Там в горах Карпатах - InterView Rotko Mylka Gladyszow 18 07 2018r ZOOM0015

Там в горах Карпатах - InterView Rotko Mylka Gladyszow 18 07 2018r ZOOM0015

•

Опис епізоду

W końcowej części rozmowy z panem Rotką z Gładyszowa wraca temat akcji „Wisła“ i przymusowego przesiedlenia na zachód. Bohater opowiada o trudnych warunkach po wywózce, wspólnym zakwaterowaniu kilku rodzin, przydziale ziemi oraz codziennym mozole odbudowy życia.

Автоматычна транскрипция

Запрашам до слуханя третьой і остатньой части бесіды з паньом Мильком Ротко
з Ґладышова Бесіду веде Мірек Воргач Верниме ся зас до Акциі Вісла
Іхали сте си просто тыжден або і може долше протягом од часу
од часу сте ся даде затримали Жебы то ся напоіти бидло себе
даде напоіти Никыт пашы коровашы коровом дати правда Новкі сте деси дохали
Дихали сме де вас привезли на заході І на стацию до стянкы
стянкы а де тот о стянкы Копілы кляньскій До познаня сме мали
віцет кілометр до пілы <unk> а до стянкы сме мали <unk> кілометры
то было наше місто Звези Авґу Но і там одраз нас привезли
звывали того і тамте не знам я не памятам аль там якышы
такы были краны з водом і там ся нам вшыткым казали мыти
Бо то вшытко з тоту порошку ар нас насыпали того жото всют
каждий мал в собі то нам там нас всказали мыти Но там
хто ся мыл то мывали не каждый ся мыл і потім нас
з той гостянкы з того села з той стациі Нас розділяли ту
<unk> родин до того села пят родин до того то каждого села
потіл кошеродил де мали місце Но нас привезли там такій был понімецкій
маєнтек Ґожельня была бы том на познаню веце Німці были Ґожельня была
така в Ґоженю уж Полякы вшытко знишыли Той так маєнтек такій был
уж і там як село Нова Бєска Чы вывезли вас до Новой
Всіны ци новно <unk> І там бы такє маєнтек был і было
нас <unk> родин нас там прилес того маєнтку каждому дали єден такій
покоік тоты поверхы і такє было як Великій перше двір такій пєґер
был як бы пеґєра то был німецкій такій двір і з Ґожельня
была но то там были робітникы мкальтома деку Велич Ной там нас
жвалили вшыткых Но і каждому такій покоік вызначыли Кадіродині кадєродині Власт было
в родині пузме дідове родичей Лы так но і вшыткых тых люди
всадили до ін покоі Такы бы маленькы Поколя імлях те якому ся
трафило Были такы де были такы в селі стары стары барскы жы
но том ниденны ся нет ся не помістили но то назы тых
старых старых такых хыжы По німецкых што порожні стояло сут порозвалене то
нас там дали Акурат нас не дали до того о маєтку бо
не было і місця надали такой старой старой хыжы І двери не
было ани выглядів бы повыбиваны были бо то вшытко Полякы бы з
забуга тоты пришли Полякы нета лем тоты перше перед нами пришли за
муґовці вшытко вшыткову зберали вшытко вынищыли а потім маж на кінци нас
як вшытко вынищыли вызберали тоты нас упамнали Ном до такой старой хыжы
дали там на дві го дві родины То як была буря делика
сме втікали до што долы бо бы нас завалило і таків вісем
родин зостало в такым пеґєрі так бы пеґєры такы такє было Но
і то каждый мал єден покій і так вшыткы сідили Свары были
бо тож Потім куры кажды кур якы сумал бо і сідили долшы
час там два рокы ци трид нічны часі то каждый так глядал
жебы даґде стару хыжю наґде нашол жебы ся ту провадил Шварили ся
вшытко на купі было куры де єдной стайні ся ходили нести на
яйцях ся сварили бы то моя кура ся знишла то моя курова
тамто пасла Но страшне было потім помалы помалы каждый ся глядал так
помедже села выпроваджал ся то до села то до міста долго мешкали
ци хыжы по німецкій A<unk>е сме долго долгу пару років не мешкали
аж сме і потім купили си Бо так в <unk> ґуж поподорожтали
то ся і зачали так выпроваджати то до міста то так то
