysiedleniach całkowicie się zmienił.

Автоматычна транскрипция

Видам Вас дорос слухаче в проґрамі Спомний собі Лемку Днес запрошам до
выслуханя першой части бесіды з паном Укачом Возняком котрий вродил ся в
<unk> році на західній Лемковині в селі Білцерева Або як сам пан
Возняк бесідуют был царьова окрем споминів рідного села його істориі Оповінал тіж
про своі дітячы рокы пережытя звязаны з неспокійным періодом ІІ світовой войны
та выграньом в <unk> р Лукач Возняк то культурный діяч долголітній член
Стоваришыня Лемків першый а такый єдиный дотепер учытель лемківского языка в Ліґниций
околиця В вільным часі дописує до часопису Бесіда ци Лемків річників Якый
час тому в ласіньов бесіды вказал ся цикль його сполнів про рідне
село і жытвовыселіня Знаме же думат над печатаньом книжкы авторства свого няня
Владиміра Возняка котрий списал традицийны блицарівскє весіля треба признати же знал є
барз добрі зато же долгы рокы дружби а пак старости Не остає
мі Нич більше до повіджыня Як лем Вас сте пропросити на нашу
бесіду Найбожейте найбоже здоровя вам вшыт Моє назвиско Вожняк імено укач По
лемківскы по старому подавному Вродил єм ся <unk> листопада <unk> р в
Болцарьови Тота назва єст ріжна бо бесідуют Бінчарова по польскы бесідуют Більцарева
і Боцарьова мі запамятала ся назва Боцарьова і то стосую до нас
Ци можете повісти як запамятали сте Лемковину з передвигляня Як памятате тото
як ся жыло в Оди на Лемковині Ты звіданя єст трудне зато
же я был дітином десятолітньом якме выіжджали як нас выгнали дітинячий образ
лишыл ся в памяти очывісте Горы Красны лісы лаці тоты вшыткы што
там такы ланы та хто называли Лемкы грикы рвучы на весну Што
можу веце такє повісти но треба бы бы было Запамятати тото же
діти ся бавили Ходили не было так забав як терас мали лем
бальон з того с як ся чыстило коровы быкы то з той
серсти робили такы бальоны то ся называли мявчы мявчы і тыма мявчами
ся бавили заганяли свиню до такого долка ты Бавили ся в два
огні метали до себе но Што можна поісти веце забавы якы были
На свята великодны Бавили ся яйцями хлопці брали яєчка малюваны батканы і
метали як найвысше Хто высше і чыє яйце буде найдолше Но также
але земля была така не така мягка пісковита як ту лем камениста
но то як пало дакому на камених то ся збыло раз два
треба было мати щестя жебы тото яйце не впало на хан лем
на векшы терен то ся му долше можна было побавити тым яєчком
Поза тым діти на Лемковині Не мали часу на забавы Як іх
было кількоро дома а найчастійше так было же родины были такы што
мали і найменьше <unk> шестеро а было і так в нашым селі
же єдна родина мала <unk>роді і треба было пам ся займувати старшы
займували ся молодшыма І тот обовязок приходил з з з з з
з з з з з зо старшого на молодшого І не тілько
обовязок забавы ци то была праца в засаді але і убры Не
было так як нескы же карты си купат і змінят што тыжден
лем З векшого убраня носів молодшы а потім з того іщы на
молодшого і так было з черевіками так было з гойками так было
з холошнями так было з ріжныма речами котры были цілый час дома
і было так же мусіл шанувати то наміг собі так по піти
побрудити знищыти Але фаґло также на неділю было што інче на свято
і на каждый ден тіж чышто інче Най діти хто ішли до
роботы Пасли гуси пасли уці зберали колоскы в жнива бо треба было
взяти череду гуси і іти там на стерниско жебы ани єден колосок
не зостал то найперше діти зберали колоскы а потім іщы гнали гуси
жебы гуси позберали тото зеренце котре іщы там на тых стернисках зостало
так же Світ ся змінил не до познаня чысто інчый світ як
я тото припомнул хто было за малой дітины што было підчас выгнаня
і што было по выгнаню і што тераз єст то нераз Прирастат
выобразню чловека же так могло ся за тых десяток літ змінити тото
жытко Што можете повісти о істориі вашого села Напримір знате одкаль взяла
ся назва Молцарьова назва Болцарьова то єст дост дост така трудна істория
і в ты хвили Не міг мы подат так хронолоґічні тоты вшыткы
назвы як они ся прераджали як они ся родили як повставало то
шытко по перше же сут леґенды на тот темат і тоты леґенды
не вшыткы Мож роз так оповісти жебы то было такє сенсовне Нам
же была така польска назва Бібічаребал Перша же был такій фольварк в
лісі Лемківскым під гором котра ся зове тераз Явор по польскы Гора
Явормы А потым тот тота назва з того з того маєнтку якє
там был поноч ся прияла на ціле село Але приходила ружны такы
гым но прекшталчала ся сміяла ся і тых назв єст Но з
рока на рекциі з якісы десяткы років ци кілько не можу тото
окрислити вам докладні але нас мы ся зміняли заним пришло до того
жебы ся называла болцарьова На єст друга така версия того же же
якіси якіси Гм но Попольскы ксьонже князь якій си пришол з Украінец
і зо східніх сторин і ся называл Білый цар Но то єст
бач може Не знам може дашто і правды в тым єст але
од того од того назвиска білого царя же постало назва села Білцарева
А повідте е ци было в вашым селі церков і кєд так
то хто был єґомостьом Кого бы памятате хто з вашых часів єдомость
были дві церкви в нашым селі перша Стара котра ж догнескы стоіт
і днескы ж не єст церкви тілько єст Костелом католицкым то была
церков уніятска Я не памятам якы там были тоты назвиска Ксенжыв і
не можу вам ту докладні выяснити Але была потім выбудувана по подіі
як ся як зас вернули Лемкы до Православія то збудували си нову
церков Вцет здає ся ж зачали будувати в році мож булити В
каждым бунті разі як я уж был Свідомы того што сме ходили
до церкви в православной то была нова церков нечыстовыкінчена бракувало там іщы
штоси якісы якісы тоты дзвинниці ци што то будували іщы але Юж
тоты рокы до <unk> р люде ходили до православной церкви а в
мунятскій зостало понос тілько сім родин і там ходили до православной лем
тоты тоты што уважали же треба же треба тоту реліґію тіж взнавати
Не Церков тота православна зостала зараз по нашым выгнаню розобрана найперше там
были триманы уці налозы такы штоси служыло як у маґазин а потым
гы Взяли єй і розобрали вывезли тото дерево деси жебы мали там
будувати штоси такого світліцу ти што я не заглупам єм ся в
тото так далеко Але по тым як юж єм там был пару
раз на своім салітом і бесідували же Люде котры там хтіли з
нами бесідувати же зостало тото дерево лежало деси і знищыло ся і
так пропало нич з того корысти не было ци гыли сы до
школы царьові Но та ходил єм до школы бо была школа стара
в котрий Котры был научытель Штефановскій як добре памятамы і през в
четвертим клясі ужы Моя наука в Ґутері ся скінчыла Черед бо <unk>
рік сам раз так вышло же выгнаня і конец наукы Што можу
повісти о тій науці но то было так кустьок іначе як тераз
ся вчыт по перше же Даставліня до нас было інче іначе вчыли
іх товды і нас Лемків Га так трапо істи жебыло то шкільництво
такє двутурове же был стопен перший і другій і Было так же
хоц котры діти лемківскы ходили <unk> років і скінчыл <unk> клясу лем
а были і такы што што ходил сім років фактычні скінчыл сім