ся ной то сме купили єдну таку ґаздівку Дво нам як не
пришли в там на західно то каждому там дали того поля Шых
Пісків то самы пішы там в познаню Каждому дали там по свімці
а гектари нам дале поділили так попідліжной што атуж нич люде не
мали ани кони ани ничого ани коровы і штом што з той
землі Тута ходили сме по тых ґардах помагати што рошытком мы сме
робили коров белі копалиг Іж не при жнивах што нам давали Копали
сме цілый ден компері зберали нам далекошык компері єст охочо вас примули
до роботу журсти мож зробити Буд брали нас до роботы брали нас
але ся нас тіж бояли Спочатку ся нас барт бояли Як мам
плище то мали сме воды бо то вшытко такє было То не
пустили нас на Подзіря бо ся бояли то же шокарами стояли бо
то повідали ім же Украінці бандеровці придут То ся страшні нас бояли
Тон тот замыкали брамы на Подірю і вшытко замыкали о і смотили
поза што мыдле робити а нашы люде на ни не мыслили жебы
до кого быти альбо што Я сами ся бояли себе Ани ся
на Мы ся не бояли чо на воду в ци в тым
тіли підстояли і варю же шыкырами спали бо ся потім признали же
кыкы рами спали доґіран аж не пустили на воду бо ся бояли
жебы бандеросців Украінців наіш А потім штопньово штопньово ся так переконували неі
і робили сме в них они нам жарто давали діті зерна дакуші
комперициі Є подібне діти так куж ім бавили Я бавила вам дітину
раз бесілкаці тым куру мі даваль такы заплаты были Не тяжко было
тяжко было як сте прихай на захід туєком молода дитина то сте
ходили до школ до школы писмам то в черчына а якы ходили
сте бо сте хтіли бы сте мусіли сме іти бо той так
бо сестра ж не ходила мала дванадцет років пят кляч скінчыла туж
не мусіла іти А м я іщы лем мала десят років но
том до третьой клясы мусіла піти Но то страшній школі нас понижали
То понизали Вас діти научытеля діти научытеле самы не знали по польскы
радити абушытко жабужанен Най гірше за бужаны были Сами не знали по
польскы радити і бошытко по рускы жабуґа поприходило а на дон нас
Вічні тюкали нам же то Украінці же то тыче То ще нас
ж там дали дно одно До Остатій Валкы сме сідили в Лоштатій
Лавці дві там школи Жанком і так ниґда нам учытеле тіж же
были Жабуґо то тіж ани по польскы дуже не знали радити а
нам докучали же то Украінці Украінці Украінці Страшні нам допучали І мы
так мстили ся над нами як бы могли то зло вшыткы нам
Чым ся приявляли іх такы допучаня Дочали нормальні жывали до нас Украінці
не допущали нас до ничого бо то Украінці юж Так ми і
учытеле і вшытко вшытко А вчули сте ся добры яко си сме
знали нали сме радити єсме ся доґадали же переходили до наступной клясы
і вчыли сме ся занижали лому цены учытеля Были Были розмаіты тіж
тоты учытели Были такы што были куж такы приятны а были такы
што тіж вредны были То здалека до нас метали то кредон то
тым то тым же так до нас жыгали Брид были некотры брид
были Але перевані тоты были што не знали по польскы радити тоты
такы забуга жысты забуґовці Тоте воґулі не зрозуміл іх так радили по
рускы бо мы по лемківскы радили а они так чысто польскы рапо
русиньскы ници ани Але мы были Украінці бо так так приповідили так
дале знати же то Украінці ся з Твєршовского забили І Украінці юж
на бы ме были поді Як сте прихали там на місце сто
сте ся кушок голосили то степені думали о тым жебы дати до
церкви піти врода Но то вододи до Церкви До Церкви ме ни
ни ни ни ниґде не мали де піти до Костела же ме
ішли До Кыштерильскокатолицкого так До до польского Церкви Як Ксонз Драдеку принял
яко уці своі новычы не печали бы то же то нібы до
Комуніі мам іти бы то бы мали не песят років Але так
пішли сме пару раз на тотже до Комуніі же нібы піде на
науку але нас выгнали з церкви З Костьова но Но же тото