кляс в тых молодшых клясах як н я памятам то бавили сме
ся лем в того Но мы єстесме краснолюдкі Хопсаса і та преважні
лекциі кажды на забаві того і выходили сме надвір да і од
ту того была реліґія но то реліґіяж бы ушто інче треба было
пойсти ся священникы іначе підходили до того як научытелі а нас был
польскій научытель бо так якоси ся діяло же лемківскы научытели давали на
польскы села а польскы научытели давали дост свій до сів православ А
в якым языку вас чысле по польскы В тій хвили трудо мі
навет поісти бо не памятам ци то был Знам же по польскы
было барз дуже а ци по лемківскы было неповином неодпові на тоты
свіданя А ци можете дашто поісци ци може чули што одродит ся
може до вас ся хыжы Е ци приходили партизанты до села Якы
добры партизанты кєд так Памятам такы цікавы може річы вам поім негісторичны
але тото што єм пережыл яко мала дітина приходили партизанты очывісты Насыла
іх партизантами якы они были ружны люде были Хыжа каждого Лемка была
в засаді отворена не было замків так як тераз єдині Были такы
засулы што не все сіньо веря засула деревя най не все люде
налед о тым памятали жебы засунути тоту тоту засулу Было нераз пупуґ
до вікна но то стає няньо бо в то інчы ґазда стає
і смотрит хто там Но прошло творити было і по польскы і
по украіньскы і по росийскы бо фактычні розмайті было І тераз якы
тоты што я памятам і дадам тото што докладнійше памятам бо так
тра было Як Явняньом завили свиню а сусід был поля котры знал
о вшыткых справах як сусіды Лемкы жыют і мал своіх знайомых в
Кінцльові ци в Пташкові ци даде там в Ґрибовій і в тых
селах околичных котры сусідували з Бруцарьовом то В сусідстві притішнич ся не
крыло і нихто ся не крыл то зараз за три штырі дны
приходила партизантка То значыт ґрупа люди котра є взнала те шафель де
положене єст мясо де што ся діє і приходили кали і по
назвиску навет одразу пане Вожняк Така і така вы забыли свиню мы
Потрібуєме мяса і пришли і треба ім было дати мясо То была
єдна катеґория партизанты Друга катеґория партизанты то была така што Нихто в
засаді Не знал о них але приходили памятам як раз Так само
пук пук до вікна ня выходят і они ся просят на вечерю
пришло Доздужыте в люди засіли хыжу лолкы бо дома были лавкы Над
лавками был стушкы куті ад над столом над лавками были образы Такы
святых образів лем кримали тост дуже но і пришли Хтят істи каже
мы маме част і два а решток жебы сте могли тотайте дашто
і уж Палиме готуєме смажат ідят Єст бесіда так уж че я
запамятам до няня Наню ся звідуют А одкаж вы та они м
ґадают з під зеленого листка одповід А я вас пане Возня знам
Вы Сте тамі там на весілью были Вы сте старостили а там
сте старостили і сдеси бо міняня был такє чоловекшто Парудесят раз дружбило
ся пізно оженил і по тым як ю ся оженил то старостил
На весілях тіж барз дуже знал бар дуже співанок знал барз дуже
оповіданок знал історию не тілько свою лемківску але і польску і інчых
народів было такым добрымучню того часу І Го люде докола знали Но
і так бесіда ішла Я той бесіды уж докладні не памятам бы
діти были в путі альбо підперинам там кома они бесідували но посідили
до пілночы може долше іщы і нихто ся не дознал одкаль хто
по ся не признали Але то была ж тота партизантка така бустьох
треба поісти зы зхіня Але была партизантка пчезвіны і така тіж памятам
такій образок жытя же пришли Пришли запукали остро ня вышли до сін
з хыжы до сін і одразу берут і до стайні де мате
бедлята свиній коровы но то ідут здолж той хыжы до стайні І
одразу дожолоба і одпинают Мотця в татку єст дуже треба тото дати
бо мы потрібуєме істи Но то мама выслали мене за няньом ід
укрыт посмотриш як тотам ся діє што там єс то няньо роблят
То я іду ночы з плачом І на тым розістани плачу Аня
там ся торгуют з тым чловеком котрий одпинат тото Тото бы для
стайни няня ґадаєн мам шестеро діти єст м сам бо мама вмерли
прудше зостали сме схоты Не мож вам дати Борчого дам дітям і
та дальше та дальше Но і одступили одступили але то было Нас
одступили то пішто сусіда а не пишут до сусіда не взяли то
другого і так де си мусіли взяти але в сусіда чути было
же свинякли чытаюч єй там Спорядили і забрали тіж то уж была
партизантка котра воєнна то уж была партизантка така што трав поісти была
звязана з войсками котры ішли в фронт росийскы войскы за за котрий
або ци котрий землі або А што можете колисти о о выселінях
до Росиі як люде ішли до Росиі цікаво не тіж тото ци
то были примусовы выселіня ци то были догроміны Тото што я знам
тераз іщы з оповіданя могняня і штоу гназбу царьовій Было медже людми
о чым бесідували то были <unk> в котрым Част нашых селян мало
част і уважам же не тілько в нашым селі але і в
інчых селах Поіхала до Росиі до Провільні Чого Было так же сусідство
з польскыма селами зрештом Хыба вегше сіл маластычніст альбо бардуже сів маластычнист
граничыла з польскыма вшытко ся залатвяло і купувало в Ґортым в Ґрибові
треба было іти до міста Ґрибові был Был і рынок были склепы
аптекы по тым был торг на торг Лемкы знате добрі же годували
бар дуже быдлят велькых быків такы што Потміхы поправляли і продавали і
меншы і і тото вшытко выводили там на на тот гандель до
Ґрибова І не тілько пото і до інчых тых пунктів ци міст
І тераз здарали ся такы річы же треба ся было часом з
дакым пригадати посварити як ся посварили і надужыли даякой альбо дашто прокляли
на Поляка або што то потім му повіли мыче знайдеме Но прийде
такій час же за тото вшытко одповідной такы люде котры мали за
задражніня зыс нашыма сусідами выізджали до Росиі Брали родину і просил так
поісти травложе уникали то ошытко втікали під тым што могло іх зве
споткати Наш сусід Ярощад так і был власні в тот спосіб лишыл
боцарьову і пішол до Росиі добровільний але зараз за ним в тото
місце пришол то Поля мотыка котры насыла тых вшыткых хыль Хто приходили
по мясо по мало боже кунты докола то они приходили і забрали
нас Были высідліня уж по тым <unk> році то уж єст інче
тож векше ж люди знає шырше о тым же то не были
добровільны выізды То был час такій де Хвалили уж Украіну барз росию
радяньску же там барз добрі жыти же треба жыти Але то єст
уж політика по то были порозумліня медженародовы і зато Присылали до нас
делеґатів з Росиі з Украіны зачали намавляти люди до выізду і робило
то ся такым способом не цікавам Бо як пришол делеґат ци двох
ци трьох до села дото найперше представляли як то єст добрі жыти
там на Украіні і в Росиі як то якы там зерна красне
роснут як то там повідали же єден рифы робиш а три лежыш
же пшениця мататы колоскы жы котры колоскы о таку рож майту темноту
людям впыхали Але глядали і люди котры сприяют тому і сут Мают
такі склоннист до того жебы Тут на тот схід піти альбо же
давят учутьом ци Украіну ци Росию Но і все ся найде в
селі хтоси такій же Має інчы переконаня зем каждый з нас што
людис чышто інчый ма інчы характер інче памятан інче любит і інче
мграє но і з нас ся нашы такы люде котры дали ся
приконати і ся вписали писали на листу выізду до Украіну Як ся