што сте зачали на же то Украінці ся там бы дне не
ходили ното сме не пішли Корову сме пашли Інижын ци тот Свєрчывского
і зо Свєршевского нам страхні докучали Днеска кого Свєрчывого забыли Самі сте
забыли Сами го забыли на на анасовже і потім як сме ся
бы домів ту в по десятох роках то уж так сме ся
могли домів старати ту сме ся так зачали старати домів но то
ж не так і сме уж такы были зо сестром я мала
в двадцет Перешло років сестра мала <unk> Но сме ходили так до
урядів Но то сяди в уряді нашра вас выґнали Бы сте свєрчевского
забілі Так нам докучали Свяди де сме ся рушыли де да зараз
нам докучали Бы сте Свєрчевского забілі А маня чуляни о Свєрчевскій Дотепер
варю бо і в пару разів там ся вари Хто забил Свєрчевского
Сами сте забили Свєрчышского Бо хто забил як не Полякы Свєрчышского Чвек
ся перше боя не знал што повісти тото свідів тих огнишка ся
не едитова можете не замкнути Тото што памятам то знам Пост там
на загоді мешкали кілько років десят <unk> років <unk> рок і по
десятьох роках за не ся вернули ді сте ся вернули Ласло было
узыкати згоду на жебы дуверну не дозме ся дожме ходили по урядах
не барз так Ткушыме ся до зрік часу сме так залатляли вшытко
і ту такій был ґураль на свій хыжы мешкал він выходил но
і нам так нам сусід написал же тотя Бертат же ся можеме
вернути яхчеме Но і так же уж пущали нібы бы бы бы
бы были сусід нашы якій сусід Поляк Поляк сусіду з нашых был
скоше вернута чы з нашых вымін был американь з Американа не был
бысвідляный О тым і знавди высте де вымешкате на загоді Но бы
пишали сме до сусіда напишали сме де наро отец был з Америкы
в Америці мало была тельство американьскє того не выгнали Но та як
нас выгнали то потім мы пишали ту долину та ся кустюнтактували высыла
Зходу не была коти спроджана Но і віз Но нє ні Вы
написал нам же як же він нам за повіст тому што мешкан
наш день выізджат то жебы сме вернули то же нам тото одзалатлят
Но і такме Жалатляли там вшытко жалатлят рішыли сме цілу ґаздівку тіж
бо там потім на захід приізджали тіж з Росі репатриянты якы шыты
тота ґаздивка котру вусте мали то была Ваша ґаздивка на заході на
ся была але заґласили здармышыли сме жыли сме репатриянтови а нам ту
дале нонібы Ачи так на выміну так было так Они вам ту
оддали а выром но поле нам поле жа полезме нам туда хыжа
а хыжа то такы што сте сме дали тому ґуральови што нам
І так кажде а то мате мат можете іхати м бы не
поіхали так кажде а то верого се васте вернули Ту до Ґладышова
До Ґладышова не до Вірхні Но то до вірхні до віхні до
вірно потім ж Ґладисів як мы выіхали той в Вірхні не было
Ага Віхня іж нами перешла Лем я ліж в Ґладисів был Пет
не было в вірхні лем в Ґладисів тіли То іщы раз будумаште
мірхня То было село То был кільометр туж горы кілометер єдно село
Єдно село єст в Ґладысів ціли але так называли Вірхня то было
так кільометр одтале называли Вірхня а ту были в Ґладысів а там
дале на кінці так называли тамы бенівка Так называли с такы такы
як В тым што вернули туж села вірхній не было не было
не было ани Беністи Лем в Ґладыхю вшытко было Ґладысів же з
єднаково єнно Сполучыли чытко небо вірну сте ся до своіх хыжы чудо
до свойой хыжы сме вернули До свойой хыжы но а потім Я
і ся оддалам то же выіхали до інчого села до Кривой а
родиче туже штали оддали сте ся гев в Горах туту в Горав
Як сте познала святка А то так прихалы то перше то родича
так весе познал познавали ся приіхали до Панкной така родина прихала мыту
до Ґлушого Но тотах ся люде сходили Но і тото такота ся
тым ся надало тым ся надало ной там нас споженили мали сте
яко дівця дашту до повіджыня Е там дуже знате чы не хцете
того хлопа Дуже не было до поводжыня дуже не было до повіджыня
Пришли родиче а то тоты тамты туришы тото ше нагадали тото тато
тіж маму ну татана найбы но і так Веце веце зіх з
родичів наказу як послі сме пережыли <unk> років То потім сме там
пішли потім же мешкали там за лісом а родице ту мешкали потім
тот уж до Дваститель оддале выіздал Мы дали паньству тамто в што
сме мешкали а сме замінили ся за тото І так нам же
мали сме сплачати тото жебы ту была ліпша хыжа была тудова Но
Але так потім вышло же сме нам тото уложыли но і так
сме зостали А то ан Моя хыжа то єст там четверта хыжа
по родицях Як порунуєте легше ся вам жыло на заході чы гы
в горах Лекше было на заході Легше было было поля были рівны
на сяди родило ся жерно ся родило жыто компері ся тіж родили
легше было там легше было там Было веце поля было бо то
по німецкы там вшытко позыставало і в што такє забужане там по
єдній корові тіж там ся не хтіло дуже робити в тым забужанах
Ной легше тамше было І машыны там были веце машыню по німецкы
были Бугы там такє вшытко іх по німецкы там пожыставало Новарю мы
так не бы ся не вандулял то сусід так нас Приізджайте з
повротом вертайте ся боймате хыжу порожню тото продукцияня та Хыжу прикрыли папом
нашу папом нашом оддемонтували кужной потім тот поляк выізджом на захід і
тота хыжа наша зоставала но і так наш сухід приізджайте приізджайте бо
то хыжа порожня приіздайте но тай так каждий за дому домів домів
хівити но Куж нам там докучали там мешоє перешли но тижме хтіли
піти домів не так ме пішли А так то так як бы
не было тым бы не вертали Уж там кусцьок потім люди уж
уж до подоростали куж зрозуміли тоты уж такыж не перестали так докучати
бо жку зрозуміли же то жадны Украінці не были жадны бандерості бы
ся переконали бы з нами жыли то уж легше было І не
было не было там не было ним нич Не мали сме жадной
жадных затарґів жадне тото З початку было страшні но поклянас не познали
А потім як уж познали нас же ним никому кривду сме не
робили впомагали сме тож вшытко было в порядку Вшытко перешла Як сте
выхали гын на захід ци Лемкы Лемкыні женили ся з польскыма сусідами
Мало мало Дшыткы своі такы глядали єдны другы надале Барз мало барз
мало Мало мало бы тото іщы мали уразу тоты мали урозы в
середині вшыткых тоты мы тоты нашых Тоты меншы уж то не мали
уразы то уж не мали уразы такой тото А мы тото вшытко
пережыли то мы мали уразы Бо то наз мыдер не перевжывали Але
там некотры страшні пережывали і переслідували іх і мор і били такє
ся но розваіті залежны якє войско попали До якого села якє войско
пришло люде были люде і людишка Як вили такы люде жебы што
знали но то зрозуміли а котры такы службовы пришли то примштили Але
як мыту в Ґладышові то навет єден з ґорлиц такій был в
войску і до не два рокы то быхіва як вмер што він
на што выганял і Ґорлиця мичкал Небы не было нич Было оно
было так вытых варю розмаіты люди ся трафляли Же некотры магнут до
того Явозня там Чого іх там замыкали чого іх там мордували в
тім Явозні Не знам бо од нас нихто там не трафил Розмаіте
зараз же неякы люди трафил неякє войшко трафил Были такы што ся
мтили што ся мчыли а были такы што нечтивы были такы же
помагали А мате жаль за акцю Вісло І маме жаль до тых
што нам так докучали до тых маме жаль І тото же наш
вшытко тупы до тото лісы поодберали Моглиж ліс вернути Мы пришли ното
тіж де долішу нам не вільно было піти то з початку то
пішли сме такы там бы спляли сме таку шуху ядлицю хто шілдувал
ной приіхал там же сме дерева дерево витяли І ся гварют внос
дотей додносю тоді сме в такы хлопчышка більшы были Зягварют так я
ім казала як то сме крали тото вшыткы яварю я ім казала
піти доліжа бо было такє сухе дерево не малам при тім хліба
в печы і казала м дітом чебы післі тото стяли і привезли