вписал єден Потым Другій його найблизшый приятель бо то уж з тым
бесідувал мали своіх приятелі а потым третій як уж повстала трийка то
уж была ґрупка І тераз делеґаты приказали тоту свою функцию тым трьом
о ів дали імяно же вы Сте найліпшы і наймудрійшы зрозуміли сте
ідею знате хто і як тераз на вас буде полігало тото жебы
сте ціле село змобілізували до выізду Но і так ся діяло фактычні
же так было і Робили зобраня ходили на тоты зобраня ночами там
тримали тых люди і делеґаты лем збоку сідили а тоты селяны котры
ся підняли того же будут анґажувати інчых то они уж провадили і
так поволи туманили тых люди туманили туманили аж ся дост дуже люди
вписала на до того жебы выіхати до Росиі Ци то было ци
то было Добре Як дахто по тым хтіл ся высофати з того
што уж з листи ся не высофал Уж не вільно было тальже
вписати охотом а высофати Было з охотом Я памятам як моі няня
вертали нераз бо выж были такы діти <unk> рік слухали сме Як
приходили то клали ся спати а мама гворят на тот што там
Владимір было низкы Но ты знаш тото што все зачынаме ся вшыткы
штораз тоты надумувати бо село ся поділило ворожіст Тоты што ся вписали
то уся высмілували з тых што ся не вписали а тоты што
ся не вписали то ся боронили придыма што іх нападали і як
уж село зостало змішане зостало ґы ненавист зробена то відомо было же
мож та такых люди нет поконати іх зламати но і в дост
дуже векшыст села ся вписала і поіхала Відомо же по тым Не
мож было бы писати не мож было підомости няньом али Знайомых писали
на Украіну але нихто не одписувал што там ся діє як ся
діє як было Но то тільо бы было на тото на тот
тема <unk> року же то не было добровільні то было лем такє
добровільно примусове то такє навет трудно назву найти на тото хтах по
лемківскы поісти што то было Але то был примус бо потім знате
добры вшыткы і з інчых сел же выіхали тримали іх дам По
тых морозах векшост люди погынула помрала не было не было што істине
было што пити Люде хворы стары вшытко тото ся марнувало но а
в одголосы сут по тым інчы уж пізнійше в пізнійшых часах А
што можете повісти о акциі Вісла Коли тот ганебний і Прикрый час
для вас до вашого села пришол Сы Памятате ден коли Вас выганяли
як до того дошло о по трі годині Е Кілько має си
часу на тото жме ся спакувати і і што сы з сям
взяле Кєд можете то повіти Но памятам тілько тыльо навет до стоденны
выгнаня то памятам то з добры Бо так як єм пові перше
же дуже дискусий было такых што родиче не мали часу бесідувати Медже
собом бораз же было барз дуже роботы робота діганяла каждого ґазду і
од рана до вечера мусілы працувати І жена і ґазда і діти
і старшый молодшы вшыткы мали своі занятя і не было Але Была
така як то ґадают по лемківскы гудка Іде гудка селами же будут
выганяти Але Не все люде вірили же то буде правда Чого За
што Але По тым зобраганя роблят на селах люде і чул ты
се і тоты І бесідуют в тых справах же штоси такє єст
на Лемковині же уж тамты села выгнали тамты пішли тамты пішли Но
ле нихто не вірил же то так буде же то придей до
нас Чоловеча натура єст така же ся му здає ся як єст
іщы дашто біда далеко же до ногы не приде але штораз барже
ся зближало нашы села были выганяны Тоты три Фльоринка Болцарьова Боґуша Крыльова
де си гет на самым кінци уж як вшыткы поганяли і ягняня
приходили звраня то мама це зі даяк там што там буде і
знаш Нихто не зна як буде Но і так фактичні же нихто
не знаж пришол тот ден фактычні Як то было Я памятам тыко
таку ричу Факт же бесіда о тым была Вдилі і медже сусідами