то я беру на ся тото вшытко тоту вину Ной я варю
вшыткы тіл клічы сме полишали і добрі было А тепер же зял
хлус сухаря згнилого то сте присля тото корати наш Но і він
такых слухал гавар Аних пані оповіда нам як тото было моям ним
нітня двями як то было то вшытко Но я ім оповіл аварю
же цілый наш ліс зостал ту Вшытко нам лишыли лишыли сме вшытко
за дармо малюм бо голобосы входили до школы бо шкода было татови
сосну тоту ялицю стяти найросне найросне бо шкода або най буде то
бы гобосы ходили до школы бо сме шанували А тепер ся м
пішла же сухе тото взял то ям тепер быте каратя фор хочете
тоня замкните Но і він вышухал вышлухал так негварино не знал єм
но тверд не мы я бым ту не пришол але нас наслали
на ня но тому мусіли прити Я мусіл прити мусіл прити бо
як замердували же мы вкрали на шіде Полякы Полякы бо хто інчы
нашы незальной Іповіла му Ягварю і вшытко же сталы наше дерево вшытко
штобы вытяли вшытко є нам не в мі невільно поголус підти до
свого до свого ліша Ной так выслухал выслухал ногвари Я мусіл прити
бо м было на остальдуваны мусіл єм прити ногель але варно мусити
заплатити то сме три раз три та як коштувало там то злотых
то сме три три раз мусіли заплатити за то дом крякай такє
было што удало ся втіци одыскати свій ліс А пробували се пробували
пробували сме ходили смер Неє тото такой уставы уж ной коли я
вди уж стала неял уждала Потім вернуто ходили сти коштынали тоты дерева
по наш такє вшытко брали то нераз єм там коли ся м
пішвятовалю То єж міліст чудне ани вити Одтале бо ту язварю мі
не ры не бо то такы своі рвали то пішли дале да
не будеме лом влати Най так не мі але авариту мій ліс
Ном до нього того Не так єм варила но вар мій ліс
Ето м не будеме штынати Ак вай буде насостил Но были такы
были розмаіты люде были такы што розрозуміли а были такы што Та
як бы такій фільм был там не нам ці видитер нас доганяли
то вшытко на тім было в телевізорі Кус ся часы змінили наступила
одвіж но і Лемкы зачали ся орґанізувати зачале кісы робити векшы імпрезы
і гев в вашій околици тіж повстала векша імпреза называт ся латра
латра в Ждыні Як памятате як то ся зачало з отром Но
з початку з початку так ґустьогновы барне нехетні были тоты Полякы же
сий жеюстя ту Украінці ся же ся рокшырятют тото шешено а тепер
уж хыж дали си спокій Ю ся так не боят бо перше
доси ся боляли так бо то і перше вшытко по найшому поль
мало дхто радил а тепер вшытко по шому си париме бы сьы
нич не ганьбиме же не то перше кажде невільно ся гоял не
ради по нашому боднека турто ботошлой нашы люде такы тіж боячы были
страшні же по польскы не рам радити не ради ани так покус
покуш покуш і за шторазы што раз ле так вышли І сте
примал хтотя як ся іхат до Ждыні то там стоіт такій велькій
напис пред вяздом же запрашаме на Лемківску ватру в Ждыні Правда Начу
же некотры ґадают же то вцяй не лемківска ватра Ночыте так потіш
окраіньска нібы Но але страшні ся вшытко ся так ту страсів бурило
то жадны мыту жадны не жадны Украінці Но туту не ба жадне
Украінів Туту нихто не оянів нихто Украінків ся не Украінців не кажде
ся Лесине были Русине Русины однепе потім Левкы Але за Украінців то
м ся обрижали І спочатку не украіньска украіньска але страті ся обушали
вшыткы же не хят Ты жадной Украінці не мам но і дає
зробили лемківшы Тілько на початку мала назват украіньска латра не Лемків Но
но но Кораткы так Але мате такє вражыня же латру в Ждыні
єднак орґанізуют симпатикы опціі украіньской Мене єдны ся до того непризвычыма Не
стебы ту украіньскє бниц Нихто бы ту нич не было нич украіньского
Припоминам што гнеска слухали сте в радию ЛЕМ фм <unk> і остатню
час спомин пані Милькы Родко з Ґладышова дякую за увагу Міре Ґоргач