Факт был такій же люде не до кінця вірили же іх выженут
то єст тіж прав А факт пришолж остатечний же ся спынило Чыісе
А наша гірчыця пришла рано То был <unk> червец Здає мі ся
же то была неділя і ж ты хвили не поймуж в хыжы
няньо чули штоси ся діє ночы не спали Як все ходили по
хыжы Штоси як бы то пристіло чули же штоси уж єст же
штоси буде може веце знали од нас вшыткых хыжы іх сусідів привидували
може же же то уж ся сполнит Но і фактычні рано Мы
повставали уж діти Сонце так ладні світило Червене такє як в тото
літо што нас тераз єст было же сонця барз дуже Я памятам
так куриче выше з хыжы бы сме ся вшыткы побудили Чого си
тота нич была така дивна Будили сме ся вшыткы но і вышо
єм на двір до сіль двери отворы і сонце то ківели червене
ся мі здавало же я того сонця ниґда не видімю ож гоно
все світило тот ден Тото сонце было якіси інче якій такє барчервене
як бы крваве Но вертам до хыж і ґадал няню Чото сонце
нискы такє велич ня варя так А дітино штає ся ти Буде
добриден то зато Но За якійси час недолгій Єст Двох вояків на
подвірци придыжом на конях польскє войско карабіны пістолеты і протикы на кониках
пришли уж попукы Само ґазда выходит проше ся зберать выходіть опустіть дом
складат вшытко цо може ся на вуз і опущать Ны за дві
годіны Быдеме ту знову повинністє як найшыбцій поскладат то ци можете цумаче
што єст для вас найважнійше і Бендеся мусіли опустином жебы сме не
мусіли вас вытімка ся бо никт не може зостать тым домом І
дале пек пит поіхали до сусідів і тото само в другого сусіда
в третього і то не тілько бо мали попару бо ма попару
хыж але того войска было в селі барз дуже і а село
наше было велич розтягнене тоє село такє гарде село мало Заохочую діти
і видіти тераз як оно выглядат правда Но і няньо вертай дохыж
ґадай діти Та нема мусиме Мусиме ся выберати деси не знам де
але кажут нам опустити хыжу і того І мушыме іти Баба мали
товды <unk> років Доґадаєте Таладимір та де де підеме Та чого нас
выганяє За што Сестра найстарша бо мамы ж не было то тіж
гваритно то што сме ся винили же мусиме вшытко лишыти і піти
а тото як ту лишыме то даде што буде мати Зачынат ся
констернация Вшыткы вшыткы сут В стані в настрою барз тяжкым смутным і
недописаня справа психічна психолоґічна духова котра котрий ся не даст выповісти такыма
словами єл пислоти так жебы жебы то оддал тот момент якій в
тым часі был Наня ню ґадаєт так Нит нам не зостає лем
хотте як все претоты образы І помолиме ся жебы сме мали хоц
якісу тоту дорогу і жебы сме могли деси тамт незнане доіхати Но
сме ся вшыткы покрачали те все і молили сме ся бо Лемкы
были барз реліґійны люде і все ся молили і рано і вечер
і свята ходили і того Але По тій молитвіл м же тому
віців мойому летят сы тичт течуч сзы мімо же то был хлоп
войсковий І прежы м першывіну цілу прешу ці фронт хыжу збудувано лу
Нарисал дерева для бы мал шестеро діти для дівкы для сына наскладал
шваль такє што друга хыжа стояла обок той хыжы Вшытко хыже было
а было барз дуже хыже Малку з родины в Америці бо мал
сестры та му присылали од часу до часу кус доляры та ґадал
купси Вадимір машыну до молочыня по перше мотили ціпаме А потім была
машына Но штоправда четрых хлопів бо на дві рукы з єдной з
другой стороны треба было тягати але уж бу латвійше пустил раз два
машыну омолотил зграбало ся тото зерно зерно зосталом малым Линці і тоты
млинкы до Лемкуваня зерна чыстили вшытко такє уж было Іначе кус Был
кустьок легше жыти бо машыну выпожычал ту ішла ту ішла по селах
ішла і по селі ішла і люде приходили одробляти уж якоси тото
чысти начыпу Але жаль было мум лишыти Матятох дерева дощок може під
хыжом з єдно стороны з другой стороны в колешнях де тілько наподій
тых дошок приготувал же буде будувал хыжу для дівкы для сына дале
Не побудувал ничы Вшытко зостало І пропало і донескы не вернуло і
так пропали хыжы і добро якє там было І ліс якій был
і поля А было того дост дуже тректары ліса на ґазду то
было дуже і землі і дискы Не ма права чловек навет о
то ся старати Як сте ся ужы спакували то повістте де ся
колюмна тых выморов зачала зачала якоси формувати ци ци середні села десикову
церкви І оповісте дорогу якы з тым што десте подіяку стацию не
возвезли Но так сватували сме ся на на єден віз трапнясти Бо
так было ліпше бо веце бы влошло того запакувало што брали люде
тото што чым послухували ся в наґаздивці скриня в скринівахы перины котого
Тре было взяти штоси до ідла но то тіж хліб як і
сит в мішок компери Брали нарядя тото што сучым ся повызвали глотыкы
граблі вилы отакы косы тото вшытко было заберане боронобом може буде дате
потрібне і тото што што веценого Відомо же треба было забрати стару
як нас бабу котра мала <unk> років діти маленькы вынас было од
шестеро од <unk> років до <unk> пару но і тото вшытко спакувати
на віз а опуш чого з тото привязували Привязали тотого до фуры
з єдной стороны з другой коровы і якісу явівку і луці щы
до того помале луці тото вшытко Мы діти мусіли обскочыти тіж Брат
сестра найстарша ноты шмарто на ми ся опєкувала і была заступувана маму
до того она барз помагала старшый брат тримали тоты тоты коровы Привязано
жебы не втікали уці ішы другій брат провадил за тым вшыткым і
так з Подвірця тото залежыт я хто маг выіхати з Подвірця на
головну дорогу а приз Буцаряву ішла дорога цисарка бо цисар дал кус
пінязи австрийскій на то жебы дорогу збудувати Но то ны жебы на
тоту дорогу головну выйти з нашой хыжы то треба было прийхати з
подвірця престаківыгін до рікы риком прейти камінцьом бо тоты было розлевиско такєвелькы
і выйти другым выгоном на такі закрут той цисаркы на головну дорогу
і там Юж село было такє простійша і простійша дорога і там
ся уставляли Двоякы были і уставляли тот чаборціли люди котры заіхали жебы
єден за другым ішол Но было тых што то тра поісти тра
повісти жы за тото што єм перше хварил же трудно єст выразити
тото якій был лямент як опущали хыжу як цілували порогы як Подили
ім ружным мыслі до головы Не сходило єдно Чого за што чого
нас пампі скарал чого нас опустил І єдночасні пройба до Бога жебы
якоси дальше было то выйхали на тоту дорогу Затримували ся при церкви
Самраз так было што дорога річка а за ричком была православна церков
І там Дзвоны дзвонили то си се мал тотойщы на увазі жебы
жебы пішол до той церкви остатній раз бо были такы што ся
займували церкв забрали образы то книжкы інче што могли зо собом но
і то было лямент і молитва Каждий як приізджал обок той церкви
то вшыткы на коліна Молили ся і пращали і плакали лямент был
несамовити Там рык там беку вес там рык коров а там з
другой стороны нариканя і тото вшытко разом Єст не до оповіджыня То
навет фільм такій ся не даст зробити жебы тото вшытко што там
было тоты вшыткы елементы поймати жебы выразити тоту страшну нужду люди тоту
страшне жытя каждого зусивня што даны чловек дана родина прижывала Была то
перша час інтервю з паном Лукачом Возняком Кєд ся Вам любит то
на другу прошу неодолга до радия Лем фм Буде про дальшы подіі
звязаны з выселіньом та жытьом на чужыні